Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 80
§ 12. Початок національного відродження на західноукраїнських землях
Завдання 1
Поняття національного відродження
Що таке національне відродження? На які етапи його поділяють дослідники?
Розв’язання
Проаналізуй термін «національне відродження»: це перехід від стану розпорошеності до єдності та свідомості нації.
Згадай історичні приклади (як-от «Весна народів»), щоб зрозуміти, що процес відбувався хвилями.
Відповідь:
Національне відродження — це процес формування національної свідомості, культури та політичної організації народу. Дослідники поділяють його на етапи: початковий (утворення еліти), розквіт (масовий рух) та період боротьби за незалежність.
Завдання 2
Весна народів
Що назвали «Весною народів»? Із якими подіями вона була пов'язана?
Розв’язання
Визнач час подій: 1848–1849 роки.
З'ясуй суть: це революційні виступи проти абсолютизму та за національні права.
Відповідь:
«Весна народів» — це революційний період 1848–1849 років у Європі, пов'язаний із боротьбою народів за національне визволення та демократичні реформи. Для українців цей час ознаменувався посиленням національного руху на західноукраїнських землях.
Завдання 3
Особливості відродження в Австрії
У чому полягали особливості національного відродження на українських землях під владою Австрійської імперії? Як розпочалося відродження на Закарпатті та у Східній Галичині? Про що свідчить діяльність «Руської трійці»?
Розв’язання
Визнач лідерів: греко-католицьке духовенство стало провідниками через реформи Марії-Терезії та Йосифа II.
Відстежи хронологію: Закарпаття (кінець XVIII ст.) -> Східна Галичина (початок XIX ст.).
Оціни роль «Руської трійці»: це була перша спільна діяльність української інтелігенції для розвитку культури.
Відповідь:
Особливістю відродження під владою Австрії було лідерство греко-католицького духовенства та ранній старт порівняно з Російською імперією. Перший етап розпочався на Закарпатті (кінець XVIII ст.), потім поширився на Східну Галичину (початок XIX ст.). Діяльність «Руської трійці» свідчить про формування першої організованої української інтелігенції, яка працювала над розвитком культури та мови.
Сторінка 81
Завдання 1 (с. 81)
Події відродження на Закарпатті
Назвати події, пов'язані з українським національним відродженням на Закарпатті.
Розв’язання
Визнач основний період — кінець XVIII століття, коли виник рух просвітителів («будителів»).
Назви головний осередок діяльності — Мукачівська греко-католицька єпархія.
Визнач провідника цього процесу на Закарпатті — єпископа Андрія Бачинського, який вважав збереження мови умовою існування народу.
Відповідь:
виникнення руху «будителів», діяльність Мукачівської греко-католицької єпархії, проповіді та реформи єпископа Андрія Бачинського.
Сторінка 82
Завдання 1 (с. 82)
Роль духовенства у відродженні
Поясніть, чому саме греко-католицьке духовенство стало суспільним лідером на західноукраїнських землях під владою Австрійської імперії.
Розв’язання
Визнач, що після втрати власної еліти та польського тиску єдиною освіченою верствою залишилося духовенство.
Поясни, що реформи дозволили священникам здобувати знання у Відні та отримати високий статус для впливу на громаду.
Відповідь:
Греко-католицьке духовенство стало лідером, оскільки воно було єдиною освіченою верствою після втрати світської еліти, а реформи Марії-Терезії та Йосифа II дали йому можливість здобувати знання у Відні та отримати високий статус для впливу на населення.
Завдання 2 (с. 82)
Осередок відродження на Закарпатті
Визнач головний осередок українського національного відродження на Закарпатті наприкінці XVIII ст. та назви ключову постать, яка його очолювала.
Розв’язання
Визнач місце розташування головного осередку відродження (Мукачівська єпархія).
Назви ім'я єпископа, який організовував навчання дітей та підтримував зв'язки з іншими просвітителями.
Відповідь:
Головним осередком відродження стала Мукачівська греко-католицька єпархія; ключовою постаттю був єпископ Андрій Бачинський.
Сторінка 83
Завдання 1 (с. 83)
Роль Михайла Левицького
Описати діяльність доктора богослов'я Михайла Левицького під час його перебування Перемишльським єпископом та Галицьким митрополитом.
Розв’язання
Михайло Левицький піклувався про заснування народних шкіл та видання для них підручників, зокрема у 1816 році був опублікований «Буквар славенського язика».
Він вважав українців галицькими вдячними австрійським Габсбургам за надані можливості та під час революційних подій 1848–1849 років підтримав створення Головної руської ради.
Митрополит став ініціатором заборони альманахів «Зоря» та «Русалка Дністровая», які були підготовлені до видання «Руською трійцею».
Відповідь:
Заснування народних шкіл, видання «Букваря славенського язика» (1816), ініціювання заборони альманахів «Зоря» та «Русалка Дністровая», підтримка Головної руської ради у 1848–1849 роках.
Завдання 2 (с. 83)
Значення діяльності галицьких священників
Пояснити, чому діяльність «Товариства галицьких греко-католицьких священників» вважається важливою та як вона вплинула на права українців.
Розв’язання
Учасники товариства поширювали думку про те, що русини Галичини є частиною єдиного українського народу, що проживає на землях під владою Росії.
Завдяки діяльності товариства австрійська влада надала українським греко-католикам і польським римо-католикам у Галичині рівні права на утримання шкіл та навчання дітей рідною мовою.
Для підготовки вчителів відкрили дяково-вчительський інститут, а кількість шкіл у Перемишльській єпархії до 1832 року досягла 383.
Відповідь:
Ідея єдності українців (русинів Галичини та східних українців), отримання рівних прав на навчання рідною мовою, розвиток системи освіти через інститут та відкриття шкіл.
Сторінка 84
Завдання 4
Праці «Руської трійці
Перелічити назви творів, виданих членами «Руської трійці», та пояснити їхнє значення для розвитку української літератури.
Розв’язання
Іван Орлай написав працю «Історія про карпато-росів».
Денис Зубрицький видав «Опис історії народу руського» та «Історія Галицько-Руського князівства».
Михайло Лучкай написав «Історія карпатських русинів», а також працю з граматики.
Арсеній Коцак та Іван Могильницький склали граматики української мови.
Відповідь:
Праці «Руської трійці» включають: «Історія про карпато-росів» Івана Орлая, «