Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 22. Національне відродження кримських татар. Антиєврейські погроми
Завдання 1 (с. 162)
Виникнення робітничого руху
1) Де й коли виникла перша робітнича організація? 2) Опишіть особливості та прояви розгортання соціал-демократичного та робітничого рухів на українських землях у складі Російської імперії.
Розв’язання
Визначаємо дату і місце виникнення першої організації: 1875 рік, місто Одеса, назва «Південноросійський союз робітників».
Описуємо діяльність союзу: об'єднання близько 250 осіб, поширення нелегальної літератури та організація страйків на заводах Одеси.
Згадуємо подальший розвиток: утворення РСДРП у 1898 році в Мінську з участю українських соціал-демократичних гуртків.
Відповідь:
Перша робітнича організація виникла в 1875 році в Одесі («Південноросійський союз робітників»). Особливостями руху були нелегальна діяльність, поширення літератури та страйки. Соціал-демократичний рух об'єднався у 1898 році в Мінську, створивши РСДРП, яка стала першою загальноросійською партією з активною участю українських представників.
Завдання 2 (с. 162)
Політизація земств
1) Із якою подією пов'язують початок політичної організації земств? 2) Чи можна стверджувати, що земський рух мав деякі спільні цілі з українським національним рухом? Чому?
Розв’язання
Знаходимо подію, що започаткувала політичну організацію: з'їзд у Харкові 1878 року, де вирішили домагатися конституції.
Аналізуємо спільні цілі: земства боролися за лібералізацію, права людини та соціальні реформи, що відповідало інтересам українського національного руху, який також прагнув розвитку освіти та культурного життя.
Відповідь:
Початок політичної організації земств пов'язують із з'їздом у Харкові 1878 року. Земський рух мав спільні цілі з українським національним рухом, оскільки обидва напрямки прагнули соціальних реформ, розвитку освіти, покращення становища населення та обмеження самодержавної влади.
Завдання 3 (с. 162)
Відродження кримських татар
1) Коли розпочалося кримськотатарське національне відродження? 2) Як воно відбувалося? 3) Яку роль у ньому відіграв І. Гаспринський?
Розв’язання
Визначаємо час початку відродження: 80-ті роки XIX століття під впливом ідей «молодих турків».
Описуємо процеси: боротьба з клерикалізмом, покращення освіти, захист прав жінок та зміна соціальної структури.
Характеризуємо роль Ісмаїла Гаспринського: він видавав газету «Терджиман» (з 1883 р.), пропагував толерантність, рівноправ'я та світський характер освіти, відкидаючи насильство.
Відповідь:
Кримськотатарське національне відродження розпочалося у 80-х роках XIX століття. Воно відбувалося через боротьбу з клерикалізмом, розвиток освіти та захист прав жінок. Ісмаїл Гаспринський відіграв ключову роль: він видавав газету «Терджиман», пропагував ідеї толерантності, рівноправ'я та світського виховання, відкидаючи насильницькі методи.
Завдання 4 (с. 162)
Ключові поняття про погроми
Наведіть ключові слова, які розкривають зміст понять «погром», «антисемітизм», «сіонізм».
Розв’язання
Розглядаємо поняття «погром»: це короткочасна масова насильницька акція, що супроводжується вбивствами, грабунками та релігійною нетерпимістю.
Аналізуємо термін «антисемітизм»: форма національної та релігійної нетерпимості, що проявлялася у переслідуванні, обмеженні прав та фізичному знищенні євреїв.
Описуємо суть «сіонізму»: єврейський націоналізм, рух за створення єврейської держави на території Палестини.
Відповідь:
«Погром» — масова насильницька акція проти євреїв з вбивствами та грабунками; «антисемітизм» — нетерпимість, переслідування та обмеження прав євреїв; «сіонізм» — рух за створення єврейської держави в Палестині.
Завдання 5
Причини погромів 1881–1884 рр
Поясніть причини антиєврейських погромів у період 1881—1884 років, використовуючи факти про вбивство царя та зміну політики влади.
Розв’язання
Визначаємо ключову подію: у лютому 1881 року було вбито царя Олександра II.
Аналізуємо реакцію суспільства: виникла хвиля звинувачень євреїв у «бунтівних» діях та експлуатації населення.
Визначає роль влади: імператор Олександр III офіційно підтримав ці настрої, скасував реформи попередника та посилив обмеження для євреїв (закони про «межу осілості»).
Відповідь:
Головною причиною погромів 1881–1884 рр. стало вбивство царя Олександра II, після чого суспільство винуватило євреїв у злочині. Ця думка була офіційно підтримана новим імператором Олександром III, який скасував послаблення прав і посилив обмеження для єврейського населення, що сприяло розпалюванню ненависті та організації насильницьких акцій.
Завдання 6
Концепція «їдишкейт» і «дойкейт
Поясніть, як ідеї їдишкейту (єврейськість) та дойкейту (німецькість/західність) у програмі «Бунду» відображали проблему національної ідентичності євреїв Східної Європи.
Розв’язання
Розглядаємо термін «їдишкейт»: це ідея захисту єврейської мови (їдиш), традицій та культури східноєвропейських євреїв від ассимиляції.
Розглядаємо термін «дойкейт»: це прагнення до демократії, прав людини та соціальних реформ у дусі західної цивілізації.
Висновкуємо про роль: поєднання цих ідей дозволяло євреям зберігати національну самосвідомість, одночасно виступаючи проти дискримінації та за рівноправ'я у суспільстві.
Відповідь:
Ідеї «їдишкейту» та «дойкейту» у програмі «Бунду» відображали дихотомію національної ідентичності євреїв Східної Європи. «Їдишкейт» означав захист внутрішньої єврейської культури, мови та традицій, тоді як «дойкейт» вказував на прагнення до загальноєвропейських цінностей (соціалізм, демократія). Це поєднання дозволяло партії відстоювати права єврейської меншини, боротися з антисемітизмом і одночасно інтегруватися в загальний політичний процес Європи.
Завдання 7
Географія погромів та земств
Покажіть на карті атласу міста, у яких відбулися антиєврейські погроми, та губернії, де діяльність земського руху була найвпливовішою. (Опис для виконання завдання без карти).
Розв’язання
Відкриваємо карту атласу за підручником «Історія України» (9 клас), розділ про Російську імперію.
Знаходимо на карті міста Одеса, Київ, Єлисаветград (Кропивницький), Балта та інші, де згадані погроми, і позначаємо їх маркерами або кольоровим олівцем.
На тій самій карті знаходимо Чернігівську, Харківську та Полтавську губернії (або відповідні області) і виділяємо їх як зони активної діяльності земств.
Відповідь:
Оскільки я не можу побачити вашу карту атласу, я надам опис місць для позначення. На карті Російської імперії (або України) потрібно знайти та позначити міста: Одеса, Аккерман (Білгород-Дністровський), Єлисаветград (Кропивницький), Варшава, Балта, Київ, Сміла, Летичів. Губернії з найвпливовішим земським рухом: Чернігівська, Харківська, Полтавська. У ВІДПОВІДІ вкажіть ці назви на вашій карті.
Завдання 8
Утиски та обмеження для євреїв
Наведіть приклади утисків, які діяли щодо євреїв у Російській імперії, згідно з текстом параграфа.
Розв’язання
Визначаємо правові обмеження: діяли правила «межі осілості», які забороняли євреям жити, навчатися та працювати в певних місцях поза межами спеціальних зон.
Визначаємо соціальні обмеження: існували обмеження на доступ до освіти та професійної діяльності для єврейського населення.
Визначаємо насильницькі акції: погроми супроводжувалися вбивствами, грабунками, зґвалтуваннями та руйнуванням майна (наприклад, у Балті було зафіксовано 211 поранених і 12 убитих).
Відповідь:
До євреїв у Російській імперії діяли різні утиски. Основним правовим обмеженням були правила «межі осілості», які суворо контролювали місце проживання, навчання та види професій. Додатково існували соціальні бар'єри, що заважали доступу до освіти та кар'єрного росту. Найжорстокішим проявом утисків були антиєврейські погроми (1821, 1859, 1871, 1881–1884 рр.), під час яких відбувалися вбивства, грабунки та руйнування житла, а також державна політика дискримінації, що посилювалася після 1881 року.
Завдання 9
Аналіз кримськотатарського відродження
Проаналізувати кримськотатарське національне відродження, визначити його головні цілі й досягнення, пояснити вплив на культуру, освіту та політичне життя.
Розв’язання
Головні цілі руху включали звільнення селян від гноблення, захист національної самосвідомості, боротьбу з клерикалізмом та підвищення рівня освіти.
Досягненнями стали поява першої національної газети «Терджиман», впровадження світського характеру навчання та розробка нових методик грамотності («Учитель дітей»).
Ці процеси змінили культуру, зробивши її менш релігійною, модернізували освіту через введення латиниці та світських предметів, а політичне життя збагатили представництвом татар у місцевих органах влади.
Відповідь:
Головна мета — національне пробудження та соціальна реформа; досягнення — створення газети «Терджиман», розвиток світської освіти; вплив — модернізація культури, освіти та політики.
Завдання 10
Дії земств як бунт проти влади
Пояснити думку щодо того, чому уряд сприймав деякі дії земств як бунтівні.
Розв’язання
Земства складалися переважно з поміщиків, які були прихильниками ліберальних ідей, таких як вільний ринок та права людини.
Вони виступали за створення Державної думи та конституції, що суперечило принципам самодержавства.
Після вбивства царя Олександра II уряд сприйняв їхні пропозиції як змову проти влади, оскільки це могло призвести до революційних змін або обмеження царської влади.
Відповідь:
Уряд бачив у ліберальних земствах загрозу самодержавству через їхні вимоги конституції та реформ, які суперечили імперській ідеології.
Завдання 11
Роль газет у розпалюванні погромів
Пояснити роль газет у розпалюванні антиєврейських погромів.
Розв’язання
Після вбивства царя Олександра II преса почала активно поширювати чутки про єврейську змову проти монарха.
Газети підкреслювали економічні труднощі селян і звинувачували євреїв у їхній експлуатації, що розпалювало ненависть.
Публікації створювали враження, що погроми дозволені або навіть підтримуються владою, що сприяло масовому насильству та грабункам.
Відповідь:
Газети розпалювали погроми, поширюючи чутки про єврейську змову, дискредитуючи євреїв у суспільстві та легітимізуючи насильство проти них.
Завдання 12
Звернення поміщика-ліберала до земства
Написати коротке звернення від імені поміщика-ліберала до інших членів земства з закликом підтримати запровадження конституції.
Розв’язання
Шановні колеги! Наше земство має велику відповідальність перед народом, і ми повинні діяти разом заради його добробуту.
Запровадження конституції гарантує права людини, стабільність та розвиток економіки без ризику революційних потрясінь.
Давайте підтримати реформи та створити Державну думу, щоб показати світові, що Російська імперія готова до цивілізованого розвитку.
Відповідь:
Шановні колеги! Для стабільності та добробуту нашого краю необхідно підтримати запровадження конституції та створити Державну думу, що гарантує права всіх громадян і запобігає революційним потрясінь.
Завдання 13
Аналіз причин поразки земств
Напишіть есе «Чому земства були приречені на поразку в боротьбі із самодержавством?».
Розв’язання
Визначте головну причину конфлікту: суперечність між ліберальними ідеями земств (конституція, права людини) та політикою самодержавства (абсолютна влада царя).
Опишіть конкретні дії уряду: обмеження представництва недворян, контроль губернаторів, заборона журналів та переслідування діячів.
Висновки: поясніть, що без підтримки влади будь-які реформи були неможливими, а спроби компромісу часто призводили до розгрому організацій.
Відповідь:
Земства були приречені на поразку, оскільки їхня діяльність суперечила фундаментальним принципам самодержавства. Царська влада вважала будь-які спроби обмежити її повноваження (наприклад, створення Державної думи чи конституції) загрозою існуванню імперії. Закон 1890 року фактично паралізував опозиційний рух, а дії земств часто кваліфікували як «бунтівні» та припинялися під контролем губернаторів. Лише за умови повного підкорення волі царя земства могли існувати, але це робило їх безсилими інструментом реформ.
Завдання 14
Роль преси у погромах
Працюємо разом. Яку роль у розпалюванні погромів відіграли газети?
Розв’язання
Розгляньте механізм поширення паніки: преса розповсюджувала чулки про «єврейський змову» після вбивства царя Олександра II.
З'ясуйте ставлення влади: уряд часто ігнорував або замовчувати факти, що дозволяло чуткам поширюватися без перевірки.
Висновок: газети формулювали стереотипи та виправдовували насильство, перетворюючи погроми на масову акцію за «дозволом» суспільства.
Відповідь:
Газети відіграли вирішальну роль у розпалюванні погромів, поширюючи фальшиві новини та стереотипи про євреїв як винних у економічних труднощах чи вбивстві царя. Преса створювала атмосферу ненависті та страху, що спонукало населення до насильницьких дій. Влада часто мовчала або навіть фактично підтримувала ці публікації, не заперечуючи проти чутків про «єврейську змову», що давало погромникам відчуття законності їхніх вчинків.
Завдання 15
Еміграція євреїв після погромів
Поясніть, чому погроми спричинили масову еміграцію євреїв. Люди ставали перед вибором: боротися чи залишити Батьківщину. Що, на вашу думку, було складнішим?
Розв’язання
Опишіть наслідки погромів: масові вбивства, грабунки та руйнування будинків робили життя в імперії неможливим.
Поясніть причини еміграції: євреї обирали між безпечним життям за кордоном (США, Палестина) і постійним страхом насильства вдома.
Оцінка вибору: хоча боротьба була ризикованою, масова еміграція стала найбільш поширеним рішенням через відсутність державного захисту та системну дискримінацію.
Відповідь:
Погроми 1881–1884 років спричинили масову еміграцію євреїв, оскільки вони руйнували відчуття безпеки та економічну стабільність громади. Люди змушені були обирати між життям у постійному страху за власне життя та майно або міграцією до країн, де їх не переслідували (США, Палестина). На мою думку, складнішим було залишитися в Батьківщині: хоча боротьба супроводжувалася ризиком, вона давала шанс на збереження ідентичності та спільноти, тоді як еміграція означала розрив коріння, втрату родинних зв'язків та необхідність повної адаптації до чужої культури без гарантії успіху.
