Обкладинка: Історія України, 9 клас — Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Історія України · 9 клас

Сторінки 59–65

Історія України, Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 1–11 (с. 65) · 26 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

Сторінка 59

§ 9. Розвиток театру, музики, образотворчого мистецтва та архітектури

Завдання 1

Розвиток українського театру

Описати особливості розвитку театрального мистецтва на українських землях наприкінці XVIII — на початку XIX ст., враховуючи появу кріпацьких та аматорських театрів, перехід до професійних колективів і створення перших українських п'єс.

Розв’язання

  1. Визначте три етапи розвитку: аматорський (самодіяльний), кріпацький (у маєтках дворян) та професійний (платна праця акторів).

  2. Опишіть перехід від російського репертуару до українського, згадуючи роль Івана Котляревського та його п'єс «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник».

  3. Згадайте про заснування постійного театру в Харкові у 1789 р. та професіоналізацію Полтавського театру під керівництвом Котляревського у 1815–1818 рр.

Відповідь:

Розвиток театрального мистецтва пройшов шлях від аматорських гуртів до кріпацьких театрів (Кибинці, Качанівка) та професійних колективів; у 1789 р. в Харкові побудували постійний театр, а у 1815–1818 рр. Полтавський театр став професійним завдяки І. Котляревському, який створив перший український репертуар.

Завдання 2

Особливості розвитку музики

Визначити ключові слова та описати особливості розвитку музичного мистецтва в цей період, зокрема роль фольклору, кобзарів та професійних здобутків.

Розв’язання

  1. Визначте основні галузі музики цього часу: професійна (класична) та народна (фольклор).

  2. Опишіть роль кобзарів як носіїв національної традиції, назвавши найвідоміших майстрів того періоду.

  3. Підсумуйте, що музика була важливою частиною повсякденного життя та зберігала культурну пам'ять народу.

Відповідь:

Музичне мистецтво розвивалося в двох напрямках: професійному (в межах імперської культури) та народному; ключовою фігурою народного мистецтва були кобзарі, зокрема Остап Вересай та Іван Крюковський, які користувалися загальною повагою та зберігали фольклорні традиції.

Сторінка 60

Завдання 1 (с. 60)

Розвиток театру в Україні

Опишіть особливості розвитку театрального мистецтва на українських землях наприкінці XVIII — на початку XIX ст., враховуючи перехід від аматорських та кріпацьких театрів до професійних, появу перших українських п'єс та діяльність видатних акторів.

Розв’язання

  1. Згадайте про кріпацькі театри (наприклад, у Кибинцях та Качанівці) та аматорські трупи, які не мали українського репертуару.

  2. Опишіть перехід до професійного театру: будівництво постійних сцен у Харкові (1789 р.) та Полтаві (1815 р.), де актори отримували платню.

  3. Вкажіть на роль Івана Котляревського, який написав перші українські п'єси для полтавського театру, та згадайте найкращих акторів того часу — Михайла Щепкіна та Карпо Соленика.

Відповідь:

Розвиток театру наприкінці XVIII — початку XIX ст. пройшов шлях від кріпацьких та аматорських гуртків до професійних труп у Харкові та Полтаві. Іван Котляревський започаткував український репертуар, написавши п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник». Найвидатнішими акторами були Михайло Щепкін та Карпо Соленик.

Завдання 2 (с. 60)

Особливості розвитку музики

Визначте ключові слова та на їхній основі створіть СМС-повідомлення про особливості розвитку музичного мистецтва в цей період (фольклор, кобзарі, професійні товариства, гастролі).

Розв’язання

  1. Назвіть головних носіїв народної музики — кобзарів (Остап Вересай, Іван Крюковський тощо) та їхні традиції.

  2. Вкажіть на появу професійних музичних товариств у великих містах (Філармонія в Одесі 1842 р., Симфонічне товариство в Києві 1848 р.).

  3. Згадайте про гастролі відомого угорського піаніста Ференца Ліста та роль духових оркестрів у міському житті.

Відповідь:

Ключові слова: кобзарі, фольклор, професійні товариства, гастролі. СМС-повідомлення: «На українських землях шанували народну пісню та працю кобзарів (Остап Вересай, Іван Крюковський). Розвивалося й міське мистецтво: у 1842 р. відкрив Філармонічне товариство в Одесі, а в 1848 р. — Симфонічне в Києві. У містах грали духові оркестри, а в 1847 р. з успіхом гастролював Ференц Ліст».

Завдання 3

Особливості образотворчого мистецтва

Поясніть, у чому полягали особливості образотворчого мистецтва наприкінці XVIII — на початку XIX ст., згадайте перехід від бароко до класицизму та видатних скульпторів.

Розв’язання

  1. Опишіть перехід від стилю бароко до класицизму в українській скульптурі першої половини XIX ст.

  2. Вкажіть на здобутки скульптора-монументаліста Івана Мартоса та його найвідоміші твори (пам'ятник дюку де Рішельє, пам'ятники К. Розумовському, П. Рум'янцеву).

  3. Згадайте про інші жанри живопису того часу (портрети, пейзажі) та згаданих художників (Т. Шевченко, І. Сошенко, О. Сластіон).

Відповідь:

Особливістю мистецтва стало відходження від бароко до класицизму. Видатним майстром цього часу був скульптор-монументаліст Іван Мартос, автор пам'ятників К. Розумовському, П. Рум'янцеву та дюку де Рішельє в Одесі. Також розвивалися портретний живопис (Т. Шевченко) та пейзаж (І. Сошенко).

Сторінка 61

Завдання 2 (с. 61)

Імперські пам'ятники та їх мета

Обґрунтуйте, з якою метою імперська влада споруджувала пам'ятники певним особам (наприклад, дюку де Рішельє в Одесі) і таким чином уславлювала їх.

Розв’язання

  1. Аналізуючи приклад пам'ятника дюку де Рішельє (будівництво 1823–1828 рр.), бачимо, що він вшановує французького дворянина, який сприяв розвитку Одеси.

  2. Таке будівництво мало на меті показати великодушність імператора та його близьких друзів, а також інтегрувати нові міста (як Одеса) в імперську ідеологію через культуру.

  3. Встановлення пам'ятників заможним особам або іноземцям служило реклами міст як місць розквіту під егідою царської влади.

Відповідь:

Мета спорудження таких пам'ятників полягала у прославленні імператора та його оточення, демонстрації лояльності місцевого дворянства до центру та інтеграції нових міст (наприклад, Одеси) в імперську систему через культуру та мистецтво.

Завдання 3 (с. 61)

Особливості розвитку образотворчого мистецтва

Опишіть особливості українського образотворчого мистецтва наприкінці XVIII – на початку XIX ст., вказавши стилі, ключових художників та їхні твори.

Розв’язання

  1. У скульптурі спостерігається перехід від бароко до класицизму; видатним майстром був Іван Мартос (наприклад, пам'ятник дюку де Рішельє).

  2. У живописі панували портретисти Дмитро Левицький та Володимир Боровиковський, які працювали в Санкт-Петербурзі, але зображували українців.

  3. На початку XIX ст. утверджується реалізм; його представники — Іван Сошенко («Продаж сіна на Дніпрі»), Капітон Павлов та Гаврило Васько.

  4. Видатним досягненням стала графіка Тараса Шевченка, зокрема серія офортів «Живописна Україна».

Відповідь:

Особливості періоду включають перехід від бароко до класицизму (І. Мартос), розвиток портретного живопису в Санкт-Петербурзі (Д. Левицький, В. Боровиковський), появу реалізму (І. Сошенко, К. Павлов, Г. Васько) та розквіт графіки Тараса Шевченка («Живописна Україна»).

Сторінка 62

Завдання 4

Особливості архітектури кінця XVIII – початку XIX ст

Охарактеризуйте особливості розвитку архітектури на українських землях у складі Російської імперії наприкінці XVIII – на початку XIX ст. (враховуючи зміни в містах, панівний стиль, діяльність головних архітекторів Києва та Харкова, появу палацово-паркових комплексів).

Розв’язання

  1. Визначаємо, що панівним стилем у першій половині XIX ст. був класицизм, який поширився на будівництво в Єлисаветграді, Херсоні, Одесі та інших містах.

  2. Розглядаємо роль головних архітекторів: А. Меленський у Києві (планування вулиць, пам'ятник магдебурзькому праву) та Є. Васильєва з А. Тоном у Харкові (дзвіниця Успенського собору).

  3. Звертаємо увагу на появу нових палацово-паркових комплексів (Батурин, Сокиринці) та відомі парки «Олександрія» і «Софіївка».

Відповідь:

Наприкінці XVIII – на початку XIX ст. архітектура українських земель розвивалася в стилі класицизму. Активно будувалися нові міста (Одеса, Херсон, Єлисаветград), перебудовувалися Київ та Харків. У Києві А. Меленський планував забудову вулицями, зокрема Хрещатиком, і споруджував пам'ятники. У Харкові архітектори Є. Васильєв та А. Тон будували дзвіницю Успенського собору. З'явилися величні палацово-паркові комплекси (Батурин, Сокиринці) та відомі парки «Олександрія» і «Софіївка».

Сторінка 63

Завдання 2 (с. 63)

Найважливіші події становлення театру

Визначити події, пов'язані зі становленням українського театру в цей період, та пояснити їхню важливість.

Розв’язання

  1. Розглянемо появу кріпацьких театрів у дворянських маєтках (наприклад, у Кибинцях та Качанівці), де акторами були вільні люди, хоча й працювали на умовах кріпацтва, що стало важливим кроком до професіоналізації.

  2. Важливою подією стала реформа Харківського театру у 1789 році, коли він перетворився на постійний заклад із платними акторами, а також відкриття професійного Полтавського театру під керівництвом Івана Котляревського.

  3. Найважливішим творчим подією стало написання Іваном Котляревським п'єс «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник», які започаткували український репертуар і змусили театр говорити рідною мовою.

  4. Також варто виділити діяльність акторів Михайла Щепкіна та Карпо Соленика, які прославлять українську сцену своїми виступами.

Відповідь:

Найважливішими подіями є поява кріпацьких театрів (Кибинці, Качанівка), перетворення Харківського та Полтавського театрів на професійні заклади, написання І. Котляревським українських п'єс («Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник») та виступи акторів М. Щепкіна та К. Соленика.

Завдання 3 (с. 63)

Особливості образотворчого мистецтва періоду

Описати особливості розвитку образотворчого мистецтва наприкінці XVIII — на початку XIX ст.

Розв’язання

  1. У скульптурі спостерігається перехід від бароко до класицизму; видатним представником цього стилю став Іван Мартос, автор пам'ятників К. Розумовському та дюку де Рішельє.

  2. У живописі панували портретні жанри (Дмитро Левицький, Володимир Боровиковський), а згодом у першій половині XIX ст. поширився реалізм, що відображав повсякденне життя (Іван Сошенко, Гаврило Васько).

  3. Величезним досягненням стала творчість Тараса Шевченка, який створив понад 1000 творів, зокрема серію офортів «Живописна Україна», де він правдиво показував побут народу.

Відповідь:

Особливостями були перехід від бароко до класицизму (творчість І. Мартоса), розвиток портретного живопису (Д. Левицький, В. Боровиковський) та зародження реалізму (І. Сошенко, Г. Васько); видатним досягненням стала графічна творчість Тараса Шевченка («Живописна Україна»).

Сторінка 64

Завдання 3 (с. 64)

Здобутки образотворчого мистецтва

Описати здобутки українського образотворчого мистецтва кінця XVIII — першої половини XIX ст. (перехід від бароко до класицизму, реалізм, творчість І. Мартоса, Д. Левицького, В. Боровиковського, І. Сошенка, Т. Шевченка).

Розв’язання

  1. Згадати про перехід у скульптурі від бароко до класицизму та здобутки Івана Мартоса (пам'ятник дюку де Рішельє, надгробки).

  2. Описати внесок живописців-портретистів Дмитра Левицького та Володимира Боровиковського, які працювали в Санкт-Петербурзі.

  3. Вказати на появу реалізму та творчість Івана Сошенка, Капітона Павлова, Гаврила Васька.

  4. Згадати про великий внесок Тараса Шевченка у графіку (серія офортів «Живописна Україна»).

Відповідь:

Основними здобутками стали перехід до класицизму в скульптурі (твори І. Мартоса), розвиток портретного живопису (Д. Левицький, В. Боровиковський), поява реалістичних полотен (І. Сошенко, Г. Васько) та досягнення Тараса Шевченка в гравюрі («Живописна Україна»).

Завдання 4 (с. 64)

Вплив імперського панування на архітектуру

Пояснити, як імперське панування впливало на розвиток архітектури, і навести приклади.

Розв’язання

  1. Визначити панівний стиль — класицизм, який використовувався при будівництві палаців та громадських споруд.

  2. Навести приклади палацово-паркових комплексів (Батуринський палац Кирила Розумовського, палац Петра Галагана в Сокиринцях).

  3. Згадати про будівництво великих міст та пам'ятників на честь імператорських осіб або урядовців (пам'ятник Катерині II, дюку де Рішельє).

  4. Підсумувати, що архітектура стала інструментом демонстрації могутності імперії та статусу власників земель.

Відповідь:

Імперське панування сприяло перебудові міст у стилі класицизму, будівництву великих палацово-паркових комплексів (Батуринський палац, Сокиринський палац) та спорудженню пам'ятників на честь імператорської родини та урядовців, що підкреслювало владу Російської імперії.

Завдання 5

Карта подій культури (опис)

Описати місця подій, пов'язаних із розвитком української культури кінця XVIII — першої половини XIX ст., які потрібно показати на карті атласу.

Розв’язання

  1. Знайти на карті України міста Харків та Полтаву, де діяли професійні театри та працював І. Котляревський.

  2. Визначити місця розташування палаців-садиб: Батурин (палац Розумовського), Сокиринці (палац Галагана), Біла Церква (парк «Олександрія»), Умань (парк «Софіївка»).

  3. Знайти міста, де працювали художники та архітектори: Київ (університет, пам'ятник Меленського), Одеса (театр, пам'ятник Рішельє), Херсон (пам'ятник Потьомкіну).

  4. Позначити на карті села Кибинці та Качанівку як місця існування кріпацьких театрів.

Відповідь:

На карті слід позначити Харків, Полтаву, Київ, Одесу, Херсон, Єлисаветград (центри архітектури та театру), а також Батурин, Сокиринці, Білу Церкву, Умань, Кибинці, Качанівку (місця існування кріпацьких театрів та палаців).

Завдання 6

Хронологічні розрахунки

Обчислити кількість років між подіями: 1) від появи професійного театру до вивчення історії України в 9 класі (2026 р.); 2) від появи першого професійного театру до виходу «Кобзаря» Т. Шевченка (1840 р.).

Розв’язання

  1. Визначити дату появи першого постійного професійного театру — 1789 р. (Харків).

  2. Відняти 1789 від 2026, щоб дізнатися кількість років до вивчення історії України в 9 класі: років.

  3. Відняти 1789 від 1840 (рік видання «Кобзаря»), щоб дізнатися проміжок часу між подіями: рік.

Відповідь:

1) Між появою професійного театру (1789 р.) та вивченням історії України в 9 класі (2026 р.) минуло 237 років. 2) Між появою першого професійного театру (1789 р.) та виходом «Кобзаря» (1840 р.) — 51 рік.

Завдання 7

Заповнення таблиці культури

Закінчити складати таблицю «Культура України кінця XVIII — першої половини XIX ст.» за матеріалом параграфа.

Розв’язання

  1. Створіть таблицю з колонками «Рік», «Вид мистецтва», «Постать/Твір», «Місце/Особливості».

  2. Заповніть рядки театром (Харківський театр 1789, Полтавський професійний 1818, Іван Котляревський, Михайло Щепкін).

  3. Заповніть рядки музикою (кобзарі Остап Вересай, Ференц Ліст 1847, Філармонія Одеса 1842).

  4. Заповніть рядками образотворчим мистецтвом (Іван Мартос — пам'ятники, Дмитро Левицький — портрети, Тарас Шевченко — офорти «Живописна Україна»).

  5. Заповніть рядками архітектурою (Університет Св. Володимира 1839–1843, парки «Олександрія», «Софіївка», палац у Батурині).

Відповідь:

Таблиця має містити такі основні записи: Театр — 1789 (Харків), 1818 (Полтава); Музика — кобзарі, Ференц Ліст (1847); Образотворче мистецтво — І. Мартос, Д. Левицький, Т. Шевченко; Архітектура — Університет Св. Володимира (1839–1843), парки «Олександрія», «Софіївка».

Завдання 8

Інтерактивна карта палаців-садиб

Скласти інтерактивну карту палаців-садиб кінця XVIII — першої половини XIX ст. на території сучасної України та розповісти про їх виникнення та поточний стан.

Розв’язання

  1. Визначте місця розташування: Біла Церква (парк «Олександрія»), Умань (парк «Софіївка»), Батурин (палац Кирила Розумовського), Сокиринці (палац П. Галагана).

  2. Опишіть виникнення: «Олександрія» — 80-ті роки XVIII ст., засновник графиня Олександра Браницька; «Софіївка» — 1796 р., граф Станіслав Потоцький; палац у Батурині — 1799–1803 рр.

  3. Опишіть стан: більшість таких споруд є пам'ятками архітектури, деякі відновлені (наприклад, парк «Софіївка» та палац Кирила Розумовського), інші потребують реставрації або збереження як історичних зон.

Відповідь:

На карті позначені: Біла Церква («Олександрія»), Умань («Софіївка»), Батурин (палац Розумовського), Сокиринці (палац Галагана). Виникнення пов'язане з розквітом шляхетської культури та класицизму. Поточний стан: об'єкти є пам'ятками, деякі відновлені, інші — у процесі реставрації або збережені в природному вигляді.

Завдання 9

Повідомлення про твори художників

Відвідати місцевий музей образотворчого мистецтва та підготувати повідомлення про твори українських художників кінця XVIII — першої половини XIX ст. в його експозиції.

Розв’язання

  1. Визначте ключових художників епохи: Іван Сошенко, Капітон Павлов, Гаврило Васько, Тарас Шевченко.

  2. Назвіть їхні жанри та твори: портрети (Д. Левицький), пейзажі та побутові сцени (І. Сошенко), графіка (Т. Шевченко).

  3. Складіть структуру повідомлення: вступ про стиль епохи, основна частина з описом 2–3 конкретних творів, висновок про значення цих митців для української культури.

Відповідь:

План повідомлення: Вступ — перехід від бароко до класицизму та реалізму. Основна частина — опис портретів Д. Левицького, картин І. Сошенка («Продаж сіна на Дніпрі»), графіки Т. Шевченка. Висновок — українське мистецтво цього часу відображало життя народу та досягнення індивідуальних майстрів.

Завдання 10

Архітектурні пам'ятки місцевості

З'ясувати, які архітектурні пам'ятки кінця XVIII — першої половини XIX ст. розташовані у вашій місцевості, та підготувати повідомлення про деякі з них.

Розв’язання

  1. Визначте пам'ятку в вашому регіоні (зазвичай це храм, школа чи палац).

  2. Опишіть її історію: коли збудована, хто архітектор, який стиль (часто класицизм).

  3. Розкажіть про цінність пам'ятки для культури та туризму вашого міста.

Відповідь:

Зразок повідомлення про Успенський собор у Харкові: Споруджений 1824–1833 рр. за проектом Є. Васильєва та А. Тона в стилі класицизму. Висока дзвіниця символізує перемогу над Наполеоном у 1812 р. Пам'ятник є одним із найвідоміших архітектурних об'єктів Слобожанщини цього періоду.

Завдання 11

Екскурсійний маршрут «Одеса» або «Качанівка

Скласти екскурсійний (туристичний) маршрут по Одесі або Качанівці.

Розв’язання

  1. Оберіть тему маршруту: «Одеса» або «Качанівка». Якщо обираєте Одесу — включіть до програми пам'ятник дюку де Рішельє, будинок Морської бібліотеки з Баштою вітрів та Петропавлівський собор. Якщо Качанівку — сфокусуйтеся на кріпацькому театрі та маєтку поміщика Григорія Тарновського.

  2. Опишіть шлях: початок маршруту, основні точки призначення та завершення. Додайте короткі історичні нотатки до кожного об'єкта (наприклад, що пам'ятник де Рішельє — перший у місті, а театр у Качанівці був одним із найвідоміших кріпацьких театрів).

  3. Оформіть інформацію як маршрут: назвіть пункти, вкажіть час відвідування (за умови) та поясніть значення кожного місця для розуміння історії культури того часу.

Відповідь:

Маршрут «Одеса»: Початок у центрі міста — огляд пам'ятника дюку де Рішельє (скульптор І. Мартос, 1823–1828 рр.), який став першим монументом в Одесі. Далі — відвідування будинку Морської бібліотеки з відомою Баштою вітрів та Петропавлівського собору. Маршрут «Качанівка»: Подорож до села Качанівка на Чернігівщині для огляду кріпацького театру в маєтку поміщика Григорія Тарновського, де актори-кріпаки грали за тогочасною модою. Обидва маршрути дозволяють зрозуміти роль архітектури та театрального мистецтва у культурному житті українських земель кінця XVIII – початку XIX ст.

Сторінка 65

Завдання 5 (с. 65)

Географія культурних подій

Покажіть на карті атласу місця подій, пов'язаних із розвитком української культури кінця XVIII — першої половини XIX ст. (театри, музеї, пам'ятники, парки, університети).

Розв’язання

  1. Знайдіть на карті України такі міста: Київ, Харків, Одеса, Полтава, Єлисаветград (Полтава), Херсон, Маріуполь, Севастополь, Біла Церква, Умань, Кам'янець-Подільський.

  2. Відмітьте на карті місця розташування пам'ятників: Князю Розумовському в Батурині, П. Рум'янцеву в Києві, Г. Потьомкіну в Херсоні, Катерині II у Катеринославі, дюку де Рішельє в Одесі.

  3. Відмітьте місця розташування театрів: Харківський (1789), Полтавський (1815), Одеський оперний, а також кріпацькі театри в Кибинцях та Качанівці.

  4. Позначте на карті палацово-паркові комплекси: «Олександрія» біля Білої Церкви, «Софіївка» біля Умані, палац у Сокиринцях.

Відповідь:

На карті потрібно відмітити: міста (Київ, Харків, Одеса, Полтава, Херсон, Єлисаветград, Маріуполь, Севастополь, Кам'янець-Подільський); пам'ятники (Батурин, Київ, Херсон, Катеринослав, Одеса); театри (Харків, Полтава, Одеса, Кибинці, Качанівка); садиби («Олександрія» біля Білої Церкви, «Софіївка» біля Умані, Сокиринці). Без наявності фізичної карти атласу точне відмічення неможливе.

Завдання 6 (с. 65)

Розрахунок хронологічних проміжків

1) Скільки років минуло від року появи на українських землях професійного театру до року вивчення курсу історії України в 9 класі (2026 р.)? 2) Скільки років розділяє появу першого професійного театру та вихід друком «Кобзаря» Т. Шевченка?

Розв’язання

  1. Визначаємо рік появи першого постійного професійного театру на українських землях: 1789 р. (Харків).

  2. Віднімаємо цей рік від року вивчення курсу історії України в 9 класі: . Отже, минуло 237 років.

  3. Визначаємо рік виходу першого видання «Кобзаря» Тараса Шевченка: 1840 р.

  4. Віднімаємо рік заснування театру від року виходу книги: . Отже, розділяє ці події 51 рік.

Відповідь:

1) Минуло 237 років; 2) Розділяє ці події 51 рік.

Завдання 7 (с. 65)

Заповнення таблиці «Культура України

Закінчіть складати таблицю «Культура України кінця XVIII — першої половини XIX ст.» (театр, музика, образотворче мистецтво, архітектура).

Розв’язання

  1. У стовпчику «Театр» записати: кріпацькі театри (Кибинці, Качанівка), професійний театр у Харкові (з 1789 р.), І. Котляревський, М. Щепкін, українські п'єси («Наталка Полтавка»).

  2. У стовпчику «Музика» записати: кобзарі (Остап Вересай, Іван Крюковський), професійні товариства (Філармонія в Одесі з 1842 р., Симфонічне в Києві з 1848 р.), гастролі Ф. Ліста.

  3. У стовпчику «Образотворче мистецтво» записати: перехід від бароко до класицизму (І. Мартос), реалізм (І. Сошенко, Т. Шевченко — офорти), портретисти (Д. Левицький, В. Боровиковський).

  4. У стовпчику «Архітектура» записати: стиль класицизм, будівництво університету в Києві (1839–1843 рр.), дзвіниці соборів, палацово-паркові комплекси («Олександрія», «Софіївка»).

Відповідь:

Таблиця має виглядати так:
* Театр: Кріпацькі театри (Кибинці, Качанівка), професійний театр у Харкові (з 1789 р.), І. Котляревський, М. Щепкін, український репертуар.
* Музика: Кобзарі (Остап Вересай, Іван Крюковський), професійні товариства (Філармонія в Одесі з 1842 р., Симфонічне в Києві з 1848 р.), гастролі Ф. Ліста.
* Образотворче мистецтво: І. Мартос, Д. Левицький, В. Боровиковський, І. Сошенко, Т. Шевченко (офоти), реалізм і класицизм.
* Архітектура: Класицизм, Університет у Києві (1839–1843 рр.), дзвіниця Успенського собору в Харкові, парки «Олександрія», «Софіївка».

Завдання 8 (с. 65)

Інтерактивна карта палаців-садиб

За додатковими джерелами складіть інтерактивну карту палаців-садиб кінця XVIII — першої половини XIX ст. на території сучасної України. Розкажіть про виникнення та поточний стан цих споруд.

Розв’язання

  1. Визначте місцезнаходження палаців-садиб на карті України (Батурин, Сокиринці, Біла Церква, Умань).

  2. Опишіть виникнення: Батуринський палац збудовано 1799–1803 рр. за проєктом Ч. Камерона для гетьмана Кирила Розумовського; Сокиринський палац — 1829 р. для П. Галагана; «Олександрія» створено в 80-х рр. XVIII ст. для графині О. Браницької; «Софіївка» побудовано у 1796 р. графом С. Потоцьким.

  3. Опишіть поточний стан: більшість цих споруд збереглися як історико-культурні пам'ятки, деякі відновлені або перетворені на музеї (наприклад, Батуринський палац — музей, «Софіївка» — національний заповідник), інші можуть перебувати у стані занепаду або використовуватися приватними власниками.

Відповідь:

На карті відмічені садиби в Батурині, Сокиринцях, Білій Церкві та Умані. Виникнення пов'язане з багатством шляхти та гетьманів у кінці XVIII — на початку XIX ст. Поточний стан: більшість споруд збереглися як музеї або заповідники (Батурин, «Софіївка», «Олександрія»), хоча деякі частково пошкоджені або потребують реставрації.

Завдання 9 (с. 65)

Здобутки образотворчого мистецтва

Наведіть приклади досягнень українського живопису, скульптури та графіки кінця XVIII — першої половини XIX ст. (за матеріалом підручника).

Розв’язання

  1. Визначити здобутки у скульптурі: перехід від бароко до класицизму, створення пам'ятників (Іван Мартос — пам'ятник дюку де Рішельє, надгробки К. Розумовському та П. Рум'янцеву).

  2. Охарактеризувати досягнення живопису: розвиток портретного жанру (Д. Левицький, В. Боровиковський) та поява реалізму (І. Сошенко, Г. Васько).

  3. Згадати про графіку: творчість Тараса Шевченка (серія офортів «Живописна Україна»).

Відповідь:

Основними здобутками стали пам'ятники Івана Мартоса, портрети Дмитра Левицького та Володимира Боровиковського, реалістичні картини Івана Сошенка («Продаж сіна на Дніпрі») та графічні роботи Тараса Шевченка.

Завдання 10 (с. 65)

Найважливіші події становлення театру

Визначте, які події ви вважаєте найважливішими для розвитку українського театру в цей період, і поясніть їх значення.

Розв’язання

  1. Вказати рік побудови постійного театру в Харкові (1789) як початок професіоналізації акторства.

  2. Описати роль Івана Котляревського у Полтаві та написання ним перших українських п'єс («Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник»).

  3. Згадати ім'я Михайла Щепкіна як одного з найкращих акторів того часу.

Відповідь:

Найважливішими подіями є відкриття постійного театру в Харкові (1789), перетворення полтавського аматорського театру на професійний (1818) та написання українських п'єс Іваном Котляревським, що започаткувало національний репертуар.

Завдання 11 (с. 65)

Особливості архітектури та парків

Опишіть особливості розвитку архітектури та створення палацово-паркових комплексів на українських землях кінця XVIII — початку XIX ст.

Розв’язання

  1. Вказати на панування стилю класицизму та активне будівництво в містах (Єлисаветград, Херсон, Одеса).

  2. Згадати про головні архітектурні споруди Києва (Університет Св. Володимира за проектом В. Беретті) та Харкова (дзвіниця Успенського собору).

  3. Описати унікальність декоративно-пейзажних парків «Олександрія» та «Софіївка», зокрема відсутність палацу в останньому.

Відповідь:

Архітектура розвивалася в стилі класицизму; будувалися Університет Св. Володимира, дзвіниця Успенського собору та унікальні парки «Олександрія» (ансамбль із палацом) та «Софіївка» (пейзажний парк без палацу).

Наприклад: