Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 13. —14. Революції 1848—1849 рр. у Західній і Центральній Європі. Франція в 40—60-х рр. XIX ст
Завдання 1 (с. 87)
Правила ігрової «Історична абетка
Описати правила гри, де учні складають перелік слів за літерою алфавіту, пов'язаних із темою уроку.
Розв’язання
Вчитель називає літеру (наприклад, «Р»).
Учні швидко пишуть слова-асоціації (Революція 1848, Румунія, Римська республіка).
Група з найбільшою кількістю правильних слів перемагає.
Відповідь:
Перемагають ті учні чи групи, чий список слів буде найдовшим і повним.
Завдання 2 (с. 87)
Висновок про результат революції у Франції
Дати відповідь на питання: чи завершилися революція 1848 р. у Франції перемогою, обґрунтувавши свою думку.
Розв’язання
Зафіксуємо, що революція розпочалася з падіння короля Луї-Філіппа та проголошення республіки.
Згадаємо, що після виборів президентом став Наполеон III, який перетворив країну на імперію.
Висновуємо, що революція не досягла своєї головної мети — створення стабільної демократії, оскільки влада знову стала авторитарною.
Відповідь:
Ні, революція 1848 р. у Франції не завершилася перемогою, оскільки після тимчасового встановлення республіки до влади прийшов Наполеон III, який проголосив Другу імперію та придушив демократичні вимоги.
Завдання 3 (с. 87)
Здобутки та невдачі у німецьких державах
Назвати основні досягнення та поразки під час «Весни народів» у Німеччині.
Розв’язання
Перелічимо здобутки: відставка урядів, прихід до влади лібералів, пропозиція Конституції та скликання Установчих зборів.
Опишемо невдачу: парламент прийняв проект імперії, але король Фрідріх Вільгельм IV відмовився стати імператором, що призвело до провалу об'єднання.
Відповідь:
Здобутки: відставка консервативних урядів, прихід лібералів до влади, пропозиція Конституції та скликання парламенту. Невдачі: невдала спроба об'єднати Німеччину в імперію через відмову прусського короля Фрідріха Вільгельма IV стати імператором.
Завдання 4 (с. 87)
Зміни в Австрійській імперії під час «Весни народів
Описати, які зміни зазнала Австрійська імперія у період революційних подій.
Розв’язання
Зафіксуємо відставку канцлера К. фон Меттерніха під тиском маніфестацій у Відні.
Опишемо прийняття Конституції, яка проголошувала Австрію конституційною монархією та скасовувала панщину.
Згадаємо фінал: імператор Фердинанд I зрікся престолу, а новий імператор Франц Йосиф I відновив повноваження монарха та ліквідував автономію провінцій.
Відповідь:
Австрійська імперія зазнала значних змін: канцлер Меттерніх був відправлений у відставку, було прийнято Конституцію, скасовано панщину та встановлено виборче право, але врешті революція завершилася поразкою, оскільки новий імператор Франц Йосиф I ліквідував автономію провінцій та відновив повну владу монарха.
Завдання 5
Робота з картою подій
Покажіть на карті атласу місця, де відбувалися ключові події революцій 1848–1849 рр. у Західній та Центральній Європі (Париж, Берлін, Відень, Мілан, Венеція, Рим, Львів).
Розв’язання
Знайдіть на карті столиці країн та міста, де відбувалися повстання або революційні виступи.
Визначте регіони: Франція (Париж), Німецькі держави/Пруссія (Берлін), Австрійська імперія (Відень, Прага, Будапешт), Італія (Мілан, Венеція, Рим).
Відзначте на карті українські землі (Львів) як місце діяльності Головної Руської Ради.
Відповідь:
Ключові події відбувалися в Парижі, Берліні, Відні, Мілані, Венеції, Римі та Львові.
Завдання 6
Хронологічні розрахунки
1) Через скільки років після створення у Львові гуртка «Руська трійця» (1840 р.) утворилася Головна руська рада (квітень 1848 р.)? 2) Яку річницю початку в Європі «Весни народів» відзначатимуть цього року (відлік з березня 1848 р.)?
Розв’язання
Для першого пункту віднімемо рік заснування гуртка від року створення ради: 1848−1840=8.
Другий пункт вимагає розуміння, що «Весна народів» почалася у березні 1848 р., тому річниця відраховується саме від цієї дати.
Відповідь:
1) Через 8 років; 2) Річницю відзначають кожного березня (відлік починається з 1848 року).
Завдання 7
Оцінка впливу революцій на Європу
Обговоріть у парах, як революції 1848–1849 рр. вплинули на ситуацію в тогочасній Європі (згідно з методом «Оптиміст і песиміст»).
Розв’язання
Перелічте досягнення: скасування панщини у Австрії, прийняття конституцій у Франції та Італії, проголошення республік.
Опишіть невдачі: відмова прусського короля від імператорського трону, придушення угорської революції Росією, поразка італійських повстанців.
Сформулюйте висновок про те, що хоча політичний режим у багатьох країнах змінився не кардинально, демократичні принципи поширилися.
Відповідь:
Революції розвинули демократичні ідеї та скасували феодальні залишки (панщину), але політична карта Європи майже не змінилася, оскільки монархії відновили владу.
Завдання 8
Оцінка демократичності революцій
Висловіть аргументоване ставлення до думки: «Революції 1848–1849 рр. за своїм змістом були демократичними, спрямованими на зміну старих форм правління та створення більших можливостей для врахування інтересів національних спільнот».
Розв’язання
Аргументи «ЗА»: Революції були спрямовані проти абсолютизму, вимагали конституцій, свободи слова, друку та зборів; скасували панщину; створили умови для національної автономії (наприклад, у Галичині).
Аргументи «ПРОТИ» або нюанси: Деякі революції мали радикальний характер і призвели до терору; фінальні результати часто не відповідали очікуванням (відмова імператорів від повних реформ).
Висновок: Думка є справедливою, оскільки головним вектором дій було утвердження демократичних цінностей та національних прав, навіть якщо політичні перемоги були не повними.
Відповідь:
Згода з думкою. Революції були демократичними за спрямуванням, оскільки їхні учасники вимагали конституцій, свободи та скасування феодальних зв'язків, що відкривало шлях до розвитку національних спільнот.
Завдання 9
Розуміння вислову Дж. Мадзіні
Лідер «Молодої Італії» Дж. Мадзіні сказав: «Війна королів закінчилася, війна народу починається». Треба пояснити зміст цих слів і навести аргументи з тексту про події в Італії 1848–1849 рр.
Розв’язання
Поясни, що «війна королів» — це конфлікти між монархами за землі (наприклад, Сардинія проти Австрії), а «війна народу» — це боротьба мас за незалежність Італії від іноземного гніту.
Наведи приклади з тексту: повстання в Мілані та Венеції, створення Республіки у Римі, де народ брав до рук зброю проти австрійських військ.
Висни, що хоча королівські армії (Сардинії, Франції) придушили рух, ідея національного визволення залишалася головною метою «Весни народів».
Відповідь:
Ці слова означають, що після завершення війн між монархами почалася нова ера боротьби народів за свої права та державність. Аргументами є повстання в Ломбардії та Венеції, де місцеве населення змусило королівську армію відступити, а також створення Республіки у Римі, яка була захищена силами народу, хоча й зазнала поразки від об'єднаних армій.
Завдання 10
Створення зображення історичних постатей
За допомогою сервісів штучного інтелекту створити зображення, що ілюструють роль Шандора Петефі або Іштвана Сечені в подіях «Весни народів» у своїх країнах. Перевірити їх на наявність історичних помилок.
Розв’язання
Для Шандора Петефі опиши: поет, виступає перед натовпом, гасла свободи, радикальний угорський рух, боротьба за автономію Угорщини (згідно з текстом про літографію 1848 р.).
Для Іштвана Сечені опиши: граф, ліберальне дворянство, виступає проти радикального націоналізму, за єдність народів Угорщини та реформи (згідно з текстом про його портрет 1836 р.).
Зверни увагу на помилки: не плутай Петефі (радикал) із Сечені (ліберал), не приписуй Сечені роль лідера повстання, а Петефі — роль поміркованого реформатора.
Відповідь:
Зображення має показувати Шандора Петефі як виступаючого перед натовпом з гаслами свободи та Лайоша Кошута (як лідера повстання), а Іштвана Сечені — як графа, що обговорює реформи з іншими дворянами. Головні історичні факти для перевірки: Петефі очолював радикалів, Сечені виступав за помірковані реформи та єдність народів; обидва діячі були угорцями, але мали протилежні політичні погляди.