Обкладинка: Всесвітня історія, 9 клас — Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Всесвітня історія · 9 клас

Сторінки 149–154

Всесвітня історія, Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 1–6 · 10 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

Сторінка 149

§ 23. Велика Британія. Індія — «перлина Британської корони»

Завдання 1

Негативні тенденції економіки Британії

Визначте негативні тенденції розвитку економіки Великої Британії наприкінці ХІХ ст. (зростання виробництва нижче інших країн, застаріле обладнання, відставання від США та Німеччини у виплавці сталі та виробництві чавуну).

Розв’язання

  1. Визначте ключові фактори відставання: технічне застаріння обладнання на заводах та нижчі темпи зростання промислового виробництва.

  2. Порівняйте показники Британії з іншими країнами: Німеччина випередила її у виплавці сталі, а США — у виробництві чавуну, сталі та вугілля.

  3. Зверніть увагу на сільське господарство: воно не забезпечувало потреби країни, і значна частина продовольства та сировини закуповувалася за кордоном.

Відповідь:

Негативними тенденціями були технічне застаріння промислового обладнання, нижчі темпи зростання виробництва порівняно з США та Німеччиною (зокрема, відставання у виплавці сталі та виробництві чавуну), а також неможливість сільського господарства задовольнити внутрішні потреби країни.

Сторінка 151

Завдання 1 (с. 151)

Економічні лідери світу

Проаналізувати діаграми частки Великої Британії у світовій економіці (1880, 1900, 1913 рр.) та щорічного приросту промислової продукції на початок XX ст.

Розв’язання

  1. У 1880 році Велика Британія займала 77,1 % світової економіки, а інші країни — лише 22,9 %.

  2. До 1900 року частка Британії зменшилася до 60 %, а частка інших країн зросла до 40 %.

  3. У 1913 році ситуація змінилася радикально: частка Великої Британії становила лише 18,5 %, тоді як інші країни мали 81,5 %.

Відповідь:

До кінця XIX ст. Велика Британія втратила економічну гегемонію на користь США та Німеччини, що відобразилося у різкому зменшенні її частки у світовій економіці.

Завдання 2

Історія лейбористів

Описати процес створення Лейбористської партії, кількість її депутатів на виборах 1906 р. та зміну політичної системи.

Розв’язання

  1. У 1900 році було утворено Комітет робітничого представництва для виборів до парламенту робітничих депутатів.

  2. На виборах 1906 року Лейбористська партія провела до парламенту 29 своїх депутатів, що похитнуло двопартійну систему (Консервативна та Ліберальна партії).

  3. Спочатку лейбористи обмежувалися захистом прав робітництва в союзі з лібералами, не маючи власної програми до 1913 року.

Відповідь:

Лейбористська партія утворилася на базі профспілок (Комітет робітничого представництва) і на виборах 1906 року отримала 29 місць у парламенті, що змінило політичний баланс.

Завдання 3

Ірландське питання

Визначити зміст ірландського питання наприкінці XIX — на початку XX ст., назвати лідера руху, його вимоги та засоби боротьби.

Розв’язання

  1. Лідером ірландського національного руху був депутат Чарльз Парнелл, який обрався до британського парламенту у 1875 році.

  2. Основними вимогами були аграрна реформа та гомрул («самоуправління»), а також боротьба проти англійських лендлордів.

  3. Селяни використовували засоби бойового протесту (знищення майна) та бойкот — відмову від спілкування з управлінцями.

Відповідь:

Ірландське питання наприкінці XIX ст. виражалось у вимогах ірландців за аграрну реформу та гомрул («самоуправління»), очолюваних Чарльзом Парнеллом, з використанням бойкоту та інших форм протесту.

Сторінка 152

Завдання 4

Соціальні реформи Ллойда Джорджа

Описати закони, ухвалені Девідом Ллойд Джорджем, та пояснити їх вплив на становище робітництва.

Розв’язання

  1. Визначте основні галузі реформ: освіта, охорона праці, соціальне страхування, податкова політика.

  2. З'єднайте кожну реформу з її метою (наприклад, безплатна освіта — підвищення кваліфікації бідних; 8-годинний день — боротьба з виснаженням).

  3. Сформулюйте загальний вплив цих заходів на стабілізацію суспільства та розвиток соціального партнерства.

Відповідь:

Ухвалені закони включали безплатну початкову освіту та харчування для дітей бідних, скорочення нічної зміни для чоловіків і заборону на працю жінок у нічну зміну, право на безплатне лікування після нещасних випадків, 8-годинний робочий день для гірників та пенсії за віком (1908 р.). Було впроваджено допомогу з безробіття та хвороби. Парламент затвердив проєкт бюджету 1909 р., що передбачав податки на землю, спадщину та алкоголь для фінансування реформ. Це покращило соціальну захищеність робітників, зменшило їхню вразливість та зміцнило позиції профспілок.

Завдання 5

Зовнішня політика та «блискуча ізоляція

Пояснити причини відмови Великої Британії від традиційної політики «блискучої ізоляції» на початку XX ст.

Розв’язання

  1. Визначте основні принципи зовнішньої політики другої половини XIX ст. («європейська рівновага», «блискуча ізоляція»).

  2. Оцініть роль колоніальної імперії та контролю над транспортними шляхами у другій половині XIX ст.

  3. Висловіть причини відмови від ізоляції: необхідність захисту нових територій, економічних інтересів та впливу на світову політику (наприклад, конфлікт у Південній Африці).

Відповідь:

На початку XX ст. Велика Британія відмовилася від «блискучої ізоляції» через необхідність захисту розширюваної колоніальної імперії та контролю над важливими транспортними шляхами. Традиційна політика «європейської рівноваги» вже не підходила до нових геополітичних викликів, таких як війни в Африці (з 1899 р.), де країна мала захищати свої інтереси та вплив у світі.

Сторінка 153

Завдання 5.1

Відмова від політики «блискучої ізоляції

Чому Великій Британії довелося на початку XX ст. відмовитися від традиційної політики «блискучої ізоляції»?

Розв’язання

  1. У другій половині ХІХ ст. Велика Британія активно розширювала свої колонії, прагнучи контролювати важливі транспортні шляхи та ринки збуту.

  2. Таке активне втручання у справи інших країн та необхідність захисту інтересів у різних куточках світу зробили неможливою підтримку політики ізоляції від міжнародних справ.

Відповідь:

Велика Британія відмовилася від «блискучої ізоляції», оскільки активно розширювала свою колоніальну імперію та прагнула контролювати важливі транспортні шляхи, що вимагало постійного залучення до міжнародних справ.

Завдання 5.2

Статус домініонів у Британській імперії

Що таке «домініон» і які колонії здобули цей статус?

Розв’язання

  1. Статус домініону здобули колонії, де жили переселенці з Європи (наприклад, Канада, Австралія).

  2. Після поразки бур у 1902 р. Трансвааль та Оранжева республіка стали частинами імперії, а в 1910 р. були об'єднані в Південно-Африканський Союз з правами домініону.

Відповідь:

Домініоном була фактично незалежна частина імперії зі своїм парламентом, але з британським монархом на чолі. Цей статус здобули Канада, Австралія, Південно-Африканський Союз (утворений 1910 р.) та інші колонії з європейськими поселенцями.

Завдання 6.1

Індія — «перлина Британської корони

Наведіть факти, які підтверджують вислів, що Індія — «перлина Британської корони».

Розв’язання

  1. Індія забезпечувала Велику Британію дешевою сировиною, що дозволяло виробництву бути вигідним.

  2. Вона слугувала гарантованим ринком збуту для британських товарів, що компенсувало внутрішні економічні труднощі метрополії.

Відповідь:

Індія називали «перлиною Британської корони», оскільки вона була головним джерелом дешевої сировини та гарантованим ринком збуту для британських товарів, що тримало економіку країни.

Сторінка 154

Завдання 6

Факти про Індію як «перлину корони

Навести факти, що підтверджують вислів «Індія — перлина Британської корони», використовуючи матеріал параграфа.

Розв’язання

  1. Визначаємо ключові події переходу Індії до прямого управління корони (ліквідація Ост-Індської компанії у 1858 р., титул віцекороля, імператриця у 1876 р.).

  2. Перелічуємо економічні інвестиції Британії: будівництво залізниць, фабрик для переробки сировини (чай, кава, джут) та створення національної промисловості.

  3. Записуємо статистичні дані на 1911 р.: 200 текстильних підприємств національного капіталу та орієнтацію аграрного виробництва на постачання сировини Британії.

Відповідь:

Фактами є перехід Індії під пряму владу корони (1858 р.), відкриття університетів для індійської еліти, будівництво залізниць та заводів, а також наявність на 1911 р. 200 текстильних підприємств національного капіталу, які працювали на потреби Британії.

Наприклад: