Обкладинка: Історія України, 9 клас — Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Історія України · 9 клас

Сторінки 24–27

Історія України, Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 1–5 · 9 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

Сторінка 24

§ 4. Повсякденне життя

Завдання 1

Визначення поняття повсякденне життя

Дати визначення поняттю «повсякденне життя» в історичному контексті.

Розв’язання

  1. Розглядаємо складові повсякденного життя (робота, побут, відносини).

  2. Формулюємо визначення, враховуючи історичний період.

Відповідь:

Повсякденне життя — це щоденна діяльність людей, що включає їхню працю, побут, звички та взаємодію в суспільстві.

Завдання 2

Риси українського менталітету (XVI–XVIII ст.)

Перелічити риси, притаманні українському менталітету у XVI–XVIII століттях.

Розв’язання

  1. Визначаємо поняття ментальності як спільне світобачення.

  2. Виділяємо основні риси: пошана до матері, турбота про землю, любов до Батьківщини.

Відповідь:

Пошана до матері, турбота про рідну землю та любов до Батьківщини.

Завдання 3

Господарювання українського селянства

Описати, як господарювало українське селянство в попередні століття.

Розв’язання

  1. Визначаємо, що майже дві третини території займали родючі чорноземи.

  2. Висовуємо висновок про головне багатство населення та основний вид діяльності — землеробство.

Відповідь:

Селяни господарювали, спираючись на родючі чорноземи, які були головним багатством і основою їхнього життя.

Завдання 4

Становище жінки в період XVI–XVIII ст

Визначити становище жінки в українському суспільстві цього часу.

Розв’язання

  1. Аналізуємо текст параграфа на наявність фактів щодо жінок.

  2. Висовуємо висновок про те, що конкретних даних у наданому матеріалі немає.

Відповідь:

У наданому тексті відсутня інформація про становище жінки в українському суспільстві XVI–XVIII ст.; для повної відповіді потрібно звернутися до додаткових історичних джерел.

Сторінка 25

Завдання 2 (с. 25)

Ключові слова господарства

Визначте десять ключових слів, що характеризують традиційні види господарської діяльності українського селянства наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. (іменники, прикметники, дієслова).

Розв’язання

  1. Проаналізуйте назви видів діяльності: землеробство, городництво, тваринництво.

  2. Визначте інструменти та способи праці: плуг, коса, серп, ручна збірка.

  3. Перелічіть основні культури: жито, пшениця, ячмінь, овес, гречка, просо, картопля, буряки, капуста.

  4. Визначте тварин та птицю: волі, коні, корови, овці, свині, кози, різна птиця.

  5. Виділіть ключові дії та характеристики: вирощували, збирали, тримали, розводили, охороняли традиції.

Відповідь:

землеробство, городництво, тваринництво, плуг, коса, серп, жито, пшениця, картопля, волі (тяглова сила), свині, городництво (жіноча справа).

Сторінка 26

Завдання 3 (с. 26)

Зовнішній вигляд міст і сіл

Описати зміни у вигляді міст (адмінцентри, вулиці, будівлі), структуру поселень (центр, квартали) та особливості сільських осель під імперською владою.

Розв’язання

  1. Опишіть зміни у великих містах: з'явилися цегляні багатоповерхові будинки, адміністративні центри на площі, вулиці замість шляхів.

  2. Поясніть структуру міст: центр (часто замок), квартали та околиці; на місці фортець з'являлися парки.

  3. Опишіть сільську забудову: оселі середніх і незаможних верств були схожі на садиби з городом, а села планували за єдиним зразком із центральною площею.

Відповідь:

У великих містах будували цегляні багатоповерхові будинки та адміністративні центри на площі; у малих містах панували дерев'яні оселі. Місто складалося з центру (часто замку), кварталів і околиць, де замість фортець з'являлися вулиці для прогулянок. Села впорядковували за єдиним зразком: у центрі була площа, від якої розходилися вулиці; оселі середніх і незаможних верств нагадували сільські садиби з городом та садом.

Завдання 4 (с. 26)

Одяг та харчування населення

Визначити характерні ознаки одягу та харчування українців наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. (запитання обривається, але розв'язуємо за загальним контекстом параграфа про повсякденне життя).

Розв’язання

  1. Поясніть, що одяг був традиційним і залежав від соціального статусу та достатку родини.

  2. Опишіть харчування: основними продуктами були зернові культури (жито, пшениця, гречка), овочі (картопля, буряки, капуста) та м'ясні продукти від свійських тварин.

  3. Згадайте про появу нових культур (томати, перець) поруч із традиційними овочами.

Відповідь:

Одяг населення був традиційним і зберігав національні риси, хоча у заможних верств одяг міг бути більш розкішним (з дзеркалами та килимами в інтер'єрах). Харчування базувалося на зернових культурах (жито, пшениця, гречка), овочах (картопля, буряки, капуста, морква) та продуктах тваринництва. Важливим фактором стало впровадження нових культур (томати, перець) поруч із традиційними овочами.

Сторінка 27

Завдання 4 (с. 27)

Одяг і харчування

Укажіть характерні ознаки, притаманні одягу й харчуванню населення українських земель наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

Розв’язання

  1. Одяг: населення носило одяг, де поєднувалися давні народні традиції та нові європейські моди; міщани та багатші люди охоче наслідували західноєвропейський стиль.

  2. Харчування: основними продуктами були вирощені культури (жито, пшениця, картопля) та продукти тваринництва; страви готували переважно вареними або тушкованими на печі.

  3. Деталі харчування: повсякденним раціо були борщ, каші, галушки, вівсяний кисіль; м'ясо споживали рідко (переважно на свята), а молочні страви — частіше.

  4. Напої та заможні верстви: пересічні люди пили настої з трав або заварювали гілки дерев, тоді як заможні верстви вживали чай, каву та замовляли кулінарів із Парижа чи Відня.

Відповідь:

Одяг поєднував народні традиції з європейською модою; харчування базувалося на варених стравах (борщ, каші), м'ясо було рідкістю, напої — настоями трав або чай/кава для багатих.

Завдання 5

Шлюб і становище жінки

Обговоріть та висловіть спільну думку щодо особливостей шлюбно-сімейних відносин і становища жінки наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. (враховуючи, що текст продовжується на наступній сторінці).

Розв’язання

  1. Регулювання відносин: шлюб та сімейне життя керувалися неписаними народними традиціями та нормами церковного права, а не суворими державними законами про рівність.

  2. Становище жінки: офіційно жінки не мали рівних прав із чоловіками; основною причиною цього були міцні патріархальні звичаї та економічна залежність від чоловіка через низький рівень життя.

  3. Психологічний аспект: попри панування патріархату, жінки зберігали повагу та гідність у родині; навіть за умов верховенства батька чи чоловіка, їхнє ставлення до жінок не завжди було принизливим.

  4. Висновок: становище жінки визначалося традицією, а не законодавством про рівність прав, що робило її залежною від родини.

Відповідь:

Відносини регулювалися звичаєвим правом; жінки не мали законної рівності через патріархальні традиції та економічну залежність, але зберігали повагу та гідність у родині.

Наприклад: