Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 141
§ 20. Український національний рух наприкінці 50 — у 60-х рр. XIX ст
Завдання 1
Особливості руху в першій половині XIX ст
Описати особливості українського національного руху на Наддніпрянщині в першій половині XIX ст. та форми його розгортання (питання ГР 1 з початку параграфа).
Розв’язання
Визнач основні форми: літературна творчість (видавництво книг), етнографічні дослідження та створення тайних товариств (братств).
Опиши головну особливість: рух розвивався в умовах жорсткого цензури та політичних переслідувань, тому діячі зосереджувалися на культурі.
Відповідь:
Основні форми — літературна творчість, етнографія, створення тайних товариств. Особливість — це культурницький етап без політичних вимог до влади через жорстку цензуру.
Завдання 2 (с. 141)
Події відродження руху (кінець 50-х – початок 60-х рр.)
Визначити події, пов'язані з відродженням українського національного руху наприкінці 50-х — на початку 60-х років XIX ст. (питання ГР 1 зі сторінки 141).
Розв’язання
Вкажи на причини відродження: лібералізація суспільно-політичного життя в умовах підготовки до скасування кріпацтва.
Переліч ключові події: повернення членів братства (1857), заснування друкарні П. Кулішем, видання альманаху «Хата» (1858), створення першої української громади в Санкт-Петербурзі (1859), запуск журналу «Основа» (1861).
Відповідь:
1) Лібералізація суспільного життя перед скасуванням кріпацтва; 2) Повернення членів Кирило-Мефодіївського братства до Санкт-Петербурга (1857); 3) Заснування П. Кулішем друкарні та спроба видати альманах «Хата» (1858); 4) Створення першої української громади в Санкт-Петербурзі (1859); 5) Вихід першого номера журналу «Основа» (січень 1861).
Сторінка 142
Завдання 2 (с. 142)
Відродження українського руху
Назвіть події, що стали поштовхом до відродження українського національного руху наприкінці 50-х — на початку 60-х рр. XIX ст., та перелічте ключові кроки діячів у Санкт-Петербурзі (створення друкарні, альманаху «Хата», заснування першої громади, видання журналу «Основа»).
Розв’язання
Поштовхом до відродження стала лібералізація суспільного життя та підготовка до скасування кріпацтва.
У 1858 р. П. Куліш заснував друкарню для видання творів української літератури та спробував започаткувати альманах «Хата».
У 1859 р. було створено першу українську громаду — культурно-освітню організацію, до якої увійшли О. Кістяківський, Д. Каменецький, М. Стороженко та брати Лазаревські.
Незабаром після цього в Києві, Харкові, Полтаві, Чернігові та Одесі з'явилися інші громади.
У 1861 р. В. Білозерський став редактором журналу «Основа», перший номер якого вийшов у січні цього року.
Відповідь:
Поштовхом стали лібералізація суспільного життя та підготовка до скасування кріпацтва. Ключові події: 1858 р. — заснування друкарні П. Кулішем та спроба видання альманаху «Хата»; 1859 р. — створення першої української громади в Санкт-Петербурзі; 1861 р. — початок видання журналу «Основа».
Сторінка 143
Завдання 1 (с. 143)
Оцінка діяльності Київської громади
За джерелом (Жандармський звіт про діяльність Київської громади, 1861 р.) оцінити ставлення влади до організації та визначити її основну мету та підтримувачів.
Розв’язання
Визначаємо оцінку влади: у звіті діяльність громади описується як небезпечна для монархії, а її членів називають «пристрасними вільнодумцями», які прагнуть шкодити імперії.
Визначаємо мету та підтримувачів: жандарми стверджують, що метою є здобуття свободи Малоросії та зближення з простим народом; підтримкою вважають поширення української мови, видавання журналу «Основа», існування школи та написання історії України.
Відповідь:
1) Оцінка: діяльність оцінювалася негативно як загроза монархії; 2) Мета: здобуття свободи Малоросії, просвіта народу українською мовою; 3) Підтримувачі (згідно зі звітом): «товариство малоросів», молоді студенти та інтелігенти.
