Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 2. Українські території у складі Російської імперії: адміністративно- територіальний устрій, становище населення та імперська політика
Завдання 1 (с. 16)
Історико-етнографічні регіони Правобережжя
Записати назви губерній, що входили до українського історико-етнографічного регіону Правобережжя (Південно-Західного краю) станом на початок XIX ст.
Розв’язання
У тексті параграфа (сторінка 13) вказано, що Правобережна Україна (Правобережжя) складалася з Київської, Волинської та Подільської губерній.
Ці території також відносяться до історико-етнографічного регіону Правобережжя.
Відповідь:
Київська, Волинська, Подільська губернії.
Завдання 2 (с. 16)
Порівняння адміністративного та етнографічного поділу
Порівняти історико-етнографічний поділ українських земель з адміністративно-територіальним устроєм, запровадженим Російською імперією. Зробити висновок про співпадіння чи розбіжність цих систем.
Розв’язання
Визначаємо етнографічні регіони: Лівобережжя (Чернігівська, Полтавська), Слобожанщина (Слобідсько-Українська/Харківська), Правобережжя (Київська, Волинська, Подільська), Південь (Катеринославська, Таврійська тощо).
Порівнюємо з адміністративними одиницями: імперія створила окремі губернії для кожного регіону, але в межах однієї етнографічної території іноді могли бути розрізані (наприклад, частини земель входили до складу інших губерній), або ж адміністративні кордони не завжди збігалися з природними етнічними межами.
Висновок: Адміністративний устрій відображав політичну структуру імперії, тоді як історико-етнографічний — культурну єдність народів; вони частково перекривалися, але не співпадали повністю.
Відповідь:
Адміністративно-територіальний устрій (губернії) не збігався повністю з історико-етнографічним поділом. Імперія розділяла українські землі на окремі адміністративні одиниці, іноді об'єднуючи різні етнографічні регіони в одну губернію або навпаки — розрізаючи єдиний етнічний регіон між кількома губерніями.
Завдання 3
Спільне й відмінне у становищі регіонів
Визначити спільні та відмінні риси становища населення Лівобережної, Слобідської, Правобережної та Південної України під час імперського правління.
Розв’язання
Визначаємо спільне: на всіх землях панувало самодержавство, селяни були кріпаками, діяла рекрутська повинність, проводилася політика зросійщення та обмеження мови/культури українців.
Визначаємо відмінне: На Лівобережжі українці становили 95% населення; на Правобережжі — 85%, але тут панували поляки; на Слобожанщині — 86% українців, значно більше росіян-меншин; на Півдні частка українців була близько 74%, а також жили німці, румуни та інші колоністи.
Порівнюємо соціальний стан: на Правобережжі поляки мали привілеї, тоді як на інших землях панували російські поміщики або колишні козацька старшина (поміщики).
Відповідь:
Спільне: кріпосне право для більшості селян, рекрутська повинність, політика русифікації та обмеження національної свідомості. Відмінне: етнічний склад (Лівобережжя — переважно українці; Правобережжя — українці + значна польська меншина з привілеями; Слобожанщина — українці + росіяни; Південь — українці + німці, румуни тощо) та соціальна структура (на Правобережжі панувала польська шляхта, на інших землях — російські поміщики).
Завдання 4 (с. 16)
Ставлення влади до населення українських земель
Охарактеризувати ставлення російської імперської влади до населення українських земель. Пояснити, чим воно відрізнялося від перебування в складі Речі Посполитої та доби Гетьманщини. Навести аргументи.
Розв’язання
Аргументи проти: влада забороняла українську мову, вважаючи її спольщеним варіантом російської; поширювався комплекс меншовартості; існувала «межа осілості» для євреїв та обмеження для всіх українців; називали «малоросами»; проводилася політика зросійщення.
Порівняння з Гетьманщиною: тоді була автономія, виборність гетьмана, козацька влада захищала інтереси населення; тепер — військова диктатура генерал-губернаторів та бюрократичний тиск.
Порівняння з Речі Посполитою: там українська шляхта мала права в сеймі, існувала автономія Королівства Руського; в імперії ці права були ліквідовані, а населення підпорядковувалося централізованому управлінню з Москви.
Відповідь:
Ставлення було насильницьким та дискримінаційним (політика русифікації, заборона мови, терміни «малороси», обмеження свобод). Це відрізнялося від Гетьманщини (де була автономія та козацьке самоврядування) і Речі Посполитої (де українська шляхта мала політичні права в сеймі). Аргументи: заборона української мови, обмеження переселення («межа осілості»), відсутність автономії та підпорядкування російському самодержавству.
Завдання 5
Порівняння карт територій
Порівняйте історичні карти українських земель станом на середину XVIII та початок ХІХ ст. (Визначте зміни в адміністративному поділі та складі населення).
Розв’язання
Огляньте карту середини XVIII ст.: там видно кордони Речі Посполитої (Правобережжя, частину Галичини).
Огляньте карту початку ХІХ ст.: Правобережжя, Слобожанщина, Лівобережжя та Південь увійшли до Росії і були розділені на губернії (Київську, Волинську, Подільську тощо).
Зверніть увагу на зміни в населенні: зросла кількість переселенців (німці, росіяни), а також виникли обмеження для євреїв («межа осілості»).
Відповідь:
Основна зміна полягала у переході українських земель від складу Речі Посполитої до Російської імперії та їхньому адміністративному розділенню на губернії. Також суттєво змінився етнічний склад населення через масове переселення та обмеження прав для єврейської спільноти.
Завдання 6
Події в хронології (Франція)
1) Яка подія відбулася у Франції в рік запровадження «межі осілості» (1791 р.)? 2) Через скільки років після цього було встановлено Консульство у Франції?
Розв’язання
Визначте рік запровадження «межі осілості»: 1791 р. У Франції в цей час тривала Революція, у 1792 р. проголошено Республіку, але точний рік Консульства — 1799 р. (або 1804 р., якщо мова про Імперію, але за умовою йдеться про Консульство).
Обчисліть різницю: 1799 - 1791 = 8 років (якщо брати початок Консульства) або 13 років (до Імперії). Найчастіше в шкільних завданнях мають на увазі перехід до Наполеонівської епохи.
Відповідь:
1) У 1791 р. у Франції відбувалися революційні події (встановлення монархії конституційного типу, що швидко змінилася). 2) Консульство було встановлено через 8 років після 1791 р. (у 1799 р.).
Завдання 7
Таблиця адміністративного устрою та населення
Складіть таблицю «Адміністративно-територіальний устрій і населення українських земель у складі Російської імперії». Колонки: Регіон, Імперський адміністративний устрій, Населення регіону (Склад), Соціальне становище.
Розв’язання
Заповніть стовпчик «Регіон»: Лівобережна Україна (Київська, Чернігівська, Полтавська), Слобідська Україна (Харківська), Правобережна Україна (Волинська, Подільська), Південна Україна (Катеринославська, Таврійська).
Заповніть стовпчик «Населення»: для Лівобережжя — 95% українці; для Правобережжя — 85% українців та поляки; для Півдня — українці, росіяни, німці.
Заповніть стовпчик «Соціальне становище»: більшість селян були кріпаками, існували поміщики, євреї мали обмеження («межа осілості»), міщанство зростало в містах.
Відповідь:
Таблиця (текстовий опис): 1. Лівобережна Україна: Губернії — Київська, Чернігівська, Полтавська; Населення — переважно українці (95%); Соціальне становище — кріпацтво, наявність колишніх козаків-поміщиків. 2. Слобідська Україна: Губернії — Харківська (до 1835 р. — Слобідсько-Українська); Населення — українці (~86%); Соціальне становище — кріпацтво, наявність росіян. 3. Правобережна Україна: Губернії — Волинська, Подільська; Населення — українці (85%), поляки (5%), євреї; Соціальне становище — панування польських поміщиків, обмеження для євреїв. 4. Південна Україна: Губернії — Катеринославська, Таврійська, Херсонська; Населення — українці (~74%), росіяни (12%), німці, євреї; Соціальне становище — колонізація степів, кріпацтво, розвиток міст.
