Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
§ 4. Структура та біологічна роль ліпідів
Завдання 1 (с. 24)
Калорійність та поживна цінність сала
Пояснити, які речовини в сало зумовлюють високу калорійність і поживну цінність. Обговорити причину традиційності споживання свинячого сала в Україні.
Розв’язання
Визначаємо основну поживну речовину в сало — жири (ліпіди), які є концентрованим джерелом енергії.
Пояснюємо, що висока калорійність зумовлена саме високим вмістом ліпідів, а поживна цінність — наявністю вітамінів (зокрема D) та жирних кислот.
Висновуємо, що традиційне споживання свинячого сала пов'язане з кліматичними умовами України, де свині добре розвиваються, а сало довго зберігається завдяки гідрофобним властивостям ліпідів.
Відповідь:
Висока калорійність і поживна цінність сала зумовлені високим вмістом жирів (ліпідів), які є основним джерелом енергії та містять вітамін D. Споживання свинячого сала стало традиційним у Україні через сприятливий клімат для розведення свиней та здатність жиру довго зберігатися без псування.
Завдання 2 (с. 24)
Самоорганізація фосфоліпідів у воді
Пояснити, чому молекули фосфоліпідів у водному середовищі «самоорганізуються» в міцели та ліпосоми, і яку роль відіграють гідрофільно-гідрофобні взаємодії.
Розв’язання
Аналізуємо будову молекули фосфоліпиду: одна частина містить залишок ортофосфату (полярна, гідрофільна «голова»), інша — довгі ланцюги жирних кислот (неполярні, гідрофобні «хвости»).
Розглядаємо взаємодію з водою: гідрофобні «хвости» намагаються уникнути контакту з молекулами води, а гідрофільні «голови» прагнуть бути в водному середовищі.
Висновуємо механізм самоорганізації: щоб мінімізувати енергію системи, молекули групуються так, що «хвости» спрямовані всередину (утворюючи міцели або ліпосоми), а «голови» — назовні в контакт з водою.
Відповідь:
Молекули фосфоліпідів самоорганізуються у воді, оскільки їхня будова амфіфільна: гідрофобні «хвости» уникають контакту з водою, а гідрофільні «голови» взаємодіють із нею. Гідрофільно-гідрофобні взаємодії змушують молекули формувати міцели та ліпосоми, де неполярні частини знаходяться всередині, а полярні — назовні.