Завдання 2 (с. 143)
Легальність та культурницька діяльність Київської громади
Навести факти, які доводять, що діяльність Київської громади була легальною за формою та культурницькою за змістом у період 1861–1863 рр.
Розв’язання
Факт легальності: у жовтні 1859 р. голова Київського освітнього округу Микола Пирогов офіційно дозволив відкрити першу недільну школу для дорослих, що свідчить про дозвіл влади на діяльність.
Факти культурницького змісту: громадівці займалися лише освітою (відкриття шкіл, підготовка учителів), видавництвом підручників українською мовою («Арифметика», «Українські прописи»), публічними лекціями та бібліотеками.
Додаткові факти: діяльність поширювалася на друкування творів Тараса Шевченка, Марка Вовчка та інших письменників, а також на збір фольклору; жодних фактів про політичні виступи чи збройну боротьбу у звітах не зафіксовано.
Відповідь:
Діяльність була легальною через офіційний дозвіл відкриття недільної школи та культурницькою через фокус на освіті, видавництво підручників українською мовою, читання літератури та лекції без збройного опору.
Сторінка 144
Завдання 5
Байдужість українців до польського повстання
Обговорити та висловити аргументовану думку, чому українське населення переважно залишилося байдужим до боротьби польських повстанців (1863–1864 рр.). Повстання мало на меті відновлення Польщі в кордонах 1772 р. без чітких соціальних реформ.
Розв’язання
Визнач основну мету польських повстанців — відновлення незалежної Польщі в кордонах 1772 року без гарантій скасування кріпацтва для українського селянства.
Порівняй цілі повстання з інтересами українського населення, яке страждало від гноблення та бажало власної державності чи соціальної справедливості.
Обґрунтуй, чому відсутність соціальних реформ та підтримка іноземного панування викликала байдужість українців до цього виступу.
Відповідь:
Українське населення залишилося байдужим, оскільки повстання не пропонувало скасування кріпацтва та соціальних реформ на користь українського селянства; відновлення кордонів 1772 року означало повернення до системи панування польської шляхти без вирішення українських національних проблем.
Завдання 6
Ланцюжок подій до завершення громадівського руху
Створити логічний ланцюжок подій, який призвів до завершення першого етапу громадівського руху (арешти діячів, закриття організацій, Валуєвський циркуляр).
Розв’язання
У 1862 році російська влада, вважаючи український рух загрозою імперії, провела масові арешти діячів (П. Чубинський, С. Ніс, О. Кониський) та змушувала вчених відмовлятися від посад.
Заборонили діяльність Полтавської та Чернігівської громад, закрили недільні школи та видавництва (журнал «Основа», газета «Чернігівський листок»).
У липні 1863 року міністр внутрішніх справ Петро Валуєв видав таємний циркуляр, який офіційно забороняв публічно вживати слова «українець» та «українська мова», що остаточно припинило легальну діяльність громадівців.
Відповідь:
1) Арешти діячів (1862); 2) Заборона громад та закривання шкіл/видань; 3) Валуєвський циркуляр (липень 1863), що забороняв українську мову в публічному просторі.
Сторінка 145
Завдання 6 (с. 145)
Вплив Валуєвського циркуляра на українську мову
Обговоріть і визначте, який вплив мав Валуєвський циркуляр на розвиток української мови. Поясніть свою думку.
Розв’язання
Визначаємо основні обмеження циркуляра: заборона друкувати наукову, релігійну та навчальну літературу українською мовою; заборона використання мови в школах і державних установах.
Аналізуємо наслідки для розвитку мови: українська мова була позбавлена функції офіційної, наукової та освітньої, що призвело до зменшення кількості видань (як видно з графіка) та обмеження можливості систематичного вивчення мови.
Висновуємо вплив: циркуляр сповільнив розвиток української літературної мови, перетворивши її на «наріччя», і заборонив поширення просвітницьких ідей через друковані засоби масової інформації.
Відповідь:
Валуєвський циркуляр завдав критичного удару по українській мові, позбавивши її статусу мови освіти, науки та культури. Це призвело до різкого зменшення кількості українських видань (освітніх та релігійних) і сповільнило розвиток літературної мови, оскільки дозволялося використовувати її лише як простонародну говірку в етнографії чи художній літературі.