Обкладинка: Всесвітня історія, 9 клас — Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Всесвітня історія · 9 клас

Сторінка 87

Всесвітня історія, Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 1 (с. 87)–10 · 10 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

§ 13. —14. Революції 1848—1849 рр. у Західній і Центральній Європі. Франція в 40—60-х рр. XIX ст

Завдання 1 (с. 87)

Правила ігрової «Історична абетка

Описати правила гри, де учні складають перелік слів за літерою алфавіту, пов'язаних із темою уроку.

Розв’язання

  1. Вчитель називає літеру (наприклад, «Р»).

  2. Учні швидко пишуть слова-асоціації (Революція 1848, Румунія, Римська республіка).

  3. Група з найбільшою кількістю правильних слів перемагає.

Відповідь:

Перемагають ті учні чи групи, чий список слів буде найдовшим і повним.

Завдання 2 (с. 87)

Висновок про результат революції у Франції

Дати відповідь на питання: чи завершилися революція 1848 р. у Франції перемогою, обґрунтувавши свою думку.

Розв’язання

  1. Зафіксуємо, що революція розпочалася з падіння короля Луї-Філіппа та проголошення республіки.

  2. Згадаємо, що після виборів президентом став Наполеон III, який перетворив країну на імперію.

  3. Висновуємо, що революція не досягла своєї головної мети — створення стабільної демократії, оскільки влада знову стала авторитарною.

Відповідь:

Ні, революція 1848 р. у Франції не завершилася перемогою, оскільки після тимчасового встановлення республіки до влади прийшов Наполеон III, який проголосив Другу імперію та придушив демократичні вимоги.

Завдання 3 (с. 87)

Здобутки та невдачі у німецьких державах

Назвати основні досягнення та поразки під час «Весни народів» у Німеччині.

Розв’язання

  1. Перелічимо здобутки: відставка урядів, прихід до влади лібералів, пропозиція Конституції та скликання Установчих зборів.

  2. Опишемо невдачу: парламент прийняв проект імперії, але король Фрідріх Вільгельм IV відмовився стати імператором, що призвело до провалу об'єднання.

Відповідь:

Здобутки: відставка консервативних урядів, прихід лібералів до влади, пропозиція Конституції та скликання парламенту. Невдачі: невдала спроба об'єднати Німеччину в імперію через відмову прусського короля Фрідріха Вільгельма IV стати імператором.

Завдання 4 (с. 87)

Зміни в Австрійській імперії під час «Весни народів

Описати, які зміни зазнала Австрійська імперія у період революційних подій.

Розв’язання

  1. Зафіксуємо відставку канцлера К. фон Меттерніха під тиском маніфестацій у Відні.

  2. Опишемо прийняття Конституції, яка проголошувала Австрію конституційною монархією та скасовувала панщину.

  3. Згадаємо фінал: імператор Фердинанд I зрікся престолу, а новий імператор Франц Йосиф I відновив повноваження монарха та ліквідував автономію провінцій.

Відповідь:

Австрійська імперія зазнала значних змін: канцлер Меттерніх був відправлений у відставку, було прийнято Конституцію, скасовано панщину та встановлено виборче право, але врешті революція завершилася поразкою, оскільки новий імператор Франц Йосиф I ліквідував автономію провінцій та відновив повну владу монарха.

Завдання 5

Робота з картою подій

Покажіть на карті атласу місця, де відбувалися ключові події революцій 1848–1849 рр. у Західній та Центральній Європі (Париж, Берлін, Відень, Мілан, Венеція, Рим, Львів).

Розв’язання

  1. Знайдіть на карті столиці країн та міста, де відбувалися повстання або революційні виступи.

  2. Визначте регіони: Франція (Париж), Німецькі держави/Пруссія (Берлін), Австрійська імперія (Відень, Прага, Будапешт), Італія (Мілан, Венеція, Рим).

  3. Відзначте на карті українські землі (Львів) як місце діяльності Головної Руської Ради.

Відповідь:

Ключові події відбувалися в Парижі, Берліні, Відні, Мілані, Венеції, Римі та Львові.

Завдання 6

Хронологічні розрахунки

1) Через скільки років після створення у Львові гуртка «Руська трійця» (1840 р.) утворилася Головна руська рада (квітень 1848 р.)? 2) Яку річницю початку в Європі «Весни народів» відзначатимуть цього року (відлік з березня 1848 р.)?

Розв’язання

  1. Для першого пункту віднімемо рік заснування гуртка від року створення ради: .

  2. Другий пункт вимагає розуміння, що «Весна народів» почалася у березні 1848 р., тому річниця відраховується саме від цієї дати.

Відповідь:

1) Через 8 років; 2) Річницю відзначають кожного березня (відлік починається з 1848 року).

Завдання 7

Оцінка впливу революцій на Європу

Обговоріть у парах, як революції 1848–1849 рр. вплинули на ситуацію в тогочасній Європі (згідно з методом «Оптиміст і песиміст»).

Розв’язання

  1. Перелічте досягнення: скасування панщини у Австрії, прийняття конституцій у Франції та Італії, проголошення республік.

  2. Опишіть невдачі: відмова прусського короля від імператорського трону, придушення угорської революції Росією, поразка італійських повстанців.

  3. Сформулюйте висновок про те, що хоча політичний режим у багатьох країнах змінився не кардинально, демократичні принципи поширилися.

Відповідь:

Революції розвинули демократичні ідеї та скасували феодальні залишки (панщину), але політична карта Європи майже не змінилася, оскільки монархії відновили владу.

Завдання 8

Оцінка демократичності революцій

Висловіть аргументоване ставлення до думки: «Революції 1848–1849 рр. за своїм змістом були демократичними, спрямованими на зміну старих форм правління та створення більших можливостей для врахування інтересів національних спільнот».

Розв’язання

  1. Аргументи «ЗА»: Революції були спрямовані проти абсолютизму, вимагали конституцій, свободи слова, друку та зборів; скасували панщину; створили умови для національної автономії (наприклад, у Галичині).

  2. Аргументи «ПРОТИ» або нюанси: Деякі революції мали радикальний характер і призвели до терору; фінальні результати часто не відповідали очікуванням (відмова імператорів від повних реформ).

  3. Висновок: Думка є справедливою, оскільки головним вектором дій було утвердження демократичних цінностей та національних прав, навіть якщо політичні перемоги були не повними.

Відповідь:

Згода з думкою. Революції були демократичними за спрямуванням, оскільки їхні учасники вимагали конституцій, свободи та скасування феодальних зв'язків, що відкривало шлях до розвитку національних спільнот.

Завдання 9

Розуміння вислову Дж. Мадзіні

Лідер «Молодої Італії» Дж. Мадзіні сказав: «Війна королів закінчилася, війна народу починається». Треба пояснити зміст цих слів і навести аргументи з тексту про події в Італії 1848–1849 рр.

Розв’язання

  1. Поясни, що «війна королів» — це конфлікти між монархами за землі (наприклад, Сардинія проти Австрії), а «війна народу» — це боротьба мас за незалежність Італії від іноземного гніту.

  2. Наведи приклади з тексту: повстання в Мілані та Венеції, створення Республіки у Римі, де народ брав до рук зброю проти австрійських військ.

  3. Висни, що хоча королівські армії (Сардинії, Франції) придушили рух, ідея національного визволення залишалася головною метою «Весни народів».

Відповідь:

Ці слова означають, що після завершення війн між монархами почалася нова ера боротьби народів за свої права та державність. Аргументами є повстання в Ломбардії та Венеції, де місцеве населення змусило королівську армію відступити, а також створення Республіки у Римі, яка була захищена силами народу, хоча й зазнала поразки від об'єднаних армій.

Завдання 10

Створення зображення історичних постатей

За допомогою сервісів штучного інтелекту створити зображення, що ілюструють роль Шандора Петефі або Іштвана Сечені в подіях «Весни народів» у своїх країнах. Перевірити їх на наявність історичних помилок.

Розв’язання

  1. Для Шандора Петефі опиши: поет, виступає перед натовпом, гасла свободи, радикальний угорський рух, боротьба за автономію Угорщини (згідно з текстом про літографію 1848 р.).

  2. Для Іштвана Сечені опиши: граф, ліберальне дворянство, виступає проти радикального націоналізму, за єдність народів Угорщини та реформи (згідно з текстом про його портрет 1836 р.).

  3. Зверни увагу на помилки: не плутай Петефі (радикал) із Сечені (ліберал), не приписуй Сечені роль лідера повстання, а Петефі — роль поміркованого реформатора.

Відповідь:

Зображення має показувати Шандора Петефі як виступаючого перед натовпом з гаслами свободи та Лайоша Кошута (як лідера повстання), а Іштвана Сечені — як графа, що обговорює реформи з іншими дворянами. Головні історичні факти для перевірки: Петефі очолював радикалів, Сечені виступав за помірковані реформи та єдність народів; обидва діячі були угорцями, але мали протилежні політичні погляди.

Наприклад: