Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 163
§ 23. Українська література та мистецтво. Реалізм. Нові види мистецтва. Церковне життя
Завдання 1
Панівні стилі в мистецтві
Які стилі були панівними в українському мистецтві в першій половині XIX ст.?
Розв’язання
Аналізуємо текст параграфа, де йдеться про мистецтво першої половини XIX ст.
Визначаємо назви художніх напрямів, які в ньому згадуються як панівні.
Відповідь:
Класицизм та романтизм.
Завдання 2
Представники образотворчого мистецтва
Назвіть імена видатних представників українського образотворчого мистецтва першої половини XIX ст. та вкажіть їхні головні здобутки.
Розв’язання
Шукаємо в тексті імена митців (наприклад, К. Трутовський).
Визначаємо їхні твори або жанри, які вони розвивали (портрети, пейзажі).
Відповідь:
К. Трутовський — відомий художник, який створював портрети та пейзажі (зокрема, ілюстрацію до твору Марка Вовчка «Чумак»); інші представники цього періоду працювали в класичній традиції, зображуючи життя народу.
Сторінка 164
Завдання 1 (с. 164)
Розвиток української літератури
Описати перехід від романтизму до реалізму, назвати головних письменників другої половини XIX ст., їхні твори та ідеї (Марко Вовчок, Ганна Барвінок, Степан Руданський, Леонід Глібов, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний).
Розв’язання
Поясни зміну літературного напрямку: романтизм поступився місцем реалізму, який зосереджувався на реальному житті та соціальних питаннях.
Розглянь Марка Вовчка (Марію Вілінську-Маркович), яка у творах «Одарка», «Горпина» піднімала проблему кріпацтва та долі селянок.
Згадай Ганну Барвінок, що переймалася долею простої селянки, Степана Руданського з його народницькими ідеями у гумористичних «Співомовках», Леоніда Глібова — майстра байки.
Опиши Івана Нечуя-Левицького, який реалістично відтворив життя села у повісті «Микола Диря» та «Кайдашева сім'я», і Панаса Мирного, автора роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
Відповідь:
У другій половині XIX ст. панували реалістичні тенденції. Марко Вовчок писала про кріпацтво («Одарка», «Горпина»). Ганна Барвінок зображувала долю селянки. Степан Руданський пропагував просвітництво («Співомовки»). Леонід Глібов був майстром байки. Іван Нечуй-Левицький реалістично описував село («Микола Диря», «Кайдашева сім'я»). Панас Мирний написав соціально-психологічний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
Завдання 2 (с. 164)
Театральне мистецтво та його розвиток
Пояснити причини розвитку театру, описати скасування заборони на українські вистави (1881), умови діяльності труп, створення професійного театру (1882) Марком Кропивницьким, назвати ключових акторів та режисерів.
Розв’язання
Визнач причину розвитку: у 1881 р. уряд Російської імперії скасував заборону на українські вистави, що сприяло відродженню театру.
Опиши обмеження: хоча заборона знята, діяли обмеження — заборонялися п'єси історичного чи соціального змісту, а також гастролі в деяких губерніях (1883 р.).
Розкажи про професіоналізацію: у 1882 р. Марко Кропивницький створив перший український професійний театр «Театр корифеїв» у Єлисаветграді, а згодом його очолив Михайло Старицький.
Назви діячів: до трупи приєдналися Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський, Микола Садовський, Марія Заньковецька, які піднесли акторську майстерність на високий рівень.
Відповідь:
Розвиток театру був зумовлений скасуванням заборони на вистави у 1881 р., хоча діяли обмеження щодо тематики п'єс. У 1882 р. Марко Кропивницький створив перший професійний театр «Театр корифеїв». До колективу входили Михайло Старицький, Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський, Микола Садовський та Марія Заньковецька, які сформували школу акторської майстерності.
Сторінка 165
Завдання 3
Вплив фольклору на музику
Обговорити, як збирання фольклорного матеріалу сприяло розвитку української музики та її наближенню до сучасного європейського мистецтва.
Розв’язання
Визначаємо роль фольклору: він став джерелом мелодій та тем для професійних творів.
Аналізуємо приклади: композитори (наприклад, Микола Лисенко) обробляли народні пісні, поклали на музику твори Тараса Шевченка та створювали опери за мотивами фольклору.
Висновуємо результат: це дозволило українській музиці розвиватися як національній класичній школі, зберігаючи своєрідність і водночас відповідаючи європейським стандартам.
Відповідь:
Збирання фольклору дало композиторам багатий матеріал для створення професійних творів (опер, пісень, симфоній). Обробка народних мелодій дозволила українській музиці розвиватися в європейському стилі, зберігаючи національний колорит.
Сторінка 166
Завдання 4
Ознаки українського образотворчого мистецтва
Укажіть ознаки українського образотворчого мистецтва другої половини XIX — початку ХХ ст.
Розв’язання
Визначаємо основну тенденцію: перехід до реалізму та критичного реалізму (показ життя і недоліків).
Виділяємо ключові теми: побутові сцени села, історичні події Козацької доби, пейзажі рідного краю.
Визначаємо специфічні риси: використання народного орнаменту, прагнення відтворити національний характер.
Відповідь:
Ознаками є реалістичне відображення світу (критичний реалізм), зображення побуту та національного характеру українців, використання історичної тематики (Козацька доба) та народного орнаменту.
Сторінка 168
Завдання 5
Поява фотографії в Україні
Описати час появи фотографії в Україні, перших майстрів (Жак і Шарль-Поль Гербст), їхнє місце діяльності та подальший розвиток студій у великих містах.
Розв’язання
Встановлюємо дату появи фотографії в Україні — літо 1839 року.
Називаємо прізвища перших майстрів (Жак і Шарль-Поль Гербст) та місто їхньої роботи (Київ).
Згадуємо, що згодом фотостудії відкрилися в Одесі та Харкові.
Відповідь:
Фотографія з'явилася в Україні влітку 1839 р. Першими майстрами були французи Жак і Шарль-Поль Гербст, які відкрили фотостудію у Києві; згодом такі студії заснували й у Одесі та Харкові.
Сторінка 169
Завдання 6
Причини відчуження між церквою і парафіянами
Створіть структурно-логічну схему, що демонструє причиново-наслідковий зв'язок між діями влади й церкви та відчуженням між церквою і парафіянами.
Розв’язання
Визначте головну причину: зміна поколінь духовенства та прихід священників, вихованих у російських семінаріях, які не знали українських традицій.
Визначте другу причину: перетворення церкви на інструмент влади, який гасив соціальні конфлікти та пропагував урядові рішення замість духовної опіки.
Сформулюйте наслідок: це призвело до зростання відстані між священниками та простими парафіянами.
Відповідь:
Причини (1) Зміна поколінь духовенства (російська освіта, чужість традицій); (2) Виконання функцій влади (гасіння конфліктів, роз'яснення рішень). Наслідок: Зростання відчуження між церквою і парафіянами.