Обкладинка: Біологія, 9 клас — Тагліна О. В., Самойлов А. М., Утєвська О. М., Довгаль Л. В.

ГДЗ · Біологія · 9 клас

Сторінки 184–188

Біологія, Тагліна О. В., Самойлов А. М., Утєвська О. М., Довгаль Л. В., 2026 · № 1–6 · 12 завдань

Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».

Сторінка 184

§ 37. Екологія як наука. Екологічні чинники. Пристосування живих організмів до дії екологічних чинників

Завдання 1

Заходи збереження біорізноманіття місцевості

Запропонувати власну низку заходів, які сприятимуть збереженню різноманіття видів і екосистем вашої місцевості.

Розв’язання

  1. Створити або розширити місцеві заповідні території (заповідники, заказники), де людина не порушує природні процеси.

  2. Впровадити програми з відновлення пошкоджених екосистем (наприклад, висаджування місцевих лісових порід).

  3. Контролювати викиди промислових підприємств та сільгоспугідь у водойми та ґрунт для збереження чистоти води та повітря.

  4. Сприяти розвитку екологічного туризму, який генерує кошти на охорону природи без шкоди для неї.

Відповідь:

Створення заповідних територій, відновлення пошкоджених екосистем (лісовідтворення), контроль забруднення довкілля та розвиток екологічного туризму.

Сторінка 185

Завдання 1 (с. 185)

Основні типи середовищ існування

Описати чотири основні типи середовищ існування живих організмів та пояснити, як середовище впливає на їхнє життя.

Розв’язання

  1. Визнач чотири основні типи середовищ: водне, наземно-повітряне, ґрунтове та організмове.

  2. Поясни, що кожен тип визначає специфічні умови (наприклад, у водному — солоність і тиск, у наземно-повітряному — температура повітря).

Відповідь:

Основні типи середовищ: водне, наземно-повітряне, ґрунтове, організмове.

Завдання 2

Класифікація екологічних чинників

Описати класифікацію екологічних чинників за походженням та навести приклади для кожного типу.

Розв’язання

  1. Перелічи три групи чинників: абіотичні, біотичні, антропогенні.

  2. Наведи по одному прикладу для кожної групи (наприклад, температура для абіотичних, хижацтво для біотичних, забруднення для антропогенних).

Відповідь:

Абіотичні (температура, світло), Біотичні (хижацтво, конкуренція), Антропогенні (забруднення, вирубування лісів).

Сторінка 187

Завдання 1 (с. 187)

Осінній переліт журавлів

Журавлі починають осінній переліт на початку серпня, коли ще тепло і є їжа. Потрібно пояснити причини готовності до подорожі та визначити основний чинник.

Розв’язання

  1. Визначаємо, що підготовка до міграції регулюється внутрішніми біологічними годинниками, які реагують на зовнішній сигнал.

  2. Цим сигналом є зміна тривалості світлового дня (фотоперіод), яка скорочується восени незалежно від температури.

  3. Основним фактором є саме фотоперіод, який запускає фізіологічні процеси накопичення жирів та зміну поведінки.

Відповідь:

Готовність до перельоту викликана внутрішніми біоритмами, що реагують на скорочення світлового дня; основним фактором є фотоперіод.

Завдання 2 (с. 187)

Довжина дзьоба колиєвірки

Текст описує, що дзьоб звичайної колиєвірки тонкий і довгий, а у видозміненої «копійчастонісого» колиєвірки він сягає 12 см і більший за тіло птаха. Потрібно пояснити суть адаптації та її тип.

Розв’язання

  1. Довгий і тонкий дзьоб дозволяє колиєвірці діставати нектар із глибоких трубчастих квітів, які вона пиляє.

  2. Це приклад морфологічної адаптації, яка виникла в процесі еволюції для ефективного живлення.

  3. Оскільки птах пристосовувався до конкретних рослин, а рослини — до запилення цим птахом, це може бути прикладом коеволюції.

Відповідь:

Це морфологічна адаптація (форма дзьоба), яка є прикладом коеволюції між птахом та рослинами.

Завдання 3

Адаптації людини до клімату

Потрібно проаналізувати анатомічні та фізіологічні адаптації людей різних етносів до холодного та жаркого клімату, а також вплив клімату на спосіб життя.

Розв’язання

  1. У людей холодних регіонів часто спостерігається більший об'єм тулуба, коротші кінцівки та товстіша шкіра для збереження тепла (за правилом Бергмана та Аллена).

  2. У жарких регіонах тіло часто має меншу масу, довші кінцівки та світну шкіру для охолодження.

  3. Фізіологічні адаптації включають здатність швидко потіти або зберігати воду в організмі.

Відповідь:

Анатомічні адаптації: холод — товста шкіра, коротші кінцівки; тепло — тонша шкіра, довші кінцівки. Фізіологічні: регуляція потовиділення та водного балансу.

Сторінка 188

Завдання 1 (с. 188)

Різний вплив чинників на види

Пояснити, чому однаковий екологічний чинник може бути корисним для одного виду і шкідливим для іншого; навести приклад.

Розв’язання

  1. Визначаємо, що корисність чи шкода фактора залежить від фізіологічних меж витривалості конкретного виду.

  2. Припускаємо, що для одного організму фактор знаходиться в зоні оптимуму, а для іншого — у зоні пригнічення або за межами життєдіяльності.

  3. Вибрали конкретний чинник (наприклад, температура) і показуємо різну реакцію двох видів.

Відповідь:

Один і той самий чинник впливає по-різному через відмінність у зонах толерантності видів. Наприклад, для людини +25 °C — це комфортна температура (зона оптимуму), але для північної лосося така ж температура може бути критичною і призвести до загибелі, оскільки його верхня межа витривалості значно нижча.

Завдання 2 (с. 188)

Адаптація листя тропічних рослин

Проаналізувати форму та особливості будови листків рослини з Перу та Коста-Рики (зображеної на с. 188) як пристосування до екологічних факторів.

Розв’язання

  1. Спостерігаємо, що листок має велику кількість пор (стом), які дозволяють рослинному тілу активно випаровувати зайву вологу.

  2. Розглядаємо форму листка — він часто розрізаний на лопаті або має глибокі вирізи, що збільшує площу поверхні для фотосинтезу в умовах високого освітлення під пологом лісу.

  3. Висновкуємо, що це адаптація до вологого середовища та необхідності регулювати водний баланс при інтенсивному світлі.

Відповідь:

Форма листка (часто розрізаного на лопаті) і велика кількість пор є адаптацією до високої вологості повітря та надлишку світла в тропічних лісах. Великі отвори дозволяють рослині ефективно випаровувати зайву воду, утримуючи оптимальну температуру тканин, а розрізана форма допомагає краще використовувати доступне світло під густою кроною дерева.

Завдання 3 (с. 188)

Швидкість зміни чинників і екосистема

Визначити, що небезпечніше для екосистеми: різка зміна одного чинника чи повільна зміна багатьох одночасно; пояснити відповідь.

Розв’язання

  1. Розглядаємо різку зміну одного чинника (наприклад, пожежа або вибух хімікатів) — вона вбиває організми миттєво, не даючи часу на адаптацію чи міграцію.

  2. Аналізуємо повільну зміну багатьох чинників — види поступово змінюють ареали або адаптуються, хоча це також призводить до вимирання чутливих видів.

  3. Порівнюємо наслідки: миттєва загибель більшої частини популяцій є критичнішою для існування екосистеми в цілому.

Відповідь:

Для екосистеми небезпечніше різка зміна одного екологічного чинника, оскільки вона призводить до миттєвої загибелі великої кількості організмів, які не встигають адаптуватися чи мігрувати. Хоча повільна зміна багатьох чинників також руйнує біорізноманіття, різкий удар зневоднює екосистему миттєво, порушуючи її структуру та функціонування до того, як почнеться відновлення.

Завдання 4

Людина як «універсально адаптований» вид

Визначити, чи можна вважати людину «універсально адаптованим видом», і обґрунтувати відповідь.

Розв’язання

  1. Розглядаємо біологічні межі людини — вона не має механізмів виживання в екстремальних умовах без допомоги (наприклад, як верблюд у пустелі).

  2. Аналізуємо роль технологій (одяг, житло) — вони дозволяють людині існувати в різних кліматичних зонах, але це не є біологічною адаптацією.

  3. Висновкуємо, що людина є універсальною лише завдяки інтелекту та технологіям, а не через генетичну здатність жити в будь-яких умовах.

Відповідь:

Людину не можна вважати «універсально адаптованим видом» у біологічному сенсі, оскільки її фізіологічні межі витривалості (температура, вологість) є вузькими. Вона може існувати в різних умовах завдяки технологіям та культурним адаптаціям (одяг, опалення), але це не змінює її біологічної сутності. Без цих допоміжних засобів людина швидко гине в екстремальних середовищах, на відміну від видів, які еволюційно пристосувалися до них.

Завдання 5

Технічні винаходи як адаптація

Чи можна вважати технічні винаходи людини (одяг, житло, кондиціонери) формою адаптації? Поясніть.

Розв’язання

  1. Згадаємо, що адаптації (адаптації) є еволюційними змінами, які передаються в спадок і формуються протягом багатьох поколінь.

  2. Одяг, житло та кондиціонери не змінюють генетичний код людини і не передаються від батьків до дітей.

  3. Отже, це штучні засоби регулювання умов життя, а не біологічні адаптації організму.

Відповідь:

Ні, технічні винаходи не є формою адаптації, оскільки вони не успадковуються і не є результатом еволюційного добору; це штучні засоби створення комфортних умов ззовні.

Завдання 6

Порівняння адаптацій кактуса й водяної лілії

Порівняйте адаптації кактуса й водяної лілії. Який екологічний чинник став вирішальним для формування їхньої будови?

Розв’язання

  1. Кактус живе в пустелі, де панує сухість; його адаптації (колючки, товста шкірка, запасання води) спрямовані на збереження вологості та захист від випаровування.

  2. Водяна лілія живе у водному середовищі; її листки розширені для плавання та фотосинтезу під водою, а коріння часто не потрібне або змінене.

  3. Вирішальним чинником є вологість повітря (або наявність води), яка визначає будову організмів.

Відповідь:

Яктус має адаптації до сухості (колючки, товста шкірка), а водяна лілія — до водного середовища (плавальні листки); вирішальним чинником є вологість повітря/наявність води.

Наприклад: