Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 243
§ 32. Розвиток освіти та науки. Українська література й мистецтво на початку XX ст
Завдання 1
Низький рівень грамотності
Поясніть, чому рівень грамотності населення України був низьким попри загальний розвиток освіти.
Розв’язання
У Російській імперії уряд забороняв вивчення української мови в школах, що робило отримання освіти важким завданням для більшості.
Багато дітей не могли відвідувати школу через бідність сімей та необхідність працювати з дитинства.
У західних регіонах навчання часто велося іноземними мовами (польською, німецькою, угорською), що також знижувало доступність знань для українців.
Відповідь:
Низький рівень грамотності був викликаний державною політикою заборони української мови в освіті, економічною бідністю населення та навчанням іноземними мовами на Заході.
Завдання 2
Освітня політика влади
Опишіть головний напрям освітньої політики російської влади, визначений Валуєвським циркуляром та Емським указом.
Розв’язання
Валуєвський циркуляр (1863) та Емський указ (1876) забороняли вивчення української мови в школах та видавництво книг нецензурованою мовою.
Російська влада намагалася повністю придушити національну свідомість через обмеження освіти рідною мовою.
Попри це, загальна кількість учнів зростала, але українська мова залишалася під заборонами до кінця XIX ст.
Відповідь:
Головним напрямом освітньої політики була заборона вивчення української мови в школах та обмеження національно-культурного життя.
Завдання 3
Освіта на Західній Україні
Опишіть особливості освіти на західноукраїнських землях (Австро-Угорщина) у кінці XIX – початку XX ст.
Розв’язання
З 1869 року уряд Австро-Угорщини проголосив загальне обов'язкове початкове навчання.
Проте через бідність багато дітей не ходили до школи, а більшість шкіл викладалася польською, німецькою або угорською мовами.
Гімназії з українською мовою навчання працювали лише в Австро-Угорщині на відміну від Російської імперії.
Відповідь:
Освіта була обов'язковою, але часто недоступною через бідність; більшість шкіл велися іноземними мовами, хоча гімназії з українською мовою були лише в Австро-Угорщині.
Завдання 4
Рівень грамотності на початку XX ст
Визначте загальний рівень грамотності серед українського населення та у гірських районах на початок XX ст.
Розв’язання
До кінця XIX ст. рівень грамотності становив близько 20% у селах та 50% у містах.
На початок XX ст. середній показник зріс до близько 40%.
У гірських районах ситуація була значно гіршою, і грамотність становила лише 10%.
Відповідь:
Загальний рівень грамотності на початок XX ст. становив близько 40%, у міських районах він був вищим, а в гірських районах — лише 10%.
Завдання 5
Справа Бейліса та політика царського уряду
Поясніть сутність «справи Бейліса». Проявом якого явища в Російській імперії вона була? Яку головну політичну мету ставив царський уряд, поширюючи антисемітські настрої та організовуючи погроми на українських землях?
Розв’язання
Визначаємо суть справи: це фальсифікована справа проти єврея Мотка Бейліса, звинуваченого у вбивстві хрестителя, яка супроводжувалася масовими погромами на українських землях.
Визначаємо явище: подія була проявом великодержавного шовінізму та державно організованої антисемітської політики царського уряду Російської імперії.
Аналізуємо мету влади: царський уряд прагнув дестабілізувати суспільство, перенаправити народне обурення на єврейську меншину та підтримувати імперські настрої через поширення терору та погромів.
Відповідь:
Сутність справи — фальсифікована кримінальна справа проти Мотка Бейліса, єврея, звинуваченого у вбивстві хрестителя; явище — великодержавний шовінізм та державна антисемітська політика; мета — дестабілізація суспільства, перенаправлення гніву на меншини та підтримка імперських настроїв.
Сторінка 245
Завдання 2 (с. 245)
Чинники зростання мережі університетів
Пояснити причини, чому в другій половині ХІХ ст. зросла кількість університетів (питання ГР 2.2).
Розв’язання
Аналізуємо текст параграфа (стор. 243–245), де йдеться про ставлення урядів до освіти.
Визначаємо, що вищу освіту розглядали як інструмент для підготовки кадрів для різних сфер діяльності держави.
