Обкладинка: Історія України, 9 клас — Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Історія України · 9 клас

Сторінки 39–46

Історія України, Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 1–13 · 24 завдання

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

Сторінка 39

§ 6. Початок українського національного відродження

Завдання 1

Боротьба козацької старшини

Опишіть, як козацька старшина намагалася відновити державні права України у XVIII столітті.

Розв’язання

  1. Козацька старшина створювала тайні товариства та гуртки для обговорення політичних питань.

  2. Вони намагалися об'єднати українське населення навколо ідеї національного відродження та боротьби за права.

Відповідь:

Козацька старшина боролася через створення тайних організацій (гуртків), проведення зборів та поширення національних ідей серед населення для відновлення державності України.

Завдання 2

Національний склад Наддніпрянщини

Визначте, яким був національний склад населення Наддніпрянської України в першій половині XIX століття.

Розв’язання

  1. Основну частину населення становили українці (селянство та міщанство).

  2. Серед населення також були представники інших етнічних груп, але українська культура була домінуючою.

Відповідь:

Населення Наддніпрянської України було переважно українським.

Завдання 3

Сутність національного відродження

Поясніть, що таке національне відродження і на які етапи його поділяють.

Розв’язання

  1. На початковому етапі відбувається формування національної ідеї та з'являються перші організації.

  2. Далі настає етап активної боротьби за права та розвиток культури.

Відповідь:

Національне відродження — це процес усвідомлення народом своєї єдності та прагнення до державності; воно включає формування ідей та організаційну діяльність.

Завдання 4

Історія Русів

Розкрийте значення твору «Історія Русів» для української культури.

Розв’язання

  1. Твір зберігав пам'ять про минуле українського народу та його боротьбу за права.

  2. Він сприяв формуванню національної ідеї та об'єднанню людей навколо спільних цінностей.

Відповідь:

«Історія Русів» мала велике значення для української культури, оскільки зберігала історичну пам'ять, критикувала порушення прав та сприяла формуванню національної свідомості.

Завдання 5

Роль творів нової літератури

Використовуючи знання з української літератури про «Енеїду» І. Котляревського, розкрийте роль творів нової української літератури для національного самоусвідомлення української спільноти.

Розв’язання

  1. «Енеїда» Івана Котляревського написана народною мовою (українською), а не староруською чи російською, що було революційним кроком для того часу.

  2. У творі автор показує життя українців, їхні звичаї та проблеми, створюючи образ справжнього українця, який усвідомлює свою історію та культуру.

  3. Такі твори пробуджували патріотизм, спонукали до захисту рідної мови та допомагали формувати єдину національну ідею серед розрізнених селян та містян.

Відповідь:

Твори нової літератури, зокрема «Енеїда» І. Котляревського, сприяли національному самоусвідомленню, оскільки вони були написані українською мовою, відображали реальне життя народу та пробуджували бажання захистити свою ідентичність.

Завдання 6

Основні етапи національного відродження

Що таке національне відродження? На які етапи його поділяють?

Розв’язання

  1. Початковий етап характеризується появою окремих творів літератури (наприклад, «Енеїди»), діяльністю окремих інтелігентів та формуванням національної ідеї в головах людей.

  2. На цьому етапі ще не було масового руху чи великих організацій, але вже з'явилися перші ознаки єдності українців навколо спільних цінностей та пам'яті про минуле.

  3. Наступний етап (розквіт) припадає на другу половину XIX століття і пов'язаний із створенням Кирило-Мефодіївського братства, розвитком політичної думки та активнішими виступами проти імперського панування.

Відповідь:

Національне відродження — це процес формування національної свідомості українців. Воно поділяється на два етапи: початковий (кінець XVIII — перша третина XIX ст.) і розквіт (друга половина XIX — початок XX ст.).

Сторінка 40

Завдання 1 (с. 40)

Роль історичної пам'яті та національної ідеї

Дати аргументовану відповідь на питання про роль історичної пам'яті й національної ідеї в розвитку української спільноти.

Розв’язання

  1. Пояснити, що історична пам'ять (про козацьку державність, Гетьманщину) давала сили опиратися спробам асиміляції.

  2. Описати, як національна ідея об'єднувала людей навколо спільних цілей та сприяла формуванню автономістських гуртків.

Відповідь:

Історична пам'ять зберігала зв'язок із минулим, а національна ідея об'єднувала українців навколо спільних цінностей та прагнень до автономії.

Завдання 2 (с. 40)

Аргументи про патріотизм Новгород-Сіверського гуртка

Назвати три аргументи, які доводять, що в діяльності Новгород-Сіверського гуртка втілювалися патріотично-автономістські традиції.

Розв’язання

  1. Вказати, що гурток складався з нащадків козацької старшини, які прагнули зберегти традиції Гетьманщини та опиратися політиці асиміляції.

  2. Пояснити, що учасники виступали за широку адміністративно-територіальну, культурну та церковну автономію українських земель у складі Російської імперії.

  3. Згадати про спроби Василья Капніста здобути підтримку для збройного повстання в Пруссії як доказ готовності до боротьби за права.

Відповідь:

1) Гурток складався з нащадків козацької старшини, які прагнули відновити традиції автономії; 2) Учасники виступали за культурну та церковну автономію українських земель; 3) Василь Капніст намагався отримати підтримку Пруссії для збройного повстання проти російської влади.

Сторінка 41

Завдання 1 (с. 41)

Новгород-Сіверський гурток

Описати діяльність Новгород-Сіверського гуртку, його мету та особливості поглядів учасників.

Розв’язання

  1. Визначити склад учасників: це були автономісти-нащадки козацької старшини (Василь Капніст, Василь Полетика та інші).

  2. Охарактеризувати їхню мету: відновлення автономного статусу краю в межах Російської імперії, захист прав і свобод козацтва після «Березневих статей».

  3. Визначити обмеженість поглядів: учасники шукали компромісу з російською владою та фокусувалися на культурних проєктах, а не на повній державній незалежності.

Відповідь:

Новгород-Сіверський гурток — це організація автономістів-нащадків козацької старшини на Лівобережжі, яка виступала за відновлення автономного статусу українських земель у складі Російської імперії. Їхня діяльність базувалася на ідеях захисту прав козацтва та збереження традицій Гетьманщини. Обмеженість поглядів полягала в тому, що вони прагнули політичного компромісу з владою та реалізації культурно-освітніх проєктів, а не повної самостійності.

Завдання 2 (с. 41)

Національна свідомість на Лівобережжі

Пояснити, як боротьба за визнання прав дворянства вплинула на пробудження національної самосвідомості населення.

Розв’язання

  1. Опиши процес боротьби: українські дворяни (нащадки старшини) змушені були шукати документи в родинних архівах, щоб отримати статус російських дворян.

  2. Визнач роль історичної пам'яті: під час пошуку документів люди заново відкривали для себе свою історію та зв'язок з козацькою спадщиною.

  3. Сформулюй наслідок: цей процес пробудження інтересу до власного минулого призвів до формування національної самосвідомості у значної частини населення Лівобережжя.

Відповідь:

Боротьба нащадків козацької старшини за визнання їхніх прав на російське дворянство тривала до 1835 року. Під час цього процесу значна частина населення Лівобережжя почала вивчати власну історію, що сприяло пробудженню національної самосвідомості.

Сторінка 43

Завдання 4 (с. 43)

Роль творів нової літератури

Використовуючи знання про «Енеїду» І. Котляревського, розкрити роль творів нової української літератури для національного самоусвідомлення української спільноти.

Розв’язання

  1. Автор «Енеїди» Іван Котляревський першим написав твір українською мовою (1798 р.), використовуючи народну лексику та сюжети.

  2. Цей крок показав, що українська мова придатна для літератури, а не лише для побуту чи церковних текстів.

  3. Подальші твори (повісті Гулака-Артемовського, балади Метлинського) змальовували реальне життя та історію українців, пробуджуючи їхню гордість за минуле.

Відповідь:

Твори нової літератури сприяли національному самоусвідомленню, оскільки вони писалися українською мовою, відображали історію та побут народу, що формувало почуття єдності та власної ідентичності.

Сторінка 44

Завдання 4 (с. 44)

Історія Русів» та її значення

Що відомо про твір «Історія Русів» і яке його значення для української культури?

Розв’язання

  1. Визнач, що «Історія Русів» — це літописний твір, який охоплює історію українських земель до середини XVIII ст.

  2. Поясни, що в творі автор критикував правителів Речі Посполитої та Російської імперії за порушення козацьких прав.

  3. Обґрунтуй значення: твір допоміг зберегти пам'ять про історію та виправдати боротьбу українців, що сприяло формуванню національної ідеї.

Відповідь:

«Історія Русів» — це літописний твір (можливо, анонімний), що охоплює історію від давнини до 1768 р. Його значення полягає в тому, що він зберіг пам'ять про козацькі права, засудив порушення цих прав імперськими властями та сприяв формуванню національної свідомості через виправдання боротьби українців за справедливість.

Сторінка 45

Завдання 2 (с. 45)

Роль історичної пам'яті у відродженні

Поясніть, чи могло розпочатися українське національне відродження без звернення його учасників до історичної пам'яті свого народу. Чому?

Розв’язання

  1. Визначте зв'язок між знанням власної історії та почуттям приналежності до нації.

  2. Поясніть, як пам'ять про Гетьманщину та козацтво мотивувала діячів протистояти політиці асиміляції.

Відповідь:

Розпочати відродження без звернення до історичної пам'яті було неможливо, оскільки саме усвідомлення спільного минулого (козацьких традицій, боротьби за волю) сформувало національну самосвідомість та дало моральне право на вимогу автономії чи незалежності.

Завдання 3 (с. 45)

Визначення поняття «автономісти

Наведіть слова-асоціації до поняття «автономісти». На їхній основі складіть власне визначення.

Розв’язання

  1. Складіть список ключових слів, що описують діяльність автономістів (наприклад: Лівобережжя, Новгород-Сіверський гурток, права козаків).

  2. Об'єднайте ці асоціації в одне логічне речення-визначення.

Відповідь:

Автономісти — це представники української еліти (нащадки козацької старшини), які прагнули відновити автономний статус земель, зберегти традиції Гетьманщини та отримати культурну й адміністративну самостійність у межах Російської імперії.

Завдання 4 (с. 45)

Хронологія першого етапу відродження

Назвіть хронологічні межі та основні події першого етапу національного відродження, які описують його зміст.

Розв’язання

  1. Визначте початок періоду (кінець XVIII ст., діяльність автономістів).

  2. Перелічіть ключові події: діяльність Новгород-Сіверського гуртка (70–90-ті рр. XVIII ст.), поява історичних праць та літературних творів (кінець XVIII – 30-ті рр. XIX ст.), відкриття Харківського університету (1805), діяльність Кирило-Мефодіївського братства (1846–1847).

Відповідь:

Хронологічні межі: кінець XVIII – середина XIX ст. Основні події: створення Новгород-Сіверського гуртка (1790-ті рр.), поява історичних праць та літератури українською мовою, відкриття Харківського університету (1805), діяльність Кирило-Мефодіївського братства (1846–1847).

Завдання 5 (с. 45)

Програмові ідеї Кирило-Мефодіївського братства

У яких програмових документах знайшли відображення погляди членів Кирило-Мефодіївського братства? Назвіть програмові ідеї братчиків.

Розв’язання

  1. Визначте назви документів, де викладено програму братства.

  2. Перелічіть головні ідеї: ліквідація кріпацтва, створення федерації рівних слов'янських держав, роль України у визволенні інших народів.

Відповідь:

Програмові документи: «Книга буття українського народу» та «Статут слов'янського братства Святих Кирила і Мефодія». Ідеї: ліквідація кріпацтва та станової нерівності, створення демократичної федерації рівних слов'янських держав (республік), роль України як лідера у визволенні слов'янських народів.

Сторінка 46

Завдання 6 (с. 46)

Робота з картою

Покажіть на карті атласу місця, пов'язані з початком українського національного відродження.

Розв’язання

  1. Знайдіть на карті місто Київ і позначте його як центр діяльності Кирило-Мефодіївського братства та Університету Святого Володимира.

  2. Позначте місто Харків, де виник осередок руху завдяки Василеві Каразіню та виходу альманахів.

  3. Знайдіть Санкт-Петербург і позначте його як місце діяльності літературних гуртків та виходу творів Шевченка.

  4. Виділіть на карті території Лівобережної України (Київщина, Чернігівщина) та Слобожанщини (Харківщина).

Відповідь:

На карті атласу слід позначити Київ, Харків та Санкт-Петербург як центри національного відродження, а також території Лівобережної України та Слобожанщини.

Завдання 7

Хронологія та порівняння режимів

1) Які назви мали політичні режими у Франції та Великій Британії в період, коли на українських землях діяло Кирило-Мефодіївське братство?
2) Чи могли німецькі мислителі Й. Фіхте та Г. Гегель, яких вважають одними із засновників націоналізму, дізнатися про появу Кирило-Мефодіївського братства? Чому?

Розв’язання

  1. Встановіть період діяльності Кирило-Мефодіївського братства (грудень 1845 — березень 1847 р.) за матеріалами підручника.

  2. З'ясуйте, що Франція у цей час була Другою імперією, а Велика Британія — конституційною монархією.

  3. Перевірте дати смерті Йоганна Готліба Фіхте (1814 р.) та Георга Вілгельма Фрідріха Гегеля (1831 р.).

  4. Висніть висновок, що філософи не могли дізнатися про братство, оскільки вони вже померли до його заснування.

Відповідь:

1) У період діяльності братства (1845–1847 рр.) у Франції існувала Друга імперія, а у Великій Британії — конституційна монархія.
2) Німецькі мислителі Й. Фіхте та Г. Гегель не могли дізнатися про появу братства, оскільки Фіхте помер у 1814 р., а Гегель — у 1831 р., тобто до моменту заснування товариства (грудень 1845 р.).

Завдання 8

Інтерактивна лінія часу

Створіть інтерактивну лінію часу та розмістіть на ній ключові події першого етапу національного відродження. Додайте короткі коментарі з їхнім описом та значенням.

Розв’язання

  1. Запишіть початок діяльності Новгород-Сіверського автономістського гуртка (60-ті рр. ХІХ ст.) як етап формування ідеї автономії.

  2. Позначте 1805 рік — відкриття Харківського університету, що стало каталізатором інтелектуального руху на Слобожанщині.

  3. Вкажіть 1798 рік — вихід «Енеїди» І. Котляревського як перший літературний твір українською мовою.

  4. Запишіть період грудень 1845 — березень 1847 р. як час існування Кирило-Мефодіївського братства та його програми.

Відповідь:

Лінія часу першого етапу національного відродження:
— 1798 р.: вихід «Енеїди» І. Котляревського (початок літературного відродження).
— 60-ті рр. ХІХ ст.: діяльність Новгород-Сіверського автономістського гуртка (формування ідеології автономії).
— 1805 р.: відкриття Харківського університету (розвиток науки та освіти на Слобожанщині).
— грудень 1845 — березень 1847 р.: діяльність Кирило-Мефодіївського братства (формування національної програми та ідеї слов'янської єдності).

Завдання 9

Аналіз причин та зв'язків ідей

1) Деякі вчені вважають, що діяльність Кирило-Мефодіївського братства показала російському уряду небезпеку зростання національної свідомості української спільноти. Чи згодні ви із цим? Чому?
2) Поясніть, як ви розумієте зв'язок між ідеями Просвітництва, романтизмом і діяльністю осередків національного відродження на українських землях у складі Російської імперії.

Розв’язання

  1. Для першого питання: згадайте програму братства («Статут»), яка передбачала створення федерації рівних слов'янських держав і ліквідацію кріпацтва, що загрожувало існуванню імперії.

  2. Для другого питання: поясніть, що Просвітництво дало інструменти для освіти та критики старого ладу, а романтизм — емоційний зв'язок з минулим та мовою народу.

  3. Висніть висновок, що поєднання цих ідей у діяльності осередків (гуртків, братства) призвело до пробудження національної свідомості.

Відповідь:

1) Так, я згоден із цією думкою. Братство виступало за самостійність України, ліквідацію кріпацтва та створення федерації рівних слов'янських держав. Це суперечило політиці Російської імперії, яка прагнула асиміляції українців і збереження статус-кво, тому влада сприйняла це як загрозу.
2) Ідеї Просвітництва (розум, освіта, критика деспотизму) та романтизму (цінність національної мови, історична пам'ять, емоційне ставлення до рідного краю) стали духовним фундаментом для осередків відродження. Вони допомогли інтелігенції сформувати нову національну свідомість та об'єднатися проти спільних проблем.

Завдання 10

Характеристика діяльності Кирило-Мефодіївського братства

Охарактеризувати діяльність товариства за пунктами: 1) роки діяльності; 2) структура; 3) кількість учасників; 4) мета та види діяльності. Результат подати у вигляді структурно-логічної схеми.

Розв’язання

  1. Визначаємо хронологічні межі: організаційне оформлення — початок 1846 року, арешт членів — березень 1847 року.

  2. Описуємо структуру та склад: це було таємне товариство з 12 офіційними членами (братчиками) та близько 100 прихильників на зв'язках. Серед них були письменники, історики, вчені (Куліш, Костомаров, Шевченко тощо).

  3. Формулюємо мету: створення слов'янської федерації християнських республік, ліквідація кріпацтва та станової нерівності, просвітництво українців.

  4. Перелічуємо види діяльності: читання лекцій у навчальних закладах Києва, поширення програмових ідей, збір коштів на відкриття народних шкіл, написання підручників (наприклад, «Повість про український народ» П. Куліша).

Відповідь:

Структурно-логічна схема діяльності Кирило-Мефодіївського братства:

* Роки діяльності: 1846–1847 рр. (з початку 1846 до арешту в березні 1847).
* Структура: Таємне товариство, організоване на основі духовних зв'язків та спільних ідей.
* Кількість учасників: 12 офіційних членів (братчиків) + близько 100 підтримувачів/прихильників.
* Мета та види діяльності:
Мета:* Створення демократичної слов'янської федерації з рівними правами, ліквідація кріпацтва, національне визволення України, поєднання української ідеї з християнськими цінностями.
Види діяльності:* Наукові дослідження, читання лекцій у Києві, поширення програмових документів («Книга буття українського народу», «Статут»), збір коштів на народні школи, написання підручників та літературних творів українською мовою.

Завдання 11

Оцінка історичного періоду відродження

Обговорити тезу: чи можна стверджувати, що в цей період на українських землях у складі Російської імперії відбувався перший період українського національного відродження? Аргументувати відповідь.

Розв’язання

  1. Визначаємо ключові ознаки відродження: розвиток національної культури (література, фольклор), пробудження історичної пам'яті, формування політичних програм.

  2. Перевіряємо наявність цих ознак у 1840-х роках: з'явилися твори українською мовою («Енеїда», «Кобзарь»), історичні праці, літературні альманахи, виникло Кирило-Мефодіївське братство.

  3. Робимо висновок: оскільки саме в цей час відбулося системне формування національної свідомості та створення перших політичних програм, це дійсно був початок (перший етап) відродження.

Відповідь:

Так, можна стверджувати, що цей період є першим етапом українського національного відродження. Це підтверджується комплексом подій: появою літературних творів українською мовою (Котляревський, Шевченко), розвитком історичної науки та фольклористики, створенням перших політичних програм (братство) та формуванням національної свідомості серед інтелігенції. Цей етап заклаў фундамент для подальшого розвитку руху.

Завдання 12

Автобіографія Миколи Костомарова

Дослідити життя та діяльність Миколи Костомарова (на вибір) і написати автобіографію від його імені.

Розв’язання

  1. Визначаю ключові етапи життя для біографії: народження, навчання в Харкові, участь у літературних гуртках та братстві, арешт і заслання.

  2. Описую свої наукові інтереси: дослідження козацької історії, боротьба за визнання української мови та культури.

  3. Формулюю власну позицію: вірю в єдність слов'янських народів, але першочергово ставлю нації України.

  4. Написую текст від першої особи, передаючи емоції та думки того часу.

Відповідь:

Автобіографія Миколи Костомарова

Я — Микола Костомаров, син селянина, який став вченим і патріотом. Народившись на Слобожанщині, я відчув глибоку прихильність до своєї землі та її історії. Навчаючись у Харківському університеті, я знайшов своїх однодумців: Пантелеймона Куліша, Тараса Шевченка, Василя Білозерського. Разом ми створили Кирило-Мефодіївське братство, щоб просвітити народ і зібрати його сили для визволення.

Моє життя присвячено вивченню козацької історії. Я переконаний, що Україна може бути вільною лише в союзі слов'янських народів, але цей союз має базуватися на рівності та демократії. Мій шлях був непростим: нас арештували, засудили до заслання, але це не зламало нашу волю. Навіть у темниці я продовжував думати про майбутнє України, вірячи, що правда переможе.

Завдання 13

Оцінка ролі Тараса Шевченка в національному русі

Висловити власну аргументовану думку щодо тези, що Тарас Шевченко став символом українського національного руху.

Розв’язання

  1. Визначаю основні аргументи: Шевченко писав українською мовою («Кобзарь»), був членом Кирило-Мефодіївського братства, виступав за звільнення кріпацтва та незалежність України.

  2. Аналізую вплив його творів: «Кобзар» став підручником для багатьох поколінь українців, пробудивши інтерес до власної історії та мови.

  3. Оцінюю його особисту позицію: він не боявся загрози з боку влади, був готовий віддати життя заради ідеї свободи, що зробило його прикладом для наслідування.

  4. Формую висновок: Шевченко об'єднав культурну та політичну складові відродження, тому він є символом руху.

Відповідь:

Я згоден із тезою про те, що Тарас Шевченко став символом українського національного руху. Це підтверджується тим, що він першим масово писав літературні твори українською мовою, роблячи її гідною для високих тем. Його участь у Кирило-Мефодіївському братстві та програма «Книги буття українського народу» показали його як політичного діяча. Шевченко виступав за звільнення кріпацтва та визволення України від російської влади, що робило його голосом цілого народу. Його життя і творчість об'єднали культурну, соціальну та політичну складові відродження, тому він є справжнім символом боротьби за свободу та незалежність України.

Наприклад: