Обкладинка: Історія України, 9 клас — Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М.

ГДЗ · Історія України · 9 клас

Сторінки 117–122

Історія України, Галімов А. А., Гісем О. В., Мартинюк О. О., Сирцова О. М., 2026 · № 1–5 · 9 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

Сторінка 117

§ 17. Модернізація промисловості й сільського господарства. Урбанізація. Торгівля

Завдання 1

Індустріальна революція

Наведіть визначення поняття «індустріальна революція». Які зміни вона викликає в суспільстві та економіці?

Розв’язання

  1. Визначте, що індустріальна революція — це швидке розширення промисловості та використання машин замість ручної праці.

  2. Опишіть зміни в економіці: з'являються нові галузі, зростає виробництво товарів.

  3. Вкажіть зміни в суспільстві: росте міське населення, змінюється структура зайнятості (з'являються робітники та підприємці).

Відповідь:

Індустріальна революція — це прискорений перехід від традиційного сільського господарства до економіки, де переважає промислове виробництво. Вона викликає зростання міст (урбанізацію), появу нових соціальних верств (робітників та підприємців) та розвиток транспортної інфраструктури.

Завдання 2

Суспільна модернізація

Що таке суспільна модернізація? Укажіть її види.

Розв’язання

  1. Поясніть, що модернізація — це сукупність змін, спрямованих на розвиток суспільства від традиційного стану до сучасного.

  2. Визначте види модернізації: економічну (розвиток промисловості), політичну (оновлення влади) та соціальну (зміна статусу груп населення).

Відповідь:

Суспільна модернізація — це процес глибоких змін у всіх сферах життя суспільства. Її основними видами є економічна модернізація (розвиток виробництва), політична (оновлення державного ладу) та соціальна (зміна структури населення та його способу життя).

Завдання 3

Промисловість до реформ

Назвіть характерні риси розвитку промисловості українських земель наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

Розв’язання

  1. Визначте, що основним виробником були ремісники та дрібні майстерні, а не великі фабрики.

  2. Зауважте, що розвиток промисловості гальмувався через відсутність вільної робочої сили (кріпацтво).

  3. Вкажіть, що більшість підприємств належали державі або дворянству, а не приватним особам.

Відповідь:

Характерними рисами були повільні темпи розвитку, перевага дрібних ремісничих майстерень над великими фабриками та відсутність вільної робочої сили через кріпацтво. Промисловість фінансувалася переважно державою або шляхтою, а не приватним капіталом.

Завдання 4

Міста та торгівля

Як розвивалися тогочасні українські міста й торгівля?

Розв’язання

  1. Зауважте, що міста були переважно адміністративними центрами з невеликою кількістю промислових підприємств.

  2. Вкажіть, що торгівля розвивалася повільно через погані дороги та відсутність залізниць.

  3. Поясніть, що українські землі були ізольовані від світових ринків і залежали від внутрішньої торгівлі імперії.

Відповідь:

Тогочасні українські міста мали переважно адміністративне значення з незначним розвитком промисловості. Торговля розвивалася повільно через відсутність сучасних транспортних шляхів (залізниць) та обмеження на доступ до світових ринків, що робило економіку закритою системою.

Сторінка 118

Завдання 2 (с. 118)

Нові явища в промисловості

Описати нові явища у розвитку промисловості українських земель у другій половині XIX ст., враховуючи реформу 1861 р., демографічні зміни, будівництво залізниць та появу нових промислових районів.

Розв’язання

  1. Визначте головну перешкоду до розвитку промисловості до реформи 1861 р. та поясніть, як її усунення вплинуло на формування ринку робочої сили.

  2. Оцініть демографічні зміни: зафіксуйте зростання населення та кількості промислового робітництва у 60–70-х роках.

  3. Проаналізуйте роль залізниць: визначте їхнє призначення (вивіз зерна, воєнні потреби) та темпи будівництва шляхів до 1900 р.

  4. Визначте локалізацію нових промислових районів (Донбас, Кривий Ріг, Нікополь) та їхнє значення для імперії.

Відповідь:

Основними новими явищами стали формування ринку вільнонайманої робочої сили після 1861 р., демографічний вибух (зростання населення на понад 70 % за 40 років, збільшення промислових робітників з 86 тис. до 330 тис.), стрімкий розвиток залізничної мережі (до 1900 р. — 8417 км шляхів) та поява нових промислових басейнів: Донецького (вугілля), Криворізького (залізна руда) та Нікопольського (марганець).

