Обкладинка: Історія України, 9 клас — Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Історія України · 9 клас

Сторінка 23

Історія України, Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 4–13 · 10 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

§ 3. Місце українських земель у війнах Російської імперії. Доля українського козацтва

Завдання 4

Географічне розташування козацьких утворень та театри війни

1) Покажіть на карті (атласу): Задунайську Січ, Чорноморське, Дунайське та Азовське козацькі війська.
2) Покажіть території, здобуті Російською імперією за підсумками війн 1806–1812 і 1828–1829 рр.
3) Поясніть, чому саме українські землі стали основним театром воєнних дій проти Османської імперії.
4) Визначте стратегічне значення Причорномор'я для обох імперій.

Розв’язання

  1. Задунайська Січ знаходилася в гирлі Дунаю (територія сучасної Румунії, біля міста Галац), Чорноморське військо — на берегах Кубані та Азовського моря, Дунайське військо — між Дністром і Дунаєм, Азовське військо — на південному березі Азовського моря.

  2. Російська імперія здобула Бессарабію (територія між Прутом та Дунаєм) після війни 1806–1812 рр., а також гирло Дунаю та східне узбережжя Чорного моря (включно з Кримом) після війни 1828–1829 рр.

  3. Українські землі були основним театром воєнних дій, оскільки саме через них пролягав кордон між Російською та Османською імперіями, а також через українське Причорномор'я проходила головна артерія зв'язку з Туреччиною.

  4. Для Росії Причорномор'я було стратегічно важливим для контролю над морем та захисту південних кордонів, а для Османської імперії — це була втрата впливу на Чорне море та доступ до Європи через Дунай.

Відповідь:

1) Задунайська Січ (гирло Дунаю), Чорноморське військо (береги Кубані/Чорного моря), Дунайське військо (між Дністром і Дунаєм), Азовське військо (південне узбережжя Азовського моря).
2) Бессарабія (після 1806–1812 рр.), гирло Дунаю та Крим (після 1828–1829 рр.).
3) Українські землі були основним театром воєнних дій через їх розташування на кордоні між Російською та Османською імперіями.
4) Причорномор'я мало стратегічне значення для контролю над морськими шляхами та забезпечення безпеки південних кордонів обох держав.

Завдання 5

Розрахунок термінів існування козацьких утворень

1) Скільки років проіснували: Задунайська Січ, Чорноморське козацьке військо, Азовське козацьке військо?
2) У якому році відзначатимуть 200-річчя ліквідації Задунайської Січі?

Розв’язання

  1. Задунайська Січ існувала з початку 80-х років XVIII ст. (приймемо 1785 р. як точну дату заснування Банатської Січі, але для Задунайської — початок 80-х) до 1828 року. Тривалість: приблизно 43–48 років (залежно від точного року початку в 80-х).

  2. Чорноморське козацьке військо існувало з 1788 по 1920 рік. Тривалість: роки.

  3. Азовське козацьке військо існувало з 1832 по 1864 рік. Тривалість: роки.

  4. Задунайська Січ була ліквідована у 1828 році. Щоб відзначити 200-річчя, потрібно додати 200 років: рік.

Відповідь:

1) Задунайська Січ — приблизно 43–48 років (з початку 80-х рр. XVIII ст. до 1828 р.); Чорноморське козацьке військо — 132 роки; Азовське козацьке військо — 32 роки.
2) 200-річчя ліквідації Задунайської Січі відзначатимуть у 2028 році.

Завдання 6

Хронологія подій на українських землях та в імперіях

Скласти синхронологічну таблицю подій на українських землях та в Російській, Османській і Французькій імперіях. Зробити висновок про місце України у війнах Російської імперії.

Розв’язання

  1. Заповнюємо колонку «Події на українських землях»: 1788–1920 — існування Чорноморського війська; 1828–1868 — Дунайське військо; 1832–1864 — Азовське військо; 1805 — повернення козаків-задунайців до Туреччини.

  2. Заповнюємо колонку «Події в Російській імперії»: 1806–1812 — російсько-турецька війна, Бухарестський мир; 1812 — французько-російська війна, битва під Лейпцигом; 1828–1829 — нова російсько-турецька війна.

  3. Заповнюємо колонку «Події в Османській імперії»: 1806–1812 та 1828–1829 — війни проти Росії; 1828 — віддача гирла Дунаю та Криму.

  4. Заповнюємо колонку «Події у Франції (за Наполеона)»: 1812 — вторгнення в Росію, битва під Лейпцигом.

  5. Висновок: Українські землі були основним театром воєнних дій проти Османської імперії та ареною французько-російського конфлікту, що свідчить про їх стратегічне значення як кордонів та логістичної бази.

Відповідь:

Таблиця (приклад заповнення):
Рік | Події на українських землях | Події в Російській імперії | Події в Османській імперії | Події у Франції
---|---|---|---|---
1806–1812 | Набір до ополчення, воєнні дії на кордоні | Війна з Туреччиєю | Війна з Росією | —
1812 | Створення Українського козацького війська, участь у битві під Лейпцигом | Французько-російська війна, битва під Лейпцигом | — | Вторгнення в Росію
1828–1829 | Участь козаків у переслідуванні французів | Війна з Туреччиєю | Поразка, віддача Криму та гирла Дунаю | Відступ Наполеона

Висновок: Україна була ключовим театром воєнних дій проти Османської імперії та ареною битв проти Франції.

Завдання 7

Асоціативні зв'язки поняття «військове поселення

1) Виділити ключові слова-асоціації до поняття «військове поселення».
2) На їхній основі скласти розповідь про життя у військовому поселенні.

Розв’язання

  1. Ключові слова-асоціації: «земля держави», «військова служба», «сільське господарство», «кантоністи», «безправ'я», «дитяча праця», «повстання».

  2. Розповідь: У військовому поселенні люди жили на землях, що належали державі, і зобов'язувалися працювати на ній та служити в армії. Селян перевели до цього стану примусово, а дітей із семи років відправляли до шкіл кантоністів для навчання військової справи. Це призводило до важких умов життя, бідності та невдоволення, що зрештою викликало повстання, через що систему ліквідували у 1857 році.

Відповідь:

Ключові слова: земля держави, військова служба, сільське господарство, кантоністи, безправ'я, повстання.
Розповідь: Військове поселення поєднувало військову службу з сільськогосподарською працею на землях держави. Поселенцями були солдати та примусово переведені селяни, які жили в безправ'ї. Їхні дітей відправляли до шкіл кантоністів. Такі умови призвели до повстань і ліквідації системи у 1857 році.

Завдання 8

Оцінка метафори «дві гілки

Чи згодні ви з думкою дослідника В. Голобуцького, що нащадки запорожців у ХІХ ст. — це «дві гілки зрубаного дерева»? Обґрунтуйте свою відповідь, порівнявши долю козаків, які залишилися в Російській імперії, та тих, хто пішов до Османської імперії.

Розв’язання

  1. Проаналізуйте долю козаків у Російській імперії: вони отримали землі між Бугом і Дністром, але згодом їх переселяли на Кубань, обмежували права (скасування ради, приватна власність старшини) або переводили до стану селян.

  2. Проаналізуйте долю козаків у Османській імперії: султан надав їм землі в гирлі Дунаю, але не довіряв, вимагав особистої відповідальності за вірність та змушував воювати проти християн.

  3. Сформулюйте висновок: метафора «дві гілки» є доречною, оскільки обидві групи були розрізнені, мали різні умови існування, але залишалися частиною одного козацького роду, що втратив єдине державне утворення (Січ).

Відповідь:

Згоден. Доля нащадків запорожців дійсно поділилася на дві гілки: одна підпорядковувалася російському уряду, інша — османському. Обидві групи зазнавали обмежень та втрати колишньої автономії, що підтверджує метафору «зрубаного дерева».

Завдання 9

Українці у війнах першої половини ХІХ ст

Дослідіть тему «Українці у війнах Російської імперії першої половини ХІХ ст.» та підготуйте доповідь (або текст для презентації/допису), використовуючи факти про ополчення, козацькі полки та участь українців на різних фронтах.

Розв’язання

  1. Опишіть використання ресурсів під час російсько-турецької війни 1806–1812 рр.: вилучення волів, возів, коней та набір до ополчення (понад 14 тис. волів, 6 тис. возів, 4 тис. селян).

  2. Розкрийте роль козаків: чорноморці воювали в Росії, задунайці — в Туреччині; українські полки брали участь у битві під Лейпцигом та штурмі Парижа.

  3. Згадайте про французько-російську війну 1812 р.: українці служили в легіоні Яна Домбровського (Польський Легіон Вісли) та австрійських полках, воюючи проти Росії.

Відповідь:

Українські землі стали основним джерелом ресурсів для російської армії. Під час війни 1806–1812 рр. було вилучено велику кількість сільгосптехніки та людей до ополчення. Козаки воювали як проти Османської, так і проти Французької імперій (навіть одне проти одного). Під час війни 1812 р. українці також служили в арміях Наполеона та Австрії.

Завдання 10

Українці на боці Наполеона

Висвітліть у дописі для соціальних мереж: 1) діяльність українських ополченських полків у складі російської армії; 2) участь населення українських земель на боці Наполеона І, зокрема в легіоні Яна Домбровського.

Розв’язання

  1. Опишіть службу українців у російській армії: набір до пішого земського ополчення (43 тис. селян), формування Українського козацького війська та Мало-російських кінно-козацьких полків.

  2. Опишіть службу українців у ворожої армії: один із двох уланських полків польського «Легіону Вісли» складався з вихідців з Поділля; п'ять із восьми полків австрійської армії генерала Шварценберга — з галичан.

  3. Додайте висновок про трагізм ситуації, коли українці воювали проти своїх земляків на різних фронтах.

Відповідь:

Українські ополченські полки та козацькі дивізії брали участь у переслідуванні французів, битві під Лейпцигом та штурмі Парижа. Натомість частина українців (подільці, галичани) обрала шлях служби в армії Наполеона та Австрії, намагаючись захистити свої права або помститися за тиранію імператора Олександра I.

Завдання 11

Лист від імені козака-рекрута

Напишіть лист до родини від імені українського рекрута або козака, який воює у складі російської армії. Опишіть свої почуття, умови служби та новини з дому.

Розв’язання

  1. Опишіть почуття розлуки та тугу за домом, родиною та рідними місцями.

  2. Розкажіть про умови служби: важкі походи, службу на чужих землях (наприклад, під час переслідування французів), відсутність можливості повернутися додому без дозволу.

  3. Згадайте про долю дітей та майбутнє: якщо ви не повернетеся, діти можуть бути передані війську або стати кантоністами.

Відповідь:

Дорога родинно! Пишу вам з чужих країн, де ми воюємо проти французів. Служба важка, а додому не повертаємось без дозволу генералів. Думки про вас та дітей постійно з нами. Якщо я загину або буду переведений у поселення, пам'ятайте, що діти мої можуть стати кантоністами. Бережіть себе!

Завдання 12

Створення пісні-думи про задунайця

Написати промпт (запит) для штучного інтелекту та описати, як створити пісню-думу «Балада про задунайця» на основі ключових слів долі козаків Задунайської Січі.

Розв’язання

  1. Виділи ключові слова: «задунаєць», «турецька служба», «українська мова», «походи проти християн», «невільність».

  2. Склади промпт для ШІ (приклад): «Напиши баладу-думу українською мовою в стилі народної пісні про козака, який служить у турецькій армії, але змушений говорити лише українською, воює проти своїх земляків і сумує за домом».

  3. Опиши процес: після отримання тексту від ШІ додай власні музичні аранжування або мелодію в стилі козацької пісні.

Відповідь:

Промпт: «Напиши баладу про задунайця, який воює на чужині, змушений говорити українською мовою та бореться проти християн». Створення пісні включає генерацію тексту ШІ та доповнення його музичним оформленням.

Завдання 13

Розіграш діалогу про життя козаків

Ознайомитися з умовами життя в Чорноморському війську та Задунайській Січі, а потім розіграти уявний діалог між двома козаками (одного з Росії, одного з Османської імперії).

Розв’язання

  1. Персонаж 1 (Чорноморець): розповідає про службу на Кубані, захист від кочівників, можливість мати родину та власну землю, але підкорення російському уряду.

  2. Персонаж 2 (Задунаєць): розповідає про службу в Османській імперії, необхідність воювати проти християн, заборону спілкуватися турецькою мовою з адміністрацією та постійні перевірки вірності.

  3. Проведи діалог: кожен висловлює своє ставлення до служби, порівнює умови життя та обговорює трагічну долю українців, розділених кордонами імперій.

Відповідь:

Діалог демонструє контраст між «вільнішим» становищем чорноморців (земля, сім'я) та обмеженою автономією задунайців (війна проти християн, мовний тиск), підкреслюючи трагізм поділу українського козацтва.

Наприклад: