Опишіть зміни у статусі українських земель завдяки конституційним реформам 60-х рр. XIX ст., проаналізуйте поділ імперії на частини та особливості становища Галичини.
Розв’язання
Визначаємо, що Австрійська імперія стала дуалістичною монархією (Австро-Угорщиною) у 1867 році.
Описуємо поділ на дві частини: Цислейтанію (Галичина, Буковина) та Транслейтанію (Закарпаття).
Вказуємо, що в Галичині панувала пропольська політика, а український рух часто сприймали як проросійський.
Відповідь:
Конституційні реформи 1867 року перетворили Австрійську імперію на дуалістичну Австро-Угорщину. Українські землі Галичини та Буковини увійшли до австрійської частини (Цислейтанія), де виникло підґрунтя для національно-політичних рухів, хоча реальна влада часто перебувала в руках польських еліт.
Розбір зрозумілий?
§ 25. Суспільно-політичне життя на українських землях у складі Австро-Угорщини в 60—80-х рр. XIX стЗавдання 1с. 181
Конституційні реформи Австрії
Умова
Опишіть зміни у статусі українських земель завдяки конституційним реформам 60-х рр. XIX ст., проаналізуйте поділ імперії на частини та особливості становища Галичини.
Що треба знати
У 1867 році Австрійська імперія перетворилася на дуалістичну Австро-Угорську монархію, яка поділялася на Цислейтанію (австрійська частина) та Транслейтанію (угорська частина). Галичина увійшла до складу Цислейтанії як Королівство Галичини і Лодомерії.
💡 Підказка — спробуй спершу сам
Згадайте, що відбулося з політичним устроєм імперії після 1867 року та як це вплинуло на українські землі в порівнянні з Російською імперією.
Розв’язання крок за кроком
Визначаємо, що Австрійська імперія стала дуалістичною монархією (Австро-Угорщиною) у 1867 році.
Описуємо поділ на дві частини: Цислейтанію (Галичина, Буковина) та Транслейтанію (Закарпаття).
Вказуємо, що в Галичині панувала пропольська політика, а український рух часто сприймали як проросійський.
Відповідь:
Конституційні реформи 1867 року перетворили Австрійську імперію на дуалістичну Австро-Угорщину. Українські землі Галичини та Буковини увійшли до австрійської частини (Цислейтанія), де виникло підґрунтя для національно-політичних рухів, хоча реальна влада часто перебувала в руках польських еліт.