Пункт а): Обираємо реакцію двох солей з утворенням осаду, наприклад, сульфатної кислоти та барій хлориду (або натрій сульфату). Рівняння: Na2SO4+BaCl2→BaSO4↓+2NaCl. Йонне: Ba2++SO42−=BaSO4↓.
Пункт б): Обираємо реакцію нейтралізації сильної кислоти (HCl) та лугу (NaOH). Рівняння: HCl+NaOH→NaCl+H2O. Йонне: H++OH−=H2O.
Пункт в): Обираємо реакцію слабкої кислоти (наприклад, оцтової CH3COOH) та лугу (NaOH). Рівняння: CH3COOH+NaOH→CH3COONa+H2O. Йонне: CH3COOH+OH−=CH3COO−+H2O (кислоту не розпадаємо на йони).
Пункт г): Обираємо реакцію сильної кислоти (HNO3) та слабкої основи (Cu(OH)2). Рівняння: 2HNO3+Cu(OH)2→Cu(NO3)2+2H2O. Йонне: 2H++Cu(OH)2=Cu2++2H2O.
Пункт д): Обираємо реакцію сильної кислоти (H2SO4) та лугу, що дає осад (наприклад, Fe(OH)3, хоча зазвичай це розчинний луг, але умовою є утворення осаду). Краще взяти реакцію з нерозчинним гідроксидом, який дисоціює лише частково або взагалі не дисоціює. Приклад: H2SO4+Fe(OH)3→Fe2(SO4)3+6H2O (тут осаду немає). Щоб був осад, треба реакція солей. Перечитаємо умову: "сіль↓ + вода". Це реакція кислоти з нерозчинним гідроксидом? Ні, тоді сіль розчинна. Або реакція кислоти з лугом дає воду. Якщо в умові "сіль↓", це означає, що одна з солей осад. Наприклад: H2SO4+Ba(OH)2→BaSO4↓+2H2O. Рівняння: H2SO4+Ba(OH)2→BaSO4↓+2H2O. Йонне: 2H++SO42−+Ba2++2OH−=BaSO4↓+2H2O.
Пункт е): Обираємо реакцію солі (карбонату) з сильною кислотою з виділенням газу (слабка кислота виходить у вигляді газу або розпадається). Наприклад, CaCO3+2HCl→CaCl2+H2O+CO2↑. Тут "слабка кислота" — це вільна H2CO3, яка миттєво розпадається. Рівняння: CaCO3+2HCl→CaCl2+H2O+CO2↑. Йонне: CaCO3+2H+=Ca2++H2O+CO2↑.
Реакція йонного обміну відбувається, якщо утворюється осад, газ або вода (слабкий електроліт). Сильні електроліти записують у вигляді йонів, а нерозчинні речовини та слабкі — у молекулярному вигляді.
💡 Підказка — спробуй спершу сам
Для кожного пункту оберіть конкретні речовини з таблиці розчинності або знань про кислоти/основи так, щоб отримати саме той продукт (осад, газ чи воду), який вимагається умовою.
Розв’язання крок за кроком
Пункт а): Обираємо реакцію двох солей з утворенням осаду, наприклад, сульфатної кислоти та барій хлориду (або натрій сульфату). Рівняння: Na2SO4+BaCl2→BaSO4↓+2NaCl. Йонне: Ba2++SO42−=BaSO4↓.
Пункт б): Обираємо реакцію нейтралізації сильної кислоти (HCl) та лугу (NaOH). Рівняння: HCl+NaOH→NaCl+H2O. Йонне: H++OH−=H2O.
Пункт в): Обираємо реакцію слабкої кислоти (наприклад, оцтової CH3COOH) та лугу (NaOH). Рівняння: CH3COOH+NaOH→CH3COONa+H2O. Йонне: CH3COOH+OH−=CH3COO−+H2O (кислоту не розпадаємо на йони).
Пункт г): Обираємо реакцію сильної кислоти (HNO3) та слабкої основи (Cu(OH)2). Рівняння: 2HNO3+Cu(OH)2→Cu(NO3)2+2H2O. Йонне: 2H++Cu(OH)2=Cu2++2H2O.
Пункт д): Обираємо реакцію сильної кислоти (H2SO4) та лугу, що дає осад (наприклад, Fe(OH)3, хоча зазвичай це розчинний луг, але умовою є утворення осаду). Краще взяти реакцію з нерозчинним гідроксидом, який дисоціює лише частково або взагалі не дисоціює. Приклад: H2SO4+Fe(OH)3→Fe2(SO4)3+6H2O (тут осаду немає). Щоб був осад, треба реакція солей. Перечитаємо умову: "сіль↓ + вода". Це реакція кислоти з нерозчинним гідроксидом? Ні, тоді сіль розчинна. Або реакція кислоти з лугом дає воду. Якщо в умові "сіль↓", це означає, що одна з солей осад. Наприклад: H2SO4+Ba(OH)2→BaSO4↓+2H2O. Рівняння: H2SO4+Ba(OH)2→BaSO4↓+2H2O. Йонне: 2H++SO42−+Ba2++2OH−=BaSO4↓+2H2O.
Пункт е): Обираємо реакцію солі (карбонату) з сильною кислотою з виділенням газу (слабка кислота виходить у вигляді газу або розпадається). Наприклад, CaCO3+2HCl→CaCl2+H2O+CO2↑. Тут "слабка кислота" — це вільна H2CO3, яка миттєво розпадається. Рівняння: CaCO3+2HCl→CaCl2+H2O+CO2↑. Йонне: CaCO3+2H+=Ca2++H2O+CO2↑.