Обкладинка: Історія України, 9 клас — Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Історія України · 9 клас

Сторінки 67–71

Історія України, Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 1–11 · 17 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

Сторінка 67

§ 10. Українські території у складі Австрійської імперії. Політика імперської влади та соціально-економічне становище українських земель

Завдання 1

Історико-етнографічні регіони Галичини

Назвати і показати на карті історико-етнографічні регіони українських земель у другій половині XVIII ст. (Східна, Західна Галичина, Північна Буковина).

Розв’язання

  1. Визначаємо на карті Східну Галичину (на південь від річки Сян) та Північну Буковину як основні українські регіони.

  2. Порівнюємо їх з Західною Галичиною, яка не входила до складу Австрійської імперії.

Відповідь:

Українські землі у другій половині XVIII ст. у складі Австрійської імперії — це Східна Галичина та Північна Буковина; Західна Галичина була польською територією.

Завдання 2 (с. 67)

Адміністративний устрій українських земель

Описати адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Австрійської імперії (структура влади, посадові особи).

Розв’язання

  1. Високу адміністративну владу здійснював губернатор (пізніше намісник), якого призначав імператор.

  2. У округах і дистриктах влада належала війтам, у селах — мандаторам, а містами керували магістрати.

Відповідь:

Адміністративний устрій базувався на коронному краї Королівство Галичини і Лодомерії з губернатором на чолі; нижче — війти (округи), мандатори (села) та магістрати (міста).

Сторінка 68

Завдання 1 (с. 68)

Адміністративний устрій українських земель

Описати адміністративно-територіальний устрій українських територій у складі Австрійської імперії, вказавши назви регіонів, одиниці поділу та органи влади.

Розв’язання

  1. Визнач, що українські землі поділялися на Королівство Галичини і Лодомерії та Угорське королівство (комітати).

  2. Опиши структуру влади в Галичині: центром був губернатор/намісник, територія поділялася на округи й дистрикти, а з 1870 року — на повіти та громади.

  3. Опиши структуру влади в Закарпатті: регіони поділялися на комітати (жупи), які підпорядковувалися Пожонському намісництву, а керували ними наджупани.

Відповідь:

Українські землі у складі Австрійської імперії поділялися на Королівство Галичини і Лодомерії (центром — Львів) та Угорське королівство (комітати). У Галичині влада належала губернатору, а територія поділялася на округи, дистрикти, згодом — повіти. У Закарпатті землі були розбиті на комітати, що підпорядковувалися Пожонському намісництву.

Завдання 2 (с. 68)

Становище та релігійний склад населення

Описати становище українського населення в Східній Галичині, Північній Буковині та на Закарпатті, а також відмінності у віросповіданні.

Розв’язання

  1. Визнач різницю у віросповіданні: православ'я панувало в Буковині, греко-католицизм — у Галичині та на Закарпатті.

  2. Поясни соціальне становище: українці були меншістю в політичному житті Східної Галичини, де провідні позиції займали поляки.

  3. Згадай демографічні дані: чисельність населення зростала від 2,5 млн до 6,4 млн осіб протягом XIX століття.

Відповідь:

У Східній Галичині русини становили 71% населення, але провідні позиції мали поляки. У Північній Буковині переважали православні українці, тоді як у Галичині та на Закарпатті — греко-католики. Австрійська влада офіційно називала українців рутенами, і вони займали переважно нижчі соціальні позиції («попи і хлопці»).

Сторінка 69

Завдання 1 (с. 69)

Демографічний склад Східної Галичини

Наприкінці XVIII ст. в Східній Галичині проживало 2,2 млн осіб (русини — 71%, поляки — 22%, євреї — 6%). Поляки мали провідні позиції в адміністрації та власності, русини складалися з «попів і хлопів».

Розв’язання

  1. Визначаємо частку русинів (українців) — 71% від загального населення.

  2. Порівнюємо це з часткою поляків (22%) та євреїв (6%).

  3. Оцінюємо соціальну нерівність: русини майже не були представлені серед великих землевласників чи державних посадовців, тоді як провідні позиції займали поляки.

Відповідь:

Русини становили 71% населення, поляки — 22%, євреї — 6%. Провідні соціальні та політичні позиції належали полякам, тоді як русини були переважно селянами та духовенством.

Завдання 2 (с. 69)

Соціально-національний стан на Закарпатті та Буковині

На Закарпатті (Пряшівщина, Мармарощина) русини становили 40% населення (близько 250 тис. осіб), решту складали угорці, словаки, німці тощо; більшість русинів були залежними селянами. На Буковині русини — майже 70% (близько 75 тис. осіб), меншини — румуни та євреї; провідні позиції мали румунські бояри, русинська шляхта була румунізована.

Розв’язання

  1. Описуємо Закарпаття: русини — 40% населення, переважна більшість — залежне селянство під владою угорських землевласників; загроза мадяризації.

  2. Описуємо Буковину: русини — майже 70% населення, але провідні позиції займали румунські бояри-землевласники; частина русинської шляhti вже румунізувалася.

