Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 20. Український національний рух наприкінці 50 — у 60-х рр. XIX ст
Завдання 5
Байдужість українців до польського повстання
Обговорити та висловити аргументовану думку, чому українське населення переважно залишилося байдужим до боротьби польських повстанців (1863–1864 рр.). Повстання мало на меті відновлення Польщі в кордонах 1772 р. без чітких соціальних реформ.
Розв’язання
Визнач основну мету польських повстанців — відновлення незалежної Польщі в кордонах 1772 року без гарантій скасування кріпацтва для українського селянства.
Порівняй цілі повстання з інтересами українського населення, яке страждало від гноблення та бажало власної державності чи соціальної справедливості.
Обґрунтуй, чому відсутність соціальних реформ та підтримка іноземного панування викликала байдужість українців до цього виступу.
Відповідь:
Українське населення залишилося байдужим, оскільки повстання не пропонувало скасування кріпацтва та соціальних реформ на користь українського селянства; відновлення кордонів 1772 року означало повернення до системи панування польської шляхти без вирішення українських національних проблем.
Завдання 6
Ланцюжок подій до завершення громадівського руху
Створити логічний ланцюжок подій, який призвів до завершення першого етапу громадівського руху (арешти діячів, закриття організацій, Валуєвський циркуляр).
Розв’язання
У 1862 році російська влада, вважаючи український рух загрозою імперії, провела масові арешти діячів (П. Чубинський, С. Ніс, О. Кониський) та змушувала вчених відмовлятися від посад.
Заборонили діяльність Полтавської та Чернігівської громад, закрили недільні школи та видавництва (журнал «Основа», газета «Чернігівський листок»).
У липні 1863 року міністр внутрішніх справ Петро Валуєв видав таємний циркуляр, який офіційно забороняв публічно вживати слова «українець» та «українська мова», що остаточно припинило легальну діяльність громадівців.
Відповідь:
1) Арешти діячів (1862); 2) Заборона громад та закривання шкіл/видань; 3) Валуєвський циркуляр (липень 1863), що забороняв українську мову в публічному просторі.