Відповідь:
Мережа університетів зросла, оскільки уряди вважали середню та вищу освіту основою для підготовки фахівців, необхідних для державного управління, господарства, культури та науки.
Сторінка 246
Завдання 3 (с. 246)
Чи відповідає українська література європейським закономірностям?
Чи можна стверджувати, що українська література розвивалася відповідно до закономірностей європейської літератури?
Розв’язання
Визначаємо основні літературні течії початку XX ст.: реалізм, модернізм, символізм, психологізм.
Аналізуємо діяльність письменників (Н. Вороний, група «Молода муза», журналісти «Українська хата»), які свідомо обирали європейські зразки.
Перевіряємо приклади творів («Fata morgana», новели Коцюбинського), де традиційне зображення життя поєднувалося з новими художніми методами.
Відповідь:
Так, українська література розвивалася відповідно до європейських закономірностей, оскільки письменники активно використовували модернізм, символізм та психологізм, орієнтуючись на світові літературні процеси.
Сторінка 247
Завдання 4 (с. 247)
Розвиток українського театру
Чим був зумовлений стрімкий розвиток театрального мистецтва на початку XX ст.?
Розв’язання
Визначте основних керівників труп — братів Тобілевичів (Панаса Саксаганського, Івана Карпенка-Карого та Миколи Садовського).
Запишіть дату заснування першого постійного українського театру в Києві (1907 р.) та значення цього події.
Визначте роль діячів культури з Наддніпрянської України у підтримці театру на західноукраїнських землях.
Відповідь:
Стрімкий розвиток театрального мистецтва був зумовлений діяльністю труп братів Тобілевичів, заснуванням першого постійного українського театру в Києві у 1907 р., а також підтримкою діячів культури з Наддніпрянської України (зокрема М. Кропивницького) на західноукраїнських землях.
Сторінка 249
Завдання 1 (с. 249)
Чинники розвитку освіти
Поясніть, чим був зумовлений розвиток освіти на українських землях у другій половині XIX — на початку XX ст.
Розв’язання
У Наддніпрянській Україні кількість початкових шкіл зросла з 13,5 тис. до 18,7 тис., а в Галичині завдяки праці громади відкрили нові заклади.
Проте державна політика часто обмежувала українську мову навчання, тому розвиток залежав від активності учнів та викладачів університетів.
Відповідь:
Розвиток освіти зумовлений зусиллями української громади (відкриття нових шкіл), політичними змінами після революції 1905–1907 рр. та працею студентських гуртків університетів, хоча державна влада часто обмежувала українську мову викладання.
Завдання 2 (с. 249)
Українські вчені та їхні досягнення
Кого з українських вчених і винахідників початку XX ст. ви знаєте? Які відкриття та винаходи вони зробили? У чому полягав їхній внесок у розвиток світової науки?
Розв’язання
Володимир Вернадський створив учення про біосферу та ноосферу, став першим президентом Української академії наук.
Данило Заболотний визначив шляхи поширення чуми; Ігор Сікорський — винайшов вертоліт; Дмитро Григорович — гідроплан.
Михайло Грушевський написав фундаментальні історичні праці, а Борис Грінченко створив «Словар української мови».
Відповідь:
Вчені: Володимир Вернадський (біосфера, ноосфера), Данило Заболотний (боротьба з чумою), Ігор Сікорський (вертоліт), Дмитро Григорович (гідроплан), Михайло Грушевський (історія України), Борис Грінченко (словник мови). Їхній внесок полягає в тому, що вони зробили відкриття світового рівня в природничих науках, техніці та гуманітарних дисциплінах.
Завдання 3 (с. 249)
Літературні твори початку XX ст
Назвіть відомі вам літературні твори М. Коцюбинського, Лесі Українки, В. Стефаника, О. Кобилянської. Про які проблеми людей і суспільства в них ідеться?
Розв’язання
Микола Коцюбинський написав повісті «Тіні забутих предків» (краса природи, доля народу) та новелу «Fata morgana» (настрої перед революцією).
Леся Українка створила драму-феєрію «Лісова пісня», поеми «Роберт Брюс», а також вірші про волю («Пісні про волю»).
Василь Стефаник написав повість «Сіль» (про життя селян), а Ольга Кобилянська — роман «Наймичка» (проблема жіночої долі).
Відповідь:
Твори: М. Коцюбинського — «Тіні забутих предків», «Fata morgana»; Лесі Українки — «Лісова пісня», «Роберт Брюс», «Осіння казка»; В. Стефаника — «Сіль»; О. Кобилянської — «Наймичка». Проблеми: доля селян, боротьба за волю та гідність, соціальна несправедливість, внутрішній світ людини.
Завдання 4 (с. 249)
Твори мистецтва початку XX ст
Назвіть відомі вам твори мистецтва О. Мурашка, І. Труша, В. Кричевського, К. Малевича.
Розв’язання
Олександр Мурашко створював портрети видатних людей (наприклад, портрет Лесі Українки).
Іван Труш малював ілюстрації до творів Лесі Українки («Лісова пісня») та працював у стилі реалізму.
Федір Кричевський створив картину «Наречена» (1910 р.), а Казимир Малевич — революційну картину «Чорний квадрат на білому тлі».
Відповідь:
Твори мистецтва: О. Мурашка — портрет Лесі Українки; І. Труша — ілюстрації до «Лісової пісні»; В. Кричевського — картина «Наречена» (1910 р.); К. Малевича — картина «Чорний квадрат на білому тлі» (1915 р.).
Завдання 5 (с. 249)
Зміни в системі освіти
Охарактеризуйте зміни в системі освіти на межі ХІХ—ХХ ст. Що їх спричинило?
Розв’язання
Проаналізуй стан освіти в Наддніпрянській Україні: кількість шкіл зросла з 13,5 тис. до 18,7 тис., але вища освіта була недоступною для більшості дітей (навчалися переважно діти дворян та службовців).
Розглянь ситуацію на Західних землях: у Галичині третина сіл не мала шкіл, українською навчалися лише в чотирьох середніх школах, але завдяки громаді кількість закладів зростала.
Визнач фактори змін: революція 1905–1907 рр., діяльність студентських гуртків та громадське фінансування дозволили розширити мережу шкіл, хоча мова викладання часто залишалася іноземною.
Відповідь:
Зміни в системі освіти (зростання кількості початкових шкіл, відкриття українських кафедр університетів) були спричинені зусиллями української громади та революційними подіями. У Наддніпрянській Україні кількість шкіл зросла, але вища освіта була елітарною; на Західних землях українська мова в школах обмежувалася, хоча мережа закладів розширювалася завдяки громадським інвестиціям.
Сторінка 250
Завдання 3 (с. 250)
Літературні твори та їх теми
Назвати відомі твори М. Коцюбинського, Лесі Українки, В. Стефаника, О. Кобилянської та пояснити, про які проблеми людей і суспільства в них йдеться.
Розв’язання
Охарактеризуйте творчість Михайла Коцюбинського (повісті «Тіні забутих предків», «Fata morgana», новели «Сміх», «Коні не винні»): у них зображено життя села, переживання перед революцією 1905–1907 рр., гострі питання людських стосунків та психологізм.
Охарактеризуйте творчість Лесі Українки (драма-феєрія «Лісова пісня», поеми «Роберт Брюс», «Давня казка», вірші): у творах порушуються проблеми свободи, становлення борця за інтереси народу та боротьби проти кріпацтва.
Охарактеризуйте творчість Василя Стефаника (новели «Надбужанка», «Смерть»): зображено трагічне життя селянства, соціальну несправедливість та духовні пошуки.
Охарактеризуйте творчість Ольги Кобилянської (повісті «У синій хаті», «На чужині»): розкривається проблема становища жінки в суспільстві, її прагнення до самостійності та свободи від кріпацтва.
Відповідь:
Михайло Коцюбинський: «Тіні забутих предків» (трагедія українського села), «Fata morgana» (настрої перед революцією), новели «Сміх», «Коні не винні» (людські стосунки). Леся Українка: «Лісова пісня» (свобода духу), «Роберт Брюс», «Давня казка». Василь Стефаник: «Надбужанка», «Смерть» (трагедія селян). Ольга Кобилянська: «У синій хаті», «На чужині» (проблема жіночого визволення).
Завдання 4 (с. 250)
Твори українського мистецтва початку XX ст
Назвати відомі твори О. Мурашка, І. Труша, В. Кричевського, К. Малевича.
Розв’язання
Олександр Мурашко створив портрети видатних діячів культури (Леся Українка, Микола Лисенко) та пейзажі.
Іван Труш працював переважно у стилі реалізму, змалювавши портрет Леся Українки, ілюстрації до «Лісової пісні» та інші твори.
Василь Кричевський створив серію портретів (наприклад, «Наречена») та пейзажів у стилі модернізму.
Казимир Малевич започаткував супрематизм, його найвідомішим твором є картина «Чорний квадрат на білому тлі».
Відповідь:
Олександр Мурашко (портрети Лесі Українки, М. Лисенка); Іван Труш (портрет Леся Українки, ілюстрації до «Лісової пісні»); Василь Кричевський («Наречена», пейзажі); Казимир Малевич («Чорний квадрат на білому тлі»).
Завдання 5 (с. 250)
Зміни в системі освіти на межі століть
Охарактеризувати зміни в системі освіти на межі ХІХ—XX ст. та пояснити причини цих змін.
Розв’язання
У Наддніпрянській Україні кількість початкових шкіл зросла з 13,5 тис. у 1897 р. до 18,7 тис. у 1911 р., а загальна кількість середніх шкіл напередодні Першої світової війни становила 252 заклади.
Попри зростання мережі шкіл, освіту здобували лише 10 % дітей шкільного віку в Київському навчальному окрузі, оскільки половина охочих відмовлялася у прийманні до середніх шкіл.
Причини змін: зусилля української громади та розвиток національного руху сприяли відкриттю нових шкіл, проте соціальна нерівність та політична ситуація (панування інших мов у вищих закладах) обмежували доступ до знань.
Відповідь:
Зростала кількість початкових шкіл (з 13,5 тис. до 18,7 тис.), з'являлися нові середні школи, але освіта була нерівномірною і доступною переважно для дітей дворян; причини — діяльність української громади та загальний культурний прогрес, хоча соціальні бар'єри залишалися.
Завдання 6
Причини реалізму в мистецтві другої половини XIX ст
Назвати причини утвердження реалістичного зображення світу в українському мистецтві другої половини ХІХ ст. та навести факти-підтвердження.
Розв’язання
Художники прагнули висвітлити реальне життя українського народу, його боротьбу за волю та соціальну несправедливість (наприклад, С. Васильківський, М. Мурашко).
Реалізм дозволяв зобразити звичайні сценки з життя села, портрети людей та історичні події без прикрас, що було близько народу (твори І. Труша, М. Пимоненка).
Це підтверджується тим, що майже всі відомі митці того часу (С. Васильківський, М. Мурашко, М. Пимоненко, М. Самокиш) працювали переважно в стилі реалізму, зображуючи селян, природу та історичні події.
Відповідь:
Реалізм утвердився тому, що художники прагнули відобразити повсякденне життя народу, його боротьбу за волю та соціальну несправедливість; це підтверджується творчістю С. Васильківського, М. Мурашка, І. Труша, які зображували селян, природу та історичні події без прикрас.
Сторінка 251
Завдання 7
Сенкан про модернізм
Створіть сенкан (денотатний граф, «хмаринку слів»), що розкриває значення поняття «модернізм» або «авангардизм». Наведіть приклади творів мистецтва в цьому стилі. Які ознаки на це вказують?
Розв’язання
Опишіть суть модернізму коротко (відмова від реалізму, використання геометричних форм).
Назвіть приклади з тексту: «Чорний квадрат» К. Малевича (живопис), роботи О. Архипенка (скульптура), будівлі вокзалів та Бессарабський ринок (архітектура).
Поясніть ознаки: геометричні абстракції, динамічність форм, поєднання правильних об'ємів у скульптурі.
Відповідь:
Модернізм — це новий напрям, що використовує геометрію та абстракцію. Приклади: «Чорний квадрат» К. Малевича (квадрат на білому тлі), роботи О. Архипенка (кубізм у скульптурі), вокзали Львова та Києва, Бессарабський ринок. Ознаки: геометричні фігури, відмова від натуралістичного зображення, динамічність.
Завдання 8
Думка про думку Вернадського
Вчений В. Вернадський писав: «У цілому українці вважають, що свобода української культури обумовлюється саме інтересами російської справи і що зберегти українців як росіян Росія зможе, лише прийнявши їх з усім національно-культурним обличчям». Поясніть, як ви розумієте цю думку. Чи поділяєте ви її? Чому?
Розв’язання
Поясніть зміст думки: Росія була готова визнати українську культуру лише за умови корисності для себе.
Визначте свою позицію: поділяти чи ні (зазвичай це ідея взаємного поваги, що є позитивною).
Обґрунтуйте вибір: свобода культури не може залежати від чужих інтересів; національна самобутність має бути визнана безумовно.
Відповідь:
Ця думка означає, що українці вважали себе залежними від російської волі, а Росія була готова визнати українців лише як частину «російської справи». Я поділяю ідею про те, що культура має розвиватися без умов. Свобода культури не може бути прив'язана до чужих інтересів; національна самобутність має бути визнана незалежно від політичних змін.
Завдання 9
План літератури й театру
Працюємо в парах. Підготуйте розгорнутий план за темою «Українська література і театр у другій половині XIX — на початку XX ст.»
Розв’язання
Складіть план за часом: «Період класицизму та реалізму» (Тобілевичі, Кропивницький, Садовський) — «Період модернізму» (Молода муза, Коцюбинський, Леся Українка).
Додайте розділ про театр: «Розвиток театральних труп та постійних театрів».
Включіть літературу: «Зміни в літературі: від реалізму до модернізму».
Відповідь:
План: 1. Розвиток українського театру (брати Тобілевичі, М. Садовський, М. Заньковецька). 2. Класика репертуару (твори М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого). 3. Поява модернізму в літературі (група «Молода муза», журнал «Українська хата»). 4. Нові течії в прозі (М. Коцюбинський, В. Стефаник, О. Кобилянська). 5. Роль драматургів-новаторів (Леся Українка).
Завдання 10
Віртуальна виставка митця
Працюємо в малих групах. Створіть віртуальну виставку робіт одного з українських митців початку XX ст. Запишіть аудіогід до неї.
Розв’язання
Оберіть митця: Олександр Архипенко (скульптор, архітектор).
Опишіть його стиль: кубізм у скульптурі, супрематизм, використання нових матеріалів (метал, скло).
Напишіть текст аудіогіду: «Добро пожаловать на виставку Олександра Архипенка! Тут ви побачите його роботи в стилі кубізму...»
Відповідь:
(Зразок плану для аудіогіду): Виставка присвячена Олександру Архипенку. Стиль: кубізм, супрематизм, модернізм. Твори: «Карусель П'єро» (скульптура), роботи з металом та склом. Аудіогід: «Добро пожаловать на виставку Олександра Архипенка! Тут ви побачите його роботи в стилі кубізму, де предмети розкладені на геометричні об'єми. Він переніс кубізм у скульптуру та працював з новими матеріалами. Його творчість вплинула на розвиток мистецтва Європи та Америки.»
Сторінка 252
Завдання 7 (с. 252)
Сенкан про модернізм
Створіть сенкан (денотатний граф, «хмаринку слів»), що розкриває значення поняття «модернізм» або «авангардизм». Наведіть приклади творів мистецтва в цьому стилі. Які ознаки на це вказують?
Опишіть його суть коротко (наприклад, «шукання нових форм», «відхід від реалізму»).
Наведіть приклади: картина К. Малевича «Чорний квадрат», скульптура О. Архипенка «Карусель П'єро», архітектура вокзалів у геометрічній формі.
Сформулюйте висновок про те, що ці твори використовують геометричні абстракції та нові матеріали.
Відповідь:
Модернізм — це пошук нових форм, відхід від реалізму. Приклади: «Чорний квадрат» К. Малевича, скульптура О. Архипенка, вокзали у геометрічній формі. Ознаки: геометричні фігури, абстракція, динаміка.
Завдання 8 (с. 252)
Розуміння думки В. Вернадського
Вчений В. Вернадський писав: «У цілому українці вважають, що свобода української культури обумовлюється саме інтересами російської справи і що зберегти українців як росіян Росія зможе, лише прийнявши їх з усім національно-культурним обличчям». Поясніть, як ви розумієте цю думку. Чи поділяєте ви її? Чому?
Розв’язання
Поясніть суть думки Вернадського: він вважає, що українська культура може розвиватися лише тоді, коли влада визнає права українців та дозволяє використовувати їхню мову.
Оцініть цю позицію: згоден, оскільки історично переслідування (заборони, цензура) гальмували розвиток культури, а легалізація (як у Галичині чи на початку XX ст.) сприяла її процвітанню.
Обґрунтуйте власну думку: культура потребує свободи та підтримки державою, інакше вона залишається в підпіллі.
Відповідь:
Думка Вернадського означає, що свобода культури залежить від політики влади щодо мови та ідентичності. Я поділяю цю думку, бо історія показує: переслідування гальмували розвиток, а легалізація (наприклад, у Галичині) дозволила процвітати літературі, театру та мистецтву.
Завдання 9 (с. 252)
План теми «Література і театр
Працюємо в парах. Підготуйте розгорнутий план за темою «Українська література і театр у другій половині XIX — на початку XX ст.»
Розв’язання
Вступ: загальний стан української культури (реалізм, народність).
Література другої половини XIX ст.: Іван Карпенко-Карий, Микола Костомаров, Леся Українка (початок модернізму).
Література початку XX ст.: «Молода муза», журнал «Українська хата», новела, модернізм у прозі (Коцюбинський, Стефанік).
Театр: трупи братів Тобілевичів, заснування першого постійного театру Миколою Садовським (1907), репертуар (Кропивницький, Старицький).
Висновок: поєднання реалізму та модернізму, розвиток професійного мистецтва.
Відповідь:
План: 1) Реалізм другої половини XIX ст. (Карпенко-Карий). 2) Пошук нових шляхів на початку XX ст. (модернізм, «Молода муза»). 3. Ключові постаті: Леся Українка, Микола Коцюбинський. 4) Театр: від аматорських гуртків до постійного театру М. Садовського. 5) Репертуар: класика та сучасні драми.
Завдання 10 (с. 252)
Віртуальна виставка митця
Працюємо в малих групах. Створіть віртуальну виставку робіт одного з українських митців початку XX ст. Запишіть аудіогід до неї.
Розв’язання
Оберіть митця: Казимир Малевич або Олександр Архипенко.
Сформулюйте тему виставки (наприклад, «Геометрія світу» для Малевича).
Опишіть роботи: для Малевича — картина «Чорний квадрат», для Архипенка — скульптура «Карусель П'єро».
Напишіть текст аудіогіду: вітайте відвідувачів, поясніть стиль (супрематизм/кубізм) та значення творів.
Відповідь:
Приклад для Казимира Малевича: Тема — «Світ геометричних форм». Роботи: «Чорний квадрат на білому тлі», композиції з простих фігур. Аудіогід: «Вітаємо у виставці супрематизму! Тут ми бачимо, як художник відмовився від реалізму і використав квадрати та прямокутники, щоб передати суть світу через інтуїцію. Картина «Чорний квадрат» стала символом нового мистецтва».
Сторінка 253
Завдання 7 (с. 253)
Сенкан про модернізм
Створіть сенкан (денотатний граф, «хмаринку слів»), що розкриває значення поняття «модернізм» або «авангардизм». Наведіть приклади творів мистецтва в цьому стилі. Які ознаки на це вказують?
Розв’язання
Сформулюйте визначення модернізму як мистецтва, що шукає нові форми вираження (абстракція, геометрія).
Перелічіть приклади з тексту: «Чорний квадрат» Малевича та «Паризький міський пейзаж» Екстер.
Опишіть ознаки: геометричні абстракції, поєднання простих форм (квадрат, коло), передача інтуїтивних образів.
Відповідь:
Модернізм — нові форми; абстрактний, геометричний; шукає, відмовляється; мистецтво, що передає інтуїцію через прості фігури (квадрат, коло). Приклади: «Чорний квадрат» Малевича (супрематизм), «Паризький міський пейзаж» Екстер (кубізм). Ознаки: геометричні абстракції, відсутність реалістичних деталей.
Завдання 8 (с. 253)
Думка про В. Вернадського
Вчений В. Вернадський писав: «У цілому українці вважають, що свобода української культури обумовлюється саме інтересами російської справи і що зберегти українців як росіян Росія зможе, лише прийнявши їх з усім національно-культурним обличчям». Поясніть, як ви розумієте цю думку. Чи поділяєте ви її? Чому?
Розв’язання
Розшифруйте думку Вернадського: він стверджує, що лише офіційне визнання українців як окремого народу з їхньою культурою дасть їм свободу та захист від знищення.
Поясніть контекст: імперська політика часто сприяла «зросійщенню», тому єдиний шлях — це легалізація національної ідентичності.
Висловіть власну думку: я поділяю цю позицію, оскільки культура не може розвиватися в умовах заборони та переслідувань; визнання прав є основою свободи.
Відповідь:
Я розумію цю думку так, що Російська імперія часто намагалася знищити українську культуру (русифікація), тому єдиний шлях до її збереження — це офіційне визнання українців як окремого народу. Я поділяю цю думку, бо культура не може розвиватися в умовах заборони; свобода полягає у праві на власну мову та ідентичність, а не у приховуванні її під маскою «російськості».
Завдання 9 (с. 253)
План літератури й театру
Працюємо в парах. Підготуйте розгорнутий план за темою «Українська література і театр у другій половині XIX — на початку XX ст.»
Розв’язання
Розділіть план на три частини: Література (поети, прозаїки), Театр (трупи, актори, репертуар), Образотворче мистецтво та архітектура.
У розділі «Література» вкажіть: реалісти (Винниченко) та модерністи (Коцюбинський, Леся Українка, Олесь). Згадайте ключові твори («Тіні забутих предків», «Лісова пісня»).
У розділі «Театр» вкажіть: керівників труп (Карпенко-Карий, Садовський), заснування постійного театру в Києві (1907 р.), репертуар (Кропивницький, Леся Українка).
У розділі «Мистецтво» вкажіть: художників (Жук, Труш, Кричевський), архітекторів (Городецький), нові напрями (кубізм, супрематизм).
Відповідь:
План: 1. Література: а) Реалісти — В. Винниченко («Краса і сила»); б) Модерністи — М. Коцюбинський («Тіні забутих предків»), Л. Українка («Лісова пісня»), О. Олесь («Чари ночі»). 2. Театр: а) Трупи братів Тобілевичів; б) Заснування М. Садовським постійного театру в Києві (1907 р.); в) Репертуар — п'єси М. Кропивницького, Лесі Українки. 3. Образотворче мистецтво: а) Художники — С. Васильківський, І. Труш; б) Архітектори — В. Городецький («Будинок із химерами»).
Завдання 10 (с. 253)
Віртуальна виставка митця
Працюємо в малих групах. Створіть віртуальну виставку робіт одного з українських митців початку XX ст. Запишіть аудіогід до неї.
Розв’язання
Оберіть митця: Олександр Архипенко.
Складіть план аудіогуру: Привітання — Хто він? — Які його роботи? (скульптура «П'єро», робота зі склом/металом) — Чому він важливий? (переніс кубізм у скульптуру).
Напишіть текст аудіогуру: «Вітаємо на виставці Олександра Архипенка! Сьогодні ми бачимо його скульптури, де простір «ожив». Він використовував нові матеріали та кубізм.»
Відповідь:
План аудіогуру для виставки Олександра Архипенка. 1. Привітання: «Ласкаво просимо до віртуальної виставки творів Олександра Архипенка». 2. Про митця: «Видатний скульптор, який переніс кубізм у пластичні мистецтва та «оживив порожній простір». 3. Роботи: «Скульптура „П'єро", роботи зі склом, металом, гіпсом». 4. Висновок: «Архипенко став засновником новітніх напрямів у мистецтві та відкрив нові можливості для скульптури».