Обкладинка: Історія України, 9 клас — Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Історія України · 9 клас

Сторінки 217–221

Історія України, Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 1–6 · 8 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

Сторінка 217

§ 29. Події революції 1905—1907 рр. на українських землях

Завдання 1

Становище верств населення

Охарактеризувати становище різних верств населення Наддніпрянської України на початку XX ст. (робітники, селяни, інтелігенція).

Розв’язання

  1. Робітники працювали за низькими зарплатами, мали важкі умови праці та відсутність соціальних гарантій.

  2. Селяни страждали від нестачі землі, високих податків та експлуатації поміщиками, що викликало селянські повстання.

  3. Інтелігенція (студенти, вчителі, лікарі) була соціальною базою політичних партій і прагнула розвитку української культури та державності.

Відповідь:

Робітники — тяжкі умови праці; селяни — нестача землі та експлуатація; інтелігенція — основа політичних партій і національного руху.

Завдання 2

Особливості розвитку українського руху

Пояснити особливості розвитку українського руху на Наддніпрянщині на початку XX ст.

Розв’язання

  1. Основною метою було боротьба за національну самовизначеність та політичні права в складі імперії.

  2. Діяльність базувалася на створенні політичних партій (РУП, УНП), культурних товариств та видавництв.

  3. Рух мав три основні течії: соціалістичну, ліберально-демократичну та націоналістичну, які відрізнялися методами боротьби.

Відповідь:

Боротьба за права в складі імперії; створення партій та культурних організацій; наявність трьох політичних течій.

Завдання 3

Національна політика Росії

Охарактеризувати національну політику російської влади щодо українців наприкінці XIX — на початку XX ст.

Розв’язання

  1. Влада обмежувала використання української мови в офіційній сфері, освіті та засобах масової інформації.

  2. Проводилася політика русифікації, спрямована на знищення національної ідентичності українців.

  3. Це викликало зростання невдоволення в суспільстві та спонукало до формування власних політичних організацій для захисту прав.

Відповідь:

Обмеження прав українців; заборона української мови в офіційній сфері; курс на русифікацію суспільства.

Сторінка 218

Завдання 3 (с. 218)

Маніфест 17 жовтня та його наслідки

Опишіть умови загальноросійського політичного страйку на початку жовтня 1905 року, появу робочих рад у Наддніпрянській Україні та зміст Маніфесту імператора Миколи II від 17 жовтня.

Розв’язання

  1. Опишіть загальноросійський політичний страйк у Москві та Санкт-Петербурзі з вимогами демократичних свобод і скликання Установчих зборів, підтриманий понад 120 тис. осіб на Наддніпрянщині.

  2. Поясніть, що через сутички поліція не змогла придушити рух, тому виникли ради робітничих депутатів (перша — у Катеринославі), які стали органами влади робітників, а також утворилися профспілки (разом 280).

  3. Вкажіть, що імператор Микола II 17 жовтня 1905 року оприлюднив Маніфест «Про вдосконалення державного порядку», проголосивши створення виборної Державної думи.

Відповідь:

Під час загальноросійського страйку виникли ради робітничих депутатів, які стали органами влади; імператор Микола II 17 жовтня 1905 року оприлюднив Маніфест про створення Державної думи.

Сторінка 219

Завдання 3 (с. 219)

Головна вимога селян та мотиви повстань

Оцінити активність селянства з перших місяців революції, визначити головну вимогу їхніх виступів (розкрадання майна, захоплення земель), пояснити, чи були всі учасники ідейними революціонерами, та дати відповідь на питання про причини розкрадання майна.

Розв’язання

  1. Визнач, що головна вимога селян полягала у здобутті землі та знищенні поміщицької власності (громили маєтки, захоплювали землі).

  2. Поясни, що не всі селяни були ідейними прихильниками революції: багато хто діяв стихійно через обурення та бажання помсти за минуле гноблення.

  3. Висновки: люди вдавалися до розкрадання майна насамперед як акт помсти поміщикам, які раніше експлуатували їх, а також у зв'язку з невирішеним аграрним питанням.

Відповідь:

Головна вимога — здобуття землі та знищення поміщицької власності; не всі селяни були ідейними революціонерами (багато діяли стихійно); люди розкрадали майна як акт помсти за минуле гноблення.

Завдання 4

Політична спрямованість погромів та роль єврейських дружин

Пояснити, чому погроми 1905–1907 рр. мали відверту політичну спрямованість порівняно з попередніми; описати роль єврейських бойових дружин самооборони під час погромів.

Розв’язання

  1. Поясни, що погроми 1905–1907 рр. були організовані чорносотенцями (монархісти, шовіністи) як політичний акт проти євреїв, на відміну від стихійних погромів минулого.

  2. Опиши роль єврейських бойових дружин самооборони: вони давали відсіч нападникам та захищали жителів міст (особливо в межах осілості).

  3. Висновки: погроми мали політичну спрямованість через використання їх для дестабілізації суспільства та переслідування певних груп населення.

Відповідь:

Погроми мали відверту політичну спрямованість, оскільки були організовані чорносотенцями як інструмент шовіністичної політики; єврейські бойові дружини самооборони давали відсіч нападникам та захищали спільноти.

Сторінка 220

Завдання 1.15

Головна вимога селянських виступів

Якою була головна вимога селянських виступів під час революції? Чи всі селяни, які брали участь у повстанні, були ідейними прихильниками революції? Чому люди вдавалися до розкрадання майна?

Розв’язання

  1. Головною вимогою було отримання землі та знищення поміщицької власності.

  2. Не всі учасники були ідейними революціонерами; це були переважно селяни, які прагнули помсти за свої страждання та бажали захопити майно безпосередньо.

  3. Розкрадання майна відбувалося як стихійна помста поміщикам за їхню експлуатацію та відсутність законних прав на землю.

Відповідь:

Головна вимога — отримання землі. Не всі були ідейними революціонерами, це був стихійний рух помсти. Розкрадання майна було формою помсти поміщикам за тяжкі умови життя та відсутність законних прав на землю.

Сторінка 221

Завдання 6

Результати революції та роль партій

Оцінити значення революції 1905–1907 рр. для України, пояснити чому вона завершилася поразкою, але сприяла реформам та активізації рухів; проаналізувати причини меншого впливу українських партій порівняно з загальноросійськими (РУП/УСДРП) на Наддніпрянщині.

Розв’язання

  1. Визначаємо основний висновок про результат революції: вона завершилася поразкою для повстанців, але спонукала уряд до реформ та активізації суспільного життя.

  2. Перелічуємо позитивні наслідки: сприяння розгортанню українського руху, легалізація національних видань (газет «Хлібороб», «Громадська думка») та культурних товариств («Просвіта»).

  3. Аналізуємо причини слабкості українських партій: РУП була розколена, а УСДРП через співпрацю з РСДРП втратила національну ідентичність (перейшла на російську мову).

  4. Висновкуємо, що ключовими гравцями масового руху були загальноросійські партії (соціал-демократи та есери), а українські організації діяли переважно в культурній сфері або мали менший політичний вплив.

Відповідь:

Революція 1905–1907 рр. завершилася поразкою повстанців і не розв'язала аграрних та національних суперечностей, проте сприяла реформам (Маніфест 17 жовтня) та розвитку українського руху. Українські політичні партії мали менший вплив, ніж загальноросійські, оскільки РУП перебувала у розколі, а УСДРП поступово втратила національний характер через перехід на російську мову та підпорядкування інтересам РСДРП.

Наприклад: