Обкладинка: Історія України, 9 клас — Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Історія України · 9 клас

Сторінка 132

Історія України, Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 2 (с. 132)–10 · 9 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

§ 18. Населення українських земель у пореформений період

Завдання 2 (с. 132)

Соціальні зміни після реформ

Поясніть, як реформи 60—70-х рр. ХІХ ст. змінили соціальну структуру суспільства. Які старі стани зникли або зазнали змін, а які нові з'явилися?

Розв’язання

  1. Визначте старі стани: феодальне селянство та привілейоване дворянство, які втратили колишню монополію на землю та власть.

  2. Виділіть нові верстви: заможні селяни перетворилися на буржуазію, з'явилися промислове робітництво, інтелігенція та робоча аристократія серед дворян.

  3. Опишіть трансформацію селянства: воно розслоїлося на бідняків (найманих працівників), середняків (середньоземельних господарів) і заможних селян-землевласників.

Відповідь:

Старі стани (феодальне селянство, суворе дворянство) змінилися на нову соціальну структуру з трьома групами селянства (бідняки, середняки, заможні), буржуазією, промисловим робітництвом та інтелігенцією.

Завдання 3 (с. 132)

Подвійний вплив на жінок

Поясніть, як модернізація суспільства, з одного боку, сприяла зміні уявлень про місце жінки, а з іншого — посилювала її економічне нерівноправ'я та залежність.

Розв’язання

  1. Визначте позитивні зміни: поява можливості для отримання освіти та участі в суспільному житті для жінок з еліти та міст.

  2. Розкрийте негативні наслідки: жінки залишалися економічно незалежними, їхня робота не оплачувалася, а обов'язки по дому обмежували їхню свободу.

  3. Сформулюйте висновок про нерівність: платня жінок була нижчою за чоловічу, що підкреслювало їхню залежність та соціальну нерівність.

Відповідь:

З одного боку, з'явилися можливості для освіти та громадської діяльності; з іншого — жінки залишалися економічно незалежними через домашню працю, мали нижчу зарплату та були залежними від чоловіків.

Завдання 4 (с. 132)

Українське суспільство після реформ

Створіть ментальну карту або схему до теми «Українське суспільство після реформ».

Розв’язання

  1. Намалюйте центральний вузол «Суспільство» та розділіть його на сектори за соціальними групами.

  2. Для селянства вкажіть три групи (бідняки, середняки, заможні) та їхній відсоток у населенні.

  3. Додайте інші верстви: дворянство (борги, продаж землі), буржуазія (підприємці), робітництво (умови праці), інтелігенція (освіта) та жіноцтво (робота, освіта).

Відповідь:

Схема включає центральний вузол «Суспільство» з гілками до груп: селянство (бідняки 50-55%, середняки 15-20%, заможні 30%), дворянство, буржуазія, промислове робітництво, інтелігенція та жіноцтво з їхніми ключовими рисами.

Завдання 5 (с. 132)

Зміни становища верств суспільства

Складіть таблицю «Зміни становища основних верств суспільства українських земель другої половини ХІХ ст.». Верства: селянство, дворянство, буржуазія, промислове робітництво, інтелігенція, жіноцтво.

Розв’язання

  1. Створіть таблицю з двома стовпцями: «Верства» та «Зміни у становищі».

  2. У стовпці «Селянство» опишіть розшарування на бідняків, середняків і заможних.

  3. Заповніть рядки для дворян (борги, втрата землі), буржуазії (новий капітал), робітництва (сезонна праця, низька платня), інтелігенції (зростання кількості) та жіноцтва (неправність).

Відповідь:

Таблиця містить опис змін для всіх верств: селянство розпалося на три групи; дворянство втратило частину землі через борги; буржуазія з'явилася як новий капіталістичний клас; робітництво стало новою верствою з важкими умовами; інтелігенція стрімко зростала; жіноцтво залишалося економічно залежним.

Завдання 6 (с. 132)

Схема чинників становища жінок

Створити схему, що відображає основні перешкоди та чинники, які впливали на становище жінки. Вказати, які з них були економічними, а які — соціальними.

Розв’язання

  1. Виділіть економічні чинники: низька зарплата жінок (дві третини від чоловіків за ту саму роботу), необхідність займатися безоплатним домашнім господарством, обмеженість можливостей для отримання освіти та професійної кваліфікації.

  2. Виділіть соціальні чинники: законодавчі обмеження на права жінок, упереджене ставлення суспільства до їхньої участі в громадському житті, збереження традицій родинного життя в селах, поширення домашнього насильства через економічну залежність.

Відповідь:

Економічні чинники: низька зарплата, відсутність власності, безоплатна праця вдома. Соціальні чинники: законодавчі обмеження, упередженість суспільства, традиційні ролі, домашнє насильство.

Завдання 7

Поняття «емансипація

Запропонувати слова-асоціації до поняття «емансипація». Скласти сенкан, який розкриває це поняття.

Розв’язання

  1. Складіть список слів-асоціацій: рівність, свобода, права, законність, незалежність, справедливість, боротьба, прогрес.

  2. Створіть сенкан за структурою: 1) Емансипація; 2) Справедлива, важка; 3) Звільняє, надихає, змінює; 4) Боротьба за права; 5) Рівність.

Відповідь:

Слова-асоціації: рівність, свобода, права, законність, незалежність. Сенкан: Емансипація. Справедлива, важка. Звільняє, надихає, змінює. Боротьба за права. Рівність.

Завдання 8

Літературне дослідження

Підготувати мінідослідження «Відображення життя українського селянства другої половини ХІХ ст. у романі Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"».

Розв’язання

  1. Опишіть соціальний стан Грицька (середняк/бідняк) та Іванка (заможний селянин), порівнюючи їхні умови життя з теорією про розшарування селянства.

  2. Проаналізуйте причини бідності Грицька та заможності Іванка, вказуючи на роль землі, інвентарю та праці.

  3. Сформулюйте висновок про те, як роман ілюструє загальну тенденцію зростання нерівності в українському селі другої половини XIX ст.

Відповідь:

Грицько уособлює бідне селянство (бідняк), яке не має достатньо землі та інвентарю, а Іванко — заможне селянство (заможник), який має землю та худобу. Роман наочно демонструє розшарування селянства: бідні йдуть у найми, заможні купують землю, що підтверджує дані підручника про економічні зміни в пореформений період.

Завдання 9

Експозиція музею меценатів

За додатковими джерелами підготувати добірку експонатів до експозиції «Український меценат» для віртуального музею історії України (на прикладі родин Терещенків, Ханенків та інших).

Розв’язання

  1. Оберіть три родини-меценати (Терещенки, Симиренки, Ханенки).

  2. Для кожної вкажіть конкретні проекти: Терещенки — будівництво лікарні «Охматдит», музею; Симиренки — художній музей у Львові; Ханенки — підтримка театру та мистецьких гуртків.

  3. Опишіть віртуальні експонати: фото будівель, копії картин з колекцій Симиренків, документи про надання землі для шкіл, листи меценатів.

Відповідь:

Експонати включають: 1) Фотографію будівлі лікарні «Охматдит» (кошти М. Терещенка); 2) Картину з колекції художнього музею у Львові (зібрана родиною Симиренків); 3) Документ про надання землі для будівництва школи в селі (акт благодійності).

Завдання 10

Ескіз плаката за рівноправність жінок

Скласти ескіз плаката або рекламного оголошення кінця ХІХ ст., що закликає до рівноправності жінок і чоловіків. Визначити символи та гасла для використання на плакаті.

Розв’язання

  1. Визнач основні символи: зображуй жінку та чоловіка поруч, що працюють на одному заводі або вчителями; використовуй веселки як символ рівності прав.

  2. Сформулюй гасло: «Жінка і чоловік — рівні учасники суспільства» або «Освіта для всіх, право на працю».

  3. Опиши ескіз: плакат має містити зображення жінок-інженерів чи лікарів, що символізує доступ до професійної освіти, та текст із закликом скасувати законодавчі обмеження.

Відповідь:

Символи: жінка з дипломом поруч із чоловіком, веселки, об'єднані руки. Гасло: «Рівні права — рівне майбутнє». Ескіз включає зображення жінок на різних роботах та текст про скасування обмежень.

Наприклад: