Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 81
§ 13. —14. Революції 1848—1849 рр. у Західній і Центральній Європі. Франція в 40—60-х рр. XIX ст
Завдання 1
Соціальні верстви після Липневої революції
Запитання про те, які соціальні групи прийшли до влади у Франції внаслідок Липневої революції 1830 року.
Розв’язання
Визначте, що Липнева революція 1830 року призвела до зміни династії та створення конституційної монархії.
Встановіть, що новий правитель Луї Філіпп I походив з буржуазного середовища, а не з абсолютної монархії Бурбонів.
Відповідь:
До влади прийшли представники буржуазії (Луї Філіпп I).
Завдання 2
Становище Німеччини та Італії за Віденським конгресом
Потрібно назвати особливості політичної організації Німеччини та Італії після рішення Віденського конгресу.
Розв’язання
Визначте, що Німеччина не стала єдиним державним утворенням, а залишилася конфедерацією під владою Австрії.
Встановіть, що Італія також не була об'єднана в одну державу і перебувала під контролем австрійських військ.
Відповідь:
Німеччина — конфедерація під владою Австрії; Італія — роздроблена на кілька держав під протекторатом Австрії.
Завдання 3
Розвиток революційного руху в Італії (20–30-ті рр.)
Описати, як розвивався революційний рух у Італії у 1820–1830-ті роки.
Розв’язання
Запишіть, що у 20–30-ті роки Італія була розділена між різними володарями, а північ контролювала Австрія.
Визначте, що спроби повстань проти австрійських військ були придушені, тому об'єднання країни не відбулося.
Відповідь:
Рух розвивався через окремі невдали повстання проти австрійського панування; об'єднання Італії не відбулося.
Сторінка 82
Завдання 2 (с. 82)
Порівняння революцій у Франції та Німеччині
Провести порівняльний аналіз подій «Весни народів» у Франції (повалення Липневої монархії, встановлення Другої республіки) та Німеччині (маніфестації в німецьких державах, спроба конституційного шляху об'єднання, невдача парламентського плану).
Розв’язання
Охарактеризуйте результат революції у Франції: король Луї Філіпп I залишив країну, була проголошена Друга республіка.
Визначте головні вимоги та наслідки подій у Німеччині: протестувальники вимагали об'єднання держав та свободи, було прийнято Конституцію федерації, але імператорський трон залишився вакантним через відмову короля Пруссії.
Порівняйте результати: у Франції змінився режим влади, тоді як у Німеччині парламентське об'єднання не вдалося, і патріоти почали покладатися на Прусську державу.
Відповідь:
У Франції революція завершилася поваленням Липневої монархії та проголошенням Другої республіки після втечі короля Луї Філіппа I. У Німеччині спроба об'єднання держав конституційним шляхом зазнала невдачі через відмову короля Пруссії Фрідріха Вільгельма IV стати імператором, що змусило патріотів покладатися на Прусську державу як центр майбутнього об'єднання.
Сторінка 83
Завдання 3 (с. 83)
Розвиток революційного руху в Італії у 20—30-ті рр. XIX ст
Як розгортався революційний рух в Італії у 20—30-ті рр. ХІХ ст.?
Розв’язання
Описуємо ситуацію в Ломбардії та Венеції, де населення виступало проти австрійського панування.
Згадуємо про спроби створення італійської державності під проводом Сардинського королівства.
Відповідь:
Рух розвивався як національно-визвольна боротьба проти Австрії, зокрема у Ломбардії та Венеції, з метою об'єднання італійських земель.
Сторінка 84
Завдання 4
Порівняння результатів революцій у Франції та Австрії
Охарактеризувати перебіг подій «Весни народів» у Франції та Австрії, визначити їхні результати (перемогу чи поразку) на основі тексту параграфу.
Розв’язання
У Франції після повалення короля Луї Філіппа I у березні 1848 р. було проголошено Другу республіку, що вважалося перемогою революції.
В Австрійській імперії імператор Фердинанд I зрікся престолу наприкінці листопада 1848 р., а його наступник Франц Йосиф I скасував автономію провінцій та відновив повноваження імператора.
Оскільки Австрійська імперія не змогла прийняти конституцію за бажанням народу, «Весна народів» в Австрії завершилася поразкою революційних сил.
Відповідь:
У Франції революція 1848 р. завершилася перемогою (створенням Другої республіки), а в Австрійській імперії — поразкою (відновлення повноважень імператора та ліквідація автономії).
Сторінка 85
Завдання 4 (с. 85)
Перебіг подій у регіонах Австрії
Описати, як розвивалися події «Весни народів» у Чехії, Словаччині, Словенії, Далмації та Трансільванії (умови 1848 р., вимоги населення, реакція влади та наслідки).
Розв’язання
Чехія: У березні 1848 р. чеські діячі вимагали сейму, свобод та рівноправності мов; повстання було жорстоко придушене.
Словаччина: Патріоти просили автономії в складі Угорщини, але угорці відмовили; після повстання у вересні австрійські війська знищили рух.
Словенія: Виник рух за об'єднання словенських земель (австрославізм), що викликало конфлікт з німцями, що допомогло Австрії придушити протести.
Далмація: Загострилися суперечності між слов'янами та італійцями; Австрія використала це роз'єднання для відновлення контролю.
Трансільванія: Румуни пропонували унію з Угорщиною, але угорський уряд відмовив, а після придушення революції румуни не отримали автономії.
Відповідь:
Чехія — повстання придушене; Словаччина — спроба автономії та незалежності придушена; Словенія — конфлікт між слов'янами та німцями використаний для поразки руху; Далмація — розкол між італійцями та слов'янами допоміг Австрії; Трансільванія — відмова угорців від унії з румунами призвела до поразки революції.
Сторінка 86
Завдання 5.1
Складність оборони Рима
У чому полягала складність ситуації в обложеному місті?
Розв’язання
У тексті сказано, що облога міста тривала два місяці силами австрійських, французьких та неаполітанських військ.
Це означає, що оборонцям доводилося протистояти арміям одразу трьох сильних держав одночасно.
Відповідь:
Складність полягала в тому, що Рим об'єднав свої сили з австрійськими, французькими та неаполітанськими військами, оточивши місто з усіх боків.
Завдання 5.2
Заклик керівництва Риму
До чого керівники республіки закликали населення Рима?
Розв’язання
У тексті джерела сказано: «Повстаньте, римляни! На стіни, до брами, на барикади!».
Керівники закликали всіх взяти зброю, піти в бій і вірити у перемогу заради республіки.
Відповідь:
Керівники закликали римлян повстати, йти на барикади, брати до рук зброю та вести бій проти обложників, щоб захистити республіку.