Знаходження відрізка AD за допомогою теореми синусів
На рисунку 3.9 △ABC — прямокутний (∠C=90∘). Точка D лежить на катеті AC. Відомо: CD=a, ∠BAC=γ, ∠DBA=β. Знайти AD.
Розв’язання
У прямокутному △ABC знайдемо гіпотенузу AB: sinγ=ABBC⇒AB=sinγBC. Але нам потрібна зв'язок з AD. Розглянемо △ABD.
Кут ∠ADB є зовнішнім для △BCD, тому ∠ADB=∠C+∠CBD=90∘+(90∘−γ−β)=180∘−(γ+β)? Ні, простіше: у △ABC кут B=90∘−γ. У △ABD сума кутів 180∘. Кут ABD=∠ABC−β=(90∘−γ)−β.
Застосуємо теорему синусів до △ABD: sin(∠ABD)AD=sin(∠ADB)AB. Це складно через AB. Спробуємо інший шлях: виразимо BC з △BCD (BC=a⋅tan(∠CBD)) і AC з △ABC.
Простіше: у △ABC маємо AC=BC/tanγ. У △BCD маємо BC=a/cos(∠CBD). Кут ∠CBD=90∘−∠ADB. Це замкнене коло.
Давайте використаємо координати або просто тригонометрію. Нехай BC=h. Тоді AC=h/tanγ, а AD=AC−CD=h/tanγ−a. Потрібно виразити h через β. У △BCD: tan(∠CBD)=a/h⇒∠CBD=arctan(a/h). Але в умові кут ∠DBA=β, а не ∠CBD.
Застосуємо теорему синусів до △ABD: sin(90∘−γ−β)AD=sin(90∘+β)AB. Це все ще залежить від AB.
Спробуємо інший підхід: AD=AC−a. У △ABC: AC=BCcotγ. У △BCD: BC=a/tan(∠CBD). Але ми не знаємо ∠CBD. Ми знаємо ∠DBA=β. Тоді ∠ABC=∠ABD+∠DBC=β+∠DBC. Також ∠ABC=90∘−γ. Отже, ∠DBC=90∘−γ−β.
Тепер у △BCD: BC=a/tan(90∘−γ−β)=a/cot(90∘−(γ+β))=a⋅tan(γ+β)? Ні, ∠DBC=90∘−(γ+β). Тоді BC=a/tan(90∘−(γ+β))=a/cot(γ+β)=a⋅tan(γ+β).
Підставимо в вираз для AC: AC=(a⋅tan(γ+β))⋅cotγ.
Отже, AD=AC−CD=a⋅tanγtan(γ+β)−a=a(tanγtan(γ+β)−tanγ).
Відповідь:
AD=a(tanγtan(γ+β)−tanγ) або у зручнішому вигляді через синуси та косинуси.
Знаходження відрізка AD за допомогою теореми синусів
Умова
На рисунку 3.9 △ABC — прямокутний (∠C=90∘). Точка D лежить на катеті AC. Відомо: CD=a, ∠BAC=γ, ∠DBA=β. Знайти AD.
Що треба знати
У прямокутному трикутнику синус гострого кута дорівнює відношенню протилежного катета до гіпотенузи. Також можна використати теорему синусів для △ABD.
💡 Підказка — спробуй спершу сам
Розгляньте трикутник ABD або розбийте його на два прямокутні (△BCD та △ABC). Спробуйте виразити сторони через кут γ у великому трикутнику.
Розв’язання крок за кроком
У прямокутному △ABC знайдемо гіпотенузу AB: sinγ=ABBC⇒AB=sinγBC. Але нам потрібна зв'язок з AD. Розглянемо △ABD.
Кут ∠ADB є зовнішнім для △BCD, тому ∠ADB=∠C+∠CBD=90∘+(90∘−γ−β)=180∘−(γ+β)? Ні, простіше: у △ABC кут B=90∘−γ. У △ABD сума кутів 180∘. Кут ABD=∠ABC−β=(90∘−γ)−β.
Застосуємо теорему синусів до △ABD: sin(∠ABD)AD=sin(∠ADB)AB. Це складно через AB. Спробуємо інший шлях: виразимо BC з △BCD (BC=a⋅tan(∠CBD)) і AC з △ABC.
Простіше: у △ABC маємо AC=BC/tanγ. У △BCD маємо BC=a/cos(∠CBD). Кут ∠CBD=90∘−∠ADB. Це замкнене коло.
Давайте використаємо координати або просто тригонометрію. Нехай BC=h. Тоді AC=h/tanγ, а AD=AC−CD=h/tanγ−a. Потрібно виразити h через β. У △BCD: tan(∠CBD)=a/h⇒∠CBD=arctan(a/h). Але в умові кут ∠DBA=β, а не ∠CBD.
Застосуємо теорему синусів до △ABD: sin(90∘−γ−β)AD=sin(90∘+β)AB. Це все ще залежить від AB.
Спробуємо інший підхід: AD=AC−a. У △ABC: AC=BCcotγ. У △BCD: BC=a/tan(∠CBD). Але ми не знаємо ∠CBD. Ми знаємо ∠DBA=β. Тоді ∠ABC=∠ABD+∠DBC=β+∠DBC. Також ∠ABC=90∘−γ. Отже, ∠DBC=90∘−γ−β.
Тепер у △BCD: BC=a/tan(90∘−γ−β)=a/cot(90∘−(γ+β))=a⋅tan(γ+β)? Ні, ∠DBC=90∘−(γ+β). Тоді BC=a/tan(90∘−(γ+β))=a/cot(γ+β)=a⋅tan(γ+β).
Підставимо в вираз для AC: AC=(a⋅tan(γ+β))⋅cotγ.
Отже, AD=AC−CD=a⋅tanγtan(γ+β)−a=a(tanγtan(γ+β)−tanγ).
Відповідь:
AD=a(tanγtan(γ+β)−tanγ) або у зручнішому вигляді через синуси та косинуси.