Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 22. Німеччина
Завдання 2 (с. 147)
Політика канцлера та влада
Визначити, хто визначав політику Німеччини в перші 20 років після об'єднання. Пояснити, чому перемога партії на виборах не гарантувала змін у виконавчій владі.
Розв’язання
Визначаємо ключову фігуру: протягом 20 років після 1871 року політикою керував канцлер Отто фон Бісмарк, який одночасно був міністром закордонних справ та міністром-президентом Пруссії.
Аналізуємо систему влади: імператор (король Пруссії) мав право призначати канцлера, скликати парламент і розпускати нижню палату, а також затверджувати всі закони.
Висновки щодо виборів: хоча нижня палата обиралася народом, її рішення не були остаточними без згоди імператора та верхньої палати, тому зміна партійного складу рейхстагу не обов'язково призводила до змін у владі.
Відповідь:
Політику визначав канцлер Отто фон Бісмарк. Перемога на виборах не гарантувала змін у виконавчій владі, оскільки імператор мав право призначати канцлера, розпускати парламент і затверджувати закони, а верхня палата (бундесрат) контролювала бюджет.
Завдання 3 (с. 147)
Вплив структури влади на зовнішню політику
Пояснити, як політична структура Німеччини впливала на її зовнішню політику.
Розв’язання
Визначаємо роль імператора: він мав право оголошувати війну і розпоряджатися армією, що робило зовнішню політику пріоритетною сферою для монарха.
Розглядаємо роль канцлера: як глава уряду та міністр закордонних справ, він формував стратегічні союзи (наприклад, Троїстий союз) без прямого контролю з боку рейхстагу.
Висновки щодо парламенту: хоча парламент міг обговорювати питання, остаточне рішення про війну чи мир залежало від імператора, що сприяло швидкій мобілізації ресурсів для експансії.
Відповідь:
Політична структура з централізованою владою в руках імператора та канцлера дозволяла проводити рішучу зовнішню політику, швидко приймати рішення про війну чи мир і укладати союзи без затримок через парламентські дебати.
Завдання 4 (с. 147)
Ідеологія та флот Вільгельма II
Описати ідеологічне підґрунтя «світової політики» Вільгельма II, його ставлення до армії та флоту. Пояснити причини суперництва з Великою Британією.
Розв’язання
Визначаємо ідеологію: Вільгельм II сповідував пангерманізм, що обґрунтовував право Німеччини на світове панування та закликував до підготовки до війни за переділ світу.
Описуємо мілітаризацію: армія стала головною турботою держави, а у 1898 році розпочалося будівництво потужного флоту для конкуренції з Великою Британією.
Аналізуємо суперництво: німецькі територіальні претензії на Близькому Сході та активна експансія загострили відносини з Британією, яка вважала себе «володаркою морів».
Відповідь:
Ідеологічним підґрунтям став пангерманізм. Вільгельм II зміцнював армію та будував потужний флот для виклику Британії, що призвело до гонки озброєнь та загострення відносин через суперництво за сфери впливу в Африці та на Близькому Сході.
Завдання 5 (с. 147)
Економічні витрати та бюджет
Визначити частку військових витрат у бюджеті Німеччини до початку XX століття.
Розв’язання
Шукаємо дані про бюджет: у тексті зазначено рівень військових витрат наприкінці правління Вільгельма II.
Порівнюємо з іншими статтями: ці витрати порівнюються з загальним бюджетом держави.
Формулюємо висновок: значна частина коштів відводилася на озброєння, що свідчило про пріоритетність військової справи.
Відповідь:
До 1913 року військові витрати досягли половини бюджету Німеччини.
Завдання 6
Учасники та мета об'єднань держав
Назвати країни, що були учасниками Союзу трьох імператорів і Троїстого союзу. Визначити мету утворення цих об'єднань.
Розв’язання
Союз трьох імператорів (1873 р.) утворили Росія, Німеччина та Австро-Угорщина.
Троїстий союз (1882 р.) складався з Німеччини, Австро-Угорщини та Італії.
Метою обох об'єднань було посилення позицій Німеччини в Європі та стримування Франції (а пізніше Росії).
Відповідь:
Союз трьох імператорів: Німеччина, Австро-Угорщина, Росія. Троїстий союз: Німеччина, Австро-Угорщина, Італія. Мета: забезпечення безпеки Німеччини та стримування Франції (а згодом і Росії).
Завдання 7
Причини суперництва з Великою Британією
Пояснити, чому наприкінці ХІХ ст. загострилися відносини між Німецькою та Британською імперіями. Визначити головні причини конфлікту.
Розв’язання
Німеччина почала активно розширювати свої інтереси на Близькому Сході (Берлін-Багдадська залізниця) та в Африці, зазіхаючи на сфери впливу Британії.
Вільгельм II збудував потужний військовий флот, кинувши виклик морській гегемонії Великої Британії.
Економічне суперництво та прагнення Німеччини до світового панування загострили відносини до початку XX ст.
Відповідь:
Відносини загострилися через суперництво у сфері впливу на Близькому Сході, економічну конкуренцію та гонку озброєнь (зокрема, будівництво потужного німецького флоту, що загрожував британській морській безпеці).
Завдання 8
Аналіз географічного розташування
Покажіть на карті атласу коло.
Розв’язання
Відкрийте карту світу або Європи за період 1890–1914 років у вашому атласі.
Знайдіть на карті території німецьких колоній в Африці (Південно-Західна Африка, Того, Камерун, Східна Африка).
Проведіть коло навколо цих територій та сфер впливу Німеччини на Близькому Сході (Анатолія, Месопотамія).
Відповідь:
Завдання неможливо виконати повністю без фізичного атласу. Необхідно знайти карту світу початку XX ст., відмітити на ній колонії Німеччини (Намібію, Того, Камерун, Танганьїка) та сфери впливу на Близькому Сході, а навколо цих територій намалювати коло.