Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 136
§ 18. Звукові хвилі. Інфразвук і ультразвук
Завдання 1
Аналіз таблиці швидкостей звуку
Поясніть, чому швидкість поширення звуку у водні більша, ніж у повітрі, а в сталі — більша, ніж у воді.
Розв’язання
Оцінюємо агрегатний стан середовищ: повітря є газом, вода — рідиною, а сталь (залізо) — твердим тілом.
Застосовуємо правило: звук поширюється найшвидше у твердих тілах, повільніше у рідинах і найповільніше у газах.
Висновуємо, що оскільки сталь є твердим тілом, швидкість звуку в ньому (5000м/с) значно перевищує швидкість у воді (1500м/с), а вода як рідина забезпечує більшу швидкість, ніж повітря як газ (340м/с).
Відповідь:
Швидкість звуку у воді більша, ніж у повітрі, оскільки вода є рідиною, а повітря — газом, і звук швидше поширюється в рідинах. Швидкість звуку в сталі більша, ніж у воді, тому що сталь — тверде тіло, де молекули щільно упаковані, що дозволяє хвилі передаватися швидше, ніж у рідинах чи газах.
Сторінка 137
Завдання 1 (с. 137)
Зв'язок довжини лінійки та висоти тону
Повторіть дослід із гнучкою пружною лінійкою (рис. 18.1). Зменшуючи довжину частини лінійки, що коливається, дослідіть, як ця довжина пов'язана з висотою тону випромінюваного звуку.
Розв’язання
Притисніть один кінець лінійки до столу так, щоб вільна частина мала велику довжину (близько 2/3), і швидко відпустіть її. Почуйте низький звук.
Зменште довжину вільної частини лінійки (притисніть ближче до краю) і знову швидко відпустіть. Спочуєте вищий звук.
Порівняйте висоту тону при різних довжинах: чим менша довжина коливаючоїся частини, тим вищий тон звуку.
Відповідь:
Чим менша довжина коливаючоїся частини лінійки, тим вищий тон випромінюваного звуку.
Завдання 2
Фактори впливу на висоту тону струни
Скориставшись натягнутою ниткою, створіть звукові хвилі. Поміркуйте, від чого й чому може залежати висота тону цього звуку. Переверте свої припущення експериментально.
Розв’язання
Створіть звукову хвилю, відпустивши вільний кінець натягнутої нитки. Почуйте звук певної висоти.
Зменште довжину ділянки нитки між опорами (притисніть її ближче до однієї з опор) і відпустіть. Зверніть увагу, що тон став вищим.
Спробуйте посилити натяг нитки (наприклад, перемістивши одну опору далі). Відчуйте, що при більшому натягу звук стає гострішим (вищим).
Відповідь:
Висота тону звуку від нитки залежить від її довжини та натягу. Чим менша довжина ділянки між опорами і чим більший натяг, тим вищий тон звуку.
Завдання 4
Умови виникнення відлуння
Поясніть, за яких умов ми чуємо відлуння, якщо порівнювати поширення звуку з поширенням світла та враховуючи явища заломлення, поглинання та відбивання.
Розв’язання
Розгляньте випадок короткого звуку (удар, оплеск). Якщо відстань до перешкоди велика, відбитий звук приходить значно пізніше за первинний і ми чуємо чітке повторення — відлуння.
Розгляньте випадок довгого звуку (спів, музична фраза). Якщо відстань до перешкоди велика, але звук тривалий, відбитий звук змішується з первинним і ми не розрізняємо окремого повторення.
Відповідь:
Ми чуємо відлуння, якщо відстань до перешкоди досить велика, а звук короткий (удар, оплеск). Якщо звук довгий, відлуння змішується з первинним звуком і стає нерозбірливим.
Сторінка 139
Завдання 1 (с. 139)
Чому метелик не чути, а комара — так?
Поясніть різницю в сприйнятті звуку метелика та комара під час польоту.
Розв’язання
Метелик летить дуже повільно і не створює коливань крил з високою частотою, тому звук від нього має надто низьку частоту (менше 16 Гц) або взагалі не виникає як чутний сигнал.
Комар летить швидко, його крила коливаються дуже часто (частота понад 200 Гц), що створює звук у межах чутного діапазону людського вуха.
Відповідь:
Метелика не чути, оскільки він не створює звукових хвиль з частотою в межах 16–20 000 Гц, а дзижчання комара — це звук високої частоти, який легко сприймає людське вухо.
Завдання 2 (с. 139)
Довжина звукової хвилі в різних середовищах
Знайти довжину звукової хвилі з частотою f=4кГц (4000Гц) у повітрі, воді та сталі.
Розв’язання
Переведемо частоту: f=4кГц=4000Гц.
Для повітря (v=340м/с): lповітря=4000340=0,085м=8,5см.
Для води (v=1500м/с): lвода=40001500=0,375м=37,5см.
Для сталі (v=5000м/с): lсталь=40005000=1,25м.
Відповідь:
Довжина хвилі становить: у повітрі — 0,085м (або 8,5см), у воді — 0,375м (або 37,5см), у сталі — 1,25м.
Сторінка 140
Завдання 1 (с. 140)
Чому метелик не чути, а комара чути
Поясніть різницю у сприйнятті звуку метелика (що летить) і комара (дзижчить).
Розв’язання
Крила метелика коливаються дуже повільно (частота менша за 16 Гц), тому ми сприймаємо це як інфразвук, який людина не чує.
Крила комара коливаються швидко (частота близько 500–600 Гц), що потрапляє в діапазон чутного звуку, тому ми чуємо характерне дзижчання.
Відповідь:
Метелика не чути, оскільки частота коливань його крил менша за 16 Гц (інфразвук), а комара чути, бо частота коливань його крил знаходиться в межах чутного звуку.
Завдання 2 (с. 140)
Розрахунок довжини хвилі в різних середовищах
Знайти довжину звукової хвилі з частотою f=4кГц у трьох середовищах: повітрі, воді та сталі.
Розв’язання
Перетворимо частоту: f=4кГц=4000Гц.
Для повітря: λп=4000340=0,085м.
Для води: λв=40001500=0,375м.
Для сталі: λст=40005000=1,25м.
Відповідь:
Довжина хвилі в повітрі — 0,085м (або 8,5см), у воді — 0,375м (або 37,5см), у сталі — 1,25м.
Завдання 3
Вплив публіки на звук
Поясніть, чому музика та голоси звучать по-різному в порожній залі та в залі, заповненій людьми.
Розв’язання
У порожньому залі звук відбивається від стін, підлоги та стелі, що посилює гучність і створює багатий просторовний звук (звук стає «яскравішим»).
У залі з публікою тіла людей та одяг поглинають значну частину звукової енергії, тому відлуння слабшає, а звук стає менш гучним і більш «сухим».
Відповідь:
У порожньому залі звук відбивається від твердих поверхонь, посилюючи його гучність та багатство (відлуння), тоді як у залі з публікою м'які тіла людей поглинають звукову енергію, що робить звук менш гучним і менш резонансним.
Завдання 4 (с. 140)
Визначення глибини моря за часом відлуння
Сигнал ультразвуку, відбитий від морського дна, повернувся до судна через t=4с після відправлення. Потрібно знайти глибину моря (h).
Розв’язання
Обчислимо загальний шлях звуку за формулою S=v⋅t: S=1500м/с⋅4с=6000м.
Оскільки звук пройшов шлях туди й назад, глибина моря дорівнює половині цього шляху: h=S/2=6000м/2=3000м.
Відповідь:
Глибина моря становить 3000м (або 3км).
Завдання 5
Розрахунок кількості коливань джерела звуку
Довжина хвилі в повітрі λ=1м. Час спостереження t=5с. Потрібно знайти кількість повних коливань (N), здійснених джерелом.
Розв’язання
Визначимо частоту звуку: f=v/λ=340м/с/1м=340Гц.
Обчислимо кількість коливань за час 5с: N=f⋅t=340Гц⋅5с=1700 коливань.
Відповідь:
Джерело звуку здійснює 1700 коливань.
Завдання 6
Порівняння часу поширення звуку в чавуні та повітрі
Довжина труби L=951м. Звук проходить по чавуну (vчавун=5000м/с) і повітру (vповітря=340м/с). Потрібно знайти різницю часу, за яку звук пройшов ці середовища.
Розв’язання
Знайдемо час проходження звуком чавуну: tчавун=951м/5000м/с=0,1902с.
Знайдемо час проходження звуком повітря: tповітря=951м/340м/с≈2,797с.
Звук, що йшов чавуном, обганяв звук повітря приблизно на 2,6с.
Завдання 7
Метод вимірювання швидкості звуку
Запропонуйте власний метод вимірювання швидкості поширення звуку в повітрі. Дізнайтеся, який метод використовували вчені (наприклад, Колладон і Штурм) для цієї мети. Порівняйте ці методи.
Розв’язання
Визначте точку А (джерело звуку) та точку Б (місце спостереження). Зафіксуйте точну відстань між ними (S).
У момент появи сигналу (спалах блискавки або удар по трубі) запустіть таймер, а зупиніть його у момент почуття звуку (грому або удару в воду). Зафіксуйте час t.
Обчисліть швидкість за формулою v=tS. Порівняйте отримане значення з табличним (340м/с для повітря).
Відповідь:
Власний метод (наприклад, спостереження за блискавкою та громом) історично використовувався, але мав похибки через реакцію людини. Вчені Колладон і Штурм використовували водну трубу, що передавала звук швидше, ніж повітря, що дозволило зменшити вплив вітру та температури на результат. Сучасні методи (лазерні датчики) точніші, але принцип залишається тим самим: вимірювання часу проходження звуку на відомій відстані.
Завдання 8
Застосування ультразвуку
Дізнайтеся сучасні галузі використання ультразвукових хвиль у житті, медицині та техніці.
Розв’язання
Перелічіть основні сфери застосування: медична діагностика (УЗД), ехолокація тварин, промислова дефектоскопія, ультразвукова обробка матеріалів.
Опишіть принцип дії в кожній галузі (відображення хвилі від межі середовищ або механічне впливання).
Відповідь:
Ультразвук використовують у медицині для діагностики стану внутрішніх органів та плода (УЗД), а також для лікування деяких захворювань. В техніці — для виявлення тріщин у металевих виробах, очищення поверхонь від забруднень та оброблення матеріалів. У природі цей метод використовують кажани та дельфіни для орієнтації та полювання (ехолокація).
Завдання 9
Вплив шуму на здоров'я
Дізнайтеся, як тривалий вплив шуму шкодить організму людини. Розпишіть практичні способи захисту від шкідливого шуму.
Розв’язання
Опишіть шкоду: постійний шум призводить до зниження чутливості слуху, серцево-судинних захворювань та порушень сну.
Перелічіть методи захисту: використання беруш або навушників із шумозаглушенням, звукоізольовані вікна, зелені насадження вздовж доріг.
Відповідь:
Шумний вплив може викликати тимчасове або постійне погіршення слуху, підвищення артеріального тиску та порушення сну. Щоб зменшити шкідливу дію шуму, слід використовувати засоби індивідуального захисту (беруші, навушники), звукоізольовані будівлі та створювати бар'єри від шуму (наприклад, зелені насадження або спеціальні екрани вздовж трас).