Поєднуємо значення частин: процес, внаслідок якого зникають надлишкові властивості кислоти та основи, і система повертається до нейтрального стану (pH = 7).
Відповідь:
Реакція нейтралізації — це хімічний процес взаємодії кислоти з основою, внаслідок якого утворюються вода та сіль, і властивості реактивів (кислотність та лужність) «нейтралізуються» один одного.
Завдання 148
Складання рівнянь реакцій обміну
Запишіть молекулярні та йонно-молекулярні рівняння для схем: а) Ba(OH)2+HCl→ б) K2S+H2SO4→ в) BaCl2+MgSO4→ г) FeCl2+NaOH→ д) HNO3+Ba(OH)2→ е) AgNO3+K3PO4→ ж) Fe(OH)3+H2SO4→ и) Na2S+HCl→ к) AgNO3+AlCl3→ л) Al(OH)3+HCl→ м) Na2SO3+Pb(NO3)2→ н) NaOH+FeCl3→
к)3AgNO3+AlCl3→Ag3PO4 (помилка в умові, мається на увазі AgCl) ↓+3Al(NO3)3; повне: 3Ag++3NO3−+Al3++3Cl−→3AgCl↓+Al3++3NO3−; скорочене: 3Ag++3Cl−→3AgCl↓ або Ag++Cl−→AgCl↓.
Пункт а): Обираємо реакцію двох солей з утворенням осаду, наприклад, сульфатної кислоти та барій хлориду (або натрій сульфату). Рівняння: Na2SO4+BaCl2→BaSO4↓+2NaCl. Йонне: Ba2++SO42−=BaSO4↓.
Пункт б): Обираємо реакцію нейтралізації сильної кислоти (HCl) та лугу (NaOH). Рівняння: HCl+NaOH→NaCl+H2O. Йонне: H++OH−=H2O.
Пункт в): Обираємо реакцію слабкої кислоти (наприклад, оцтової CH3COOH) та лугу (NaOH). Рівняння: CH3COOH+NaOH→CH3COONa+H2O. Йонне: CH3COOH+OH−=CH3COO−+H2O (кислоту не розпадаємо на йони).
Пункт г): Обираємо реакцію сильної кислоти (HNO3) та слабкої основи (Cu(OH)2). Рівняння: 2HNO3+Cu(OH)2→Cu(NO3)2+2H2O. Йонне: 2H++Cu(OH)2=Cu2++2H2O.
Пункт д): Обираємо реакцію сильної кислоти (H2SO4) та лугу, що дає осад (наприклад, Fe(OH)3, хоча зазвичай це розчинний луг, але умовою є утворення осаду). Краще взяти реакцію з нерозчинним гідроксидом, який дисоціює лише частково або взагалі не дисоціює. Приклад: H2SO4+Fe(OH)3→Fe2(SO4)3+6H2O (тут осаду немає). Щоб був осад, треба реакція солей. Перечитаємо умову: "сіль↓ + вода". Це реакція кислоти з нерозчинним гідроксидом? Ні, тоді сіль розчинна. Або реакція кислоти з лугом дає воду. Якщо в умові "сіль↓", це означає, що одна з солей осад. Наприклад: H2SO4+Ba(OH)2→BaSO4↓+2H2O. Рівняння: H2SO4+Ba(OH)2→BaSO4↓+2H2O. Йонне: 2H++SO42−+Ba2++2OH−=BaSO4↓+2H2O.
Пункт е): Обираємо реакцію солі (карбонату) з сильною кислотою з виділенням газу (слабка кислота виходить у вигляді газу або розпадається). Наприклад, CaCO3+2HCl→CaCl2+H2O+CO2↑. Тут "слабка кислота" — це вільна H2CO3, яка миттєво розпадається. Рівняння: CaCO3+2HCl→CaCl2+H2O+CO2↑. Йонне: CaCO3+2H+=Ca2++H2O+CO2↑.
Аналізуємо NaNO3: це сіль сильної кислоти та лугу. Обидва продукти (KNO3 і NaOH) розчинні. Реакції немає.
Аналізуємо Ca(OH)2: це основа. Реакція між двома основами не відбувається в розчинах.
Аналізуємо MgCl2: сіль. При взаємодії з KOH утворюється Mg(OH)2, який є нерозчинним осадом. Рівняння: 2KOH+MgCl2→Mg(OH)2↓+2KCl. Йонне: Mg2++2OH−=Mg(OH)2↓.
Відповідь:
Взаємодіють з KOH: HCl та MgCl2. Рівняння для HCl: HCl+KOH→KCl+H2O (H++OH−=H2O). Рівняння для MgCl2: MgCl2+2KOH→Mg(OH)2↓+2KCl (Mg2++2OH−=Mg(OH)2↓).
Завдання 152
Взаємодія солей із хлоридною кислотою
З переліку KBr, AgNO3, CaCO3, MgSO4 обрати солі, що реагують з HCl. Скласти молекулярні та йонно-молекулярні рівняння.
Розв’язання
Аналізуємо KBr: обмін іонів дає KCl (розчинний) та HBr (сильна кислота). Реакції немає в розбавленому розчині.
Аналізуємо AgNO3: утворюється AgCl, який є нерозчинним осадом. Рівняння: AgNO3+HCl→AgCl↓+HNO3. Йонне: Ag++Cl−=AgCl↓.
Аналізуємо CaCO3: утворюється CaCl2, вода та газ CO2 (оскільки виходить слабка угольна кислота). Рівняння: CaCO3+2HCl→CaCl2+H2O+CO2↑. Йонне: CaCO3+2H+=Ca2++H2O+CO2↑.
Аналізуємо MgSO4: утворюються MgCl2 та H2SO4 (обидва сильні, розчинні). Реакції немає.
Відповідь:
Взаємодіють з HCl: AgNO3 та CaCO3. Рівняння для AgNO3: AgNO3+HCl→AgCl↓+HNO3 (Ag++Cl−=AgCl↓). Рівняння для CaCO3: CaCO3+2HCl→CaCl2+H2O+CO2↑ (CaCO3+2H+=Ca2++H2O+CO2↑).
Завдання 153
Розрахунок маси реагенту за даними про розчин
До хлоридної кислоти (HCl) додавали кальцій карбонат (CaCO3), аж поки не припинилося виділення газу. У результаті отримали розчин кальцій хлориду (CaCl2) масою 500г із масовою часткою солі 0,333%. Потрібно обчислити масу гідроген хлориду в початковому розчині.
Розв’язання
Обчислимо масу речовини CaCl2 у кінцевому розчині: m(CaCl2)=m(розчину)⋅w(CaCl2)=500г⋅0,333%=1,665г.
Запишемо рівняння реакції та знайдемо молярні маси: M(CaCO3)=40+12+3⋅16=100г/моль, M(HCl)=1+35,5=36,5г/моль, M(CO2)=12+2⋅16=44г/моль.
Запишемо стехіометричні коефіцієнти: на 1 моль CaCl2 припадає 1 моль CaCO3 і 1 моль CO2, а також 2 моля HCl.
Знайдемо масу виділеного газу CO2: n(CaCl2)=111г/моль1,665г≈0,015моль. Тоді m(CO2)=0,015моль⋅44г/моль=0,66г.
За законом збереження маси: m(HCl)+m(CaCO3)=m(CaCl2)+m(CO2)+m(H2O). Оскільки вода є продуктом реакції, але ми не знаємо її масу, скористаємося іншим підходом. Масова частка солі 0,333% це приблизно 31. Перевіримо розрахунок через збереження маси системи без урахування води як окремого продукту, а як частину середовища. Правильніший шлях: маса початкової суміші (HCl + CaCO3) = маса кінцевого розчину (500г). Але це невірно, бо виділяється газ. Правильний логічний шлях: Масу солі m(CaCl2)=1,665г. Кількість речовини CaCl2: n=1111,665=0,015моль. За рівнянням CaCO3+2HCl→CaCl2+CO2+H2O, на 0,015 моль солі припадає 0,015 моль газу CO2 і 0,015 моль води. Масу газу: m(CO2)=0,015⋅44=0,66г. Масу карбонату: m(CaCO3)=0,015⋅100=1,5г. Масу води (продукт): m(H2O)=0,015⋅18=0,27г. За законом збереження маси: m(HCl)+m(CaCO3)=m(CaCl2)+m(CO2)+m(H2O). m(HCl)+1,5г=1,665г+0,66г+0,27г. m(HCl)=2,595г−1,5г=1,095г.
Відповідь:
Маса гідроген хлориду в початковому розчині становить 1,095г.