Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 133
§ 19. Повсякденне життя. Розвиток освіти й науки
Завдання 1
Прояви модернізації у побуті
Опишіть зміни, що зазнало повсякденне життя в другій половині ХІХ ст. порівняно з першою половиною цього століття (урбанізація, роль жінки, освіченість).
Розв’язання
Визначте ключові галузі змін: урбанізація, соціальна роль жінки, освіта.
Опишіть зміни в містах: поява електричного освітлення, телефонів, каналізації, нових видів транспорту та курортів.
Опишіть зміни середнього стану: використання грамофонів, велосипедів, прагнення до вищої освіти для дітей.
Згадайте про нижчі версти міст: зростання кількості робітників та переселення селян.
Опишіть зміни в селах: перехід на фабричні тканини, появу трикамерних хат, поширення промислового взуття.
Відповідь:
Повсякденне життя змінилося через урбанізацію та модернізацію. У містах заможні версті мали електричне освітлення, телефон, каналізацію та доступ до курортів; середній стан купував новинки ( грамофони, велосипеди) і дбав про освіту дітей; нижчі версти міст зростали завдяки переселенню селян. У селах зміни були повільнішими: одяг стали робити з фабричних тканин, хати ставали трикамерними, а взуття — промисловим.
Завдання 2
Правила навчальної гри «Шість запитань
Сформулюй правила гри для пари учнів та учениць, де вони мають скласти шість запитань до матеріалу параграфа, обмінятися ними та відповісти протягом визначеного часу.
Розв’язання
Учні утворюють пари та вивчають матеріал параграфа.
Кожна пара формулює шість запитань, що потребують короткої відповіді.
Пари обмінюються аркушами з питаннями.
За визначений час учні відповідають на питання свого партнера.
Відповідь:
Правила гри такі: пари учнів складають за матеріалом параграфа шість запитань, що потребують короткої відповіді. Після цього вони обмінюються аркушами й протягом визначеного часу відповідають на питання, складені партнером.
Завдання 3
Соціальні зміни після реформ
Поясніть, як реформи 60—70-х рр. ХІХ ст. змінили соціальну структуру суспільства (які стани зникли/змінювалися, які з'явилися).
Розв’язання
Визнач старі стани, що зазнали змін або зникли (кріпак).
Визнач нові верстви суспільства (буржуазія, робітництво, інтелігенція).
Опиши зміни у становищі дворянства та селянства.
Відповідь:
Реформи 60—70-х рр. ХІХ ст. призвели до зникнення кріпацтва як стану. Старі феодальні відносини змінилися на капіталістичні. З'явилися нові верстви: буржуазія (власники підприємств), промислове робітництво та інтелігенція. Дворянство втрачало свої привілеї, а селяни отримували особисту свободу, хоча часто залишалися бідними.
Завдання 4
Роль благодійників у міському житті
Поясни важливу роль благодійників та меценатство у змінах міського життя другої половини ХІХ ст., наведи приклади їхньої діяльності.
Розв’язання
Поясни, хто такі благодійники в цей період (заможні містяни, власники підприємств).
Опиши, що вони робили для міста (будували лікарні, підтримували культуру).
Згадай приклад Миколи Терещенка та його будівництво безкоштовної лікарні в Києві (зараз «Охматдит»).
Відповідь:
Благодійники та меценати відіграли важливу роль у розквіті міського життя. Заможні люди, такі як Микола Терещенко, будували лікарні (наприклад, безкоштовну для робітників в Києві), підтримували культуру та освіту. Проте їхня діяльність часто була спрямована на покращення умов життя лише привілейованих верств населення.
Завдання 5
Ментальна карта суспільства
Створіть ментальну карту або схему до теми «Українське суспільство після реформ».
Розв’язання
У центрі схеми напишіть тему і розбийте її на три великі блоки за рівнем достатку.
Для заможних містян (банкіри, чиновники) додайте пункти про електричне освітлення, автомобілі, курорти та ювелірні прикраси.
Для середнього стану (лікарі, вчителі, торговці) вкажіть наявність грамофонів, велосипедів та прагнення до вищої освіти дітей.
Для нижчих верств (робітники, служби поруч з будинками) зазначте їхнє зростання завдяки міграції селян і простіші умови життя.
Відповідь:
Ментальна карта має три основні гілки: 1) Заможні верстви (банкіри, чиновники) — електричне освітлення, курорти, дорогі прикраси; 2) Середній стан (лікарі, вчителі, торговці) — грамофони, велосипеди, вища освіта для дітей; 3) Нижчі верстви (робітники, служби) — зростання кількості через міграцію селян.
Завдання 6
Таблиця зміни становища верств
Складіть таблицю «Зміни становища основних верств суспільства українських земель другої половини XIX ст.» з колонками «Верства» та «Зміни у становищі».
Розв’язання
У першій колонці перелічіть верстви: дворянство (заможні містяни), інтелігенція та середній стан, селянство (міське та сільське), робітництво.
Для заможних містян запишіть про появу елітних товарів, автомобілів та звичку «їздити на води».
Для інтелігенції та середнього стану вкажіть про купівлю нових винаходів ( грамофони, велосипеди) та дбання про освіту дітей.
Для робітництва зазначте зростання кількості людей через переселення селян до заводів і фабрик.
Для селянства запишіть перехід на фабричні тканини, зміну фасонів одягу та появу трикамерних хат.
Відповідь:
Верства та зміни: 1) Дворянство/Заможні містяни — з'явилися електричне освітлення, телефони, автомобілі, звичка відвідувати курорти; 2) Інтелігенція/Середній стан — купівля грамофонів, велосипедів, вища освіта для дітей; 3) Селянство — перехід на фабричні тканини, нові фасони одягу, трикамерні хати; 4) Робітництво — значне зростання кількості через міграцію селян до міст.
Завдання 7
Словосполучення та сенкан про емансипацію
Запропонуйте слова-асоціації до поняття «емансипація» і складіть сенкан, який розкриває це поняття.
Розв’язання
Складіть список асоціацій: свобода, незалежність, рівноправність, самовизначення, емансипація.
Підготуйте мінідослідження «Відображення життя українського селянства другої половини ХІХ ст. у романі Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"».
Розв’язання
Опишіть головну тему роману — тяжке життя селянства та їхню боротьбу за виживання.
Згадайте ключові образи, що символізують бідність та відчуженість (наприклад, образ вола як символ праці та болю).
Поясніть, як у творі показано вплив соціальних змін на селянське життя (зростання міст, зміни в побуті).
Сформулюйте висновок про те, що роман є реалістичним відображенням дійсності того часу.
Відповідь:
Мінідослідження: Роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» показує тяжке життя українського селянства другої половини XIX ст., їхню бідність та соціальну несправедливість. Твір відображає реалії часу, коли селяни жили в умовах експлуатації, а їхні надії часто розбивалися об реальність. Образ вола символізує працю та біль селянства. Роман є важливим джерелом для розуміння життя українського села того періоду.
Завдання 9
Підготовка експонатів до музею меценатів
За додатковими джерелами підготувати добірку експонатів до віртуальної експозиції «Український меценат» (на прикладі родин Терещенків, Ханенків тощо).
Розв’язання
Визначаємо ключові діячі родини (Микола Терещенко, Олександр Ханенко) та їхні основні внески в освіту, медицину чи культуру.
Формулюємо назви експонатів (наприклад: «Будівельний план лікарні імені М. Терещенка», «Картини з колекції О. Ханенка», «Звіт про будівництво школи»).
Описуємо значущість кожного експоната для розвитку українських земель у складі імперії.
Відповідь:
Експонати до музею: 1) План будівництва та фото «Безплатної лікарні» в Києві (зараз Охматдит), збудованої Миколою Терещенком; 2) Колекція картин та скульптур, придбана для Національного художнього музею України Олександром Ханенком; 3) Документи про фінансування будівництва Київської духовної академії та інших навчальних закладів.
Завдання 10
Ескіз плаката за рівноправність жінок
Розробити ескіз плаката або рекламного оголошення кінця XIX ст., що закликає до рівноправності жінок і чоловіків. Вказати символи та гасла.
Розв’язання
Визначаємо головне гасло плаката, наприклад: «Жінка — освічена, жінка — вільна» або «Рівні права для всіх громадян».
Обираємо візуальні символи: зображуємо жінку з книгою поруч із чоловіком-вченим або жінку на роботі поряд із чоловіком.
Описуємо композицію плаката та кольорове рішення, що передає надію та справедливість.
Відповідь:
Ескіз плаката: Гасло — «Рівноправність жінок і чоловіків». Символи: книга (освіта), світло (свобода), зображення жінки-лікаря або вчительки поруч із чоловіком. Композиція: контраст між старими обмеженнями та новими можливостями, виконаний у яскравих кольорах для привернення уваги суспільства.
Сторінка 135
Завдання 2 (с. 135)
Система освіти другої половини XIX ст
Скласти структурно-логічну схему системи освіти в другій половині XIX ст., визначити зміни та причини їх виникнення на основі тексту параграфа та джерела зі звіту Київської єпархіальної училищної ради.
Розв’язання
Визначаємо основні типи закладів: офіційні церковно-парафіяльні школи (часто однокласні) та незалежні недільні школи для дорослих, які відкривалися при сприянні громад.
Аналізуємо статистичні дані зі звіту: у Черкаському повіті з 7649 дітей православного віросповідання навчалося лише 6881 (з них багато в однокласних школах), а 8396 хлопчиків і 14 318 дівчаток не навчалися грамоти.
Формулюємо висновок про те, що система була недостатньо розвиненою, оскільки більшість населення залишалася неписьменною, попри зусилля інтелігенції.
Відповідь:
Схема системи освіти включає: 1) Офіційний сектор (церковно-парафіяльні школи, де навчалися переважно хлопчики, багато однокласних); 2) Громадський сектор (недільні школи для дорослих, відкриті інтелігенцією та громадами з 1859 р.); 3) Статистична реальність (високий відсоток неписьменних: 74% дітей у прикладному повіті не навчалися). Зміни пов'язані зі зростанням активності молодого покоління та потребами робітництва, хоча державна підтримка була слабкою.
Сторінка 136
Завдання 2 (с. 136)
Порівняння статистики освіти
Проаналізувати дані зі звіту повітового відділення Київської єпархіальної училищної ради про шкільну освіту на Черкащині наприкінці ХІХ ст. (кількість дітей у школах, рівень грамотності) та зробити загальний висновок.
Розв’язання
Визначаємо загальну кількість дітей, що навчалися у школах звітного року: 4976 (хлопчики)+454 (дівчинки)=5430 осіб.
Порівнюємо це число із загальною кількістю дітей віком навчання у повіті (7649), щоб зрозуміти, скільки відсотків населення отримувало освіту: 76495430≈71%.
Визначаємо кількість дітей, які не навчалися грамоти (8396+14318=22714), і порівнюємо їх із загальною кількістю дітей у повіті для оцінки рівня безграмотності.
Відповідь:
У звітному році навчалося лише 5430 дітей (близько 71% від усіх дітей віком навчання), тоді як майже 23000 дітей не мали доступу до освіти. Це свідчить про те, що рівень грамотності був низьким, а система початкової освіти була недостатньо розвиненою і не задовольняла потреб населення.
Сторінка 137
Завдання 3 (с. 137)
Ключові слова розвитку науки
Створити «хмаринку слів» на основі ключових термінів, що описують розвиток науки в другій половині ХІХ ст. (запитання з тексту сторінки 137).
Розв’язання
Визначте групи науковців за сферами діяльності: природничі науки (хімія, біологія, фізика), гуманітарні науки (історія, мовознавство, літературознавство).
Виділіть імена видатних вчених та назви їхніх досягнень або напрямків досліджень з тексту.
Хмаринка слів містить назви наук (природничі, точні, гуманітарні, історія, мовознавство) та прізвища вчених (Миклухо-Маклай, Бекетов, Ковалевський, Мечников, Гамалія, Пильчиков, Костомаров, Антонович, Єфименко, Багалій, Яворницький, Житецький, Потебня, Вернадський).
Сторінка 138
Завдання 1 (с. 138)
Навчальна гра «Ким є ці особи?
Учні та учениці об'єднуються в команди, яким надаються комплекти карток із прізвищами діячів культури та науки. Командам треба розподілити їх за сферами діяльності.
Розв’язання
Прочитайте текст сторінки 138 і виділіть прізвища вчених та мислителів (Володимир Антонович, Олександра Єфименко, Дмитро Багалій, Павло Житецький, Олександр Потебня, Володимир Вернадський, Дмитро Граве, Василь Данилевський, Микола Трінклер, Данило Заболотний).
Визначте основну сферу діяльності кожного вченого (історія, літературознавство, математика, біологія, хімія тощо).
Складіть перелік прізвищ для кожної теми: «Історія», «Література та мовознавство», «Математика», «Природничі науки (біологія, хімія, фізика)», «Медицина».
Відповідь:
Історія — Володимир Антонович, Олександра Єфименко, Дмитро Багалій, Дмитро Яворницький; Література та мовознавство — Павло Житецький, Олександр Потебня; Математика — Дмитро Граве, Дмитро Синцов, Сергій Бернштейн, Володимир Стеклов; Природничі науки (біологія) — Микола Миклухо-Маклай, Олександр Ковалевський, Ілля Мечников, Микола Гамалія, Володимир Вернадський; Медицина — Василь Данилевський, Микола Трінклер, Данило Заболотний.
Завдання 2 (с. 138)
Вплив індустріального суспільства на повсякденне життя
Поясніть, як становлення індустріального суспільства впливало на повсякденне життя населення, і наведіть декілька прикладів.
Розв’язання
Розгляньте зміни в побуті селян: замість домотканого полотна з'явилися тканини «мануфактури», поширилося промислове взуття, хати стали трикамерними (хата, сіни, комора), господарське начиння стало промисловим.
Розгляньте зміни в місті: з'явилися електричне освітлення, телефон, каналізація, трамвай; люди відвідували театри, кінотеатри, парки, кафієні; розпорядок дня включав вихідні дні.
Висновки: індустріалізація покращила умови життя, але створила соціальну нерівність між багатими та бідними верствами населення.
Відповідь:
Індустріальне суспільство змінило побут через масове впровадження промислових товарів (тканини, взуття, начиння), нові технології в сільському господарстві (металеві плуги, косарки) та розвиток міської інфраструктури (електричне освітлення, трамвай). Люди почали відвідувати культурні заклади, з'явилися вихідні дні. У селі одяг набув фасонів міського типу, а в містах змінилася культура харчування та спосіб дозвілля.
Сторінка 139
Завдання 3 (с. 139)
Зміни в освіті
Назвіть зміни, що відбулися в освіті в другій половині ХІХ ст.
Розв’язання
Згадати про діяльність молодшої інтелігенції та відкриття перших недільних шкіл у 1859 р.
Вказати на закриття цих шкіл у 1862 р., а потім їхнє відродження після реформ із підтримки земств.
Перелічити відкриття жіночих гімназій (перша — у Києві в 1859 р.) та технічних інститутів для підготовки спеціалістів.
Відповідь:
Відбулося створення мережі недільних шкіл для дорослих, відкриття жіночих гімназій та технічних інститутів (політехнічного, ветеринарного тощо), а також зміна підпорядкування початкової освіти (церква — земства).
Завдання 4 (с. 139)
Факти розвитку науки
Наведіть факти, які характеризують розвиток науки в цей період.
Розв’язання
Згадати про відкриття в галузі мікробіології (Ілля Мечников, Микола Гамалія) та епідеміології (Данило Заболотний).
Вказати на досягнення в біології (Олександр Ковалевський), хімії (Микола Бекетов) та фізиці (Микола Пильчиков).
Перелічити діячів гуманітарних наук: істориків (Микола Костомаров, Володимир Антонович), мовознавців (Олександр Потебня) та математиків (Дмитро Граве).
Відповідь:
Науковцями світового рівня стали Микола Миклухо-Маклай (етнограф), Микола Бекетов (хімік), Олександр Ковалевський (ембріолог), Ілля Мечников і Микола Гамалія (бактеріологи), Микола Пильчиков (фізик), Володимир Вернадський (засновник вчення про біосферу), Дмитро Граве (математик), а також дослідники історії та мови.
Завдання 5 (с. 139)
Взаємозв'язок індустріалізації та освіти
Поясніть взаємозв'язок між становленням індустріального суспільства, розвитком промисловості та появою закладів вищої технічної освіти.
Розв’язання
Визначити, що індустріалізація потребувала спеціалістів для залізничного транспорту, металургії, гірництва тощо.
Пояснити, як це призвело до відкриття політехнічних, технологічних та сільськогосподарських інститутів у 1860–1890-х рр.
Висновок: вища технічна освіта стала необхідною умовою для функціонування розвиненої промисловості.
Відповідь:
Становлення індустріального суспільства та розвиток промисловості створили гостру потребу в кваліфікованих спеціалістах (інженерах, технікалі), що обумовило відкриття закладів вищої технічної освіти (політехнічний інститут у Києві, технологічний та ветеринарний у Харкові тощо).
Завдання 6 (с. 139)
Заклади вищої освіти на карті
Покажіть на карті атласу місця діяльності тогочасних закладів вищої освіти та назвіть їхню спеціалізацію.
Розв’язання
Вказати Київ як центр політехнічного інституту та університету.
Вказати Харків як місце для технологічного, ветеринарного та гірничого інститутів.
Вказати Одесу як місце для сільськогосподарського інституту.
Згадати Новоросійський університет у Миколаєві (заснований 1865 р.).
Відповідь:
На карті слід позначити: Київ (політехнічний інститут, університет), Харків (технологічний, ветеринарний, гірничий інститути), Одесу (сільськогосподарський інститут), Миколаїв (Новоросійський університет).
Завдання 7 (с. 139)
Хронологія та дати
1) Який заклад вищої освіти було відкрито на українських землях у рік завершення Громадянської війни в США? 2) Скільки років минуло від дати відкриття в Києві першої недільної школи станом на поточний рік (враховуючи, що підручник видано 2026 року)?
Розв’язання
Громадянська війна в США завершилася у 1865 році. Згідно з текстом параграфа, саме в цей рік (або навколо нього) було засновано Новоросійський університет у Одесі.
Перша недільна школа відкрилася 11 жовтня 1859 року. Різниця між 2026 та 1859 роками становить 2026−1859=167 років.
Відповідь:
1) Новоросійський університет (заснований у 1865 р.). 2) Станом на 2026 рік минуло 167 років.
Завдання 8 (с. 139)
Порівняння імперій
Визначте спільні та відмінні риси розвитку освіти і науки на українських землях під владою Австро-Угорської та Російської імперій у другій половині ХІХ ст.
Розв’язання
Спільні риси: обидві імперії сприяли розвитку природничих наук (хімія, біологія), технічної освіти та будівництву університетів через промисловий розвиток.
Відмінні риси: у Російській імперії панувала політика русифікації, обмежувалися українські школи та друковані видання; в Австро-Угорщині існували автономні українські землі (Галичина), де активно розвивалися українська шкільна мережа, видавнича справа та наукові товариства.
Відповідь:
Спільне: розвиток технічних наук, будівництво університетів, промислова освіта. Відмінне: в Австро-Угорщині — підтримка української мови та національної освіти; в Російській імперії — обмеження української культури та перевага російської мови.
Завдання 9 (с. 139)
Аргументація модернізації
Висловіть судження та наведіть аргументи щодо модернізації системи освіти на українських землях у другій половині ХІХ ст.
Розв’язання
Судження: Система освіти в другій половині ХІХ ст. зазнала значної модернізації, ставши більш доступною для різних верств населення та спрямованою на потреби економіки.
Аргументи: Відкриття жіночих гімназій (1859 р.), реформа 1871 року, що створила реальні училища для професійної підготовки, масове відкриття недільних шкіл для грамотності дорослих та будівництво технічних інститутів (політехнічний у Києві, ветеринарний у Харкові).
Відповідь:
Судження: Освіта стала більш різноманітною та орієнтованою на професійну підготовку. Аргументи: поява реальних училищ, жіночих гімназій, технічних інститутів та недільних шкіл.
Завдання 10 (с. 139)
Мінідослідження за творами
Підготуйте мінідослідження за темою «Відображення повсякденного життя українського селянства другої половини ХІХ ст. у повісті І. Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я"».
Розв’язання
Опишіть житло Кайдашів: це традиційна двокімнатна хата з сінями та коморою, що відповідає опису селянських осель того часу.
Зверніть увагу на одяг героїв: вони носять домашню тканину (домоткане полотно), хоча в повісті є деталі про появу мануфактурних тканин у багатих господарств.
Проаналізуйте харчування: селяни їдять те, що вирощують самі (хліб, каші, соління), що підтверджує відсутність регулярних походів до магазинів, як це було в містах.
Висновок: повість реалістично відображає перехідний період, коли старі традиції ще панували, але вже з'являлися ознаки модернізації (згадки про міські звички, нові знаряддя праці).
Відповідь:
«Кайдашева сім'я» показує повсякденне життя селян через деталі побуту: традиційна хата з сінями та коморою, одяг із домотканого полотна, харчування власними продуктами. Твір ілюструє, як у селах ще панували старі звичаї, хоча в літературі вже фіксувалися зміни в побуті.
Завдання 11
Ілюстрації змін у побуті
Визначте ключові слова, що описують зміни в повсякденному житті населення українських земель другої половини ХІХ ст. На їхній основі пропишіть промпт та створіть декілька ілюстрацій, які демонструють це. Обговоріть результати щодо наявності історичних помилок.
Розв’язання
Складіть список ключових слів: «електричне освітлення вулиць», «кінний трамвай», «промислова тканина на одязі», «відвідування цирку».
Для кожного пункту сформулюйте промпт (опис): «Ілюстрація 1890-х років: вулиця міста з електричними ліхтарями та трамваєм, люди в міському одязі».
Уявіть створення ілюстрацій та перевірте їх на адекватність (наприклад, чи не є трамвай паровим, чи не відображено сучасні смартфони).
Відповідь:
Ключові слова: електрика, трамвай, промисловий одяг, цирк. Промпт-завдання: «Зобразити міську вулицю кінця ХІХ ст. з електричними ліхтарями, конним трамваєм, людьми в мануфактурних тканинах та відвідувачами цирку». Ілюстрації мають демонструвати перехід від традиційного до індустріального побуту без аномалій (наприклад, автобусів чи телефонів).
Завдання 12
Експонати для віртуального музею
За додатковими джерелами підготуйте добірку експонатів до експозиції «Українські вчені й винахідники українських земель у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.» для віртуального музею історії України.
Розв’язання
Оберіть трьох-чотирьох вчених із списку підручника (Бекетов, Ковалевський, Мечников, Заболотний).
Для кожного визначте експонат: наприклад, для Бекетова — зразки хімічних реакцій або його лабораторні записи; для Заболотного — макет бактеріологічної станції або нотатки про чуму.
Складіть опис експозиції: «Експонат №1: Лабораторна посуда Миколи Бекетова, що демонструє його дослідження в галузі хімії».
Відповідь:
Добірка експонатів: 1) Зразки хімічних сполук та лабораторні записи Миколи Бекетова; 2) Мікроскоп та зображення амеби Олександра Ковалевського; 3) Нотатки Данила Заболотного про шляхи поширення чуми; 4) Фотографії Іллі Мечникова під час експедицій.
Завдання 13
Оцінка рівня освіти населення
Яким, на вашу думку, був рівень освіти населення українських земель і чому? Поміркуйте, чи можливо було змінити цю ситуацію. Поясніть свою відповідь.
Розв’язання
Оцініть ситуацію: низький рівень у селах через брак шкіл та підтримки влади; вищий рівень у містах через дію недільних шкіл та земств.
Обґрунтуйте можливість зміни: так, це було можливо завдяки діяльності громад (недільні школи), реформам земств та зростанню попиту на освіту серед робітників.
Сформулюйте висновок: ситуацію можна було покращити через активну громадянську позицію та поступову реформування системи освіти.
Відповідь:
Рівень освіти був низьким у селах (близько 20%) і вищим у містах (50%). Ситуацію можна було змінити завдяки діяльності інтелігенції (відкриття недільних шкіл), реформам земств та розвитку промисловості, яка потребувала кваліфікованих кадрів. Без державної підтримки зміни були б повільнішими, але громадська ініціатива відіграла ключову роль.
Завдання 14
Лист вченого про відкриття
Дослідіть життя та діяльність одного з українських вчених другої половини ХІХ ст. Напишіть від його імені лист, у якому він розповідає про своє відкриття або наукову працю.
Розв’язання
Оберіть вченого: Данило Заболотний.
Складіть план листа: привітання, опис проблеми (чума), метод дослідження (визначення ролі гризунів), висновок про ефективність боротьби з хворобою.
Напишіть текст листа від імені вченого, використовуючи факти з підручника (відкриття шляхів поширення чуми).
Відповідь:
Лист від Данила Заболотного: «Шановний колего! Я хочу розповісти про мої дослідження в Одесі. Ми виявили, що чума поширюється через польових гризунів та кліщів. Це дозволило нам запропонувати ефективні засоби боротьби з нею. Моя мета — захистити життя людей від епідемій».