Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 26. Російська імперія та Австро-Угорщина наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст
Завдання 1 (с. 184)
Історико-географічна гра
Учні мають виписати історико-географічні назви з параграфа та сформулювати запитання до вчителя, пов'язані з цими назвами.
Розв’язання
Прочитайте текст параграфа та виділіть усі географічні назви (країни, міста, регіони).
Складіть список цих назв і сформулюйте до кожного питання, що можна поставити вчителеві.
Відповідь:
Список назв включає: Відень, Прага, Боснія, Герцеговина, Сербія, Росія, Османська імперія, Хорватія, Австрійська частина, Угорщина, Балкани. Приклади запитань: «Яка роль Відня та Праги в розвитку Австро-Угорщини?», «Чому захоплення Боснії і Герцеговини викликало міжнародну кризу?».
Завдання 2 (с. 184)
Особливості економічного розвитку Росії
Охарактеризувати особливості економічного розвитку Російської імперії у другій половині XIX — на початку XX ст.
Розв’язання
Визначте ключові галузі економіки (промисловість, сільське господарство, транспорт).
Опишіть роль іноземного капіталу та будівництво залізниць у модернізації країни.
Відповідь:
Основними особливостями були активне залучення іноземних інвестицій (французьких, британських), масове будівництво стратегічних залізниць (Транссибірська, Китайсько-Східна) та спроби модернізації сільського господарства через аграрну реформу Столипіна. Проте економіка залишалася аграрною з низьким рівнем технічного оснащення в селах.
Завдання 3 (с. 184)
Поняття «відруб» і «хутір
Пояснити, що таке «відруб» і «хутір», та описати вплив цих змін на соціальну структуру сільських громад.
Розв’язання
Поясніть суть «відрубу» як об'єднання кількох ділянок в одну приватну власність на старому місці.
Поясніть суть «хутора» як переселення селянина на нові землі з правом власності.
Опишіть, як це змінило соціальний стан: виникли заможні хуторяни та бідні безземельні.
Відповідь:
«Відруб» — це ділянка землі, яку селянин отримав у власність і об'єднав зі своїми іншими ділянками на тому ж місці проживання. «Хутір» — це нове місце проживання для селянина, який переселився з відрубом на вільні землі (наприклад, у Сибір). Ці зміни призвели до розпаду сільської громади: виникли заможні власники землі та бідні безземельні селяни, що загострило соціальні контрасти.
Завдання 4
Порівняння режиму Третьочервневої монархії з правлінням Наполеона III
Пояснити, чому політичний режим Російської імперії у 1907–1917 рр. (Третьочервнева монархія) порівнюють із правлінням Наполеона III у Франції.
Розв’язання
Опишіть властивості Третьочервневої монархії: існування Державної думи з обмеженими правами, реальна влада прем'єр-міністра та царя, опора на армію та поліцію.
Порівняйте це із режимом Наполеона III у Франції, де президент (імператор) мав значні повноваження, а парламент був слабким.
Відповідь:
Режим Третьочервневої монархії порівнюють із правлінням Наполеона III, оскільки в обох випадках існував формальний парламент (Державна дума у Росії, Палати у Франції), який мав обмежені законодавчі повноваження та не міг контролювати виконавчу владу. У реальному житті влада належала монарху та прем'єр-міністру, які керували державою за допомогою армії та поліції, ігноруючи волі виборців.
Завдання 5
Форма правління та влада в дуалістичній монархії
Укажіть, яка держава була дуалістичною монархією, і опишіть систему влади в ній.
Розв’язання
Визначаємо, що Австро-Угорщина (Дуалістична монархія) була створена в 1867 р. і мала дві рівноправні частини — Австрію та Угорщину.
Пояснюємо систему влади: кожна частина мала власний парламент, уряд, міністерство закордонних справ та фінансову автономію, тоді як військові справи та дипломатія залишалися спільними.
Відповідь:
Дуалістичною монархією була Австро-Угорщина. Система влади передбачала поділ повноважень між двома рівноправними частинами — Австрією та Угорщиною, які мали власні парламенти, уряди та міністерства (крім спільних військових і зовнішньополітичних справ).
Завдання 6
Відсутність заморських колоній Австро-Угорщини
Поясніть, чому Австро-Угорщина як велика держава не мала заморських колоніальних володінь.
Розв’язання
Аналізуємо ситуацію: Австро-Угорщина була багатонаціональною імперією з гострими внутрішніми конфліктами та національними рухами, що вимагали уваги влади.
Висновкуємо, що ресурси держави були спрямовані на зміцнення контролю над власними територіями (зокрема Балканами) та вирішення соціально-економічних проблем, а не на створення заморських колоній.
Відповідь:
Австро-Угорщина не мала заморських колоній, оскільки була континентальною державою, яка зосереджувала свої ресурси та політичні сили на вирішенні внутрішніх національних суперечностей та зміцненні впливу в Європі (зокрема на Балканах), а не на експансії за кордоном.
Завдання 7
Взаємозв'язок понять «промисловість» і «економіка імперії
Установіть взаємозв'язок між поняттями «промисловість» та «економіка Австро-Угорщини» на початку ХХ ст. (Завдання не має чіткого тексту у запиті, але є в умові розділу «Застосовуємо і аналізуємо»).
Розв’язання
Визначаємо, що основна частина промисловості (металургія, машинобудування) була зосереджена в австрійських і чеських землях (наприклад, концерн «Шкода»).
Встановлюємо зв'язок: розвиток промисловості в цих регіонах забезпечував економічне зростання імперії, хоча інші регіони залишалися постачальниками сировини та продовольства.
Відповідь:
Взаємозв'язок полягає в тому, що промисловість (особливо металургія та машинобудування) була зосереджена в австрійських і чеських землях, забезпечуючи економічний розвиток імперії, тоді як інші регіони виконували роль постачальників сировини та сільськогосподарської продукції.