Сторінка 119

Завдання 2 (с. 119)

Вплив модернізації на сільське господарство

Опишіть зміни у сільському господарстві українських земель, пов'язані з модернізацією (технології, засоби праці), спираючись на матеріал про перехід до нових форм виробництва.

Розв’язання

  1. Визначаємо ключові зміни: на зміну дрібним майстерням прийшли великі підприємства з використанням парових двигунів і верстатів.

  2. Оцінюємо результат: виробництво стало ефективнішим, а основним паливом для заводів та фабрик став кам'яне вугілля.

  3. Формулюємо висновок: до кінця 80-х років XIX ст. процес переходу до нових форм виробництва завершився, і 80 % підприємств працювали на паровій енергії.

Відповідь:

Сільське господарство та промисловість модернізувалися через застосування парових двигунів, верстатів та кам'яного вугілля. Дрібні майстерні замінювалися великими підприємствами з новими технологіями, що значно підвищило ефективність виробництва.

Сторінка 120

Завдання 3 (с. 120)

Процеси модернізації в сільському господарстві

Створити денотатний граф, що розкриває сутність процесів модернізації в сільському господарстві українських земель. Врахувати зміни після реформи 1861 р., стан наділів, податки та експорт зерна.

Розв’язання

  1. Визначте ключові зміни в економіці села після реформи 1861 р.: звільнення від кріпацтва, але збереження залежності через малоземелля та податки.

  2. Опишіть наслідки демографічного зростання: наділи зменшувалися, селяни не могли купити техніку, що призвело до відробітку на поміщиків.

  3. Поясніть роль Півдня України як основи експорту зерна та тваринницьких продуктів (коні, м'ясо) при збереженні бідності селянства.

Відповідь:

Денотатний граф включає такі сутнісні риси: звільнення від особистої залежності, але економічна криза через малоземелля; висока податкова навантаження (селяни платили в 10 разів більше дворян); збереження відробіткової системи як форми експлуатації; перехід до товарного виробництва зерном та тваринними продуктами, особливо на Півдні України.

Сторінка 121

Завдання 4 (с. 121)

Особливості зародження кооперативного руху

Описати явища, що були притаманні кооперативному руху на українських землях у 60-х роках XIX ст., виділити види кооперативів (споживчі, кредитні, виробничі), назвати міста виникнення та вказати причини труднощів розвитку (відсутність законодавства, низька освіченість, тиск купців).

Розв’язання

  1. Визначаємо суть кооперативного руху: добровільне об'єднання людей для спільної діяльності на пайових засадах.

  2. Виділяємо основні види об'єднань, що з'явилися у 60-х роках XIX ст.: споживчі товариства (близько 20), кредитні спілки та виробничі артілі.

  3. Вказуємо географію поширення: Одеса, Київ, Харків, Полтава, Катеринослав, Херсон, Миколаїв, Єлисаветград, Чернігів тощо.

  4. Перелічуємо причини складнощів: відсутність законодавчого оформлення, низька освіченість населення, відсутність досвіду управління та тиск місцевих купців.

Відповідь:

Кооперативний рух у 60-х роках XIX ст. характеризувався появою близько 20 споживчих товариств (у містах Одеса, Київ, Харків тощо), кредитних спілок та виробничих артілей. Проте розвиток був ускладнений відсутністю законодавчого захисту, низькою освіченістю населення, недовірою до нової діяльності та конкуренцією з боку купців, що призвело до короткочасності багатьох об'єднань.

Сторінка 122

Завдання 5

Нові явища в містобудуванні та торгівлі

Назвіть нові явища, що з'явилися в розвитку міст і торгівлі в другій половині XIX ст. (матеріал с. 122).

Розв’язання

  1. Визначте нові форми виникнення міст: це були не лише старі центри, а й фабрично-заводські поселення та залізничні вузли.

  2. Оцініть зміни в торгівлі: збільшилася кількість базарів у великих містах (наприклад, 6 у Києві, 5 у Харкові та Одесі) для задоволення щоденних потреб.

Відповідь:

Нові явища — виникнення фабрично-заводських поселень, перетворення залізничних вузлів на міста; збільшення мережі базарів у великих містах для продажу харчових продуктів.

Наприклад: