Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 31. Наддніпрянська Україна в 1907—1914 рр
Завдання 4 (с. 240)
Великодержавний шовінізм
Навести факти, що доводять поширення великодержавного шовінізму на початку XX ст. (скасування мовних дозволів учителям, закриття видань, цензура театрів, обмеження діяльності «Просвіти», заборона реєстрації товариств, конфіскація «Кобзаря»).
Розв’язання
Перелічимо заборони в освіті та культурі: скасовано дозвіл учителям використовувати українську мову для тлумачення слів, закрито 9 з 18 українських видань (1907 р.), обмежено діяльність театрів.
Розглянемо вплив на громадські організації: «Просвіту» залишилася лише одна у Катеринославі після переслідувань, а в січні 1910 р. заборонили реєструвати будь-які українські та єврейські товариства.
Звернемо увагу на символічні акти приниження: конфіскували повне видання «Кобзаря» Тараса Шевченка і заборонили збирати кошти на пам'ятник поету, хоча це був ювілей його смерті.
Відповідь:
Фактами є скасування мовних дозволів учителям, закриття українських друкованих видань та театральних вистав, обмеження діяльності «Просвіти» (залишилася лише одна осередок), заборона реєстрації українських товариств 1910 року, конфіскація «Кобзаря» та заборона святкування ювілею Тараса Шевченка.
Завдання 5 (с. 240)
Українське питання в Державних думах
Яким був зміст українського питання, що обговорювали на засіданнях III та IV Державних дум? (Склад Думи, ініціативи щодо мови в школах, доля законопроєкту).
Розв’язання
Опишемо склад Думи: у III Державній думі (1907–1912 рр.) переважали великі землевласники та консерватори, українська громада не була створена.
Розглянемо ініціативу 1908 року: було порушено питання про запровадження української мови в початкових школах при обов'язковому вивченні російської.
Пояснимо результат: законопроєкт частково розглянули, потім передали до комісії з народної освіти, де він загубився, а використання української мови було заборонено.
Відповідь:
Зміст українського питання полягав у вимогах щодо автономії та прав на власну культуру. У III Державній думі, де панували консерватори, українців не представляла окрема група. У 1908 р. було порушено законопроєкт про навчання українською мовою в початкових школах, але він загубився в комісії з народної освіти і не був прийнятий.
