Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 109
§ 16. Реформи 60—70-х рр. ХІХ ст
Завдання 1
Поняття кріпосного права
Поясніть, що таке кріпосне право (кріпацтво).
Розв’язання
Кріпосне право означало повну залежність селянина від поміщика.
Селяни не мали права вільно пересуватися або обирати професію.
Вони були зобов'язані виконувати панщину та платити податки поміщику.
Відповідь:
Кріпосне право — це система, коли селяни були привласненою власністю поміщика і зобов'язані безоплатно працювати на нього.
Завдання 2
Ліквідація кріпацтва в Австрії
Визнач, коли було скасовано кріпосне право в українських регіонах Австрійської імперії.
Розв’язання
У 1848 році в Австрійській імперії почалися революційні події, які призвели до скасування кріпацтва.
Цей процес завершився у 1848–1849 роках, коли селяни отримали особисту свободу.
У Російській імперії це сталося лише у 1861 році через Маніфест царя Олександра II.
Відповідь:
Кріпосне право в українських регіонах Австрійської імперії було ліквідовано у 1848–1849 роках.
Завдання 3
Визначення реформи
Поясни, що таке реформа.
Розв’язання
Реформа — це зміна правил гри в суспільстві, запроваджена державою.
Її метою часто є розвиток економіки, поліпшення становища населення або модернізація системи управління.
Прикладом може бути скасування кріпацтва, яке мало стимулювати виробництво.
Відповідь:
Реформа — це свідоме впровадження змін у законодавстві чи суспільному ладі для покращення життя населення та розвитку держави.
Завдання 4
Кріпосне право та економіка
Аргументуй, чи заважало кріпосне право економічному розвитку українських земель у Російській імперії.
Розв’язання
Кріпосне право не дозволяло купцям використовувати безоплатну працю селян на заводах.
Це змушало підприємців орендувати землі та наймати вільних робітників, що було менш вигідно.
Розвиток спеціалізації регіонів (пшениця на Півдні, цукор на Правобережжі) був обмежений через відсутність вільної трудової сили.
Поразка у Східній війні та приклад Галичини ще більше підтвердили необхідність скасування кріпацтва для економічного зростання.
Відповідь:
Так, кріпосне право заважало економічному розвитку, оскільки не дозволяло формувати ринок вільної праці, гальмувало підприємництво та обмежувало можливості для інвестування у промисловість.
Завдання 5
Хронологія подій після Кримської війни
1) Яка подія розпочалася в Індії через рік після завершення Східної (Кримської) війни? 2) Через скільки років після встановлення Другої імперії у Франції остання взяла участь у Східній (Кримській) війні?
Розв’язання
Запишемо дату завершення Східної (Кримської) війни — 1856 рік. Додамо один рік і отримаємо 1857 рік. У цей час у Індії розпочалося повстання сипаїв.
Визначимо дату встановлення Другої імперії у Франції — 1852 рік. Віднімемо цю дату від року початку участі Франції у війні (1854 рік): 1854−1852=2.
Відповідь:
1) Повстання сипаїв в Індії. 2) Через 2 роки.
Завдання 6
Зміст поняття «Київська козаччина
Створіть денотатний граф, що розкриває зміст поняття «Київська козаччина».
Розв’язання
Центральна частина графа — «Київська козаччина».
Розгалуження 1 (Хто?): Селяни Київської губернії та навколишніх земель, які були незадоволені кріпацтвом і бідністю.
Розгалуження 2 (Що робили?): Масовий стихійний рух, підписання «козаччини» (присяги на вірність царю за умови надання землі), втеча з маєтків поміщиків.
Розгалуження 3 (Який результат?): Російська влада поставила військові заслони, придушила рух і змусила учасників повернутися додому.
Відповідь:
«Київська козаччина» — це селянський рух у Київській губернії (1855 р.), коли бідні селяни підписали «козаччину», вимагаючи землі та волі, але були змуслені повернутися додому після придушення владою.
Завдання 7
Внесок українських земель у Східну війну
Яким був внесок українських земель та їхнього населення у Східну (Кримську) війну?
Розв’язання
Визначимо основних учасників з українських земель: козаки Слобожанщини та Правобережжя, селяни Наддніпрянщини та Галичини.
Опишемо їхню діяльність: вони служили в армії Російської імперії, брали участь у боях проти Османської імперії та її союзників.
Додамо інформацію про економічний внесок: українські регіони забезпечували армію продовольством та іншими ресурсами.
Відповідь:
Українські землі надавали російській армії велику кількість військових (козаків, селян) та офіцерів, а також забезпечували фронти продовольством і матеріалами.
Завдання 8
Експонати для музею «Кримська війна
За додатковими джерелами створіть добірку експонатів до експозиції віртуального історичного музею «Кримська війна та Україна».
Розв’язання
Обираємо категорії експонатів: особисті речі військових, документи про мобілізацію, побутові предмети, які використовувалися на фронті.
Перелічуємо конкретні приклади: погруддя генералів (наприклад, Тотлебена), листи загиблих солдатів, старовинні карти театру військових дій, зразки одягу та озброєння того часу.
Формулюємо опис для кожного експоната, пояснюючи його значення для розуміння подій війни.
Відповідь:
1) Лист загиблого козака або селянина-рекрута до рідних (доказ особистої долі). 2) Карта театру Кримської війни з позначенням українських регіонів та битв. 3) Зразок форми російського солдата середини XIX ст. 4) Документи про мобілізацію населення Наддніпрянщини та Слобожанщини.
Сторінка 111
Завдання 2 (с. 111)
Особливості реформи 1861 р. на українських землях
Описати особливості здійснення селянської реформи 1861 року на українських землях, враховуючи зміст Маніфесту, «Загального положення», статус тимчасовозобов'язаних селян, систему наділів та викупну операцію.
Розв’язання
У лютому 1861 року було оприлюднено Маніфест про скасування кріпосного права, який надав селянам особисту свободу та громадянські права (можливість одружуватися, укладати угоди).
Згідно із «Загальним положенням», селяни мали об'єднуватися в громади, а землю отримували не окремі господарства, а ці громади; розмір наділів та повинності (оброк або панщина) визначалися окремими угодами.
Селяни оголошувалися користувачами землі поміщиків і зобов'язувалися сплатити за свій наділ викупні платежі, що становили п'яту частину вартості землі, а решту держави надавала в борг на 49 років.
Відповідь:
Селяни здобули особисту свободу, але залишалися користувачами поміщицької землі до її викупу; землю отримували громади (на Лівобережжі та Правобережжі — окремо за господарство, в інших регіонах — круговою порукою); розмір наділів у середньому становив 1,9–2,3 десятини, що надалі скоротилося на 27% через «відрізки»; селяни мали сплатити викупні платежі (п'яту частину вартості) та відсотки за державний борг протягом 49 років.
Сторінка 112
Завдання 3 (с. 112)
Порівняння підходів до наділення землею
Поясніть, чому підходи до наділення селян землею під час реформи відрізнялися на Лівобережжі й Півдні України від Правобережжя.
Розв’язання
На Правобережжі селянські наділи були збільшені, що було зроблено спеціально після придушення Польського повстання 1863–1864 років.
Російський уряд хотів таким чином привернути на свій бік селян і забезпечити їх лояльність до влади.
На Лівобережжі та Півдні України діювали інші правила, де поміщики часто відрізали «зайві» землі, а середній розмір наділів становив 1,9–2,3 десятини.
Відповідь:
На Правобережжі наділи збільшили для політичної лояльності селян після польського повстання 1863–1864 рр., тоді як на Лівобережжі та Півдні діють загальні правила, за якими поміщики часто відбирали частину землі.
Сторінка 113
Завдання 4 (с. 113)
Земська та міська реформи
Опишіть зміст земської реформи 1864 р., міської реформи 1870 р. та фінансових змін, вказавши органи влади, умови виборів та роль держави.
Розв’язання
Земська реформа 1864 р.: створено земські збори (розпорядчі) та земські управи (виконавчі). До зборів обирали гласних від станів (землевласників, міських власників, селян), які потім обирали губернських гласних.
Міська реформа 1870 р.: запроваджено безстанове самоврядування. Створено міські думи та управи очільником яких став міський голова. Виборче право мали чоловіки від 25 років, власники нерухомості чи підприємств; робітники та інтелігенція без майна не голосували.
Контроль держави: діяльність думи контролював губернатор, який міг скасувати рішення. Фінансово створено Державний банк (1860) та контрольні палати для перевірки видатків.
Відповідь:
Земська реформа 1864 р. впровадила виборні земства (збори та управи), міська реформа 1870 р. — безстанові думи з обмеженим виборчим правом (власники майна). Держава контролювала діяльність через губернатора, а фінансові реформи створили Державний банк та контрольні палати для протидії хабарництву.
Сторінка 114
Завдання 4 (с. 114)
Освітня реформа та автономія університетів
Поясни зміни в освітній сфері, зокрема прийняття нового університетського статуту 1863 року. Вкажи, які університети отримали автономію.
Розв’язання
Прийнято новий університетський статут 1863 року для вдосконалення системи освіти.
Статут надав Харківському та Київському університетам досить широку автономію в питаннях внутрішнього життя.
Відповідь:
Прийнято новий університетський статут 1863 року; отримали автономію Харківський та Київський університети.