Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 87
§ 13. Європейська революція 1848—1849 рр. на українських землях у складі Австрійської імперії
Завдання 1
Соціальні суперечності в Австрії
Назвати соціальні суперечності, за якими зазнавали українські землі у складі Австрійської імперії.
Розв’язання
Визначаємо, що більшість земель належала польським магнатам, а селяни були кріпаками або працювали на панщину.
Спостерігаємо, що польська політична організація (Центральна рада народова) вимагала автономії для Галичини як «суто польського краю» і не визнавала прав українців.
Відповідь:
Українські землі зазнавали суперечностей між польським дворянством, яке прагнуло панування та відмовлялося надати права українцям, та селянством, яке страждало від кріпосництва, панщини та економічної експлуатації.
Завдання 2
Здобутки національного відродження
Назвати здобутки українського національного відродження в Галичині, на Буковині й Закарпатті в першій половині XIX ст.
Розв’язання
Перелічуємо культурні досягнення: створення першої української друкарні, видавництва, шкільних програм українською мовою (наприклад, «Русалка Дністрова»).
Вказуємо на політичні кроки: поява гуртків та організацій, які захищали права українців і збирали підписи під листами до імператора.
Відповідь:
Основними здобутками стали розвиток української культури (видавництво, друкарня), поширення освіти українською мовою та поява перших легальних політичних організацій, які захищали національні інтереси.
Завдання 3
Визначення соціальної революції
Пояснити, що таке соціальна революція.
Розв’язання
Аналізуємо суть поняття: це не просто зміна влади, а перебудова суспільних відносин на користь більшості (селян).
З'єднуємо теорію з практикою: у 1848 році революційні події призвели до скасування панщини та надання демократичних свобод.
Відповідь:
Соціальна революція — це радикальна зміна суспільного ладу, яка передбачає скасування феодальних повинностей (панщини), кріпосного права та надання населенню політичних свобод і рівності прав.
Сторінка 88
Завдання 1 (с. 88)
Події початку «Весни народів» у Галичині
Наведіть приклади подій у Східній Галичині на початку революції 1848–1849 рр., що свідчили про національне пробудження українців. Зверніть увагу на маніфестацію у Львові, лист-прохання до імператора та демонстрацію в Чернівцях.
Розв’язання
У березні 1848 р. після повстання у Відні імператор надав демократичні свободи і оголосив вибори до рейхстагу.
У Львові відбулася велика маніфестація, учасники якої підписали лист-прохання до імператора з вимогою прийняття конституції; це була перша політична програма Галичини.
У Чернівцях також пройшла демонстрація під гаслами підтримки конституції, а на Буковині поширювалися національні рухи.
Польська спільнота створила Центральну раду народів у квітні 1848 р., вимагала автономії для Галичини як польського краю і відмовлялася визнавати права українців, твердючи: «тут немає Русі, тут є Польща».
Відповідь:
Прикладами подій є маніфестація у Львові з підписанням лист-прохання до імператора про конституцію, демонстрація в Чернівцях та поширення національних рухів на Буковині. Також створення польською спільнотою Центральної ради народів і її відмова надати українцям національно-культурні права свідчать про гостру боротьбу за політичні позиції на початку революції.
Завдання 2 (с. 88)
Головна руська рада та її програма
Визначте зміст національної програми та напрями діяльності Головної руської ради (ГРР), створеної у травні 1848 р. Врахуйте її склад, відділи та вимоги до перебудови імперії.
Розв’язання
У травні 1848 р. галицькі українці створили Головну руську раду, яка складалася з 30 постійних членів (духовенство та інтелігенція).
Рада мала відділи політичних прав, шкільництва, селянських справ і встановила зв'язки зі спільнотами на Буковині та Закарпатті.
Головна мета ГРР — перебудова Австрійської імперії на конституційну монархію з федеративним устроєм.
Рада відстоювала національно-культурні права українців, а також працювала над створенням національної символіки (прапор, герб, гімн).
Відповідь:
Головна руська рада була першою легальною організацією українців, яка вимагала федеративного устрою Австрійської імперії та захисту національно-культурних прав. Вона складалася з 30 членів, мала відділи різних питань і представляла інтереси українців перед центральною владою.
Сторінка 89
Завдання 1.15
Національна символіка Галичини
Члени Головної руської ради розробили національну символіку галицьких українців. Потрібно перелічити затверджені прапор, герб та гімн.
Розв’язання
Описується прапор: синьо-жовте полотнище.
Описується герб: золотий лев на синьому тлі.
Описується гімн: пісня «Мир вам, браття, всім приносим» на слова Івана Гушалевича.
Відповідь:
Синьо-жовтий прапор; герб — золотий лев на синьому тлі; гімн — «Мир вам, браття, всім приносим».
Сторінка 91
Завдання 91
Оцінка результатів Слов'янського з'їзду
У червні 1848 р. у Празі відбувся перший з'їзд представників слов'янських народів Австрійської імперії. Його організаторами стали діячі чеського національного руху. Галичину представляли делегації Центральної ради народової, Головної руської ради та Руського собору. Результати роботи з'їзду були закріплені в спеціальній польсько-українській угоді «Вимоги українців у Галичині». Угода проголошувала: рівноправність представників різних національностей і віросповідань у Галичині; створення спільної українсько-польської національної гвардії, органів виконавчої влади й сейму в краї; розв'язання питання поділу Галичини на польську та українську частини на засіданні сейму. Сучасники вважали цю угоду важливою історичною подією, яка «знаменувала нову добу в історії краю». Уперше галицьких українців офіційно визнали окремим народом у Галичині, що має власні національно-культурні права. Положення угоди були включені до спільного звернення учасників з'їзду до імператора, однак відповіді на нього так і не надійшло. Завдання: визначте результати розгляду українського питання на Слов'янському з'їзді в Празі та дайте їм аргументовану оцінку.
Розв’язання
Виділити ключові досягнення: офіційне визнання українців окремим народом, право на власну мову в освіті (якщо б було застосовано), рівноправність у правовому полі та пропозиція щодо поділу Галичини.
Оцінити значення: це був перший офіційний документ, де українці розглядалися як суб'єкт політики в імперії, що було великим кроком уперед для національного відродження.
Врахувати обмеження: угода не була виконана через відмову австрійської влади та протести польських лідерів; відповідь імператора на звернення не надійшла, а з'їзд припинив роботу через початок повстання в Празі.
Відповідь:
Результати Слов'янського з'їзду полягали у підписанні угоди, яка проголошувала рівноправність українців та поляків, створення спільних гвардійських загонів та органів влади, а також розв'язання питання поділу Галичини. Оцінка цих результатів є позитивною щодо їхнього історичного значення, оскільки це був перший офіційний визнання українців як окремого народу з національно-культурними правами в Австрійській імперії. Однак на практиці ці угоди не були реалізовані через політичну нестабільність та відсутність підтримки з боку австрійської влади, тому вони залишилися важливим ідеологічним кроком, а не фактом політичної перемоги.