Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 133
§ 21. Франція
Завдання 1
Принципи Третьої республіки
Обговорити, які принципи були покладені в основу Третьої республіки Франції.
Розв’язання
Визначити ключові принципи: верховенство парламенту, світськість держави (відокремлення церкви від держави), захист прав громадян (свобода друку, зборів) та підтримка профспілок.
Проаналізувати соціальну політику: ухвалення законів про обов'язкову освіту для дітей від 6 до 13 років, амністію учасників Паризької комуни та легалізацію страйків.
Відповідь:
Основними принципами були парламентська форма правління, світський характер держави, свобода слова та зборів, а також соціальний захист робітників (профспілки, страйки) та обов'язкова освіта.
Завдання 2
Політична нестабільність Франції
Пояснити, у чому проявилися політичні кризи у Франції і чому для Третьої республіки була характерна політична нестабільність.
Розв’язання
Описати склад політичної системи: наявність багатьох партій з різними поглядами (від монархістів до соціалістів) та їх внутрішні розбіжності.
Пояснити механізм утворення урядів: оскільки жодна сила не перемагала, партії укладали тимчасові угоди, що призводило до частих відставок урядів та дострокових виборів.
Висновок: політична нестабільність була наслідком роздробленості суспільства та неможливості створення міцної єдиної влади.
Відповідь:
Політичні кризи проявлялися у частій зміні урядів через відставки та дострокові вибори. Нестабільність була викликана тим, що жодна партія не мала переваги на виборах серед багатьох (близько 100), тому уряди формувалися за домовленостями між різними таборами, а не за чіткою програмою.
Сторінка 134
Завдання 1 (с. 134)
Принципи Третьої республіки
Обговорити принципи, на яких базувався устрій Франції після проголошення Третьої республіки в 1870 р. (парламентська система, роль партій, соціальні реформи).
Розв’язання
Визнач основну форму правління — парламентську республіку, де ключовим є народовладдя та виборність влади.
Переліч принципи, запроваджені республіканцями: свобода думки, право на страйк, обов'язкова освіта для дітей 6–13 років, світськість держави (відокремлення церкви від школи).
Відповідь:
Основні принципи Третьої республіки — народовладдя, парламентська система, політична свобода, рівність перед законом та світський характер держави.
Завдання 2 (с. 134)
Політичні кризи в Франції
Пояснити причини та прояви політичної нестабільності у Франції за часів Третьої республіки (приклади скандалів, роль шовінізму).
Розв’язання
Скандал 1887 р.: корупційна справа навколо президента Жуля Греві, що призвела до його відставки та росту популярності генерала Буланже.
Скандал 1892 р.: Панамська афера — розкрадання коштів громадян при будівництві каналу, підкуп урядовців, що викликало масові протести і зміну влади на радикалів.
Відповідь:
Політичні кризи проявлялися у корупційних скандалах (справа Греві, Панамський скандал), шовіністичних настроях та закликах до реваншу проти Німеччини. Нестабільність була характерною через часті відставки урядів та необхідність постійного укладання коаліцій.
Завдання 3
Символи герба Третьої республіки
Встановити значення елементів герба Франції (оліва, сокира тощо) та пояснити їхнє зв'язок із цінностями «свобода, рівність, братерство». Дати власну думку про вдалість символіки.
Розв’язання
Розшифруй абревіатуру «LDR» на щиті (Liberté — Свобода, Dignité/Égalité — Гідність/Рівність, République — Республіка).
Поясни символи: оливкова гілка означає мир і дружбу між народами, сокира вказує на важливість праці та соціальну рівність.
Сформулюй висновок: герб лаконічно передає ключові цінності республіканської держави, поєднуючи ідеї миру, свободи та трудової гідності.
Відповідь:
Елементи герба (оліва, сокира, літери LDR) символізують мир, працю, свободу та рівність. Герб вдало передає принципи республіки, оскільки кожен знак нагадує про важливість демократичних цінностей та прагнення до миру між народами.
Сторінка 135
Завдання 1 (с. 135)
Роль антисемітизму у справі Дрейфуса
Розкрити роль вороже ставлення до євреїв (антисемітизму) у справі капітана Альфреда Дрейфуса. Визначити, чи був це основний мотив звинувачень.
Розв’язання
Аналізуємо факти: капітана Дрейфуса звинуватили у шпигунстві без достатніх доказів, посилаючись лише на його єврейське походження.
Порівнюємо мотиви: справжнім винуватцем був майор Естергазі, але його ім'я не називали через тиск суспільства та армії.
Висновки: антисемітизм став головним приводом для помилкового засудження, що призвело до глибокого розколу французького суспільства на два табори.
Відповідь:
Антисемітизм відіграв вирішальну роль у справі Дрейфуса, ставши основним мотивом звинувачень замість реальних доказів. Це призвело до несправедливого засудження капітана та розколу суспільства на два ворожі табори.
Завдання 2 (с. 135)
Перемога правди чи компроміс?
Оцінити, чи можна вважати виправдання Альфреда Дрейфуса перемогою правди і справедливості, чи це був лише політичний компроміс.
Розв’язання
Розглядаємо події 1899 року: військовий трибунал знову винуватив Дрейфуса, але президент помилив його, що було актом державної волі, а не обов'язково визнанням фактів.
Аналізуємо події 1906 року: лише тоді, коли суспільний тиск став надто великим, Дрейфуса повністю реабілітували, скасувавши вирок і відновивши честь.
Висновки: остаточне виправдання стало перемогою правди та справедливості, оскільки воно остаточно розвіндало шахрайство армії та змінило політичний курс країни на захист прав людини.
Відповідь:
Виправдання А. Дрейфуса слід вважати перемогою правди і справедливості, оскільки воно остаточно спростувало звинувачення без доказів та змінило ставлення суспільства до армії та держави.
Сторінка 136
Завдання 1 (с. 136)
Роль антисемітизму у справі Дрейфуса
Оцінити роль антисемітизму та визначити, чи був він основним мотивом у звинуваченні капітана Альфреда Дрейфуса (єврея) у витіку секретних документів до німців.
Розв’язання
Встановлено, що капітан Дрейфуса звинуватили без достатніх доказів виключно через його єврейське коріння.
Справжнім винуватцем був майор Фердинанд Естергазі, але справу не переглянули до тиску громадськості.
Антисемітизм став причиною чергової політичної кризи та змушив уряд піти у відставку.
Відповідь:
Роль антисемітизму була вирішальною, оскільки саме вороже ставлення до єврейства стало головним мотивом звинувачення Дрейфуса за відсутності реальних доказів.
Завдання 2 (с. 136)
Виправдання Дрейфуса як перемога чи компроміс
Оцінити, чи слід вважати виправлення Альфреда Дрейфуса (помилування у 1899 р. та повна реабілітація у 1906 р.) перемогою правди і справедливості чи лише компромісом влади.
Розв’язання
Виправдання Дрейфуса стало результатом тривалої боротьби лівих сил за захист прав людини проти свавілля судових органів.
Це призвело до того, що армія остаточно потрапила під контроль прихильників республіки та демократії.
Отже, це була перемога правди і справедливості, яка зміцнила принципи демократії в країні.
Відповідь:
Виправдання Дрейфуса слід вважати перемогою правди і справедливості, оскільки воно остаточно утвердило принцип непорушності прав людини та зміцнило демократичні інститути Франції.
Сторінка 137
Завдання 1 (с. 137)
Аналіз будинку в Парижі
Чи свідчить багатоквартирний будинок у Парижі (кінець ХІХ ст.) про значне розшарування суспільства? Поясніть свою думку.
Розв’язання
Оцінюємо архітектуру та розташування будинку: багатоквартирний будинок у столиці свідчить про високу вартість нерухомості та наявність заможних мешканців.
Порівнюємо з умовами життя інших верств населення (селянство з малими ділянками, робітники на дрібних підприємствах), описаних у параграфі.
Відповідь:
Так, будинок свідчить про значне розшарування суспільства. Такий житловий комплекс міг дозволити лише заможні верстви населення або підприємці, тоді як більшість мешканців Франції (селяни та робітники) жили в простих умовах, часто з нестачею коштів на сучасне житло.
Завдання 2 (с. 137)
Ейфелева вежа та Всесвітня виставка
Яким був зміст Всесвітньої виставки у Парижі 1889 р.? Чому Ейфелева вежа стала її символом?
Розв’язання
Визначаємо мету виставки: вона була присвячена століттю події (взяття Бастилії) і мала засвідчити успіхи Третьої республіки.
Описуємо роль вежі: Ейфелева вежа, побудована з металевих конструкцій, увінчана прапором та освітлена сотнями ламп, символізувала поєднання революційного минулого, досягнень сучасної техніки та вірність республіці.
Відповідь:
Всесвітня виставка 1889 року була присвячена століттю взяття Бастилії і мала засвідчити досягнення науки, техніки та вірність революційним ідеалам. Ейфелева вежа стала символом цієї події, оскільки вона втілювала сучасну інженерну техніку, а її оздоблення прапором та світлом підкреслювало гідність Третьої республіки.
Сторінка 138
Завдання 4
Континентальна та колоніальна політика Франції
Обговорити ефективність колоніальної політики Франції, визначити головні цілі прихильників континентальної та колоніальної політик, описати зміни в союзниках після утворення Троїстого союзу, перелічити здобуті нові колонії (Індокитай, Африка) та розкрити причини зміщення акцентів з колоній на континентальну політику.
Розв’язання
Оцінюємо ефективність колоніальної політики: Франція успішно розширила володіння в Африці та Індокитаї, збільшивши територію у 10 разів за 50 років, що підтверджує її «ефективність» як колонізатора.
Аналізуємо зміну пріоритетів: після створення Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) головним ворогом Франції стала Німеччина, тому зовнішня політика змістилася на континентальний напрямок для боротьби за реванш.
Визначаємо економічні мотиви: колоніальна політика була пов'язана з інтересами капіталу та необхідністю вивезення надлишкових коштів, що робило її важливою частиною економіки, навіть якщо вона не вирішувала головну політичну задачу — реваншу.
Відповідь:
Колоніальна політика була успішною з точки зору розширення володінь (здобуття Індокитаю та частин Африки), але континентальна політика стала пріоритетною через загрозу від Німеччини. Ефективність колоніальної політики не була абсолютною, оскільки вона не могла забезпечити безпеку країни без зміцнення позицій на континенті.
Сторінка 139
Завдання 1 (с. 139)
Навчальна гра «Шість запитань
Команди мають скласти шість запитань із теми, щоб виграш залежав від унікальності їхніх питань.
Розв’язання
Складіть перше запитання на тему економічного розвитку (наприклад, «Які галузі розвивалися найшвидше?»).
Створіть друге запитання про колоніальну політику (наприклад, «Чому Франція захоплювала нові території?»).
Сформулюйте третє запитання про утворення Антанти (дата та учасники).
Додайте четверте запитання про справу Дрейфуса (роль антисемітизму).
Створіть п'яте запитання про Панамський скандал.
Складіть шосте запитання про роль Жоржа Клемансо в політиці.
Відповідь:
Приклади унікальних запитань: 1) Які галузі економіки Франції зростали найшвидше? 2) Чому колоніальна політика була пов'язана з економічними інтересами? 3) Коли і ким була утворена Антанта? 4. Яка роль антисемітизму в справі Дрейфуса? 5. Що таке Панамський скандал? 6. Хто був лідером лівого блоку після виборів 1902 р.?
Завдання 2 (с. 139)
Галузі швидкого економічного зростання
Визначте галузі, що розвивалися найшвидше наприкінці XIX ст., та поясніть причини цього явища.
Розв’язання
Визначте, що металургія розвивалася швидкими темпами через наявність залізної руди та мартенівський спосіб плавки.
Перелічте нові галузі: хімічну, автомобільну, авіаційну та машинобудівну.
Поясніть, що інші галузі (текстильна, шовкова) розвивалися повільніше через бідність селянства та високу вартість сировини порівняно з Німеччиною та Великою Британією.
Відповідь:
Найшвидше розвивалися металургія, хімічна, автомобільна, авіаційна та машинобудівна промисловість. Це пов'язано з наявністю залізної руди, впровадженням нових технологій (мартенівський спосіб) та появою нових галузей.
Завдання 3 (с. 139)
Економіка при політичній нестабільності
Поясніть, чому в умовах політичної нестабільності відбувався швидкий економічний розвиток Франції.
Розв’язання
Зауважте, що політичні кризи (відставки урядів через скандали) не призвели до революційних заворушень чи краху економіки.
Визначте, що економічне зростання йшло паралельно з поліпшенням добробуту населення.
Сформулюйте висновок: стабільність економічних процесів (експорт, промисловість) була достатньою для розвитку навіть при нестабільній політиці.
Відповідь:
Швидкий економічний розвиток відбувався, оскільки країна переживала економічне зростання та покращення добробуту населення попри часті зміни урядів. Політична нестабільність не призвела до революційних заворушень, що дозволило підтримувати функціонування промисловості та сільського господарства.
Завдання 4 (с. 139)
Колоніальна політика та економіка
Поясніть зв'язок між колоніальною політикою Франції та її економічними інтересами.
Розв’язання
Визначте основні цілі колоніальної експансії: отримання ринків збуту для французьких товарів (шовк, вино, парфуми) та сировини для промисловості.
Поясніть, що Франція вивозила капітал у вигляді позик урядам інших країн (особливо Росії та колоній), ставши «державою-рантьє».
Сформулюйте висновок: колоніальна політика була спрямована на економічне збагачення через експорт товарів та інвестиції капіталу.
Відповідь:
Колоніальна політика була пов'язана з економічними інтересами, оскільки колонії забезпечували ринки для французьких товарів та джерела сировини. Франція використовувала колонії для вивезення капіталу (позик) та спрямування надлишків виробництва, що підтримувало економічне зростання країни.
Завдання 5
Утворення Антанти
Визначити час, учасників та мету створення союзу країн (Антанта).
Розв’язання
У 1904 році було укладено угоду між Францією та Великою Британією про врегулювання територіальних суперечок в Африці та на Далекому Сході, що заклало основу союзу двох держав (Антанта).
У 1907 році до цього союзу долучилася Російська імперія, сформувши трьохсторонній союз проти Німеччини.
Відповідь:
Антанта була утворена в 1904–1907 рр.; учасники — Франція, Велика Британія, Росія; мета — протидія Німеччині та забезпечення безпеки країн-учасниць.
Завдання 6
Історична лінія часу (1870–1914)
Визначити ключові події Франції в період 1870–1914 рр. та охарактеризувати їхній вплив на розвиток країни.
Розв’язання
1870–1871 рр.: Поразка у франко-прусській війні, втрата Ельзасу та Лотарингії, утвердження Третьої республіки.
1887–1894 рр.: Політичні кризи (скафанд Буланже, Панамський скандал), справа Дрейфуса, яка розколола суспільство та зміцнила демократичні сили.
1899–1902 рр.: Перемога лівого блоку на виборах, уряди радикалів та соціалістів, стабілізація політичної системи.
1904–1907 рр.: Утворення Антанти (союз з Великою Британією та Росією), що змінило зовнішньополітичний курс Франції.
Відповідь:
Поразка у війні 1870–1871 рр.; політичні кризи (Буланже, Панамський скандал); справа Дрейфуса; утворення лівого блоку та Антанти.
Завдання 7
Картоскопія колоній
Покажати на карті французькі колонії, здобуті після 1870 р., та охарактеризувати причини та прояви колонізаційного процесу.
Розв’язання
Після 1870 р. Франція здобула значні території в Південно-Східній Азії (Індокитай: В'єтнам, Камбоджа, Лаос) та в Африці (Західна, Екваторіальна Африка, Сомалі, Мадагаскар).
Загалом за 50 років територія володінь збільшилася у 10 разів. Основною причиною була потреба у ринках для продажу товарів (вина, шовк) та сировині для промисловості.
Відповідь:
Колонії розташовані в Африці та Азії; процес був пов'язаний з економічною експансією та пошуком ринків збуту та ресурсів.
Завдання 8
Справа Дрейфуса як криза демократії
Встановити причини та наслідки справи Дрейфуса, визначити, чи можна назвати її кризою демократії у Франції.
Розв’язання
Причини: незаконне звинувачення єврея капітана Дрейфуса у шпигунстві, корупція в армії та суспільстві, поширення антисемітизму та шовіністичних настроїв.
Наслідки: суспільство розкололося на «дрейфусарів» та «антидрейфусарів», уряди подавали у відставку, армія потрапила під контроль республіканців, 1906 р. Дрейфуса повністю реабілітували.
Висновок: Справу можна назвати кризою демократії, оскільки вона виявила глибокі протиріччя в системі правосуддя та суспільних цінностях, але саме боротьба за справедливість призвела до утвердження принципів верховенства права та захисту прав людини.
Відповідь:
Справа Дрейфуса була кризою демократії, оскільки виявила корупцію та свавілля влади; наслідком стала стабілізація республіки та офіційне визнання пріоритетності прав людини.
Завдання 9
Сильні та слабкі сторони Третьої республіки
Використовуючи метод «Т-таблиця», визначте сильні та слабкі сторони політичної системи Франції кінця XIX — початку XX ст. (на основі тексту параграфа).
Розв’язання
Проаналізуйте текст параграфа, виділяючи позитивні аспекти (економічне зростання, рівень добробуту, утвердження демократії та прав людини після справи Дрейфуса) та негативні (часта зміна урядів, корупційні скандали, вплив монархістів, шовіністичні настрої).
Сформулюйте короткі тези для кожного пункту: «Сильні сторони» — це стійкість демократії без революцій, розвиток промисловості та лібералізація суспільства; «Слабкі сторони» — політична крихкість, корупція, шовінізм та реваншистські настрої.
Відповідь:
Сильні сторони: утвердження демократії та прав людини, економічне зростання, розвиток промисловості, соціальний підйом населення. Слабкі сторони: політична нестабільність (часта зміна урядів), корупція, шовінізм та реваншистські настрої, вплив радикальних груп.
Завдання 10
Ключові слова про політичну кризу
Визначте ключові слова, що характеризують одну з політичних криз у Франції ХІХ ст., і запишіть їх (наприклад, Панамський скандал або справа Дрейфуса).
Розв’язання
Огляньте опис подій навколо будівництва Панамського каналу або справи Дрейфуса у тексті параграфа.
Виділіть ключові слова: «корупційний скандал», «розкрадання коштів», «відставка уряду», «суспільний розкол» (для Панамського скандалу) або «витік документів», «єврейське коріння», «судова несправедливість», «антисемітизм» (для справи Дрейфуса).
Запишіть обрані слова як відповідь на запитання.
Відповідь:
Ключові слова для Панамського скандалу: корупційний скандал, розкрадання коштів, підкуп урядовців, відставка уряду, фінансова афера. (Або для справи Дрейфуса: витік документів, єврейське коріння, судова несправедливість, антисемітизм, суспільний розкол).
Сторінка 140
Завдання 7 (с. 140)
Картосхема колоній
Покажіть на карті атласу французькі колонії, здобуті після 1870 р. Охарактеризуйте причини та прояви колонізаційного процесу.
Розв’язання
Знайдіть на карті Африку та Азію. Позначте Мадагаскар, території Французької Західної Африки, Екваторіальної Африки та Індокитай (В'єтнам, Лаос, Камбоджа).
Сформулюйте причини: економічна потреба в сировині та ринках збуту, політичний реванш за поразку 1870 року.
Опишіть прояви: створення адміністративних утворень (наприклад, Французький Індокитай) та анексія островів.
Відповідь:
Колонії: Мадагаскар, Французька Західна Африка, Французька Екваторіальна Африка, Французьке Сомалі, Французький Індокитай (Кохінхіна, Аннам, Тонкін, Лаос, Камбоджа). Причина: реванш та економічні інтереси. Прояв: створення великої колоніальної імперії в Африці та Азії.
Завдання 8 (с. 140)
Справа Дрейфуса
Установіть причини та наслідки справи Дрейфуса. Чи можна назвати її кризою демократії у Франції?
Розв’язання
Визначте причини: звинувачення капітана Дрейфуса без доказів через його єврейське походження (антисемітизм) та шовіністичний страх перед «зрадою».
Перелічіть наслідки: суспільне розкол, відставка уряду, помилування Дрейфуса президентом, офіційна реабілітація у 1906 році.
Сформулюйте висновок про кризу демократії: так, це була криза, оскільки суд порушив права людини, але вихід із неї зміцнив принципи республіки та захист громадянина.
Відповідь:
Причини: шовінізм, антисемітизм, свавілля суду. Наслідки: розкол суспільства, відставка уряду, помилування Дрейфуса, зміцнення республіканців у армії. Це була криза демократії, яка в результаті призвела до утвердження принципів прав людини.
Завдання 9 (с. 140)
Третья республіка
Визначте сильні та слабкі сторони Третьої республіки у Франції.
Розв’язання
Визначте слабкі сторони: політична нестабільність, часті зміни урядів (близько 20 за 30 років), внутрішні суперечності між лівою та правою частинами.
Визначте сильні сторони: утвердження демократії та прав людини, швидкий економічний ріст, розвиток промисловості (металургія, хімія), культурний вплив.
Відповідь:
Сильні сторони: стабільна демократія, процвітання економіки, культурне лідерство. Слабкі сторони: політична нестабільність, часта зміна урядів, внутрішньополітичні розбіжності.
Завдання 10 (с. 140)
Візуалізація кризи
Визначте ключові слова, що характеризують одну з політичних криз у Франції ХІХ ст. Прописіть промпт (запит) і за допомогою сервісів штучного інтелекту створіть візуальне зображення. Результат роботи перевірте на наявність історичних неточностей і помилок.
Розв’язання
Оберіть подію (наприклад, справу Дрейфуса).
Складіть промпт: «Історичний малюнок у стилі епохи Ар-нуво, що зображує капітана Альфреда Дрейфуса в уніформі французької армії, який стоїть перед судом, на фоні газетних заголовків 1890-х років, атмосфера напруги та правосуддя».
Сгенеруйте зображення (уявно) і перевірте: чи не є Дрейфус генералом? Чи відповідає одяг епохи? Чи правильно написані дати на фоні?
Відповідь:
Ключові слова: «Дрейфус», «суд», «антисемітизм». Приклад промпту: «Мальовничий портрет капітана Дрейфуса перед судом 1894 року, газетні заголовки на фоні». Перевірка: зображення має відповідати історичним фактам (звинувачення без доказів, єврейське коріння, судова несправедливість).
Завдання 11
Роль політичних криз у демократії
Поясніть, яку роль в утвердженні принципів демократії та прав людини відіграли політичні кризи в Франції кінця XIX — початку XX ст.
Розв’язання
Проаналізуйте наслідки справи Дрейфуса: армія потрапила під контроль республіканців, а непорушність прав людини стала вищим принципом.
Розгляньте «казус Мільєрана»: суперечності в соціалістичному таборі поступово вщухли, що дозволило лівим партіям відігравати провідну роль у коаліціях.
Висновки: саме через постійні кризи та боротьбу за справедливість було досягнуто консенсусу щодо демократичних цінностей без революцій.
Відповідь:
Політичні кризи зіграли ключову роль, оскільки вони змусили суспільство переглянути підходи до управління державою, що призвело до остаточної демократизації армії, зміцнення республіканських інститутів та утвердження принципів прав людини як фундаменту Третьої республіки.
Завдання 12
Новини з Франції (шпальта журналіста)
Уявіть себе журналістом у Франції кінця XIX — початку XX ст. Розробіть кілька заголовків статей, які б розкривали сутність тогочасних подій (справа Дрейфуса, Ейфелева вежа, Антанта).
Розв’язання
Створіть заголовок про справу Дрейфуса, акцентуючи на боротьбі за справедливість та ролі письменника Золя.
Розробіть заголовок про відкриття Всесвітньої виставки 1889 року та будівництво Ейфелевої вежі як символу прогресу.
Складіть заголовки про утворення Антанти та зміну зовнішньополітичних пріоритетів Франції (від Німеччини до Росії).
Відповідь:
1. «Я звинувачую!»: Як один лист Еміля Золя розколов французьке суспільство на дві частини та врятував невинного військового. 2. «Париж сяє новим світлом»: Ейфелева вежа — візитівка Третьої республіки, що засвідчує перемогу науки над традиціями. 3. «Зміна союзників: від Німеччини до Росії»: Франція обирає нових партнерів для боротьби за реванш та безпеку.
Завдання 13
Проєкт про Ейфелеву вежу
Розробіть освітній проєкт «Ейфелева вежа: від скандалу до символу Франції». Опишіть план виконання та короткий зразок відповіді.
Розв’язання
Визначте тему проєкту: «Ейфелева вежа — від суперечки до шедевра».
Складіть план: а) історичний контекст (виставка 1889 р.); б) технічні особливості (металеві конструкції, 90 тис. ламп); в) зміна громадської думки; г) сучасне значення.
Напишіть короткий зразок тексту: «Напередодні століття взяття Бастилії Франція відкрила Всесвітню виставку, головним символом якої стала Ейфелева вежа. Хоча спочатку її вважали тимчасовою конструкцією, вона залишилася вічним знаком технологічного прогресу та національної гордості».
Відповідь:
Проєкт «Ейфелева вежа: від скандалу до символу Франції» включає дослідження історії її створення для виставки 1889 року, аналіз технічних інновацій Гюстава Ейфеля та оцінку еволюції ставлення суспільства до пам'ятника від сприйняття як тимчасової конструкції до визнання її вічним символом Парижа.
Завдання 14
Історичний портрет Жоржа Клемансо
За додатковими джерелами (або за матеріалами параграфа) складіть історичний портрет Жоржа Клемансо.
Розв’язання
Опишіть біографічні дані: лікар, депутат, видавець газет, лідер республіканців.
Розкрийте ключові позиції: прихильник реваншу за Німеччину, ідеолог відокремлення церкви від держави, жорсткий прибічник порядку.
Згадайте головні досягнення: очолював рух за перегляд справи Дрейфуса, став прем'єр-міністром у 1906 р., лідер коаліцій лівого блоку до Першої світової війни.
Відповідь:
Жорж Клемансо — видатний французький політик та лікар, лідер радикалів та прем'єр-міністр у 1906 р., відомий як «Тигро» за свою жорстку внутрішню політику та прихильність до реваншу. Він був ключовою фігурою лівого блоку, боровся за демократичні цінності та відокремлення церкви від держави, а його діяльність була спрямована на зміцнення республіки та підготовку до війни з Німеччиною.