Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 8. Розвиток освіти, науки та літератури
Завдання 3 (с. 58)
Вплив імперського панування на культуру
Наведіть факти, що підтверджують вплив російської влади на розвиток української культури.
Розв’язання
У тексті зазначено, що використання української мови в усіх навчальних закладах Наддніпрянщини було забороно.
Багато талановитих українців змушені були шукати можливості реалізації в імперських столицях, де їхні здобутки часто зараховували до російської культури.
Відсутність власної державності та національні утиски перешкоджали становленню модерної української культури.
Відповідь:
Імперське панування гальмувало розвиток української культури через заборону української мови в школах, закриття національних шкіл та асиміляцію талановитих діячів у російську культуру.
Завдання 4 (с. 58)
Початок зародження української науки
Поясніть, чому перша половина XIX ст. вважають початком зародження української науки.
Розв’язання
У 1805 р. було засновано Харківський університет, а в 1834 р. — Київський, де працювали видатні вчені (М. Остроградський, В. Караваєв).
Заснували астрономічні обсерваторії та метеорологічні станції для регулярних спостережень за природою.
Виникли наукові товариства (Філотехнічне, Одеське історичне), які досліджували минуле та природу українських земель.
Відповідь:
Цей період вважають початком науки через заснування університетів, обсерваторій, метеостанцій та створення наукових товариств, де працювали видатні вчені-українці.
Завдання 5 (с. 58)
Художні напрями в літературі
Назвіть художні напрями в українській літературі наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. та наведіть приклади творів цих стилів.
Розв’язання
Класицизм розвивали Іван Котляревський («Енеїда»), Петро Гулак-Артемовський, Григорій Квітка-Основ'яненко.
Романтизм дотримувалися Левко Боровиковський, Амвросій Метлинський, Микола Костомаров, Євген Гребінка, Пантелеймон Куліш («Чорна рада») та Тарас Шевченко («Кобзар», «Гайдамаки»).
Відповідь:
Основні напрями — класицизм (твори Котляревського, Гулака-Артемовського) та романтизм (твори Боровиковського, Куліша, Шевченка).
Завдання 6 (с. 58)
Події розвитку освіти і науки на карті
Покажіть на карті атласу події, пов'язані з розвитком освіти, науки та літератури на тогочасних українських землях у складі Російської імперії.
Розв’язання
Знайдіть на карті міста Харків та Київ — тут у 1805 і 1834 роках відкрилися перші університети нового типу.
Відмітьте Миколаїв, де була заснована астрономічна обсерваторія.
Знайдіть Львів (на землях Австрії) — тут діяв великий ботанічний сад при університеті.
Відповідь:
На карті потрібно відмітити Харків і Київ (університети), Миколаїв (обсерваторія) та Львів (ботанічний сад). Без вашої карти конкретне розміщення точок неможливо показати візуально, але географічно вони розташовані в центрі та на півдні українських земель.
Завдання 7 (с. 58)
Хронологія подій у Франції та Німеччині
1) Через рік після якої з подій, наведених у рубриці «Працюємо з хронологією», у Франції встановили режим Консульства? 2) Яка з подій, наведених у рубриці «Працюємо з хронологією», відбулася в рік заснування товариства «Молода Німеччина»?
Розв’язання
З'ясовуємо, що режим Консульства у Франції почався 2 грудня 1799 року (через рік після цього — 2 грудня 1800 року). У таблиці немає події саме за 1800 рік, але є подія 1798 року («Енеїда») та 1805 року. Однак, якщо розглядати контекст історичних дат, режим Консульства почався у 1799 році. У завданні пропонується знайти подію, через рік після якої це сталося. Якщо взяти за основу вихід «Енеїди» (1798), то через рік — 1799. Але в умові питають про подію з таблиці. У таблиці є: 1798, 1805, 1834, 1840. Режим Консульства почався у 1799 році. Через рік після 1798 року (вихід «Енеїди») — це 1799 рік. Отже, подія: вихід друком «Енеїди» І. Котляревського.
Знаходимо дату заснування товариства «Молода Німеччина» у історичних джерелах (1834 рік). Порівнюємо з датами в таблиці: 1798, 1805, 1834, 1840.
Відповідь:
1) Через рік після виходу друком «Енеїди» І. Котляревського (1798 р.) — у Франції встановили режим Консульства (1799 р.). 2) Подією, що відбулася в рік заснування товариства «Молода Німеччина» (1834 р.), є заснування університету в Києві.
Завдання 8 (с. 58)
Культура на українських землях кінця XVIII — першої половини XIX ст
Розпочати складання таблиці «Культура на українських землях кінця XVIII — першої половини XIX ст.» (метод «Таблиця "Лотос"»).
Розв’язання
Заповнюємо колонку «Освіта»: зазначаємо закриття початкових шкіл у 1850 р., відсутність української мови в навчанні, заснування Харківського (1805) та Київського (1834) університетів, ліцеїв у Кременці, Одесі, Ніжині.
Заповнюємо колонку «Наука»: зазначаємо діяльність М. Остроградського, А. Ходнєва, М. Бекетова, В. Каразіна (метеорологічні станції), створення ботанічних садів, відкриття філотехнічного товариства та дослідження археологів (Десятинна церква, Золоті ворота).
Заповнюємо колонку «Література»: зазначаємо напрямки класицизм і романтизм, творчість І. Котляревського («Енеїда»), Г. Квітки-Основ'яненка, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, М. Гоголя, Т. Шевченка («Кобзар») та П. Куліша («Чорна рада»).
Відповідь:
Таблицю «Культура на українських землях кінця XVIII — першої половини XIX ст.» можна заповнити наступними даними: Освіта: Закриття сільських шкіл, відсутність української мови в школах, заснування Харківського (1805) та Київського (1834) університетів, ліцеїв. Наука: Праці М. Остроградського, А. Ходнєва, В. Каразіна; створення метеорологічних станцій, ботанічних садів, наукових товариств; археологічні розкопки в Києві. Література: Класицизм (І. Котляревський, Г. Квітка-Основ'яненко) та романтизм (Т. Шевченко, П. Куліш, М. Гоголь); поява перекладів Біблії українською мовою.
Завдання 9 (с. 58)
Вплив літератури на національну культуру
Як ви вважаєте, чи мала тогочасна українська література можливість впливати на розвиток національної культури та сприяти розвитку українського націотворення? Поясніть свою думку.
Розв’язання
Аргументують «так»: література стала єдиним інструментом збереження національної ідентичності в умовах заборони української мови в освіті та адміністрації.
Наводять приклади: творчість Т. Шевченка пробудила національну свідомість, переклад Біблії надав народу духовний стовп, а твори І. Котляревського та Г. Квітки-Основ'яненка легітимізували українську мову як мову високої культури.
Висновки: література не лише відображала реальність, але й формувала нове покоління українців, сприяючи націотворенню.
Відповідь:
Так, тогочасна українська література мала величезний вплив на розвиток національної культури та процес націотворення. Оскільки в державних навчальних закладах заборонялася українська мова, саме літературні твори (зокрема «Кобзар» Тараса Шевченка, переклад Біблії П. Куліша) стали основним джерелом національної свідомості для широких верств населення. Література утверджувала українську мову як мову високої культури, зображувала історичну пам'ять та сучасні проблеми народу, тим самим об'єднуючи людей навколо спільних цінностей та ідентичності.
Завдання 10 (с. 58)
Повідомлення за темами (на вибір)
Підготувати повідомлення за однією з тем: 1) Тема жіночої долі у творчості Т. Шевченка («Катерина», «Наймичка», «У нашім раї на землі…»). 2) Зв'язок з подіями історії України у творах І. Котляревського («Енеїда», «Наталка Полтавка»). 3) Значення ініціативності, наполегливості та працьовитості у творі П. Куліша «Чорна рада».
Розв’язання
Варіант 1 (Жіноча доля у Т. Шевченка): У вступі зазначити, що жінки у творах Шевченка часто страждають від кріпацтва та соціальної несправедливості. У основній частині навести приклади: Катерина — жертва кріпацької торгівлі та зради коханого; Наймичка — жінка, яка прагне свободи, але гине від переслідувань; «У нашім раї на землі…» — образ жінки-матері. У висновку підкреслити трагізм долі жінок як символу кріпацької неволі.
Варіант 2 (Історичний зв'язок у І. Котляревського): Описати, як у «Енеїді» та «Наталці Полтавці» відображаються історичні події та соціальні конфлікти. Звернути увагу на те, що Котляревський використовує народну мову та фольклор для зображення життя українців, але також критикує кріпацтво.
Варіант 3 (Тема праці у «Чорній раді»): Пояснити, як П. Куліш через образи козаків демонструє важливість ініціативності та наполегливості для досягнення мети (наприклад, у боротьбі за волю або захист рідної землі).
Відповідь:
Приклад повідомлення за темою 1: Тарас Шевченко у своїх творах «Катерина», «Наймичка» та «У нашім раї на землі…» показує трагічну долю жінок-кріпачок. У повісті «Катерина» героїня стає жертвою кріпацької торгівлі, її доля залежить від волі чоловіків, які легко продають нею. У «Наймичці» жінка прагне свободи та рівності, але в умовах кріпацтва вона змушена працювати на чужих і страждає від принижень. Поезія «У нашім раї на землі…» також присвячена темі материнства та тяжкої долі жінок у суспільстві, де панує несправедливість. Таким чином, Шевченко через образи жінок розкриває глибокі соціальні проблеми свого часу.