  3. Висновки: в обох регіонах русини були меншістю або мали обмежені права, а їхня культура зазнавала тиску з боку панівних національних груп (угорців на Закарпатті, румунів на Буковині).

Відповідь:

На Закарпатті русини (40%) були залежним селянством під владою угорців; на Буковині русини (майже 70%) жили в умовах панування румунських бояр. У обох регіонах спостерігалися процеси денаціоналізації: мадяризація на Закарпатті та румунізація на Буковині.

Сторінка 70

Завдання 1 (с. 70)

Перші території Австрії

Які західноукраїнські регіони першими увійшли до складу володінь австрійських Габсбургів?

Розв’язання

  1. У тексті зазначено, що «Першими у складі володінь австрійських Габсбургів опинилися Закарпаття, Пряшівщина і Мармарощина».

  2. Ці регіони були заселені здебільшого русинським населенням і поділялися на комітати.

Відповідь:

Першими увійшли до складу володінь австрійських Габсбургів Закарпаття, Пряшівщина та Мармарощина.

Завдання 2 (с. 70)

Етнічний склад регіонів

Назвіть найбільші етнічні групи, що жили на західноукраїнських землях наприкінці XVIII — у першій половині ХІХ ст.

Розв’язання

  1. У Східній Галичині найбільшими групами були русини (71%), поляки (22%) та євреї (6%).

  2. На Закарпатті, Пряшівщині та Мармарощині окрім русинів жили угорці, словаки, румуни, німці та євреї.

  3. На Буковині проживали русини, румуни та євреї.

Відповідь:

Найбільшими етнічними групами були русини (українці), поляки, угорці, словаки, румуни, євреї та німці.

Завдання 3

Управління Галичиною

Як відбувалося адміністративне управління в Королівстві Галичини і Лодомерії?

Розв’язання

  1. Уся адміністративна влада зосереджувалася в руках губернського управління, очолюваного намісником (губернатором).

  2. В округах і дистриктах влада належала війтам, у селах — мандаторам (наглядачам), призначеним війтами.

  3. Містами управляли магістрати, а органом місцевого самоуправління був становий сейм.

Відповідь:

Управління здійснювалося через губернське управління на чолі з намісником (губернатором), війтами в округах, мандаторами в селах та магістратами в містах.

Завдання 4

Реформи Марії-Терезії та Йосифа II

Які зміни відбулися на українських землях у 70–80-х роках XVIII ст.?

Розв’язання

  1. У аграрній сфері обмежили панщину, дозволили селянам викуповувати наділи та шукати заробітки за межами села.

  2. Селяни отримали право одружуватися без дозволу пана та відправляти дітей до школи; землевласники мали складати іспит для суддів.

  3. Німецька мова стала офіційною, але дозволено навчання «материнською» мовою; створили семінарії для греко-католицького духовенства.

Відповідь:

Були проведені реформи, що обмежили панщину, скасували особисту залежність селян, дозволили їм шукати заробітки та навчатися; німецька мова стала офіційною, але збереглось право на «материнську» мову в школах.

Завдання 5

Титул імператриці Марії-Терезії

Поясніть, із якою метою імператриця Марія-Терезія прийняла титул королеви Галичини і Лодомерії.

Розв’язання

  1. У тексті зазначено, що імператриця Марія-Терезія прийняла цей титул після приєднання Галичини унаслідок першого поділу Речі Посполитої (1772 р.).

  2. Назва «Галичина і Лодомерія» була назвою історичної держави — Галицько-Волинського князівства, територією якої володіла Австрія.

  3. Цей титул слугував історичним обґрунтуванням права австрійських імператорів на володіння цими землями та підкреслював їхню зв'язок з історією регіону.

Відповідь:

Імператриця Марія-Терезія прийняла титул королеви Галичини і Лодомерії, щоб офіційно обґрунтувати право Австрійської імперії на володіння цими землями, оскільки вони входили до складу історичної Галицько-Волинської держави.

Сторінка 71

Завдання 5 (с. 71)

Мета титулу королеви Галичини і Лодомерії

Поясніть, із якою метою імператриця Марія-Терезія прийняла титул королеви Галичини і Лодомерії.

Розв’язання

  1. У тексті параграфа зазначено, що імператриця Марія-Терезія прийняла цей титул після приєднання Галичини до складу Австрії унаслідок першого поділу Речі Посполитої (1772 р.).

  2. Цей титул слугував історичним обґрунтуванням володіння цими землями для австрійської імператриці, оскільки Галичина була частиною колишньої Галицько-Волинської держави.

Відповідь:

Імператриця Марія-Терезія прийняла титул королеви Галичини і Лодомерії для того, щоб історично обґрунтувати право Австрійської імперії на володіння цими землями (які входили до складу колишньої Галицько-Волинської держави) та зміцнити свою владу.

Завдання 7

Хронологія та право на навчання

1) Скільки років розділяють перший поділ Речі Посполитої та шкільну реформу Марії-Терезії? Поясніть, що означає право на навчання «материнською» мовою.
2) Складіть перелік подій у світі, що відбулися за часів реформ Марії-Терезії та Йосифа II.

Розв’язання

  1. Перший поділ Речі Посполитої відбувся у 1772 році, а шкільна реформа Марії-Терезії — у 1777 році; різниця становить років.

  2. Право на навчання «материнською» мовою означає, що діти мали можливість отримувати початкову освіту рідною мовою (українською/рутинською), а не лише німецькою чи польською.

  3. Основні події світу за часів реформ Марії-Терезії та Йосифа II: Російсько-турецька війна (1768–1774 рр.), перший поділ Речі Посполитої (1772 р.), поразка Османської імперії, захоплення Австрією Буковини.

Відповідь:

1) Між подіями минуло 5 років (). Право на навчання «материнською» мовою означає можливість вивчати рідну мову в школі.
2) Події: Російсько-турецька війна (1768–1774), перший поділ Речі Посполитої (1772), захоплення Буковини Австрією, реформи Марії-Терезії та Йосифа II.

Завдання 8

Вплив аграрних реформ на селян

Обговоріть і висловіть спільну аргументовану думку, як реформи в аграрній сфері вплинули на селянське населення українських земель.

Розв’язання

  1. Реформи Марії-Терезії та Йосифа II скасували особисту залежність селян від панів, що значно покращило їхній соціальний статус.

  2. Обмеження панщини певною кількістю днів на рік та можливість викуповувати свої наділи дозволили селянам мати більше часу для власної праці та економіки.

  3. Дозвіл шукати заробітки за межами села та одружуватися без дозволу пана надав селянам мінімальні громадянські права та фінансову незалежність.

Відповідь:

Реформи в аграрній сфері суттєво покращили становище селян, оскільки скасували особисту залежність, обмежили панщину, дозволили викуповувати наділи та шукати роботу за межами села, що дало їм більше свободи та економічних можливостей.

Завдання 9

Лист від особи українця/українки

Напишіть лист від особи українця (українки) із Закарпаття, Буковини або Галичини, де розкажіть, що відбулося в його (її) житті після переходу краю під владу Австрійської імперії.

Розв’язання

  1. Уявімо, що я мешкаю в Галичині і пишу лист у 1840-х роках.

  2. Я розповідаю про те, як змінилася моя робота на полі (панщина стала меншою) та як діти тепер можуть ходити до школи.

  3. Згадую про можливість вчитися рідною мовою та рівні права для всіх громадян незалежно від віри.

Відповідь:

Шановний друже! Пишу тобі з Галичини, де ми живемо під владою австрійських імператорів. З того часу, як ці землі перейшли до Австрії, наше життя змінилося на краще. Тепер панщина обмежена кількома днями на рік, і ми можемо викуповувати свої наділи. Держава дозволяє дітям навчатися рідною мовою в початкових школах, а церквам різних віросповідань гарантовано рівні права. Хоча ми все ще селяни, нам більше не потрібен дозвіл пана на одруження чи відправлення дітей у школу. Це дає нам надію на краще майбутнє та можливість зберігати свою мову та традиції.

Завдання 10

Наслідки політики денаціоналізації

Обговоріть у групах, які можливі наслідки політики денаціоналізації (втрати національних рис та поглинання іншими культурами) для майбутнього українських територій.

Розв’язання

  1. Визначте основні прояви денаціоналізації за текстом (онімечення, полонізація, румунізація).

  2. Уявіть сценарій майбутнього, де українська мова та культура повністю зникають або перетворюються на інші.

  3. Сформулюйте висновок про можливі наслідки: розпад національної спільноти, втрата історичної пам'яті, конфлікти між етнічними групами.

Відповідь:

Можливі наслідки включають повне зникнення української мови та культури, розпад національної ідентичності, втрату історичної пам'яті та можливі конфлікти між етнічними групами через боротьбу за ресурси та владу без єдиного культурного фундаменту.

Завдання 11

Порівняння адміністративних устроїв імперій

Чи справді адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій ураховував історичні традиції регіонів? Поясніть свою думку.

Розв’язання

  1. Проаналізуйте, як Австрія обґрунтовувала володіння Буковиною та Галичиною (згадка про Галицько-Волинську державу).

  2. Оцініть, чи відповідали кордони комітатів на Закарпатті чи округи в Галичині реальним етнічним розподілам.

  3. Сформулюйте висновок: Австрія частково враховувала історичну спадщину (назви, титули), але адміністративний поділ часто був зручним для управління, а не суто етнічним.

Відповідь:

Ні, адміністративний устрій не повністю ураховував історичні традиції. Хоча Австрія використала назву «Галицько-Волинська держава» для легітимізації володіння Галичиною та Буковиною, реальний поділ (комітати на Закарпатті, округи в Галичині) часто не збігався з етнічними межами. Російська імперія ж взагалі ігнорувала етнографічні особливості, об'єднуючи різні народи в єдині губернії без урахування їхньої історичної самобутності.

Наприклад: