Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 2. Українські території у складі Російської імперії: адміністративно- територіальний устрій, становище населення та імперська політика
Завдання 6 (с. 17)
Хронологія подій та «Межа осілості
1) Яка подія відбулася у Франції в рік запровадження в Російській імперії «межі осілості» для єврейського населення? 2) Через скільки років після запровадження російською владою «межі осілості» було встановлене Консульство у Франції?
Розв’язання
У тексті параграфа знайдемо дату запровадження «межі осілості»: це 1791 рік (сторінка 13, блок про словник та карту).
Пригадаємо ключові події у Франції: у 1789 році почалася революція, а у 1795–1796 роках була створена Перша французька республіка і встановлено Консульство (Наполеон Бонапарт став консулом у грудні 1799 року, але перехід до консульської влади відбувся у 1795 році після падіння Директорії? Ні, Директорія почалася в 1795. Консульство — з грудня 1799. Давайте перевіримо умову завдання: можливо, мається на увазі інша подія або я помилився у даті консульства. У 1791 році у Франції відбулася революція (падіння монархії). Консульство було встановлено у 1799 році. Різниця між 1791 і 1799 — 8 років. Або, можливо, мається на увазі інша подія? У тексті не вказано про консульство. Треба перевірити факти: «Межа осілості» — 1791 р. Консульство у Франції — з грудня 1799 р. Різниця: 8 років. Але часто у шкільних підручниках можуть мати на увазі революцію (1789) або іншу подію. Перечитаємо умову: «Через скільки років після запровадження... було встановлене Консульство». Це фактологічне питання, що вимагає знання історії Франції. 1791 + ? = 1799 (початок Консульату). Відповідь: 8 років. Уточнення: Якщо під «Консульством» мається на увазі період правління Наполеона як консула, то це почалося з грудня 1799 року. Різниця між 1791 і 1799 — 8 років.
Відповідь:
1) У Франції у 1791 році відбулася Революція (падіння монархії, проголошення республіки). 2) Через 8 років (у 1799 році) було встановлене Консульство у Франції.
Завдання 7 (с. 17)
Таблиця адміністративного устрою та населення
Скласти таблицю «Адміністративно-територіальний устрій і населення українських земель у складі Російської імперії». Колонки таблиці: Регіон, Імперський адміністративний устрій, Населення регіону (Склад, Соціальне становище, Національне становище).
Розв’язання
Лівобережна Україна: Губернії — Чернігівська, Полтавська. Населення: українці (95%), євреї; соціальний стан: селяни-кріпаки, нащадки козаків (особисто вільні), поміщики.
Слобідська Україна: Губернії — Слобідсько-Українська (із 1835 р. — Харківська). Населення: українці (86%), росіяни; соціальний стан: селяни, поміщики.
Правобережна Україна: Губернії — Київська, Волинська, Подільська. Населення: українці (85%), поляки (5%), євреї; соціальний стан: селяни-кріпаки, польські поміщики.
Південна Україна: Губернії — Катеринославська, Таврійська, Херсонська. Населення: українці (74%), росіяни (12%), румуни (9%), німці; соціальний стан: селяни-кріпаки, поміщики, міщани.
Відповідь:
Таблиця «Адміністративно-територіальний устрій і населення українських земель»: * Лівобережна Україна: Губернії — Чернігівська, Полтавська. Населення: переважно українці (95%), євреї; соціальний стан: селяни-кріпаки, нащадки козаків (особисто вільні), поміщики. * Слобідська Україна: Губернії — Слобідсько-Українська (із 1835 р. — Харківська). Населення: українці (86%), росіяни; соціальний стан: селяни, поміщики. * Правобережна Україна: Губернії — Київська, Волинська, Подільська. Населення: українці (85%), поляки (5%), євреї; соціальний стан: селяни-кріпаки, польські поміщики. * Південна Україна: Губернії — Катеринославська, Таврійська, Херсонська. Населення: українці (74%), росіяни (12%), румуни (9%), німці; соціальний стан: селяни-кріпаки, поміщики, міщани.
Завдання 8
Політика Російської імперії на українських землях
Обговорити і визначити зміст, методи та ймовірні наслідки політики, яку проводила Російська імперія на українських землях.
Розв’язання
Зміст політики: Російська імперія прагнула створити єдину державу з централізованим управлінням, де панувала російська мова та культура. Українці вважалися «малоросами», їхня історія та мова сприймалися як варіант російської.
Методи: Використовувалися адміністративні заходи (створення губерній), економічний тиск (рекрутська повинність, податки), соціальні обмеження («межа осілості» для євреїв, переселення кримських татар), культурний тиск (заборона української мови в публічному просторі).
Наслідки: Українці втрачали доступ до купецтва та влади, міське населення зросійщувалося, поширювався бюрократизм і свавілля чиновників, що призводило до соціальної напруги та формування національної свідомості як протидії.
Відповідь:
Зміст політики: Російська імперія проводила курс на централізацію та русифікацію (зросійщення) українських земель, вважаючи їх невіддільною частиною Росії. Методи: Використовувалися адміністративний поділ на губернії, економічне тиснення через рекрутську повинність та податки, соціальні обмеження («межа осілості» для євреїв, переселення кримських татар), а також культурний тиск (заборона української мови в офіційній сфері). Наслідки: Зменшення частки українців у купецтві та влади, втрата самобутнього характеру міст, поширення російської мови серед населення, формування комплексу меншовартості серед українців та зростання національної свідомості як реакції на тиск.
Завдання 9
Оцінка становища українських земель на початку ХІХ ст
Оцінити становище українських земель та їхнього населення у складі Російської імперії на початку ХІХ ст.
Розв’язання
Позитивні аспекти: Збільшення кількості населення (особливо на Півдні), розвиток міст та торгівлі, наявність певних прав для поміщиків-дворян.
Негативні аспекти: Кріпосне право для селян, рекрутська повинність, «межа осілості» для євреїв, русифікація (заборона української мови), бюрократизм та свавілля чиновників.
Загальна оцінка: Становище було загалом негативним через обмеження свободи та культури, хоча економічний розвиток міст компенсував частково соціальні труднощі.
Відповідь:
Оцінка становища: На початку ХІХ ст. становище українських земель у складі Російської імперії було суперечливим. З одного боку, спостерігалося зростання населення та розвиток міст; з іншого — панувала кріпосне право, проводилася русифікація (заборона української мови), обмежувалися права національних меншин (наприклад, «межа осілості» для євреїв). Українці втрачали самобутній характер у містах та страждали від бюрократизму та свавілля чиновників.
Завдання 10
Оцінка становища українських земель у складі Російської імперії на початку ХІХ ст
Оцініть становище українських земель та їхнього населення у складі Російської імперії на початку ХІХ ст. (використовуючи метод «Плакат думок»).
Розв’язання
Проаналізуйте політичний устрій: імперія була самодержавством з централізованим управлінням, де влада вимагала повного підпорядкування без урахування національних особливостей.
Оцініть соціальний стан: селянство було кріпацьким, а місцеве самоврядування обмежене; чиновництво часто проявляло свавілля та бюрократизм.
Врахуйте національний фактор: поширювалася русифікація, українську мову знецінювали як «сполщену», а культуру пригнічували, що призводило до формування комплексу меншовартості.
Зверніть увагу на демографічні зміни: населення зростало завдяки переселенцям, але відбувалася колонізація степів та витіснення корінних народів (наприклад, кримських татар).
Відповідь:
Становище українських земель було складним і переважно негативним. Українці жили в умовах політичного тиску, соціальної несправедливості (кріпацтво) та культурного пригнічення через русифікацію. Хоча економічно регіони розвивалися (зростання міст, торгівлі), ці процеси супроводжувалися втратою національної самобутності та обмеженням прав населення імперською владою.
