Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 53
§ 8. Розвиток освіти, науки та літератури
Завдання 1
Особливості культури другої половини XVIII ст
Описати особливості розвитку культури українських земель у другій половині XVIII століття, враховуючи вплив модернізації та індустріальної революції.
Розв’язання
Визначте ключові фактори впливу: модернізація суспільства, індустріальна революція та зміни в побуті людей.
Проаналізуйте негативний чинник: відсутність власної державності та політику зросійщення, яка заважала розвитку національної культури.
Сформулюйте висновок про те, що хоча культура розвивалася, її здобутки часто приписували російській культурі через утиски.
Відповідь:
Особливостями були процеси модернізації та індустріальної революції, які стимулювали розвиток культури, але їхній прогрес суттєво гальмувався відсутністю державності та національними утримками влади.
Завдання 2
Досягнення освіти і науки періоду
Вказати основні досягнення в сфері освіти та науки на українських землях у другій половині XVIII — першій половині XIX ст.
Розв’язання
Перелічіть види професійних шкіл, що з'явилися на початку XIX ст. (ремісничі училища, фельдшерські школи тощо).
Згадайте про ліквідацію Києво-Могилянської академії та створення Духовної академії як єдиного вищого закладу до 1805 р.
Визначте, що саме стало новинкою в системі освіти (поява професійних навчальних закладів).
Відповідь:
Основними досягненнями стали поява перших професійних шкіл (ремісничі училища, фельдшерські школи, училища торговельного мореплавства тощо) та перехід до нової системи вищої освіти після закриття Києво-Могилянської академії.
Завдання 3
Видатні діячі літератури другої половини XVIII ст
Назвати видатних діячів української літератури другої половини XVIII століття та їхні твори.
Розв’язання
Визначте головних представників літературного процесу другої половини XVIII ст.: Івана Котляревського (автор «Енеїди»).
Згадайте інших діячів, таких як Гнат Хоткевич або Микола Гоголь (хоча він частіше асоціюється з XIX ст., його творчість почалася на межі).
Опишіть їхній внесок: Котляревський впровадив народну мову в літературу, що стало поворотним моментом.
Відповідь:
Видатними діячами другої половини XVIII ст. є Іван Котляревський (автор «Енеїди»), який впровадив народну мову в літературі, та інші просвітники, що заклали фундамент для розвитку національної культури.
Завдання 4
Умови розвитку культури наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст
Описати основні умови розвитку культури на українських землях у складі Російської імперії вказаного періоду.
Розв’язання
Визначте позитивні фактори: індустріальна революція, модернізація життя, зростання попиту на фахівців.
Визначте негативні фактори: відсутність власної державності, політика зросійщення та культурна асиміляція.
Сформулюйте висновок про те, що культура розвивалася в умовах протиріч між потребами суспільства та обмежувальною політикою імперії.
Відповідь:
Основними умовами були процеси модернізації та індустріальна революція, які стимулювали розвиток культури, але цей процес суттєво гальмувався відсутністю власної державності та національними утримками влади.
Завдання 5
Асоціації до понять «масони» та «зросійщення
Метод «Асоціативна квітка». Потрібно добрати слова-асоціації до понять «масони» та «зросійщення» і на їхній основі сформулювати власні визначення.
Розв’язання
Для поняття «масони» підберіть асоціації: свобода, освіта, єдність, тайне товариство, допомога бідним. Сформулюйте визначення: масони — це учасники таємного товариства, які прагнули просвітити народ і боротися за права.
Для поняття «зросійщення» підберіть асоціації: заборона української мови, нав'язування російської культури, цензура, православ'я. Сформулюйте визначення: процес «зросійщення» — це насильницьке впровадження російських традицій та заборона розвитку власної національної ідентичності.
Відповідь:
Масони — учасники тайного товариства, що пропагували освіту, свободу та єдність; «зросійщення» — політика влади з нав'язування російської мови, культури та віри для придушення українського національного розвитку.
Завдання 6
Карта поширення опозиційних рухів
Покажіть на карті атласу місця, пов'язані з поширенням масонства, російського та польського рухів на українських землях.
Розв’язання
Знайдіть на карті атласу такі міста: Київ, Харків, Чернігів, Полтава, Львів, Рівне.
Ознайомтеся з даними про масонські логії (Київ, Харків) та місця діяльності декабристів (Київ, Полтава).
Визначте регіони активності польських повстанців (Правобережжя, Волинь).
Відповідь:
Масонство поширилося в Києві, Харкові та Чернігові; російський рух декабристів діяв переважно на Лівобережній Україні та у Києві; польські визвольні змагання охопили Правобережну Україну та Волинь. (Примітка: без фізичної карти атласу точне відображення неможливе, але географія подій описана вище).
Завдання 7
Хронологія подій: декабристи та «Молода Італія
Виконайте завдання із хронології. 1) Яка подія російського руху декабристів відбулася в рік, коли США проголосили «доктрину Монро»? 2) Яка подія польського визвольного руху відбулася в рік заснування організації «Молода Італія»?
Розв’язання
Визначаємо рік «доктрини Монро»: 1823 рік. У підручнику вказано, що виступи учасників російського руху декабристів на Київщині відбулися у грудні 1825 — січень 1826 р., але саме в 1823 році в Україні діяли масонські логії та гуртки декабристів (наприклад, у Києві). Однак, якщо шукати конкретну подію з підручника: у 1823 році не зазначено великих подій саме на українських землях у тексті сторінки 53, але в контексті загальної історії це рік активності масонів. Увага: Перевіримо точність. «Доктрина Монро» — 1823. У підручнику на с. 53 згадано виступи декабристів у 1825–1826 рр. Можливо, завдання передбачає зв'язок через масонство або інші події. Але якщо дотримуватися лише тексту сторінки 53, то конкретної події в 1823 там не наведено. Проте, історично: у 1823 році в Україні діяли масони. Якщо ж питати про подію з підручника, можливо, мається на увазі початок активності або просто загальний час. Корекція: Згідно з історичними фактами, які часто використовуються у таких завданнях: у 1823 році в Україні діяли масонські логії. Але якщо шукати подію саме з тексту сторінки 53 — там немає події 1823 року. Можливо, завдання передбачає відповідь «діяльність масонів» або відсутність конкретної події в тексті. Однак, часто у таких тестах мають на увазі початок діяльності або загальний час. Давайте припустимо, що питання стосується загального періоду. Але точніше: у 1823 році не було великих подій на українських землях за текстом сторінки 53. Можливо, завдання має на увазі масонство як постійний фактор. Альтернативне розв'язання: Можливо, автор завдання мав на увазі іншу дату або подію. Але якщо дотримуватися фактів: «Доктрина Монро» — 1823. На українських землях у цей час діяли масонські логії (це єдиний факт, що можна підтвердити).
Організація «Молода Італія» заснована у 1831 році. У цьому ж році на Правобережній Україні відбувалися дії учасників Польського (Листопадового) повстання (весна 1831 р.).
Відповідь:
1) У 1823 році (рік «доктрини Монро») на українських землях діяли масонські логії та гуртки опозиційно налаштованих людей; 2) У 1831 році (рік заснування «Молодої Італії») на Правобережній Україні відбувалися дії учасників Польського повстання.
Завдання 8
Порівняння ідей декабристів та Кирило-Мефодіївців
Проаналізуйте, як декабристи та учасники Кирило-Мефодіївського братства бачили майбутнє українських земель. Визначте спільне й відмінне в їхніх основних ідеях (метод «Кола Венна»).
Розв’язання
Спільне: обидві групи виступали проти самодержавства, за скасування кріпацтва, просвіту населення та національне відродження українців.
Відмінне: декабристи бачили майбутнє у складі федеративної Росії з конституцією; Кирило-Мефодіївці вимагали автономії України, створення власної державності та розвитку української мови та культури.
Відповідь:
Спільне: боротьба за свободу, скасування кріпацтва, просвіта. Відмінне: декабристи — федеративна Росія; Кирило-Мефодіївці — автономна Україна з власною мовою та культурою.
Завдання 9
Оцінка впливу опозиційних рухів
Чи можна вважати, що розгортання польського національно-визвольного й російського опозиційного рухів стало суттєвим чинником суспільного розвитку тогочасних українських земель?
Розв’язання
Визначте, що спільне було у цілях декабристів та польських повстанців — боротьба проти абсолютизму та імперської політики.
Згадайте, як влада відповіла на ці рухи: посилення цензури, заборона українських друкарень, закриття греко-католицької церкви та ліквідація Києво-Могилянської академії.
Висновки: ці події прискорили процес культурної асиміляції українців, оскільки влада намагалася повністю придушити національну свідомість через репресивні заходи.
Відповідь:
Так, розгортання цих рухів стало суттєвим чинником, оскільки воно безпосередньо призвело до посилення політики зросійщення, закриття національних шкіл та церков, що гальмувало розвиток української культури.
Завдання 10
Симуляція подій повстання 1830–1831 рр
Підготуйте розповіді від імені: 1) учасника повстання; 2) місцевого українського селянина; 3) військового російської армії; 4) українського дворянина з Лівобережної України; 5) французького журналіста; 6) представника єврейської спільноти.
Розв’язання
Учасник повстання: «Ми воюємо за свободу Польщі та рівність усіх людей, але нас розуміють лише як змовників проти царя».
Селянин Правобережжя: «Нам байдуже на війну панів, бо ми кріпаки; якщо прийдуть повстанці — відберуть землю, якщо російські — покарають за те, що не підтримали їх».
Російський офіцер: «Наш обов'язок — придушити бунт і встановити порядок імперії, хоча це коштує крові наших солдатів та цивільних».
Дворянин Лівобережжя: «Я спостерігаю за подіями з відстанню; мені сумно бачити, як брати воюють проти своїх же земляків заради ідеалів, які не завжди дотримуються».
Французький журналіст: «Ця війна — трагедія для простого народу; я бачу страждання жінок і дітей, які стають жертвами політичних амбіцій генералів».
Представник єврейської спільноти: «Ми хочемо лише жити у спокої та торгувати; війна між християнами руйнує наш дім і загрожує нашим життям».
Відповідь:
План розповідей готовий. Приклад від імені учасника повстання: «Ми воюємо за свободу та рівність, але нас сприймають лише як змовників проти царя». (Остаточна відповідь містить перелік позицій усіх 6 персонажів).
Сторінка 54
Завдання 1 (с. 54)
Особливості культури другої половини XVIII ст
Описати особливості розвитку культури українських земель у другій половині XVIII століття, враховуючи вплив модернізації та промислової революції.
Розв’язання
Визнач основні фактори розвитку культури: індустріальна революція, зростання потреб суспільства у фахівцях.
Оціни позитивні зміни: поява нових винаходів, звернення письменників до нових явищ життя.
Врахуй негативний фактор: політика зросійщення та культурна асиміляція, які гальмували розвиток національної культури.
Відповідь:
У другій половині XVIII ст. на українських землях відбувалося становлення модерної культури завдяки процесам модернізації та індустріальній революції. Зростання потреб у спеціалістах спонукало до змін в освіті, а наука зробила корисні винаходи. Письменники почали звертатися до нових суспільних явищ. Однак цьому процесу заважали відсутність державності та національні утиски, що призводило до зросійщення та культурної асиміляції українців.
Завдання 2 (с. 54)
Досягнення освіти і науки в другій половині XVIII ст
Перелічити основні досягнення освіти та науки на українських землях у другій половині XVIII століття, спираючись на матеріал параграфа.
Розв’язання
Визнач галузі науки, що розвивалися: астрономія (заснування обсерваторій), хімія (праці професорів Харківського університету), ботаніка та агрономія (ботанічні сади).
Визнач інфраструктурні досягнення: заснування астрономічних обсерваторій у Харкові, Миколаєві, Києві; створення ботанічних садів у Києві, Одесі, Кременчуці, Харкові, Ялті та Львові.
Згадай про професійні школи: відкриття ремісничих училищ, фельдшерських шкіл, училищ торговельного мореплавства тощо протягом першої половини XIX ст., що є продовженням тенденцій другої половини XVIII ст.
Відповідь:
Основними досягненнями освіти та науки у другій половині XVIII — на початку XIX ст. були заснування астрономічних обсерваторій у Харкові, Миколаєві та Києві, а також ботанічних садів у Києві, Одесі, Кременчуці, Харкові, Ялті та Львові. Розвивалися хімія (праці Олексія Ходнєва та Миколи Бекетова), астрономія та ботаніка. Також з'явилися перші професійні школи: ремісничі училища, фельдшерські школи, училища торговельного мореплавства, садівництва, виноробства та бджільництва.
Сторінка 55
Завдання 1 (с. 55)
Особливості розвитку культури другої половини XVIII ст
Описати особливості розвитку культури українських земель у другій половині XVIII століття за матеріалом параграфа.
Розв’язання
Визначаємо ключовий процес — модернізацію та індустріальну революцію, що створили нові потреби в освіті та науці.
Аналізуємо вплив влади: відзначаємо, що політика поєднувала зросійщення та культурну асиміляцію, що заважало розвитку національної культури.
Висновки формулюємо, враховуючи, що багато талановитих діячів шукали реалізації в імперських столицях.
Відповідь:
Основними особливостями були процеси модернізації та індустріальної революції, які стимулювали розвиток освіти та науки. Проте цьому процесу заважали відсутність державності та політика зросійщення влади, що призводило до культурної асиміляції українців.
Завдання 2 (с. 55)
Досягнення освіти і науки першої половини XIX ст
Указати основні досягнення в галузі освіти та науки на українських землях у першій половині XIX століття.
Розв’язання
Описуємо освітню сферу: відкриття Харківського (1805) та Київського (1834) університетів, створення ліцеїв та професійних шкіл.
Перелічуємо наукові досягнення: заснування обсерваторій, метеорологічних станцій, ботанічних садів та діяльність товариств.
Згадуємо конкретні винаходи та дослідження (праці Остроградського, Каразіна, Єллінського тощо).
Відповідь:
Основні досягнення полягали у відкритті перших університетів (Харківський, Київський) та ліцеїв, розвитку природничих наук (астрономія, ботаніка, медицина) завдяки роботам вчених (М. Остроградський, В. Каразіна, М. Єллінський), а також у заснуванні наукових товариств та археологічних дослідженнях.
Завдання 3 (с. 55)
Видатні діячі літератури другої половини XVIII ст
Назвати видатних діячів української літератури другої половини XVIII століття та їхні твори за матеріалом підручника.
Розв’язання
Аналізуючи текст параграфа та сторінки 55–56, шукаємо імена поетів та письменників другої половини XVIII ст.
Виявляємо, що в наданому тексті немає переліку діячів саме другої половини XVIII ст., а згадується Іван Котляревський (на початку сторінки 56) та Михайло Максимович (який жив у першій половині XIX ст.).
Висновуємо, що за наданим матеріалом неможливо назвати діячів саме другої половини XVIII ст., оскільки вони не вказані в тексті підручника.
Відповідь:
За наданим матеріалом підручника (сторінки 53–56) немає переліку видатних діячів української літератури саме другої половини XVIII століття. У тексті згадуються Іван Котляревський та Михайло Максимович, але вони пов'язані з розвитком літератури вже у першій половині XIX ст. (або на межі періодів). Інші імена та твори цього конкретного періоду в тексті не наведені.
Сторінка 56
Завдання 1 (с. 56)
Особливості культури другої половини XVIII ст
Опишіть основні особливості розвитку культури українських земель у другій половині XVIII століття, спираючись на матеріал параграфа.
Розв’язання
Визнач основні тенденції розвитку культури за матеріалом параграфа (модернізація, зміни в побуті, зростання потреб у фахівцях).
Опиши вплив цих процесів на освіту та науку (з'явилися винаходи, нові напрямки в мистецтві).
Згадай про політичні умови: відсутність державності та політику зросійщення, яка ускладнювала розвиток національної культури.
Відповідь:
У другій половині XVIII ст. на українських землях відбувалося становлення модерної культури на тлі індустріальної революції та модернізації суспільства. Зростали потреби в спеціалістах, що стимулювало розвиток науки та освіти. Проте цьому процесу заважали відсутність власної державності та національні утиски, через що багато здобутків зараховували до російської культури.
Сторінка 57
Завдання 1 (с. 57)
Особливості розвитку культури другої половини XVIII ст
Описати особливості розвитку культури українських земель у другій половині XVIII століття.
Розв’язання
Визначаємо ключовий процес — модернізацію та індустріальну революцію, які змінювали побут людей.
Перераховуємо основні тенденції: зростання потреб у спеціалістах, поява корисних винаходів у науці та звернення митців до нових суспільних явищ.
Вказуємо на головну перешкоду — відсутність державності та політику культурної асиміляції, яка змушувала талановитих українців працювати в імперських столицях.
Відповідь:
У другій половині XVIII ст. культура розвивалася на тлі модернізації та індустріальної революції, що породжувало нові потреби у спеціалістах і винаходи в науці. Митці зверталися до нових суспільних явищ, проте цьому процесу перешкоджала відсутність державності та національні утиски, через що багато здобутків зараховували до російської культури.
Завдання 2 (с. 57)
Досягнення освіти і науки другої половини XVIII ст
Вказати основні досягнення освіти та науки на українських землях у другій половині XVIII століття.
Розв’язання
Згадуємо діяльність Києво-Могилянської академії як єдиного вищого закладу до 1817 року.
Вказуємо на розвиток астрономії завдяки обсерваторіям та праці математика Михайла Остроградського, який був обраним членом багатьох академій наук.
Перелічуємо інші галузі: хімія (праці Ходнєва та Бекетова), метеорологія (спостереження за погодою) та ботаніка (створення садів).
Відповідь:
Основними досягненнями були діяльність Києво-Могилянської академії, розвиток астрономії (обсерваторії в Харкові, Миколаєві, Києві), математика (Михайло Остроградський), хімія (Олексій Ходнєв, Микола Бекетов) та створення метеорологічних станцій.
Завдання 3 (с. 57)
Видатні діячі літератури другої половини XVIII ст
Назвати видатних діячів української літератури другої половини XVIII століття та їхні твори.
Розв’язання
Визначаємо Івана Котляревського як автора поеми «Енеїда» (1798 р.) та засновника нової української літературної мови, яка витіснила книжну.
Згадуємо Петра Гулака-Артемовського, відомого своїми байками з гострою соціальною сатирою.
Перелічуємо Григорія Квітку-Основ'яненка як творця нової художньої прози та жанру соціально-побутової комедії.
Відповідь:
Видатними діячами були Іван Котляревський (поема «Енеїда»), Петро Гулак-Артемовський (байки) та Григорій Квітка-Основ'яненко (художня проза, комедії).
Сторінка 58
Завдання 3 (с. 58)
Вплив імперського панування на культуру
Наведіть факти, що підтверджують вплив російської влади на розвиток української культури.
Розв’язання
У тексті зазначено, що використання української мови в усіх навчальних закладах Наддніпрянщини було забороно.
Багато талановитих українців змушені були шукати можливості реалізації в імперських столицях, де їхні здобутки часто зараховували до російської культури.
Відсутність власної державності та національні утиски перешкоджали становленню модерної української культури.
Відповідь:
Імперське панування гальмувало розвиток української культури через заборону української мови в школах, закриття національних шкіл та асиміляцію талановитих діячів у російську культуру.
Завдання 4 (с. 58)
Початок зародження української науки
Поясніть, чому перша половина XIX ст. вважають початком зародження української науки.
Розв’язання
У 1805 р. було засновано Харківський університет, а в 1834 р. — Київський, де працювали видатні вчені (М. Остроградський, В. Караваєв).
Заснували астрономічні обсерваторії та метеорологічні станції для регулярних спостережень за природою.
Виникли наукові товариства (Філотехнічне, Одеське історичне), які досліджували минуле та природу українських земель.
Відповідь:
Цей період вважають початком науки через заснування університетів, обсерваторій, метеостанцій та створення наукових товариств, де працювали видатні вчені-українці.
Завдання 5 (с. 58)
Художні напрями в літературі
Назвіть художні напрями в українській літературі наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. та наведіть приклади творів цих стилів.
Розв’язання
Класицизм розвивали Іван Котляревський («Енеїда»), Петро Гулак-Артемовський, Григорій Квітка-Основ'яненко.
Романтизм дотримувалися Левко Боровиковський, Амвросій Метлинський, Микола Костомаров, Євген Гребінка, Пантелеймон Куліш («Чорна рада») та Тарас Шевченко («Кобзар», «Гайдамаки»).
Відповідь:
Основні напрями — класицизм (твори Котляревського, Гулака-Артемовського) та романтизм (твори Боровиковського, Куліша, Шевченка).
Завдання 6 (с. 58)
Події розвитку освіти і науки на карті
Покажіть на карті атласу події, пов'язані з розвитком освіти, науки та літератури на тогочасних українських землях у складі Російської імперії.
Розв’язання
Знайдіть на карті міста Харків та Київ — тут у 1805 і 1834 роках відкрилися перші університети нового типу.
Відмітьте Миколаїв, де була заснована астрономічна обсерваторія.
Знайдіть Львів (на землях Австрії) — тут діяв великий ботанічний сад при університеті.
Відповідь:
На карті потрібно відмітити Харків і Київ (університети), Миколаїв (обсерваторія) та Львів (ботанічний сад). Без вашої карти конкретне розміщення точок неможливо показати візуально, але географічно вони розташовані в центрі та на півдні українських земель.
Завдання 7 (с. 58)
Хронологія подій у Франції та Німеччині
1) Через рік після якої з подій, наведених у рубриці «Працюємо з хронологією», у Франції встановили режим Консульства? 2) Яка з подій, наведених у рубриці «Працюємо з хронологією», відбулася в рік заснування товариства «Молода Німеччина»?
Розв’язання
З'ясовуємо, що режим Консульства у Франції почався 2 грудня 1799 року (через рік після цього — 2 грудня 1800 року). У таблиці немає події саме за 1800 рік, але є подія 1798 року («Енеїда») та 1805 року. Однак, якщо розглядати контекст історичних дат, режим Консульства почався у 1799 році. У завданні пропонується знайти подію, через рік після якої це сталося. Якщо взяти за основу вихід «Енеїди» (1798), то через рік — 1799. Але в умові питають про подію з таблиці. У таблиці є: 1798, 1805, 1834, 1840. Режим Консульства почався у 1799 році. Через рік після 1798 року (вихід «Енеїди») — це 1799 рік. Отже, подія: вихід друком «Енеїди» І. Котляревського.
Знаходимо дату заснування товариства «Молода Німеччина» у історичних джерелах (1834 рік). Порівнюємо з датами в таблиці: 1798, 1805, 1834, 1840.
Відповідь:
1) Через рік після виходу друком «Енеїди» І. Котляревського (1798 р.) — у Франції встановили режим Консульства (1799 р.). 2) Подією, що відбулася в рік заснування товариства «Молода Німеччина» (1834 р.), є заснування університету в Києві.
Завдання 8 (с. 58)
Культура на українських землях кінця XVIII — першої половини XIX ст
Розпочати складання таблиці «Культура на українських землях кінця XVIII — першої половини XIX ст.» (метод «Таблиця "Лотос"»).
Розв’язання
Заповнюємо колонку «Освіта»: зазначаємо закриття початкових шкіл у 1850 р., відсутність української мови в навчанні, заснування Харківського (1805) та Київського (1834) університетів, ліцеїв у Кременці, Одесі, Ніжині.
Заповнюємо колонку «Наука»: зазначаємо діяльність М. Остроградського, А. Ходнєва, М. Бекетова, В. Каразіна (метеорологічні станції), створення ботанічних садів, відкриття філотехнічного товариства та дослідження археологів (Десятинна церква, Золоті ворота).
Заповнюємо колонку «Література»: зазначаємо напрямки класицизм і романтизм, творчість І. Котляревського («Енеїда»), Г. Квітки-Основ'яненка, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, М. Гоголя, Т. Шевченка («Кобзар») та П. Куліша («Чорна рада»).
Відповідь:
Таблицю «Культура на українських землях кінця XVIII — першої половини XIX ст.» можна заповнити наступними даними: Освіта: Закриття сільських шкіл, відсутність української мови в школах, заснування Харківського (1805) та Київського (1834) університетів, ліцеїв. Наука: Праці М. Остроградського, А. Ходнєва, В. Каразіна; створення метеорологічних станцій, ботанічних садів, наукових товариств; археологічні розкопки в Києві. Література: Класицизм (І. Котляревський, Г. Квітка-Основ'яненко) та романтизм (Т. Шевченко, П. Куліш, М. Гоголь); поява перекладів Біблії українською мовою.
Завдання 9 (с. 58)
Вплив літератури на національну культуру
Як ви вважаєте, чи мала тогочасна українська література можливість впливати на розвиток національної культури та сприяти розвитку українського націотворення? Поясніть свою думку.
Розв’язання
Аргументують «так»: література стала єдиним інструментом збереження національної ідентичності в умовах заборони української мови в освіті та адміністрації.
Наводять приклади: творчість Т. Шевченка пробудила національну свідомість, переклад Біблії надав народу духовний стовп, а твори І. Котляревського та Г. Квітки-Основ'яненка легітимізували українську мову як мову високої культури.
Висновки: література не лише відображала реальність, але й формувала нове покоління українців, сприяючи націотворенню.
Відповідь:
Так, тогочасна українська література мала величезний вплив на розвиток національної культури та процес націотворення. Оскільки в державних навчальних закладах заборонялася українська мова, саме літературні твори (зокрема «Кобзар» Тараса Шевченка, переклад Біблії П. Куліша) стали основним джерелом національної свідомості для широких верств населення. Література утверджувала українську мову як мову високої культури, зображувала історичну пам'ять та сучасні проблеми народу, тим самим об'єднуючи людей навколо спільних цінностей та ідентичності.
Завдання 10 (с. 58)
Повідомлення за темами (на вибір)
Підготувати повідомлення за однією з тем: 1) Тема жіночої долі у творчості Т. Шевченка («Катерина», «Наймичка», «У нашім раї на землі…»). 2) Зв'язок з подіями історії України у творах І. Котляревського («Енеїда», «Наталка Полтавка»). 3) Значення ініціативності, наполегливості та працьовитості у творі П. Куліша «Чорна рада».
Розв’язання
Варіант 1 (Жіноча доля у Т. Шевченка): У вступі зазначити, що жінки у творах Шевченка часто страждають від кріпацтва та соціальної несправедливості. У основній частині навести приклади: Катерина — жертва кріпацької торгівлі та зради коханого; Наймичка — жінка, яка прагне свободи, але гине від переслідувань; «У нашім раї на землі…» — образ жінки-матері. У висновку підкреслити трагізм долі жінок як символу кріпацької неволі.
Варіант 2 (Історичний зв'язок у І. Котляревського): Описати, як у «Енеїді» та «Наталці Полтавці» відображаються історичні події та соціальні конфлікти. Звернути увагу на те, що Котляревський використовує народну мову та фольклор для зображення життя українців, але також критикує кріпацтво.
Варіант 3 (Тема праці у «Чорній раді»): Пояснити, як П. Куліш через образи козаків демонструє важливість ініціативності та наполегливості для досягнення мети (наприклад, у боротьбі за волю або захист рідної землі).
Відповідь:
Приклад повідомлення за темою 1: Тарас Шевченко у своїх творах «Катерина», «Наймичка» та «У нашім раї на землі…» показує трагічну долю жінок-кріпачок. У повісті «Катерина» героїня стає жертвою кріпацької торгівлі, її доля залежить від волі чоловіків, які легко продають нею. У «Наймичці» жінка прагне свободи та рівності, але в умовах кріпацтва вона змушена працювати на чужих і страждає від принижень. Поезія «У нашім раї на землі…» також присвячена темі материнства та тяжкої долі жінок у суспільстві, де панує несправедливість. Таким чином, Шевченко через образи жінок розкриває глибокі соціальні проблеми свого часу.