Працюємо в парах. Метод «Кола Венна». Порівняйте внутрішню та зовнішню політику О. фон Бісмарка та Вільгельма II. Визначте головні відмінності.
Розв’язання
Внутрішня політика Бісмарка: боротьба з соціалістами («культуркампф»), соціальне законодавство для купування підтримки робітників, обмеження впливу католицької церкви.
Зовнішня політика Бісмарка: створення «Союзу трьох імператорів» та Троїстого союзу, утримання Росії від союзу з Францією, поміркована колоніальна експансія.
Внутрішня політика Вільгельма II: скасування обмежень на соціал-демократів, підтримка пангерманізму (расова перевага німців), зміцнення монархічної влади за рахунок парламенту.
Зовнішня політика Вільгельма II: перехід до «світової політики», гонка озброєнь, будівництво флоту, агресивні претензії на Близький Схід (Берлін-Багдадська залізниця), що призвело до розпаду союзових систем.
Відповідь:
Головна відмінність полягає в підході: Бісмарк прагнув зберегти статус-кво та утримувати рівновагу через союзи, використовуючи соціальні реформи для стабілізації. Вільгельм II прагнув перебудови світового порядку на користь Німеччини через військову силу та експансію, ігноруючи дипломатичні домовленості.
Працюємо в парах. Метод «Кола Венна». Порівняйте внутрішню та зовнішню політику О. фон Бісмарка та Вільгельма II. Визначте головні відмінності.
Що треба знати
Отто фон Бісмарк проводив консервативну політику, зміцнюючи імперію через соціальні реформи та дипломатичні союзи проти Франції. Вільгельм II вів агресивну «світову політику», спираючись на пангерманізм та мілітаризм.
💡 Підказка — спробуй спершу сам
Використовуйте метод «Кола Венна»: у центрі — спільні риси (обидва керували імперією), а в колах — особливості кожного діяча.
Розв’язання крок за кроком
Внутрішня політика Бісмарка: боротьба з соціалістами («культуркампф»), соціальне законодавство для купування підтримки робітників, обмеження впливу католицької церкви.
Зовнішня політика Бісмарка: створення «Союзу трьох імператорів» та Троїстого союзу, утримання Росії від союзу з Францією, поміркована колоніальна експансія.
Внутрішня політика Вільгельма II: скасування обмежень на соціал-демократів, підтримка пангерманізму (расова перевага німців), зміцнення монархічної влади за рахунок парламенту.
Зовнішня політика Вільгельма II: перехід до «світової політики», гонка озброєнь, будівництво флоту, агресивні претензії на Близький Схід (Берлін-Багдадська залізниця), що призвело до розпаду союзових систем.
Відповідь:
Головна відмінність полягає в підході: Бісмарк прагнув зберегти статус-кво та утримувати рівновагу через союзи, використовуючи соціальні реформи для стабілізації. Вільгельм II прагнув перебудови світового порядку на користь Німеччини через військову силу та експансію, ігноруючи дипломатичні домовленості.