Побудувати аналогічну до малюнка 12.3 схему для розумної погодної станції, яка вимірює температуру, рівень CO2, вологість і шум у приміщенні, а також метеорологічні дані на вулиці; надсилає дані користувачам у реальному часі. Порівняти цю схему зі схемою смартгодинника (мал. 12.3) за подібністю та відмінностями.
Розв’язання
Визначте необхідні датчики (сенсори): термометр, CO2-сенсор, вологомір, мікрофон для шуму, барометр та вітрометр для зовнішніх даних.
З'єднайте всі ці датчики з контролером або безпосередньо з мережевим пристроєм (Wi-Fi/Bluetooth), який передає дані в хмарний сервер.
На сервері налаштуйте обробку даних та формування звітів, а на стороні користувача — створіть додаток для відображення інформації у реальному часі.
Відповідь:
Подібність: Обидві схеми мають однакову архітектуру з чотирьох рівнів: сенсори (збір даних) → мережа передачі → хмарний сервер/платформа (обробка) → кінцевий пристрій (смартфон/додаток). Відмінність: У схемі смартгодинника датчики вбудовані в одне пристрої (пульсометр, акселерометр), тоді як у погодній станції потрібна група різних датчиків для кількох параметрів. Також погодна станція може включати зовнішні метеодатчики, що розширює мережу передачі даних порівняно із закритою системою годинника.
Побудувати аналогічну до малюнка 12.3 схему для розумної погодної станції, яка вимірює температуру, рівень CO2, вологість і шум у приміщенні, а також метеорологічні дані на вулиці; надсилає дані користувачам у реальному часі. Порівняти цю схему зі схемою смартгодинника (мал. 12.3) за подібністю та відмінностями.
Що треба знати
Система інтернету речей складається з чотирьох основних рівнів: сенсори (збирають дані), мережа передачі даних, платформа/сервер (обробляє інформацію) та кінцевий пристрій (смартфон або додаток).
💡 Підказка — спробуй спершу сам
Спочатку визначте, які датчики потрібні для вимірювання температури, CO2, вологості, шуму та погоди. Потім з'єднайте їх послідовно: сенсори → мережа → сервер → додаток користувача.
Розв’язання крок за кроком
Визначте необхідні датчики (сенсори): термометр, CO2-сенсор, вологомір, мікрофон для шуму, барометр та вітрометр для зовнішніх даних.
З'єднайте всі ці датчики з контролером або безпосередньо з мережевим пристроєм (Wi-Fi/Bluetooth), який передає дані в хмарний сервер.
На сервері налаштуйте обробку даних та формування звітів, а на стороні користувача — створіть додаток для відображення інформації у реальному часі.
Відповідь:
Подібність: Обидві схеми мають однакову архітектуру з чотирьох рівнів: сенсори (збір даних) → мережа передачі → хмарний сервер/платформа (обробка) → кінцевий пристрій (смартфон/додаток). Відмінність: У схемі смартгодинника датчики вбудовані в одне пристрої (пульсометр, акселерометр), тоді як у погодній станції потрібна група різних датчиків для кількох параметрів. Також погодна станція може включати зовнішні метеодатчики, що розширює мережу передачі даних порівняно із закритою системою годинника.
