Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 20. Основні тенденції розвитку провідних країн Західної Європи та Америки
Завдання 1 (с. 131)
Ігрова вправа «Поясніть термін
Учні діляться на дві команди. Вчитель записує терміни та поняття з теми параграфа на картки. Команди по черзі витягують картку і мають пояснити зміст терміна або поняття, не називаючи його назви. Суперники повинні відгадати про що йдеться.
Розв’язання
Учитель готує картки з назвами понять із тексту параграфа (наприклад: монополія, пролетаріат, колоніалізм).
Команди по черзі витягують одну картку і дають усне пояснення сутності поняття.
Інша команда аналізує відповідь і називає термін, якщо вважає, що відгадала суть.
Відповідь:
Учні пояснюють терміни (наприклад, монополія — це об'єднання підприємств для контролю ринку), а суперники відгадують назви понять.
Завдання 2 (с. 131)
Поява та етапи монополізації
Необхідно пояснити причини виникнення монополій та описати етапи процесу монополізації економіки.
Розв’язання
Пояснюємо, що зростання конкуренції та використання нової техніки призвели до концентрації виробництва на великих підприємствах.
Описуємо етапи: спочатку виникає боротьба за ринок, потім дрібні підприємці розоряються, і залишаються лише великі об'єднання (монополії).
Вказуємо, що монополізація завершується утворенням картелів, синдикатів, трестів та концернів для контролю цін та ринків.
Відповідь:
Появою монополій зумовили зростання конкуренції, впровадження нової техніки та прагнення до максимального прибутку. Етапи процесу: концентрація виробництва → розорення дрібних підприємців → утворення великих об'єднань (картелів, трестів тощо).
Завдання 3 (с. 131)
Зміни в промисловості
Визначити зміни, що відбулися в розвитку промисловості провідних країн світу у другій половині XIX — на початку XX ст.
Розв’язання
Визначаємо, що завершився процес індустріалізації у країнах Західної Європи та Америки.
Описуємо появу великих підприємств з новою технікою та концентрацію виробництва.
Згадуємо про розвиток транспорту (трактори) та зміну структури економіки через виникнення монополій.
Відповідь:
У другій половині XIX — на початку XX ст. завершився процес індустріалізації у провідних країнах, сформувалося індустріальне суспільство, відбулася концентрація виробництва та виникнення монополій.
Завдання 4 (с. 131)
Розбіжності поглядів Бернштейна та Каутського
Визначити сутність суперечностей між Едуардом Бернштейном та Карлом Каутським у 1910 р. та висловити думку про розкол серед прихильників марксизму.
Розв’язання
Аналізуємо висловлення Е. Бернштейна про те, що кінцева мета соціалізму — ніщо, і важливий лише соціальний прогрес через реформи.
Порівнюємо це з поглядами К. Каутського та лівих марксистів, які вимагали революційних змін та диктатури пролетаріату.
Висновуємо, що ці протиріччя свідчать про глибокий розкол у соціал-демократичному русі на правих, центристів та лівих течій.
Відповідь:
Розбіжності полягали в ставленні до революції: Е. Бернштейн вважав достатнім проведення реформ для соціального прогресу, тоді як К. Каутський та ліві марксисти прагнули соціалістичної революції. Це свідчить про розкол серед прихильників марксизму на течії з різними стратегіями боротьби за зміни в суспільстві.
Завдання 5 (с. 131)
Колоніальні імперії та їх роль
Назвати колоніальні імперії початку ХХ ст. Пояснити, чому колонії були важливими для економіки метрополій.
Розв’язання
У тексті знайдемо речення про те, що країни Південної, Східної Європи та Америки залишалися відсталими, а решта мали колонії. Перелічимо ці держави: Велика Британія, Франція, Німеччина, США, Росія, Японія, Іспанія, Португалія, Бельгія, Нідерланди.
Визначимо функцію колоній за текстом: вони перетворювалися на джерело ресурсів (сировини) і ринок збуту товарів для промислово розвинених країн.
Відповідь:
Колоніальними імперіями були володіння Великої Британії, Франції, Німеччини, США, Росії, Японії, Іспанії, Португалії, Бельгії та Нідерландів. Колонії були важливими, оскільки вони забезпечували метрополії сировиною та слугували ринками збуту їхньої продукції.
Завдання 6
Передумови робітничого руху
Визначити передумови активізації робітничого руху наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.
Розв’язання
У тексті читаємо, що наймані працівники не мали власності, їхній дохід був низьким і залежав від стану економіки.
Визначаємо, що соціального захисту та охорони праці майже не було, що створювало небезпечні умови праці.
З'ясовуємо, що природне прагнення працівників до соціальної стабільності в таких умовах викликало масовий робітничий рух.
Відповідь:
Передумовами активізації робітничого руху були відсутність власних засобів виробництва у найманих працівників, низький і нестабільний рівень зарплати, відсутність соціального захисту та охорони праці.
Завдання 7
Карта провідних країн (неможливо виконати)
Покажати на карті атласу провідні країни світу другої половини XIX — початку XX ст. Визначити, які країни можна вважати ядром передового розвитку.
Розв’язання
Аналізуючи текст, визначаю список країн, що стали «ядром передового розвитку»: Велика Британія, Франція, Німеччина, США.
Визначаю також країни, які розвивалися пізніше (Німеччина, Росія, Італія, Австро-Угорщина, Японія), але вони вже почали індустріалізацію до кінця XIX ст.
Оскільки відсутня карта атласу, неможливо виконати графічну частину завдання (позначити країни на карті).
Відповідь:
На карті слід було б відмітити провідні індустріальні країни: Велику Британію, Францію, Німеччину та США. Вони стали ядром передового розвитку. Графічну частину завдання (позначення на карті) виконати неможливо через відсутність карти атласу.