Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 26. Російська імперія та Австро-Угорщина наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст
Завдання 3 (с. 185)
Поняття «відруб» і «хутір
Поясніть, з якими подіями пов'язані ці поняття та як зміни в землеволодінні вплинули на соціальну структуру сіл.
Розв’язання
Селяни отримували можливість закрити землю у приватну власність замість спільного користування.
Вони могли об'єднати свої ділянки в один «відруб» на старому місці або переселитися на «хутір».
Це призвело до розпаду сільської громади та появи багатих хуторян і бідних відрубників, що змінило соціальну структуру.
Відповідь:
Поняття пов'язані з аграрною реформою П. Столипіна; це призвело до розпаду сільської громади та появи нового соціального поділу (багаті власники землі проти бідних).
Завдання 4 (с. 185)
Порівняння режиму Третьочервневої монархії
Чому режим Третьочервневої монархії в Росії порівнюють із правлінням Наполеона III у Франції?
Розв’язання
Після розпуску двох перших Державних дум цар Микола II змінив виборчий закон.
Новий парламент (Третя дума) мав менші повноваження, а реальна влада залишалася у руках монарха, армії та поліції.
Такий режим був авторитарним і спирався на примус, що схоже на «другу імперію» Наполеона III у Франції.
Відповідь:
Режим порівнюють через спосіб управління: обидва були авторитарними, спиралися на армію та поліцію замість підтримки народу та мали обмежені повноваження парламенту.
Завдання 5 (с. 185)
Дуалістична монархія Австро-Угорщина
Яка держава була дуалістичною монархією? Опишіть систему влади в ній.
Розв’язання
Імперія складалася з двох рівноправних держав — Австрійської корони та Угорської корони.
Кожен із цих країв мав власний парламент, уряд та міністерство внутрішніх справ.
Разом вони мали спільного монарха (імператора), який керував зовнішньою політикою, армією та фінансами імперії.
Відповідь:
Дуалістичною монархією була Австро-Угорщина; система влади передбачала рівноправність двох частин (Австрії та Угорщини) з власними парламентами, але спільним монархом.
Завдання 6 (с. 185)
Відсутність колоній у Австро-Угорщині
Поясніть, чому Австро-Угорщина як велика держава не мала заморських колоніальних володінь.
Розв’язання
Імперія мала серйозні внутрішні проблеми (національні рухи, економічні розбіжності), які вимагали ресурсів для вирішення.
Заморська експансія була б ризикованою через відсутність єдиної національної ідентичності та слабкість армії порівняно з колоніальними державами (Британія, Франція).
Основним пріоритетом була безпека на Балканах та захист кордонів від Росії, а не створення заморських володінь.
Відповідь:
Австро-Угорщина не мала колоній через внутрішню нестабільність, необхідність вирішення національних конфліктів та пріоритет безпеки на кордонах (Балкани) замість заморської експансії.
Завдання 7 (с. 185)
Ідеологія та різниця між партіями
Установіть взаємозв'язок між поняттями «пролетаріат», «партія нового типу», «революція», «соціалізм». У чому полягала головна ідеологічна різниця між більшовиками й меншовиками?
Розв’язання
Визнач, що пролетаріат — це робітничий клас, який був основною силою революції, а «партія нового типу» (РСДРП) була його політичним лідером.
Поясни, що соціалізм передбачав відмову від приватної власності на засоби виробництва та владу народу.
Порівняй погляди: більшовики (Ленін) прагнули швидкої революції і не хотіли компромісів з іншими класами, меншовики (Мартов) вважали, що треба спочатку розвинути капіталізм і боротися разом із лібералами.
Відповідь:
Взаємозв'язок: пролетаріат — це суб'єкт революції, «партія нового типу» — його організатор, соціалізм — мета боротьби, революція — метод досягнення мети. Головна різниця: більшовики виступали за радикальну революцію та диктатуру пролетаріату без компромісів, меншовики — за еволюційний шлях та союз із буржуазією.
