Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 72
§ 11. Життя українців на землях у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ — у першій половині ХІХ ст
Завдання 1
Характеристика господарства Галичини
Охарактеризувати стан господарства та характер економічних відносин на українських землях у складі Австрійської імперії, скласти перелік основних ознак.
Розв’язання
Визначаємо, що основою економіки було сільське господарство, зокрема землеробство в Східній Галичині.
Перелічуємо ознаки занепаду: зменшення селянських наділів (з 6 до 4 га), зростання панських володінь (з 400 до 600 га), низька врожайність, стихійні лиха.
Формулюємо висновок про експорт зерна та обмеженість шляхів сполучення.
Відповідь:
Основна ознака — сільське господарство (землеробство). Проблеми: нестача орної землі, зменшення наділів селян, зростання панських маєтків, екстенсивне землеробство, низька врожайність, панщина, масовий голод, вивіз зерна за кордон.
Завдання 2
Частка земельних володінь панів
Визначити середню частку оброблюваної землі, що належала панам на українських землях у складі Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст., та пояснити різницю за регіонами.
Розв’язання
Оглядаємо таблицю даних про частку землі панів у трьох регіонах: Східна Галичина (96%), Північна Буковина (69%), Закарпаття (90%).
Порівнюємо показники: найвищий відсоток — у Східній Галичині, найнижчий — на Буковині.
Пояснюємо різницю: розподіл залежав від історичних традицій володіння та структури маєтків у конкретному регіоні.
Відповідь:
Середня частка панів була дуже високою (від 69% до 96%). Різниця пояснюється специфікою історичного розвитку регіонів: Східна Галичина мала найбільшу концентрацію панських земель, тоді як на Буковині частка була дещо меншою.
Завдання 3
Наслідки розподілу земельної власності
Визначити наслідки такого розподілу земельної власності, коли більшість землі належала панам, а селяни мали малі наділи.
Розв’язання
Аналізуємо наслідки для селян: нестача орної землі, зменшення наділів, неможливість викупу, залежність від панів (панщина).
Оцінюємо вплив на економіку: екстенсивне господарство, низька врожайність, масовий голод при одночасному вивозі зерна за кордон.
Висновуємо про соціальну напругу та необхідність майбутніх реформ (скасування панщини).
Відповідь:
Наслідки: глибока біднота селян, неможливість викупу наділів, зростання соціального розшарування, стихійні лиха та голод, що призводило до соціальних протестів.
Сторінка 73
Завдання 3 (с. 73)
Розрахунок зростання ціни через мито
Початкова ціна товару — 100 гульденів, мито на «рогатці» — 1 гульден. Товар перевозять на відстань 100 км. Відстань між «рогатками» становить 16 км. Потрібно визначити, на скільки зростала ціна товару загалом.
Розв’язання
Визначаємо кількість «рогаток»: відстань 100 км ділимо на інтервал 16 км (100:16=6,25). Оскільки платити мито потрібно в кожному пункті вздовж шляху, включаючи початковий і фінальний (або округлюємо до найближчого цілого, де фактично проходять кордони), беремо 7 пунктів сплати (оскільки 6×16=96, а решта 4 км ще вимагають проходу через наступну «рогатку» або враховується як повний шлях до неї). Точніше, кількість митних пунктів на шляху довжиною L з інтервалом d дорівнює ⌊L/d⌋+1. Отже, 6+1=7 «рогаток».
Обчислюємо загальну суму мита: множимо кількість пунктів на вартість одного (7×1гульден=7гульденів).
Відповідь:
Ціна товару зростала на 7 гульденів.
Сторінка 75
Завдання 75
Графік міст і сіл
Проаналізувати графік на сторінці 75 та відповісти на два запитання: 1) Чи можна говорити про високу урбанізацію західноукраїнських земель? 2) У якому регіоні частка міст була найбільшою і що це свідчить?
Розв’язання
Визначаємо загальне населення регіонів за даними графіка (Східна Галичина — 276 тис., Буковина — 1294 тис., Закарпаття — 56+138=194 тис.).
Порівнюємо кількість мешканців міст із загальною кількістю населення кожного регіону, щоб зрозуміти їхню частку.
Аналізуємо текст під графіком: у Східній Галичині найбільше міст (Львів), а в Буковині — найменше.
Відповідь:
1) Ні, високої урбанізації не можна сказати, оскільки переважна більшість населення (понад 90% у Закарпатті та Галичині за оцінками графіка) проживала в селах. 2) Найбільша частка міст була у Східній Галичині (через велику кількість міст, зокрема Львів), що свідчить про більш розвинену торгівлю, ремесло та транспортні зв'язки порівняно з іншими регіонами.