Обкладинка: Історія України, 9 клас — Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Історія України · 9 клас

Сторінки 72–75

Історія України, Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 1–75 · 5 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

Сторінка 72

§ 11. Життя українців на землях у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ — у першій половині ХІХ ст

Завдання 1

Характеристика господарства Галичини

Охарактеризувати стан господарства та характер економічних відносин на українських землях у складі Австрійської імперії, скласти перелік основних ознак.

Розв’язання

  1. Визначаємо, що основою економіки було сільське господарство, зокрема землеробство в Східній Галичині.

  2. Перелічуємо ознаки занепаду: зменшення селянських наділів (з 6 до 4 га), зростання панських володінь (з 400 до 600 га), низька врожайність, стихійні лиха.

  3. Формулюємо висновок про експорт зерна та обмеженість шляхів сполучення.

Відповідь:

Основна ознака — сільське господарство (землеробство). Проблеми: нестача орної землі, зменшення наділів селян, зростання панських маєтків, екстенсивне землеробство, низька врожайність, панщина, масовий голод, вивіз зерна за кордон.

Завдання 2

Частка земельних володінь панів

Визначити середню частку оброблюваної землі, що належала панам на українських землях у складі Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст., та пояснити різницю за регіонами.

Розв’язання

  1. Оглядаємо таблицю даних про частку землі панів у трьох регіонах: Східна Галичина (96%), Північна Буковина (69%), Закарпаття (90%).

  2. Порівнюємо показники: найвищий відсоток — у Східній Галичині, найнижчий — на Буковині.

  3. Пояснюємо різницю: розподіл залежав від історичних традицій володіння та структури маєтків у конкретному регіоні.

Відповідь:

Середня частка панів була дуже високою (від 69% до 96%). Різниця пояснюється специфікою історичного розвитку регіонів: Східна Галичина мала найбільшу концентрацію панських земель, тоді як на Буковині частка була дещо меншою.

Завдання 3

Наслідки розподілу земельної власності

Визначити наслідки такого розподілу земельної власності, коли більшість землі належала панам, а селяни мали малі наділи.

Розв’язання

  1. Аналізуємо наслідки для селян: нестача орної землі, зменшення наділів, неможливість викупу, залежність від панів (панщина).

  2. Оцінюємо вплив на економіку: екстенсивне господарство, низька врожайність, масовий голод при одночасному вивозі зерна за кордон.

  3. Висновуємо про соціальну напругу та необхідність майбутніх реформ (скасування панщини).

Відповідь:

Наслідки: глибока біднота селян, неможливість викупу наділів, зростання соціального розшарування, стихійні лиха та голод, що призводило до соціальних протестів.

Сторінка 73

Завдання 3 (с. 73)

Розрахунок зростання ціни через мито

Початкова ціна товару — 100 гульденів, мито на «рогатці» — 1 гульден. Товар перевозять на відстань 100 км. Відстань між «рогатками» становить 16 км. Потрібно визначити, на скільки зростала ціна товару загалом.

Розв’язання

  1. Визначаємо кількість «рогаток»: відстань 100 км ділимо на інтервал 16 км (). Оскільки платити мито потрібно в кожному пункті вздовж шляху, включаючи початковий і фінальний (або округлюємо до найближчого цілого, де фактично проходять кордони), беремо 7 пунктів сплати (оскільки , а решта 4 км ще вимагають проходу через наступну «рогатку» або враховується як повний шлях до неї). Точніше, кількість митних пунктів на шляху довжиною з інтервалом дорівнює . Отже, «рогаток».

  2. Обчислюємо загальну суму мита: множимо кількість пунктів на вартість одного ().

Відповідь:

Ціна товару зростала на 7 гульденів.

Сторінка 75

Завдання 75

Графік міст і сіл

Проаналізувати графік на сторінці 75 та відповісти на два запитання: 1) Чи можна говорити про високу урбанізацію західноукраїнських земель? 2) У якому регіоні частка міст була найбільшою і що це свідчить?

Розв’язання

  1. Визначаємо загальне населення регіонів за даними графіка (Східна Галичина — 276 тис., Буковина — 1294 тис., Закарпаття — 56+138=194 тис.).

  2. Порівнюємо кількість мешканців міст із загальною кількістю населення кожного регіону, щоб зрозуміти їхню частку.

  3. Аналізуємо текст під графіком: у Східній Галичині найбільше міст (Львів), а в Буковині — найменше.

Відповідь:

1) Ні, високої урбанізації не можна сказати, оскільки переважна більшість населення (понад 90% у Закарпатті та Галичині за оцінками графіка) проживала в селах. 2) Найбільша частка міст була у Східній Галичині (через велику кількість міст, зокрема Львів), що свідчить про більш розвинену торгівлю, ремесло та транспортні зв'язки порівняно з іншими регіонами.

Наприклад: