Обкладинка: Всесвітня історія, 9 клас — Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Всесвітня історія · 9 клас

Сторінка 132

Всесвітня історія, Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 4 (с. 132)–14 · 11 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

§ 20. Основні тенденції розвитку провідних країн Західної Європи та Америки

Завдання 4 (с. 132)

Роль добрив у сільському господарстві

Пояснити роль мінеральних добрив у розвитку сільського господарства та причини відставання цієї галузі від промисловості.

Розв’язання

  1. Визначте основні елементи живлення рослин (азот, калій, фосфор) та джерела їх отримання (селітра з Чилі, гуано).

  2. Поясніть, що мінеральні добрива дозволили значно підвищити врожайність, але через дрібну власницьку форму господарювання загальний обсяг виробництва все одно відставав від промисловості.

Відповідь:

Мінеральні добрива забезпечили зростання врожайності завдяки насиченню ґрунту азотом, калієм, фосфором та кальцієм; однак сільське господарство відставало від промисловості через дрібну власницьку форму власності та неможливість швидкої механізації всіх ділянок.

Завдання 5 (с. 132)

Колоніальні імперії початку ХХ ст

Перелічити колоніальні імперії початку ХХ століття та пояснити економічне значення колоній для метрополій.

Розв’язання

  1. Назвіть країни-володарі колоній (Велика Британія, Франція, Німеччина, США, Росія, Японія, Іспанія, Португалія, Бельгія, Нідерланди).

  2. Охарактеризуйте функцію колоній: вони забезпечували ресурсами (сировиною) та споживали вироблені в метрополії товари.

Відповідь:

Колоніальні імперії початку ХХ ст.: Велика Британія, Франція, Німеччина, США, Росія, Японія, Іспанія, Португалія, Бельгія, Нідерланди. Колонії були важливими як джерела сировини та ринки збуту товарів для економіки метрополій.

Завдання 6 (с. 132)

Передумови активізації робітничого руху

Визначити передумови активізації робітничого руху наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Розв’язання

  1. Опишіть умови життя робітників: відсутність власності на засоби виробництва, низька і нестабільна заробітна плата, відсутність соціального захисту.

  2. Висновки: такі обставини змусили працівників організовуватися в профспілки та рухатися за змінами (марксизм став панівною ідеологією).

Відповідь:

Передумовами активізації робітничого руху були відсутність власності на засоби виробництва, низький і нестабільний дохід, а також повна відсутність соціального захисту та охорони праці, що викликало бажання досягти соціальної стабільності.

Завдання 7 (с. 132)

Другий ешелон» у розвитку країн

Визначити, які країни світу можна умовно назвати «другим ешелоном» у розвитку другої половини ХІХ – початку ХХ ст. (завдання вимагає використання карти атласу).

Розв’язання

  1. Визначте країни ядра передового розвитку (Велика Британія, Франція, Німеччина, США).

  2. Запишіть назви країн, які, згідно з текстом, стали на шлях індустріального розвитку дещо пізніше: країни Південної, Південно-Східної та Східної Європи, Росія, Японія.

Відповідь:

Без карти атласу неможливо показати конкретні межі, але за текстом підручника до «другого ешелону» (країн, що пізно йшли шляхом індустріального розвитку) належать: країни Південної, Південно-Східної та Східної Європи, Росія, Японія.

Завдання 8

Ключові слова понять «соціал-демократія» і «монополія

Скласти «хмаринки слів» (кластери), визначивши ключові слова для понять «соціал-демократія» та «монополія».

Розв’язання

  1. Для поняття «соціал-демократія» виписуємо слова: профспілки, захист інтересів, соціальна справедливість, партії, демократія.

  2. Для поняття «монополія» виписуємо слова: великі компанії, контроль ринку, обмеження конкуренції, економічна влада, збитки малим підприємцям.

Відповідь:

Соціал-демократія: профспілки, захист інтересів, соціальна справедливість, партії, демократія. Монополія: великі компанії, контроль ринку, обмеження конкуренції, економічна влада, збитки малим підприємцям.

Завдання 9

Ментальна карта тенденцій розвитку

Обговорити в групах і створити ментальну карту (схему), що розкриває основні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку провідних країн Західної Європи й Америки.

Розв’язання

  1. У центрі схеми записуємо тему. Від неї відходять гілки: «Економіка» (індустріалізація, монополії, мінеральні добрива), «Суспільство» (міграція, робітничий рух, соціальне законодавство).

  2. Від гілки «Політика» відходять підгілки: «Колоніалізм», «Парламентаризм», «Розкол марксизму».

Відповідь:

Схема має містити центральну тему та три основні блоки: Економіка (індустріалізація, монополії), Суспільство (міграція, робітничий рух) та Політика (колоніалізм, партійна система).

Завдання 10

Переваги та недоліки монополізації

Проаналізувати та визначити переваги й недоліки монополізації економіки на межі ХІХ–ХХ ст. (метод «Т-таблиця»).

