Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 11. Життя українців на землях у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ — у першій половині ХІХ ст
Завдання 1 (с. 79)
Особливості господарського життя
Опишіть особливості господарського життя на західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст. Які чинники впливали на заняття людей, спосіб ведення господарства у Східній Галичині, Північній Буковині та на Закарпатті?
Розв’язання
Визначаємо основне заняття населення — селянство, яке займалося землеробством і тваринництвом у селах.
Описуємо стан промисловості: повільний розвиток, перевага ремесел, поява парових машин лише наприкінці періоду та відсутність великої фабрики.
Зазначаємо роль торгівлі: внутрішня через ярмарки та мандрівних торговців, зовнішня — через ввезення товарів із західних провінцій імперії.
Відповідь:
Господарське життя базувалося на сільському господарстві (землеробство, тваринництво), де панували традиційні методи та великі сім'ї. Промисловість розвивалася повільно, переважали ремесло та дрібні мануфактури; індустріальна революція лише починалася (з'явилися парові машини). Торгівля велася через ярмарки, базари та мандрівних торговців, а також завдяки зв'язкам із західними провінціями Австрії.
Завдання 2 (с. 79)
Вплив доріг на торгівлю
Як нерозвинена система доріг впливала на розвиток торгівлі на українських землях?
Розв’язання
Вказуємо на основну проблему — погані дороги в горах (Карпати), де важко було пересуватися взимку та після дощів.
Пояснюємо наслідок: подорож між Ужгородом і Львовом могла тривати до десяти днів, що збільшувало витрати та знижувало швидкість доставки товарів.
Зазначаємо рішення влади та альтернативи: пошту відправляли в об'їзд через словацькі землі, а внутрішню торгівлю забезпечували ярмарки та мандрівні торговці.
Відповідь:
Нерозвинена система доріг, особливо в Карпатах, значно стримувала розвиток торгівлі через важкі умови пересування взимку та в період дощів. Це збільшувало час подорожей (наприклад, від Ужгорода до Львова — до 10 днів), що ускладнювало логістику. Тому влада розбудовувала шляхи повільно, а пошту часто відправляли в об'їзд через словацькі землі; внутрішній обмін товарів залежав від ярмарків та мандрівних торговців.
Завдання 3 (с. 79)
Причини та форми соціальних протестів
Якими були причини й форми соціальних протестів на українських землях у складі Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст.?
Описуємо форми протесту: спочатку — скарги до судів та урядових установ; потім — виступи селян, підпали садиб, вирубування лісів.
Згадуємо специфічні явища: рух опришків у горах (1810–1825 рр.) та повстання під проводом Л. Кобилиці (1844–1846 рр.).
Відповідь:
Причини протестів: посилення визиску панів, безземелля, виснажлива праця, неврожаї та епідемії. Форми протесту: спочатку — мирні скарги до судів та уряду; потім — виступи селян, підпали маєтків, вирубування лісів. Особливі форми включали діяльність опришків у горах (1810–1825 рр.) та збройні повстання, такі як «Галицька різанина» (1846 р.) під проводом Л. Кобилиці.
Завдання 4
Результати соціальних протестів
Який результат мали соціальні протести населення українських земель у складі Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст.? (Використовуючи матеріал параграфа).
Розв’язання
Вказуємо на реакцію влади: придушення повстань військами та арешт лідерів (наприклад, Л. Кобилиця).
Описуємо зміни в законодавстві: у 1839 р. угорський сейм надав селянству право вільного відходу за умови виконання повинностей; скасовано деякі другорядні повинності.
Підсумовуємо вплив протестів: вони змушували владу переглядати політику щодо селянства та обмежувати панщину.
Відповідь:
Соціальні протести примушували австрійську владу шукати шляхи розв'язання соціальних проблем, що призвело до поступок селянству. У 1839 р. було надано право вільного відходу від пана за умови виконання повинностей та сплати податків; скасовано деякі другорядні повинності. Хоча повстання часто придушували силою (арешти, телесні покарання), вони змусили владу обмежити панщину та покращити становище селянства.
Завдання 5
Міста регіонів та їхній національний склад
Покажіть на карті атласу найбільші українські міста Закарпаття, Східної Галичини та Північної Буковини. Охарактеризуйте їхній національний склад. Чому він був саме таким?
Розв’язання
Визначаємо найбільші міста: для Закарпаття — Ужгород, для Східної Галичини — Львів, Станіслав (Івано-Франківськ), Тернопіль; для Північної Буковини — Чернівці.
Аналізуємо національний склад: у Львові та Станіславі переважали поляки та євреї; у Чернівцях — румуни, євреї та австрійці; у Ужгороді — угорці та євреї. Українці були меншістю в усіх цих містах.
Висновкуємо про причини: така ситуація виникла через давні кордони, митні обмеження (наприклад, польсько-угорські), а також через те, що українці переважно жили у селах і не мали прав міського самоврядування до 1870 року.
Відповідь:
Найбільші міста: Ужгород (Закарпаття), Львів, Станіслав, Тернопіль (Східна Галичина), Чернівці (Північна Буковина). Національний склад міст був змішаним: у Львові та Станіславі — поляки та євреї; у Чернівцях — румуни, євреї та австрійці; у Ужгороді — угорці та євреї. Українці становили меншість, оскільки переважна більшість українців проживала у селах, а міста були центрами для інших етнічних груп через історичні кордони та політику імперії.
Завдання 6
Місця соціальних протестів на карті
Покажіть на карті атласу місця, пов'язані із соціальними протестами населення українських земель у складі Австрійської імперії.
Розв’язання
Визначаємо географію протестів: основні виступи відбувалися в гірських районах Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття.
Вказуємо конкретні місця: це території навколо Карпатських гір, де діяли загони опришків (наприклад, на Буковині), а також Західна Галичина під час повстання 1846 року.
Формулюємо висновок про локалізацію: протести були зосереджені в регіонах із гірським рельєфом, де селяни часто ховалися та організовували опір.
Відповідь:
На карті потрібно виділити гірські райони Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття. Місця протестів — це Карпати, де діяли загони опришків (наприклад, на Буковині), а також Західна Галичина, де відбулося селянське повстання 1846 року («Галицька різанина»).
Завдання 7
Порівняння економіки Австрійської та Російської імперій
Визначте, чим розвиток господарства й характер економічних відносин на українських землях під владою Австрійської імперії відрізнялися від тотожних процесів на українських землях у складі Російської імперії.
Розв’язання
Описуємо Австрійську імперію: тут розвивалася промисловість, з'являлися парові машини (наприклад, у 1843 р.), працювали мануфактури, існувала активна внутрішня та зовнішня торгівля.
Описуємо Російську імперію: там промисловість розвивалася повільніше, домінувало сільське господарство, а соціальний устрій залишався більш консервативним.
Порівнюємо результати: Австрійська влада більше інвестувала в інфраструктуру (дороги, пошта), хоча вони й були нерозвиненими, тоді як в Російській імперії економіка була більш аграрною та ізольованою.
Відповідь:
У Австрійській імперії спостерігалося пожвавлення промисловості (з'явилися парові машини), розвивалася торгівля та існували ярмарки. У Російській імперії промисловість розвивалася значно повільніше, домінувало сільське господарство, а соціальні відносини були більш консервативними. Австрійська влада більше зосереджувалася на розвитку інфраструктури та торгівлі між регіонами імперії.
Завдання 8
Подорож поштовим диліжансом
Зробіть запис до особистого щоденника людини, яка їхала в поштовому диліжансі (кареті) від Мукачевого до Львова в ХІХ ст. Опишіть, що вона спостерігала за вікном, наскільки зручною була ця подорож.
Розв’язання
Описуємо початок подорожі: ми виходимо з Мукачевого, за вікном бачимо гірські перевали, ліси та сільську місцевість.
Описуємо умови поїздки: диліжанс трясе, сидіння незручне, потрібно постійно піднімати ноги, щоб не замерзнути. Дороги вузькі, повні ям, особливо взимку або після дощів.
Описуємо зміну коней та тривалість: ми зупиняємося на поштових станціях для зміни коней, але дорога все одно триває дуже довго (до десяти днів). Ми спостерігаємо за життям селян у селах, де часто буває голод або бідність.
Відповідь:
Щоденник подорожнього з Мукачевого до Львова: «Ми вирушили в поштовому диліжансі. За вікном проноситься гірська місцевість, ліси та селеньки. Подорож дуже незручна: карета сильно трясе, сидіння жорстке, а взимку чи після дощів дорога стає майже непрохідною. Ми зупиняємося на станціях для зміни коней, але навіть тоді подорож триває до десяти днів і більше. Спостерігаю за бідністю селян та важкими умовами життя в цих краях.»
Завдання 9
Повсякденне життя мешканців Галичини
Напишіть розповідь про сімейне й повсякденне життя типового жителя (жительки) українського міста або села Східної Галичини, Закарпаття та Північної Буковини кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст. Визначте регіональні особливості повсякденного міського й сільського життя.
Розв’язання
Опишіть сільське життя: родина об'єднувалася для спільної праці на землі та сплати податків, жінки виконували домашню роботу та допомагали в господарстві, але мали менші права.
Опишіть міське життя: у містах (наприклад, Львові) жили переважно поляки та євреї, українці були меншістю; мешканці займалися ремеслом або торгівлею, часто працюючи на мануфактурах.
Визначте спільні риси: у всіх регіонах панувала традиційна культура, великі сім'ї та важка праця, хоча в містах почали з'являтися окремі здобутки промислового розвитку лише наприкінці періоду.
Відповідь:
Типовий житель села працював у полі, жив у великій родині за традиційним побутим, де жінка виконувала обов'язки, але не мала рівних прав. У місті мешканці займалися ремеслом або торгівлею серед етнічно змішаного населення; українців було менше, а життя було пов'язане з майстернями чи ярмарками.
Завдання 10
Роль Л. Кобилиці в селянських повстаннях
Висловіть власну думку, чи могли селянські повстання відбутися без такого лідера, як Л. Кобилиця. Наскільки важливою була його роль? Наведіть аргументи.
Розв’язання
Визначте причини повстань: селяни страждали від виснажливої праці, втрати землі та свавілля панів, що призводило до невдоволення незалежно від лідерів.
Оцініть роль Кобилиці: він був гучною постаттю, яка поширювала ідею свободи та організовувала спільний опір, але без нього виступи все одно б відбувалися у формі менш організованих конфліктів.
Сформулюйте висновок: повстання були неминучими через соціальну несправедливість, а роль Кобилиці полягала в їхній координації та символічному значенні.
Відповідь:
Повстання могли відбутися й без Л. Кобилиці, оскільки вони були викликані глибокими соціальними проблемами (бідність, виснажлива праця). Його роль була важливою для організації та координації виступів, але сам рух існував як реакція на тиск панів.
Завдання 11
Порівняння підприємництва в імперіях
Працюйте в парах. Обговоріть, де було краще вести підприємницьку діяльність і чому (на українських землях у складі Російської чи Австрійської імперії).
Розв’язання
Проаналізуйте економіку Австрійської імперії: тут були мануфактури, парові машини, розвинена торгівля з іншими країнами та більша свобода для підприємців.
Оцініть умови в Російській імперії: там переважало сільське господарство, промисловість розвивалася повільніше, а соціальні протести були частішими через панщину.
Сформулюйте висновок: підприємницьку діяльність було вигідніше вести в Австрійській імперії через кращу інфраструктуру, ринки збуту та меншу соціальну напругу порівняно з Росією.
Відповідь:
Краще вести підприємницьку діяльність у Австрійській імперії, оскільки там спостерігалося пожвавлення промисловості, розвинена торгівля та краща інфраструктура, тоді як у Російській імперії економіка була більш аграрною з повільнішим розвитком.