Завдання 8
Підсумки революції 1905–1907 рр
Обговоріть і висловіть спільну думку, якими були основні підсумки революції 1905—1907 рр. у Російській імперії.
Розв’язання
Згадай, що демократичні сили не змогли об'єднатися і не мали підтримки армії та закордонних союзників царя.
Вкажи на політичні зміни: введення Державної думи (з обмеженими правами) та аграрну реформу Столипіна.
Сформулюй висновок, що революція не змінила суті режиму, але змусила його поступитися частковою властю і провести економічні реформи для утримання трону.
Відповідь:
Основні підсумки: поразка революційних сил, введення Державної думи (з обмеженими правами), проведення аграрної реформи П. Столипіна та перехід до Третьочервневої монархії. Реформа не змінила суті авторитарного режиму, але показала необхідність поступок для збереження влади.
Завдання 9
Причини поразки у війні з Японією
Складіть структурно-логічну схему причин та наслідків поразки Російської імперії у війні з Японією. Охарактеризуйте цю війну одним реченням.
Розв’язання
Визнач причину війни: суперництво за вплив в Азії (Корея, Маньчжурія) та будівництво залізниць.
Перелік причин поразки Росії: економічна відсталість, слабкість флоту, внутрішня нестабільність (революція 1905 р.).
Охарактеризуй війну як коротку та кровопролитну конфлікт, який закінчився поразкою Росії та втратою частини територій на Далекому Сході.
Відповідь:
Війна 1904–1905 рр. — це кровопролитний конфлікт за контроль над Кореєю та Маньчжурією, який закінчився поразкою Росії. Причини поразки: економічна відсталість, слабкість флоту, внутрішня революційна криза. Наслідки: втрата Південного Сахаліну та Порт-Артура, визнання Кореї сферою впливу Японії, зміна зовнішньої політики Росії (вступ до Антанти).
Завдання 10
SWOT-аналіз аграрної реформи Столипіна
Визначте слабкі й сильні сторони аграрної реформи П. Столипіна, можливості та загрози, які вона становила. Зробіть висновок, чи можна вважати реформу прогресивною для свого часу. Поясніть чому.
Розв’язання
Сильні сторони: реформа дозволила селянам мати землю у власність (відруби) та розвивати приватне господарство.
Слабкі сторони: висока ціна землі в банку робила її недоступною для бідних, а поміщики не хотіли продавати землю.
Висновок: реформу можна вважати прогресивною, оскільки вона створювала клас заможних селян-власників, що було необхідним для модернізації економіки, хоча й викликала соціальну напругу.
Відповідь:
Сильні сторони: приватна власність на землю, розвиток товарного виробництва. Слабкі сторони: висока ціна землі, опір поміщиків та бідних селян. Можливості: освоєння нових земель (Сибір), модернізація села. Загрози: соціальне розшарування, революційний ризик. Висновок: реформа була прогресивною для свого часу, оскільки вона створювала умови для розвитку приватного сільського господарства та формування нового соціального шару, хоча й не мала підтримки всіх верств населення.
Завдання 11
Причини нестабільності Австро-Угорщини
Проаналізуйте та висловіть аргументовану думку, які причини були вирішальними у внутрішній нестабільності Австро-Угорської імперії: міжетнічні конфлікти чи соціально-економічні проблеми.
Розв’язання
Розгляньте міжетнічний аспект: імперія мала 23 національності, які боролися за мову навчання та рівні права, що призводило до створення національних партій та товариств («Матице», «Національна ліга»).
Розгляньте соціально-економічний аспект: економіка розвивалася нерівномірно, промисловість зосереджена в австрійських і чеських землях, тоді як інші регіони залишалися аграрними; це викликало напруження між містом і селом.
Зробіть висновок: хоча соціально-економічні проблеми були важливими, саме міжетнічні конфлікти та відсутність єдиної державної мови та ідентичності стали головною причиною розпаду імперії.
Відповідь:
Вирішальними причинами нестабільності були міжетнічні конфлікти, оскільки 23 національності вимагали автономії та самовизначення, що робило централізоване управління неможливим; соціально-економічні проблеми посилювали напругу, але саме етнічна роздробленість стала фатальною для єдності імперії.
Завдання 12
Новини після Маніфесту 17 жовтня
Створіть шпальту з новинами, гаслами, дописами газет, які вийшли після підписання Маніфесту 17 жовтня 1905 р. та висвітлювали події з погляду: 1) уряду; 2) монархістів; 3) більшовиків.
Розв’язання
Для уряду напишіть проголошення стабільності, лояльності армії та необхідності відновлення порядку після репресій проти соціал-демократів.
Для монархістів опишіть Маніфест як дарування царя, яке підтверджує його абсолютну владу та потребує лише невеликих поступок для збереження монархії.
Для більшовиків наведіть критику маніфесту як «обману», закликаючи до продовження боротьби, оскільки він не гарантує повних соціальних прав і скасування приватної власності.
Відповідь:
Газета уряду («Російський вісник»): «Цар Микола II дарує народові Конституцію та свободу слова; революція закінчена, армія лояльна, час відновлювати порядок». Газета монархістів («Правда царя»): «Маніфест — це милість імператора, яка не змінює його абсолютної влади; будь-які подальші виступи будуть жорстоко придушені». Газета більшовиків («Голос народу»): «Маніфест — це брехня! Цар обманує народ, не даючи землі селянам і влади робітникам; доведеться знову брати в руки зброю, бо капіталізм не змінився».
Завдання 13
Росія як середньорозвинена держава
Що вказує на те, що Російська імперія була середньорозвиненою державою? Чому Російська імперія, маючи значні ресурси та численне населення, не змогла модернізуватися так само ефективно, як європейські держави?
Розв’язання
Вкажіть на те, що хоча Росія мала великі природні ресурси та численне населення, її промисловість була менш розвиненою порівняно з країнами Західної Європи, а сільське господарство залишалось аграрним.
Поясніть, що політичний режим царизму гальмував модернізацію через відсутність демократії, цензурі та репресіях проти опозиції, що не дозволяло впроваджувати нові технології швидко.
Згадайте про економічну залежність від іноземних позик (французьких та британських) та капіталів, що свідчить про недостатній внутрішній потенціал для самостійного розвитку.
Відповідь:
Росія була середньорозвиненою державою, оскільки її промисловість відставала від західних країн, а сільське господарство залишалося аграрним; неможливість ефективного модернізму зумовлена авторитарним режимом царизму, який гальмував соціальні реформи та інновації, а також економічною залежністю від іноземних позик.
Завдання 14
Чи могла Росія уникнути революції?
Оберіть позицію щодо питання: чи могла Російська імперія уникнути революції. Наведіть аргумент на її підтвердження.
Розв’язання
Визначте, що головними причинами революції були соціальне незадоволення селян (земельне питання), робітників (праця та зарплата) та національних меншин.
Поясніть, що навіть після Маніфесту 17 жовтня та реформ Столипіна напруга не зникла повністю, оскільки влада продовжувала використовувати силу проти опозиції.
Зробіть висновок: уникнути революції було майже неможливо через глибокі соціальні протиріччя та невдачу в війні з Японією, яка підірвала авторитет царизму; репресії лише посилили напругу.
Відповідь:
Російська імперія не могла уникнути революції через глибокі соціальні протиріччя (земельне питання, робітничі страйки) та невдачу в війні з Японією; навіть реформи Столипіна та Маніфест 17 жовтня не змогли повністю заспокоїти суспільство, оскільки царизм продовжував спиратися на армію та поліцію, що лише посилило конфлікт.