Розв’язання

  1. Переваги: збільшення виробничих потужностей, інвестиції в науку та нові технології, стабілізація ринку через контроль над цінами.

  2. Недоліки: обмеження конкуренції, високі ціни для населення, придушення малих підприємців, зростання економічної нерівності.

Відповідь:

Переваги: інновації, масове виробництво, стабільність ринку. Недоліки: висока вартість товарів, придушення конкуренції, експлуатація малих бізнесу.

Завдання 11

Соціалізм як відповідь на виклики часу

Обговорити та висловити спільну аргументовану думку щодо твердження «Соціалізм — відповідь на виклики індустріального суспільства».

Розв’язання

  1. Аргумент «за»: Соціалізм дав інструменти для захисту прав робітників, обмежив працевикористання дітей та жінок, забезпечив соціальне страхування.

  2. Аргумент «проти» (можливий): Радикальні форми соціалізму могли призвести до диктатури або економічних криз через планову систему.

  3. Висновок: Соціалізм у формі реформ та соціально-демократії став ефективним способом пом'якшення гострих протиріч індустріального суспільства без повного руйнування економіки.

Відповідь:

Так, соціалізм (особливо в реформаторській формі) був відповіддю на виклики, оскільки він дозволив вирішити проблеми експлуатації та забезпечив соціальний захист, що сприяло стабільності демократичних держав.

Завдання 12

Портрет фабричної дитини

Створіть розповідь про один день із життя дитини, яка працює на фабриці наприкінці ХІХ ст. Визначте захисти та опишіть вплив на уявлення про справедливість.

Розв’язання

  1. Опишіть ранок: дитина (часто 5–8 років) прокидається ще до світанку, щоб одягнутися та добратися до фабрики або шахти, де працюють батьки чи родичі.

  2. Опишіть роботу: дитина виконує монотонні дії (наприклад, чистить верстати, підбирає нитки, переносить вугілля) у небезпечних умовах без захисного одягу та відпочинку.

  3. Опишіть фізичний стан: до вечора дитина виснажена, збруднена, часто поранена, але не має права на освіту чи медичну допомогу.

  4. Визначте захисти: необхідні закони про мінімальний вік праці, обмеження робочого дня та обов'язкове навчання в школі.

Відповідь:

Дитина починає працювати ще до школи, часто у небезпечних умовах без захисту. Її фізичне здоров'я швидко руйнується через важку працю та відсутність відпочинку. Щоб захистити таких дітей, потрібні суворі закони про мінімальний вік праці, обмеження робочого дня та обов'язкова освіта для всіх дітей.

Завдання 13

Діалог фабриканта і робітника

Змоделюйте діалог між фабрикантом і робітником про умови праці в 90-х рр. ХІХ ст. (симуляційна гра).

Розв’язання

  1. Фабрикант каже: «Я пропоную вам працювати 12 годин за копійки, бо мої конкуренти так роблять, і ви самі знаєте, що без такої роботи не вживете».

  2. Робітник відповідає: «Наші діти хворіють від пилу та шуму, а ми не можемо годувати сім'ю на такі гроші. Нам потрібні закони про безпеку та мінімальну зарплату».

  3. Фабрикант заперечує: «Якщо я підвищу зарплату, ціна товарів зросте і його не куплять. Я втрачу бізнес».

  4. Робітник наголошує: «Безпека — це не витрати, а обов'язок. Якщо ви пошкодите здоров'я працівника, він не зможе працювати ніколи, і вам доведеться платити за його лікування».

Відповідь:

Фабрикант наполягає на експлуатації для збереження рентабельності, а робітник вимагає гідних умов та безпеки. Конфлікт розв'язується лише через державне втручання (реформи) та профспілкову боротьбу за права працівників.

Завдання 14

Реклама добрив для селян

Запропонуйте рекламну кампанію кінця ХІХ ст., щоб переконати селян користуватися мінеральними добривами.

Розв’язання

  1. Заголовок: «Новий урожай — безпечна інвестиція для вашої родини!»

  2. Основне повідомлення: «Забудьте про виснаження ґрунту! Наші мінеральні добрива (селітра, фосфорити) повертають силу землі та збільшують врожай пшениці на 30–50 %».

  3. Довідка: «Вже в Чилі видобувають селітру для ваших полів. Використовуйте плуг із лемешами разом з добривами — це гарантія добробуту».

  4. Заклик: «Замовте партію добрив сьогодні і отримайте врожай, який прогодує вашу родину всю зиму!»

Відповідь:

Реклама пропонує селянам мінеральні добрива як засіб відновлення родючості ґрунту та збільшення врожаю. Аргументами є наукові дані про необхідність азоту, фосфору та калію для рослин, а також економічна вигода: менше витрат на землю — більше продукту до столу.

Наприклад: