Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 22. Німеччина
Завдання 4 (с. 148)
Промислові галузі та причина першості Німеччини
Назвати галузі промисловості, що розвивалися в Німеччині наприкінці XIX ст., і пояснити причини досягнення нею промислової першості в Європі.
Розв’язання
Визначаємо галузі важкої промисловості: хімічна, електротехнічна, металообробна, машинобудівна.
Перелічуємо позитивні фактори росту: завершення об'єднання (єдиний ринок), контрибуція Франції, державна підтримка індустріалізації, наявність кваліфікованих кадрів та використання нових технологій.
Відповідь:
Розвивалися хімічна, електротехнічна, металообробна та машинобудівна галузі. Німеччина досягла першості завдяки єдиному внутрішньому ринку, державним інвестиціям у важку промисловість, наявності кваліфікованих кадрів, використанню новітніх технологій та фінансовій підтримці (контрибуція Франції).
Завдання 5 (с. 148)
Учасники та мета об'єднань держав
Назвати країни-учасники Союзу трьох імператорів і Троїстого союзу, а також визначити мету їх створення.
Розв’язання
Визначаємо учасників Союзу трьох імператорів (1873 р.): Німеччина, Австро-Угорщина, Росія.
Визначаємо учасників Троїстого союзу (1882 р.): до попередніх приєдналася Італія.
Формулюємо мету: створення коаліції держав проти Франції для зміцнення позицій Німеччини в Європі та стримування її агресії.
Відповідь:
Союз трьох імператорів (Німеччина, Австро-Угорщина, Росія) і Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія). Мета створення об'єднань — зміцнення військово-політичних позицій Німеччини та боротьба проти Франції.
Завдання 6 (с. 148)
Причини суперництва Німеччини та Британії
Пояснити, чому наприкінці XIX ст. загострилися відносини між Німецькою та Британською імперіями.
Розв’язання
Визначаємо економічну причину: Німеччина активно завойовувала світовий ринок, випереджаючи Британію у якості та дешевизні товарів.
Визначаємо колоніальну причину: суперництво за сфери впливу в Африці та на Близькому Сході.
Визначаємо військову причину: гонка озброєнь, зокрема будівництво потужного флоту Німеччиною як виклик «володарці морів».
Відповідь:
Відносини загострилися через економічне та колоніальне суперництво (боротьба за сфери впливу в Африці та на Близькому Сході) та гонку озброєнь, зокрема будівництво потужного флоту Німеччиною, що сприймалося Великою Британією як загроза її морському пануванню.
Завдання 7 (с. 148)
Стратегія впливу Німеччини на Близький Схід
Пояснити причини прагнення Німеччини до поширення впливу на Близький Схід та описати форми цього прояву.
Розв’язання
Визначаємо причину вибору регіону: Близький Схід став головним напрямом експансії для забезпечення впливу та ресурсів.
Описуємо конкретний прояв: у 1899 р. Німеччина домоглася згоди на будівництво трансконтинентальної залізниці Берлін — Багдад.
Додаємо економічний аспект: після залізниці німецький капітал активно проникав на Балкани, до Анатолії та Месопотамії.
Відповідь:
Німеччина прагнула поширити вплив на Близький Схід як головний напрямок експансії. Це проявлялося у будівництві залізниці Берлін — Багдад (1899 р.) та активному проникненні німецького капіталу на Балкани, до Анатолії та Месопотамії.
Завдання 8 (с. 148)
Колоніальні здобутки Німеччини
Покажіть на карті атласу колонії, здобуті Німеччиною в 1871—1914 рр. Поясніть, чому саме ці регіони були обрані. Як змінилася колоніальна карта світу після вступу Німеччини в боротьбу за заморські території?
Розв’язання
Визначте на карті Південну Африку та Центральну Африку — тут знаходилися протекторати Намібія (Південно-Західна Африка), Того, Камерун та Танганьїка (Східна Африка).
Знайдіть на карті Океанію та Північну Австралію — тут розташовувалися острови Кірибаті, Науру, Нова Британія тощо.
Поясніть вибір регіонів: Німеччина шукала ресурси (нафта в Намібії, фосфати на островах) та стратегічні пункти для морської торгівлі, оскільки її внутрішні ресурси були обмежені.
Оцініть зміни: до цього колоніальну карту майже не змінювали, але вступ Німеччини призвів до появи нових «білих плям» на карті Африки та Тихого океану, що викликало занепокоєння у Британії та Франції.
Відповідь:
Колоніями були Намібія (Південно-Західна Африка), Того, Камерун, Танганьїка (Східна Африка) та острови в Океанії (Кірибаті, Науру). Регіони обрані через наявність корисних копалин та стратегічне розташування. Колоніальна карта світу суттєво змінилася: Німеччина стала однією з головних колоніальних держав, що призвело до загострення суперництва між імперіями.
Завдання 9
Порівняння політики Бісмарка та Вільгельма II
Працюємо в парах. Метод «Кола Венна». Порівняйте внутрішню та зовнішню політику О. фон Бісмарка та Вільгельма II. Визначте головні відмінності.
Розв’язання
Внутрішня політика Бісмарка: боротьба з соціалістами («культуркампф»), соціальне законодавство для купування підтримки робітників, обмеження впливу католицької церкви.
Зовнішня політика Бісмарка: створення «Союзу трьох імператорів» та Троїстого союзу, утримання Росії від союзу з Францією, поміркована колоніальна експансія.
Внутрішня політика Вільгельма II: скасування обмежень на соціал-демократів, підтримка пангерманізму (расова перевага німців), зміцнення монархічної влади за рахунок парламенту.
Зовнішня політика Вільгельма II: перехід до «світової політики», гонка озброєнь, будівництво флоту, агресивні претензії на Близький Схід (Берлін-Багдадська залізниця), що призвело до розпаду союзових систем.
Відповідь:
Головна відмінність полягає в підході: Бісмарк прагнув зберегти статус-кво та утримувати рівновагу через союзи, використовуючи соціальні реформи для стабілізації. Вільгельм II прагнув перебудови світового порядку на користь Німеччини через військову силу та експансію, ігноруючи дипломатичні домовленості.
Завдання 10
Сильні та слабкі сторони політичної системи
Метод «Т-таблиця». Визначте сильні й слабкі сторони політичної системи Німецької імперії.
Розв’язання
Сильні сторони: єдиний внутрішній ринок, високий рівень освіти та кваліфікована робоча сила, передове соціальне законодавство (пенсії, страхування), сильна армія та промисловість.
Слабкі сторони: обмежені права парламенту (Рейхстаг не міг призначати канцлера чи розпускати його без згоди імператора), вплив монарха на політику, відсутність рівних прав для національних меншин, високий рівень державного контролю та цензури.
Висновок: Система дозволяла швидко приймати рішення та інвестувати в економіку, але гальмувала демократичний розвиток та створювала напругу між різними верствами суспільства.
Відповідь:
Сильні сторони: висока ефективність управління, соціальна стабільність, потужна економіка та армія. Слабкі сторони: авторитарний характер влади (імператор), обмеження демократії, гноблення меншин, що створювало внутрішню напругу.
Завдання 11
Причини піднесення та його наслідки
Працюємо в малих групах. Метод «Фішбоун». Установіть причини економічного піднесення Німеччини та його наслідки.
Розв’язання
Причини піднесення: завершення об'єднання Німеччини (створення єдиного ринку), контрибуція Франції (5 млрд франків), державні замовлення та субсидії для важкої промисловості, високий рівень освіти.
Додаткові фактори: використання нових технологій (хімія, електротехніка), міграція сільського населення до міст (створення робочої сили).
Наслідки: Німеччина стала другою економічною державою світу після США, з'явилися потужні монополії (Круппа), покращився рівень життя робітників через соціальне законодавство, але зростало суперництво з Британією.
Висновок: Економічний успіх зміцнив імперію, але також призвів до агресивної зовнішньої політики та гонки озброєнь.
Відповідь:
Причини: об'єднання країни, контрибуція Франції, державна підтримка індустріалізації, високий рівень освіти. Наслідки: Німеччина досягла промислової першості в Європі, з'явилися монополії, покращився соціальний захист, але загострилося суперництво з іншими державами.
Завдання 12
Ментальна карта політики Бісмарка
Створити ментальну карту, що розкриває зміст основних напрямів політики О. фон Бісмарка. Визначити мету запровадження соціального законодавства в Німеччині.
Розв’язання
У центрі ментальної карти розмістіть ім'я канцлера та його головну мету — зміцнення імперії та стабільність режиму.
Зліва додайте гілку «Внутрішня політика»: підпункти — боротьба з католиками (закон 1872 р.), протидія соціалістам (закон 1878 р.) та соціальні реформи (страхування, пенсії, 1881–1891 рр.).
Справа додайте гілку «Зовнішня політика»: підпункти — Створення Союзу трьох імператорів (1873), Троїстого союзу (1882) та колоніальна експансія.
Додайте окремий блок про соціальне законодавство: його метою було завоювання лояльності робітничого класу до держави, щоб уникнути революційних настроїв та підтримати консервативний уряд.
Відповідь:
Ментальна карта містить центральну тему «О. фон Бісмарк» з гілками: 1) Зміцнення імперської влади; 2) Культуркампф (боротьба з церквою); 3) Боротьба з соціалізмом; 4) Соціальні реформи (мета — протидія революції та зміцнення авторитету держави); 5) Зовнішня політика (союзники проти Франції, колонії).
Завдання 13
Обговорення цитат Бісмарка
Обговорити та прокоментувати вислови О. фон Бісмарка: 1) «Ніколи стільки не брешуть, як під час війни, після полювання та напередодні виборів». 2) «Ставлення держави до вчителя — це державна політика, яка свідчить або про силу держави, або про її слабкість».
Розв’язання
Розгляньте перше твердження: воно відображає цинічний підхід політика до виборів, де брехня є інструментом отримання голосів, а також звичку мислити в термінах «перемоги» (війна/полювання).
Прокоментуйте друге твердження: воно підкреслює, що освіта — це не просто навчання дітей, а інструмент формування ідеології; державний контроль над школами дозволяє виховати лояльних громадян, що є ознакою міцної влади.
Зробіть висновок: для Бісмарка політика була мистецтвом керування людьми через маніпуляції та ідеологічний вплив, де правда поступалася інтересам режиму.
Відповідь:
1) Цитата демонструє цинізм політичної системи, де вибори сприймаються як «полювання», а брехня — необхідний інструмент перемоги; 2) Друга цитата підкреслює стратегічне значення освіти: контроль над школами дозволяє формувати ідеологію, що гарантує стабільність режиму (сила), тоді як відсутність контролю веде до хаосу та слабкості держави.
Завдання 14
Причини відсутності революції в Німеччині
Пояснити, чому в Німеччині не було революції наприкінці XIX ст., дати аргументовану відповідь.
Розв’язання
Врахуйте дію соціальних реформ Бісмарка: запровадження страхування від нещасних випадків, пенсій та обмеження робочого часу створило «соціальний міст» між владою та робітниками.
Зверніть увагу на економічний фактор: швидке промислове зростання та підвищення рівня життя частково заспокоїли маси населення, зменшивши бажання до радикальних змін.
Врахуйте політичні репресії: жорсткі заходи проти соціалістів (заборона організацій, закриття газет) не дозволяли сформувати єдину революційну силу, хоча й провокували опір.
Відповідь:
Революції не сталося через комплексний підхід влади: соціальні реформи (страхування, пенсії) зменшили незадоволеність робітників, економічне піднесення покращило добробут населення, а жорстка боротьба з радикальними партіями не дала змоги сформувати єдиний революційний фронт.
Завдання 15
Дискусія про колонії та пангерманізм
Обговорити теми: «Колоніальні здобутки Німеччини: право чи агресія?» та «Пангерманізм: ідея національного єднання чи прикриття імперіалізму?».
Розв’язання
Розгляньте тему колоній: Німеччина прагнула заморських територій для отримання сировини та збуту товарів; це було економічно обґрунтовано, але супроводжувалося насильством та порушенням прав місцевих жителів (агресія).
Проаналізуйте пангерманізм: хоча ідея єдності всіх німців мала національне підґрунтя, вона використовувалася для виправдання експансії та війни проти інших народів (імперіалізм).
Сформулюйте висновок: колоніальна політика була агресивною формою імперіалізму, а пангерманізм служив ідеологічним прикриттям для досягнення світового панування за будь-яку ціну.
Відповідь:
1) Колоніальні здобутки Німеччини були агресивним актом імперіалізму, оскільки вони здійснювалися насильно для економічної вигоди та підвищення престижу, ігноруючи права місцевих народів; 2) Пангерманізм формально проголошував єдність німців, але на практиці ставивсь як інструмент імперської експансії та виправдання війни за «переділ світу», що робило його прикриттям для імперіалістичних амбіцій.