Область значень E(f) — усі числа, яких набуває функція. Її знаходять оцінками з відомих фактів: x2⩾0, ∣x∣⩾0, x⩾0, а потім перевіряють, що кожне число з отриманої множини справді є значенням функції (для нього знаходиться відповідне x).
💡 Підказка — спробуй спершу сам
Оціни вираз за допомогою x2⩾0, ∣x∣⩾0, x⩾0; у 5) і 6) спершу знайди, де функція взагалі визначена.
Розв’язання крок за кроком
1) x⩾0, тому x−1⩾−1; будь-яке a⩾−1 функція набуває при x=(a+1)2. E(f)=[−1;+∞).
2) x2⩾0, тому 5−x2⩽5; будь-яке a⩽5 функція набуває при x=5−a. E(f)=(−∞;5].
3) При кожному x значення дорівнює −7. E(f)={−7}.
4) ∣x∣⩾0, тому ∣x∣+2⩾2; будь-яке a⩾2 функція набуває при x=a−2. E(f)=[2;+∞).
5) −x2⩽0, а корінь має зміст лише для невід’ємного числа, тож −x2=0, тобто x=0; f(0)=0. E(f)={0}.
6) Обидва корені мають зміст, лише коли x−2⩾0 і 2−x⩾0, тобто x=2; f(2)=0+0=0. E(f)={0}.