Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 12. Початок національного відродження на західноукраїнських землях
Завдання 1 (с. 86)
Правила навчальної гри «Перекладачі
Учитель наводить визначення поняття за вивченою темою, учні переказують його своїми словами; усі учні та учениці можуть висловлювати пропозиції.
Розв’язання
Визначте 2–3 ключові терміни з тексту параграфа § 12.
Для кожного терміна сформулюйте визначення простими словами, використовуючи власні приклади.
Відповідь:
Гра полягає в тому, що учень пояснює значення слова (наприклад, «будителі» — це просвітителі, які прокидали народ від іноземного впливу), а інші перевіряють розуміння.
Завдання 2 (с. 86)
Греко-католицьке духовенство як лідер
Навести приклади, що доводять роль греко-католицького духовенства як суспільного лідера у Східній Галичині та на Закарпатті.
Розв’язання
На Закарпатті: єпископ Андрій Бачинський відкривав школи при церквах (близько 300), засновував бібліотеку та семінарію; Іоаникій Базилович писав історичні праці.
У Східній Галичині: єпископ Михайло Левицький підтримував «Товариство галицьких греко-католицьких священників», видання книжок та підручників; Іван Могильницький проповідував живою мовою.
Відповідь:
Приклади: відкриття Бачинським 300 шкіл, створення «Товариства» Могильницьким, видання перших підручників українською, проповіді живою мовою.
Завдання 3 (с. 86)
Хто такі «будителі» та їхня роль
Описати суть руху «будителів» і пояснити їхню роль у національному відродженні.
Розв’язання
Поясніть термін «будителі» як людей, які просвічували народ і зберігали національну свідомість.
Опишіть їхні дії: відкриття шкіл, написання історичних праць, підтримка зв'язків із іншими слов'янськими рухами.
Відповідь:
«Будителі» — це просвітителі (наприклад, Андрій Бачинський), які відкривали школи, писали історичні праці та зберігали українську мову, щоб народ не втратив свою ідентичність.
Завдання 4 (с. 86)
Мова Івана Могильницького
Пояснити, чому Іван Могильницький наполягав на використанні живої мови народу, та як діяльність перемишльських священників об'єднувала українців.
Розв’язання
Поясніть, що жива мова народу — це найкращий засіб для просвіти та розвитку літератури.
Опишіть, як священники поширювали думку про єдність українців (русинів) у Галичині та Російській імперії через спільні праці та мову.
Відповідь:
Могильницький вважав, що жива мова народу — це основа для літератури та богослов'я; діяльність священників об'єднала українців ідеєю єдності всіх русинів під владою різних імперій.
Завдання 5
Робота з картою
Покажіть на карті атласу місця, пов'язані з поширенням українського національного руху на українських землях під владою Австрійської імперії в ХІХ ст.
Розв’язання
На карті знайдіть межі Австрійської імперії та українські землі (Галичина, Буковина, Закарпаття).
Позначте Перемишль як центр діяльності «Товариства галицьких греко-католицьких священників» та місце заснування митрополії.
Позначте Ужгород (Мукачеве) як осередок відродження на Закарпатті, де працював єпископ Андрій Бачинський.
Позначте Львів як центр діяльності «Руської трійці» та місце видання альманаху «Русалка Дністровая».
Відповідь:
Ключові місця на карті: Перемишль (Галичина), Ужгород/Мукачеве (Закарпаття), Львів.
Завдання 6
Хмаринка слів
Створіть «хмаринку слів», що розкриває зміст понять «будителі» і «Руська трійця».
Розв’язання
Для «будителів» обираємо слова: прокинутися, мова, історія, школи, Бачинський.
Уявно розмістіть ці слова так, щоб найбільші були ключовими (наприклад, «мова», «література»), а менші — допоміжними.
Відповідь:
Хмаринка слів для «будителів»: прокинутися, мова, історія, Бачинський; для «Руської трійці»: романтизм, фольклор, Шашкевич, «Русалка Дністровая».
Завдання 7
Схема причин та наслідків
Метод «Фішбоун». Створіть структурно-логічну схему, яка демонструє передумови, причини та наслідки національного відродження на українських землях у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ — у першій половині ХІХ ст.
Розв’язання
Голова схеми: «Національне відродження на західноукраїнських землях».
Хвіст (передумови): реформи Марії-Терезії, освітні можливості у Відні («Барбареум»), відсутність жорстоких утисків порівняно з Російською імперією.
Ребра (причини та прояви): діяльність «будителів» на Закарпатті, створення «Товариства галицьких греко-католицьких священників», поява «Руської трійці», видання книг українською мовою.
М'ясо (наслідки): поширення живої народної мови, створення нової літератури, об'єднання українців різних регіонів у єдину спільноту.
Відповідь:
Схема «Фішбоун»: Голова — Відродження; Хвіст — Реформи Габсбургів, освіта; Ребра — Будителі, Товариство священників, Руська трійця; М'ясо — Жива мова, література, єдність українців.
Завдання 8
СМС-повідомлення про «Руську трійцю
Визначте ключові слова, які розкривають зміст діяльності «Руської трійці», та на їхній основі створіть СМС-повідомлення.
Розв’язання
Визначаємо ключові слова: Львів, мова, фольклор, «Русалка Дністровая», література.
Формулюємо текст: «У Львові діяла Руська трійця! Вони збирали фольклор і писали нову літературу українською мовою. Видали знамениту «Русалку Дністровая»!»
Перевіряємо, чи вміститься це повідомлення у форматі СМС та чи є там всі ключові слова.
Відповідь:
У Львові діяла Руська трійця! Вони збирали фольклор і писали нову літературу українською мовою. Видали знамениту «Русалку Дністровая»!
Завдання 9
Порівняння відродження в імперіях
Проаналізуйте та визначте спільні та відмінні особливості українського національного відродження на українських землях у складі Російської та Австрійської імперій.
Розв’язання
Визначаємо спільні риси: в обох регіонах лідерами руху були освічені люди (часто духовенство), які прагнули зберегти мову, історію та культуру українців; діяльність спрямовувалася на пробудження національної свідомості.
Визначаємо відмінності: у Австрійській імперії влада дозволяла розвиток руху як засіб боротьби з іншими меншинами (поляками, угорцями), що створювало певні можливості для освіти та друку; в Російській імперії українці зазнавали жорстких утисків, цензури та обмежень на використання мови.
Формулюємо висновок про те, що в Австрії рух розвивався швидше і відкритіше, тоді як в Росії він був підпільним або обмеженим.
Відповідь:
Спільне: лідерство просвітителів, прагнення зберегти мову та культуру. Відмінне: у Австрії — відносна свобода та підтримка проти інших меншин; в Росії — жорсткі утиски та цензура.
Завдання 10
SWOT-аналіз духовенства
Здійсніть SWOT-аналіз греко-католицького духовенства як рушійної сили національного руху (визначте сильні сторони, слабкі сторони, можливості, загрози).
Розв’язання
Сильні сторони: високий соціальний статус, доступ до освіти в Європі (наприклад, «Барбареум»), контроль над школами та бібліотеками, довіра місцевого населення.
Слабкі сторони: залежність від імперської влади та церковної ієрархії, обмеженість соціальних шарів (часто лише духовенство було освіченим).
Можливості: використання церковних установ для відкриття шкіл, видання книг та поширення національних ідей; зв'язки з іншими слов'янськими рухами.
Загрози: ризик онімечення чи мадяризації населення, заборона друку (як у випадку з «Русалкою Дністровою»), тиск російської влади на західних українців.
Відповідь:
Сильне: освіта, статус, довіра; Слабке: залежність від церкви; Можливе: школи, друкарні; Загроза: цензура, онімечення.
Завдання 11
Лист Андрія Бачинського
Напишіть уявний лист від особи Андрія Бачинського до сучасної молоді про цінність освіти й мови.
Розв’язання
Привітуйте сучасну молодь і зверніть увагу на те, що мова — це душа народу, яка передає історичну пам'ять.
Нагадайте про власний досвід: як освіта та бібліотека допомогли зберегти культуру Закарпаття та дали змогу стати вченими.
Підкресліть, що сьогодні, незважаючи на часи, знання рідної мови та постійне навчання залишаються ключем до успіху та збереження ідентичності.
Відповідь:
Шановна молодь! Мої слова — це застереження: народ живе, поки жива його мова. Освіта дає крила для розуму, а рідна мова — серце нації. Не бійтеся знати історію та вчитися, бо саме ви збережете спадок наших предків.
Завдання 12
Обговорення тези про освіту
Обговоріть і створіть аргумент на підтвердження або спростування тези «Освіта — ключовий чинник збереження національної ідентичності».
Розв’язання
Підтверджуємо тезу: історичний досвід показує, що саме освічені люди (священники, вчителі) змогли відкрити школи, видати книги та зберегти мову.
Наводимо приклад: без освіти не було б «Руської трійці», яка започаткувала нову літературу, чи діяльності Андрія Бачинського, який створив бібліотеку та семінарію.
Висновки: освіта формує національну свідомість, дозволяє аналізувати минуле та планувати майбутнє, тому вона є фундаментом ідентичності.
Відповідь:
Теза підтверджується. Історія засвідчує, що освічені просвітителі зберегли мову та культуру. Без освіти не було б національного відродження, тому вона є ключем до ідентичності.
Завдання 13
Уявне інтерв'ю з діячем відродження
Дослідіть життя та діяльність одного з «будителів» (або учасників «Руської трійці»). Складіть перелік запитань, які ви хотіли б йому поставити. Спрогнозуйте відповіді на них. Результат роботи подайте у вигляді уявного інтерв'ю.
Розв’язання
Обираємо постать для інтерв'ю (наприклад, Андрія Бачинського).
Формулюємо запитання про його роль у створенні шкіл та бібліотеки.
Написуємо відповіді від імені діяча, спираючись на текст підручника (про «Барбареум», школи при церквах, збереження мови).
Оформлюємо матеріал у вигляді діалогу: запитання — відповідь.
Відповідь:
Уявне інтерв'ю з Андрієм Бачинським
Запитання: Пане єпископе, чому ви вважаєте, що народ існуватиме лише тоді, коли зберігається його мова? Відповідь (від імені А. Бачинського): Бо мова — це душа народу. Без неї ми втратимо своє минуле та майбутнє. Саме тому я наполягав на відкритті близько 300 початкових шкіл при церквах Закарпаття, щоб діти могли навчатися рідною мовою.
Запитання: Як ви вдалося запобігти онімеченню та мадяризації населення? Відповідь (від імені А. Бачинського): Ми зосередилися на збереженні рідної мови та історії місцевого українського населення. Також наша діяльність стримувала перехід людей зі східного католицького обряду до західного, що часто супроводжувалося втратою національної ідентичності.
Запитання: Чому ви відкрито підтримували зв'язки з діячами слов'янського відродження з інших країн? Відповідь (від імені А. Бачинського): Бо ми не були самотні. Ми підтримували зв'язки з діячами з Чехії, Словаччини, Польщі та інших регіонів українських земель. Це давало нам сили боротися за спільне майбутнє слов'янського світу.
