Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 15. Східна (Кримська) війна
Завдання 1 (с. 108)
Гра «Правильно — неправильно
Учитель ділить клас на дві команди. Кожна команда отримує перелік тверджень про Східну війну та її наслідки. Завдання: визначити, які твердження правильні, а які ні, і пояснити вибір (спираючись на текст параграфа).
Розв’язання
Прочитайте кожне твердження і порівняйте його з текстом параграфа (сторінки 105–108).
Якщо твердження відповідає фактам (наприклад, «Росія втратила права на Чорне море»), позначте як правильне. Якщо суперечить тексту (наприклад, «Українські землі не брали участі у війні» або «Кримськотатарське населення залишилося в Криму») — позначте як неправильне.
Сформулюйте коротке пояснення для кожного варіанту, спираючись на конкретні дані (наприклад, цифру 192 тис. переселених татар або назву полків).
Відповідь:
Правильними є твердження про участь українських полків у обороні Севастополя, збитки економіці, рекрутські набори та масове переселення кримських татар. Неправильними будуть твердження про те, що Україна була лише спостерігачем, або що населення не зазнало репресій.
Завдання 2 (с. 108)
Місце війни в історії Європи та України
Поясніть роль Східної (Кримської) війни 1853–1856 рр. у розвитку тогочасної Європи та українських земель, аргументуючи свою думку.
Розв’язання
Опишіть геополітичний контекст: Росія намагалася розширитися, але зіткнулася з об'єднанням Європи проти себе.
Поясніть наслідки для України: українські землі стали полем боїв, що призвело до руйнування економіки та демографічних змін (відтік населення).
Висніть висновок: війна прискорила соціальні процеси (селянські виступи) і показала слабкість імперської системи, що підготувало ґрунт для майбутніх реформ.
Відповідь:
Східна війна стала переломним моментом у Європі, який закінчився поразкою Росії та зміною балансу сил на користь західних держав. Для українських земель це була катастрофа: регіон став прифронтовим, економіка зруйнована, а населення (зокрема кримські татари) страждало від насильницького переселення, що гостро поставило питання національної безпеки та соціальної справедливості.
Завдання 3 (с. 108)
Найвагоміші наслідки для українських земель
Визначте, які серед наслідків Східної (Кримської) війни були найвагомішими для українських земель і поясніть, чому саме вони.
Розв’язання
Розгляньте економічні втрати: порти припинили роботу, шляхи стали місцем мародерства, селян змушували утримувати військових.
Проаналізуйте демографічні зміни: майже дві третини кримських татар (близько 192 тис. осіб) емігрували до Османської імперії, що змінювало етнічну карту півострова.
Оцініть соціальну напругу: селянські повстання проти панщини та рекрутських наборів (750 тис. рекрутів) показали глибокі суперечності в імперії.
Відповідь:
Найвагомішими наслідками стали руйнування економіки українського півдня, блокування чорноморських портів, що призвело до фінансових криз, та масове переселення кримськотатарського населення, яке змінювало етнічний склад регіону. Також важливим був соціальний вибух у вигляді селянських виступів проти панщини та рекрутських наборів, що загострили конфлікт між владою та населенням.
Завдання 4
Географія воєнних дій на карті
Покажіть на карті атласу події Східної (Кримської) війни, пов'язані з українськими землями, та визначте місця бойових дій.
Розв’язання
Орієнтуйтеся на Чорне море: знайдіть береги Росії (Одеса), Кримський півострів та міста-порти, які були заблоковані союзниками.
Визначте Дунайські князівства на заході України та територію, яку зайняли австрійські війська після виведення російських.
Позначте ключові точки: Севастополь (головна база), Перекоп (місце збору селян у 1856 р.), гирло Дунаю (місце повернення територій Османській імперії).
Відповідь:
На карті слід відзначити такі ключові точки: Дунайські князівства на заході України, Кримський півострів з містом Севастополь (головний театр боїв), гирло Дунаю (місце, що повернулося Османській імперії) та Перекоп (місце зіткнення селянського руху «Похід у Таврію»). Бойові дії розгорталися в акваторії Чорного моря, біля берегів Криму та на півдні України.
Завдання 5
Хронологія подій
1) Яка подія розпочалася в Індії через рік після завершення Східної (Кримської) війни? 2) Через скільки років після встановлення Другої імперії у Франції остання взяла участь у Східній (Кримській) війні?
Розв’язання
Визначаємо період Східної (Кримської) війни: 1853–1856 рр. (за текстом стор. 104).
Знаходимо подію в Індії, що відбулася через рік після 1856 року (тобто у 1857 році) — це повстання сипайлів (Індійське повстання).
Визначаємо рік встановлення Другої імперії у Франції: 1852 р. (Наполеон III).
Обчислюємо різницю між роком початку війни (1853) та роком встановлення імперії (1852): 1853−1852=1 рік.
Відповідь:
1) Повстання сипайлів (Індійське повстання). 2) Через 1 рік.
Завдання 6
Карта воєнних дій
Покажіть на карті атласу події, пов'язані з перебігом Східної (Кримської) війни й залученням до них українських земель.
Розв’язання
На карті знайдіть Дунайські князівства (Молдова і Валахія) — місце початку війни у червні 1853 року.
Відзначте Синоп на узбережжі Чорного моря — місце розгрому турецького флоту у листопаді 1853 року.
Позначте Дунайські князівства знову у червні-липні 1854 року, де австрійські війська зайняли місце російських.
Відзначте Кримський півострів та місто Севастополь — головний театр воєнних дій з вересня 1854 по серпень 1855 року.
Позначте Дунаївську фортецю (Одеса) та гирло Дунаю — кордон, який захищало Дунайське козацьке військо.
Відповідь:
На карті потрібно відзначити: Дунайські князівства (Молдова, Валахія), Синоп, Кримський півострів, Севастополь, Одесу та гирло Дунаю. Бойові дії проходили вздовж берегів Чорного моря, у Криму та на українських землях Півдня (Одеська, Херсонська губернії).
Завдання 7
Внесок українців у війну
Яким був внесок українських земель та їхнього населення у Східну (Кримську) війну?
Розв’язання
Визначаємо кількість рекрутів: близько 750 тис. осіб було мобілізовано з українських земель до російської армії.
Перелічуємо полки, що брали участь у обороні Севастополя: Одеський, Полтавський, Кременчуцький, Житомирський, Подільський та Волинський полки.
Згадуємо Дунайське козацьке військо, яке захищало прифронтову смугу від Одеси до гирла Дунаю та захопило британський пароплав «Тигр».
Вказуємо на роль українців у Чорноморському флоті (до 70% складу) та виробництво артилерії на Київському арсеналі.
Згадуємо внесок жінок: перші в світі загони фронтових сестер милосердя під керівництвом Миколи Пирогова (13 сестер з Києва).
Відповідь:
Українські землі дали близько 750 тис. рекрутів, виробили третину гармат польової артилерії на Київському арсеналі та забезпечили до 70% складу Чорноморського флоту. До оборони Севастополя долучалися полки: Одеський, Полтавський, Кременчуцький, Житомирський, Подільський та Волинський. Дунайське козацьке військо захищало кордони та захопило британський пароплав «Тигр». Громада Києва створила перші в світі загони фронтових сестер милосердя (13 осіб) під керівництвом Миколи Пирогова.
Завдання 8
Експозиція музею «Кримська війна та Україна
За додатковими джерелами створіть добірку експонатів до експозиції віртуального історичного музею «Кримська війна та Україна».
Розв’язання
Експонат 1: «Фрагмент літопису або малюнок облоги Севастополя» — ілюструє героїзм захисників та важкість оборони міста.
Експонат 2: «Зображення пароплава «Тигр» (макет або репродукція)» — символізує перемогу Дунайського козацького війська над британським флотом.
Експонат 3: «Підвода з воза та інвентар чумаків» — демонструє, як селяни забезпечували армію через відсутність залізниць.
Експонат 4: «Зображення фронтової сестри милосердя в білому одязі» — показує нове явище у військовій медицині та внесок жінок.
Експонат 5: «Документи про переселення кримських татар» — ілюструє трагічні наслідки політики російської влади щодо місцевого населення.
Відповідь:
Експонати для музею: 1. Літописна хроніка або малюнок панорами Севастополя — свідчення оборони міста та участі українських полків. 2. Макет пароплава «Тигр» — пам'ятник героїзму Дунайського козацького війська. 3. Зображення одягу фронтової сестри милосердя — символ гуманітарної допомоги та участі українських жінок. 4. Репродукція наказу про переселення кримськотатарського населення 1854 року — документ, що свідчить про трагічні наслідки війни для місцевих мешканців. 5. Зображення чумацького воза з підводами — ілюстрація способу постачання армії в умовах відсутності залізниць.
Завдання 9
Дискусія про український вимір війни
Проведіть дискусію за темою «Український вимір Східної (Кримської) війни». Готуючись до неї, опрацюйте додаткові джерела інформації.
Розв’язання
Визначте основні групи учасників війни на українських землях: офіцери та солдати українського походження, матроси Чорноморського флоту, селяни-підводи, козаки Дунайського війська.
Зберіть аргументи за їхню участь: 70% флоту — українці, третина гармат зроблена на Київському арсеналі, полки з Південної України брали участь у битвах.
Визначте аргументи про страждання населення: масова мобілізація рекрутів (750 тис.), вивезення худоби, переслідування кримських татар, придушення селянських рухів («Київська козаччина», «Похід у Таврію»).
Сформулюйте висновок: Україна була безпосередньою учасницею війни, але водночас страждала від її наслідків, втративши частину населення та економічні ресурси.
Відповідь:
Український вимір Східної (Кримської) війни є складним і багатогранним. З одного боку, українці зробили величезний внесок у перемогу союзників проти Росії та оборону Севастополя, де до половини армії та 70% флоту становили люди українського походження. З іншого боку, війна призвела до тяжких втрат: масової мобілізації селян, зруйнування економіки регіонів, депортації кримських татар та жорстокого придушення повстань («Київська козаччина», «Похід у Таврію»). Отже, Україна була одночасно і героїчним учасником, і жертвою цієї війни.
