Сторінки 59–60

Розв’язання

1. Визначимо основну ціль екстракції — отримання концентратів активних речовин з природної сировини.

2. Пояснимо, чому це критично для медицини (отримання ліків) та косметології (створення засобів догляду).

Розв’язання

1. Опиши принцип очищення води через витягування забруднювачів у розчинник.

2. Згадай можливість використання екстракції для переробки відходів (наприклад, виділення корисних компонентів з макуси).

Розв’язання

1. Поясни, що гаряча вода прискорює розчинення забруднень (особливо жирних), але може пошкодити тканину або змивати мийний засіб передчасно.

2. Оціни заощадження: використання меншої кількості концентрованого засобу при правильній температурі води економить гроші.

Розв’язання

1. Визначаємо природу плями: морозиво — це жирна речовина, тому вона неполярна.

2. Обираємо розчинник: згідно з текстом (с. 59), жирні плями краще виводять неполярними розчинниками (очищеним бензином чи тетрахлорометаном).

Розв’язання

1. Визначаємо суть екстракції: процес витягування корисних речовин із твердого матеріалу за допомогою розчинника.

2. Застосовуємо це до галузей: у медицині — отримання ліків з трав, у фармації — створення ефірних олій та ароматерапевтичних засобів, у косметології — виготовлення кремів та лосьйонів з рослинних екстрактів.

Розв’язання

1. Розглядаємо процес очищення води: додавання розчинника, який «витягує» забруднення (наприклад, важкі метали або органічні сполуки) із водного шару.

2. Висновуємо екологічну користь: метод дозволяє утилізувати відходи промисловості та повертати воду чи ґрунт до чистого стану, не витрачаючи великої кількості енергії на фізичне очищення.

Розв’язання

1. Аналізуємо вплив температури: гаряча вода (наприклад, 60°) часто ефективніша для жирних плям, але холодна (30°) економить енергію та підходить для кольорових тканин.

2. Розглядаємо концентрацію: надлишок мийного засобу не покращує результати пропорційно, а лише збільшує витрати; оптимальна доза при правильній температурі дає найкращий ефект за мінімальних коштів.

Розв’язання

1. Визначте природу плями: біле морозиво містить багато жиру та олії.

2. Оберіть неполярний розчинник (наприклад, спирт або очищений бензин), оскільки жирні речовини краще розчиняються в неполярних середовищах.

Розв’язання

1. Визначте природу плями: сік буряка — це водний розчин барвників (полярна речовина).

2. Оберіть полярний розчинник, наприклад, воду або спирт, оскільки вони ефективніше розчиняють полярні забруднення.

Розв’язання

1. Розгляньте вплив гарячої води: вона може зафіксувати пляму або викликати її розповзання вглубь тканини через коагуляцію барвників.

2. Порівняйте результати: перший зразок, оброблений лише розчинником, має краще вигляд, оскільки забруднення було витягнуто без фіксації.

Розв’язання

1. Визначимо природу розчинників: вода — полярна, спирт — полярний (з неполярним хвостом), циклогексан та бензин — неполярні.

2. Проаналізуємо результат експерименту: фіолетовий колір у верхньому шарі (циклогексан) свідчить про те, що йод краще розчиняється в ньому. Жовтий колір у нижньому шарі (водно-спиртовий розчин) показує часткове розчинення.

3. Сформулюємо висновок: неполярні речовини ($I_2$) краще розчиняються в неполярних розчинниках.

4. Запрогнозуємо реакцію з бромною водою: бензин (неполярний) витягне бром ($B{r}_2$) з водного розчину, оскільки бром також неполярна речовина.

Розв’язання

1. Для виробництва соку та какао використовують воду як розчинник для цукру, оскільки це полярна речовина, яка легко розчиняється у воді.

2. При виготовленні кави та чаю гаряча вода витягує (екстрагує) з листків або зерен кофеїн, таніни та ароматичні сполуки, які є полярними.

3. Для отримання рослинних олій використовують неполярні розчинники (наприклад, гексан), оскільки жири не розчиняються у воді, але добре — в органічних речовинах.

4. Сучасні технології включають зневоднення (видалення води) для створення порошків та екстракцію ароматів для кондитерських виробів.