Повні розв’язки, як у зошиті. Хочеш розібратися самостійно — під кожним завданням є «Пояснення з репетитором».
Сторінка 53
§ 6. Системи нерівностей з однією змінною
Завдання 1
Розв'язання системи нерівностей
{(z2−2)⋅3≥3z2−5,z2+2z≤(z−1)(z+1).
Розв’язання
Розглянемо першу нерівність: 3z2−6≥3z2−5. Віднімемо 3z2 від обох частин, отримаємо −6≥−5, що є хибною числовою нерівністю. Отже, ця нерівність не має розв'язків.
Оскільки перша нерівність системи не має розв'язків, то і вся система не може мати спільних розв'язків.
Відповідь:
Система розв'язків не має.
Завдання 2
Область визначення виразу з дробом та коренем
Знайти значення x, при яких має зміст вираз x+12−5−x.
Розв’язання
Для першого доданка x+12 потрібно, щоб x+1>0 (оскільки корінь не може бути у знаменнику). Звідси x>−1.
Для другого доданка 5−x потрібно, щоб 5−x≥0, тобто x≤5.
Об'єднаємо умови: −1<x≤5. Це проміжок, на якому обидва вирази мають зміст.
Відповідь:
(−1;5].
Сторінка 54
Завдання 264
Система нерівностей без розв'язків
Яка з систем не має розв'язків? А {x>3,x<2; Б {x>0,x<5; В {x>−3,x<2; Г {x≤3,x≤2.
Розв’язання
Проаналізуємо варіант А: x>3 і x<2. Число не може бути більшим за 3 і одночасно меншим за 2. Перетин цих проміжків порожній.
Перевіримо інші варіанти для впевненості: Б має розв'язок (0;5), В має розв'язок (−3;2), Г має розв'язок (−∞;2].
Відповідь:
А
Завдання 265
Знаходження числа-розв'язку системи
Яке з чисел задовольняє систему {2x≥0,3x<6? А 2; Б 3; В 0; Г 6.
Розв’язання
Перша нерівність 2x≥0 дає x≥0.
Друга нерівність 3x<6 ділимо на 3, отримуємо x<2.
Перетин цих умов — проміжок [0;2).
Перевіряємо числа: 2 не підходить (бо x<2, а не ≤), 3 не підходить, 6 не підходить. Число 0 належить проміжку [0;2).
Відповідь:
В
Завдання 266
Множина розв'язків системи нерівностей
Який проміжок є множиною розв'язків системи {x≤2,x>−3? А (−∞;−3); Б (−3;2); В [2;+∞); Г (−3;2].
Розв’язання
Перша нерівність x≤2 означає, що ми беремо все, що менше або дорівнює 2.
Друга нерівність x>−3 означає, що ми беремо все, що більше -3 (точка -3 не входить).
Перетин цих умов дає проміжок (−3;2].
Відповідь:
Г
Завдання 267
Рівносильність нерівностей та систем
Дано чотири нерівності: а) ∣x∣<3; б) ∣x∣−1<0,5; в) ∣x∣>5; г) 7−∣x∣<0. Потрібно визначити, яка з них рівносильна системі відповідних нерівностей (перетин множин), а яка — сукупності (об'єднанню множин).
Розв’язання
Розглянемо а) ∣x∣<3. Це рівносильно системі {x<3x>−3, тобто перетину проміжків (−3;3).
Розглянемо б) ∣x∣−1<0,5⇒∣x∣<1,5. Це рівносильно системі {x<1,5x>−1,5 (перетин).
Розглянемо в) ∣x∣>5. Це рівносильна сукупності {x>5x<−5 (об'єднання проміжків (−∞;−5) і (5;+∞)).
Розглянемо г) 7−∣x∣<0⇒∣x∣>7. Це рівносильна сукупності {x>7x<−7 (об'єднання).
Відповідь:
Рівносильна системі — а) та б); рівносильна сукупності — в) та г).
Завдання 268
Перевірка числа на належність розв'язку системи
Чи є число x=2 розв'язком систем нерівностей: а) {x−3<54x+2>9; б) {3x≥x+212<8x−5; в) {0,5x≥2x−33x−1>4.
Розв’язання
Система а): Підставимо x=2. Перша: 2−3=−1<5 (правда). Друга: 4⋅2+2=10>9 (правда). Обидві виконуються, отже число є розв'язком.
Система б): Підставимо x=2. Перша: 3⋅2=6≥2+2=4 (правда). Друга: 12<8⋅2−5=16−5=11 (правда). Обидві виконуються, отже число є розв'язком.
Система в): Підставимо x=2. Перша: 0,5⋅2=1≥2⋅2−3=4−3=1 (правда). Друга: 3⋅2−1=5>4 (правда). Обидві виконуються, отже число є розв'язком.
Відповідь:
а) Так; б) Так; в) Так.
Завдання 269
Вибір чисел-розв'язків системи нерівностей
З числа −1,0,1,2,3 потрібно знайти ті, що задовольняють системи: а) {3−x≥07+x>0; б) {2x+3>51−x<0.
Розв’язання
Система а): Розв'язуємо {x≤3x>−7. Перетин — проміжок (−7;3]. З набору чисел до цього проміжку належать −1,0,1,2,3.
Система б): Розв'язуємо {2x>2⇒x>1x<1 (друга нерівність: 1−x<0⇒−x<−1⇒x>1). Перетин множин (1;+∞) і (1;+∞) — це проміжок (1;+∞). З набору чисел до цього проміжку належать 2,3.
Відповідь:
а) числа −1,0,1,2,3; б) числа 2,3.
Завдання 270
Розв'язання системи лінійних нерівностей
Знайти множину розв'язків для трьох систем (пункти а, б, в) та навести два цілі числа, що входять до цієї множини.
Розв’язання
Пункт а): Розв'язуємо 2x+7≥0, звідки 2x≥−7 або x≥−3,5. Розв'язуємо 3x+6≥0, звідки 3x≥−6 або x≥−2. Перетин проміжків [−3,5;+∞) і [−2;+∞) — це [−2;+∞). Цілі числа: наприклад, −1,0.
Пункт б): Розв'язуємо 2x−5<0, звідки 2x<5 або x<2,5. Розв'язуємо 3x+9<0, звідки 3x<−9 або x<−3. Перетин проміжків (−∞;2,5) і (−∞;−3) — це (−∞;−3). Цілі числа: наприклад, −4,−5.
Пункт в): Розв'язуємо 3x+1<0, звідки 3x<−1 або x<−31. Розв'язуємо 2x+5>0, звідки 2x>−5 або x>−2,5. Перетин проміжків (−∞;−31) і (−2,5;+∞) — це (−2,5;−31). Цілі числа: єдине ціле число в цьому проміжку — −2.
Відповідь:
а) x∈[−2;+∞) (наприклад, −1); б) x∈(−∞;−3) (наприклад, −4); в) x∈(−2,5;−31) (ціле число −2).
Сторінка 55
Завдання 271
Системи нерівностей з однією змінною
а) {x≤−3,x<5; б) {x≤−3,x>5; в) {x>−3,x≤5.
Розв’язання
Розглянемо пункт а): перша нерівність дає x∈(−∞;−3], друга — x∈(−∞;5). Перетин цих множин: числа, які менші або дорівнюють −3 і одночасно менші за 5. Оскільки всі числа ≤−3 автоматично є <5, спільна частина — це проміжок (−∞;−3].
Розглянемо пункт б): перша нерівність вимагає x≤−3, друга — x>5. Числа не можуть одночасно бути меншими або рівними −3 і більшими за 5. Перетин множин порожній, тому розв'язків немає.
Розглянемо пункт в): перша нерівність дає x∈(−3;+∞), друга — x∈[−5;5]. Шукаємо числа, які є більшими за −3 і одночасно меншими або рівними 5. Спільна частина: проміжок (−3;5].
Відповідь:
а) (−∞;−3] б) система розв'язків немає (порожня множина) в) (−3;5]
Завдання 274
Розв'язування систем лінійних нерівностей змінною y
Підпункт а): Розв'язуємо першу нерівність: 2x−0,2x+0,4>4⇒1,8x>3,6⇒x>2. Розв'язуємо другу нерівність: помножимо на 8 ⇒4x−48≤x⇒3x≤48⇒x≤16. Перетин проміжків (2;+∞) і (−∞;16] — це інтервал (2;16].
Підпункт б): Розв'язуємо першу нерівність: помножимо на 3 ⇒12−(x−1)≥3x⇒13≥4x⇒x≤3,25. Розв'язуємо другу нерівність: 7x≥49⇒x≥7. Перетин проміжків (−∞;3,25] і [7;+∞) — порожня множина.
Підпункт в): Розв'язуємо першу нерівність: 0,5x+3x≤2,5−3⇒3,5x≤−0,5⇒x≤−71. Розв'язуємо другу нерівність: −0,2x+5x≤0,2−5⇒4,8x≤−4,8⇒x≤−1. Оскільки −71≈−0,14, то проміжок (−∞;−1] міститься в (−∞;−71]. Перетин: (−∞;−1].
Підпункт г): Розв'язуємо першу нерівність: 0,4z+2z≥3,5−2⇒2,4z≥1,5⇒z≥2,41,5=2415=85=0,625. Розв'язуємо другу нерівність: −1,3z+5z≥0,3−7⇒3,7z≥−6,7⇒z≥−3,76,7=−3767≈−1,81. Оскільки 0,625>−1,81, то перетин: [0,625;+∞).
Встановлення відповідності між системами нерівностей та їх розв'язками
Потрібно знайти правильну пару для кожної з трьох систем (1, 2, 3) і вибрати відповідний варіант (А, Б, В, Г, Д).
Розв’язання
Система 1:{0,8x−3≥4−0,6x0,8x+1≥9+x Перша нерівність: 0,8x+0,6x≥7⇒1,4x≥7⇒x≥5. Друга нерівність: 0,8x−x≥8⇒−0,2x≥8⇒x≤−40. Перетин проміжків [5;+∞) і (−∞;−40] — порожня множина. Відповідає варіанту Д.
Система 2:{1−1,5x<x−41+1,8x<16−1,2x Перша нерівність: −1,5x−x<−5⇒−2,5x<−5⇒x>2. Друга нерівність: 1,8x+1,2x<15⇒3x<15⇒x<5. Перетин проміжків (2;+∞) і (−∞;5) — це інтервал (2;5). Відповідає варіанту Б.
Система 3:{2x−1<3x−22x−3≤0 Перша нерівність: помножимо на 6 ⇒3(x−1)<2(x−2)⇒3x−3<2x−4⇒x<−1. Друга нерівність: 2x≤3⇒x≤1,5. Перетин проміжків (−∞;−1) і (−∞;1,5] — це інтервал (−∞;−1). Відповідає варіанту Г.
Відповідь:
1 — Д; 2 — Б; 3 — Г.
Сторінка 56
Завдання 279
Розв'язання системи лінійних нерівностей
Знайти множину значень x, що задовольняють обидві нерівності одночасно: 1) 3x−2≥5x−6 2) 7x+1≤4x−5
Розв’язання
Розв'яжемо першу нерівність: 3x−2≥5x−6. Перенесемо 5x у ліву частину (3x−5x), а −2 — у праву (−(−6)): −2x≥−4. Поділимо на −2, пам'ятаючи, що знак нерівності змінюється: x≤2.
Розв'яжемо другу нерівність: 7x+1≤4x−5. Перенесемо 4x у ліву частину (7x−4x), а 1 — у праву (−(−5)): 3x≤−6. Поділимо на 3: x≤−2.
Знайдемо спільну частину розв'язків: x≤2 і x≤−2. Оскільки будь-яке число, менше за −2, також є меншим за 2, то спільним розв'язком буде x≤−2.
Відповідь:
(−∞;−2]
Завдання 280
Кількість цілих розв'язків системи нерівностей
Система нерівностей: 1) 2x−1>3x 2) x−1<7 Потрібно знайти кількість цілих чисел, що задовольняють цю систему.
Розв’язання
Розв'яжемо першу нерівність: 2x−1>3x. Помножимо всі частини на 6 (найменше спільне кратне знаменників): 3x−6>2x. Перенесемо 2x у ліву частину, а −6 — у праву: x>6.
Розв'яжемо другу нерівність: x−1<7. Додамо 1 до обох частин: x<8.
Знайдемо спільний розв'язок: x>6 і x<8. Це інтервал (6;8). Єдине ціле число, яке лежить між 6 і 8 (не включаючи їх), це 7.
Відповідь:
1
Завдання 281
Цілі розв'язки системи нерівностей з параметром n
Система нерівностей: 1) 2n+3<4(3n−5) 2) 8−4n<7−2(4n−13) Потрібно знайти всі цілі значення n, що задовольняють цю систему.
Розв’язання
Розв'яжемо першу нерівність: 2n+3<12n−20. Перенесемо 12n у ліву частину (2n−12n), а 3 — у праву (−(−20)): −10n<−23. Поділимо на −10, змінюючи знак нерівності: n>2,3.
Розв'яжемо другу нерівність: 8−4n<7−8n+26. Спростимо праву частину: 8−4n<33−8n. Перенесемо −8n у ліву частину (−4n+8n), а 8 — у праву (−33): 4n<25. Поділимо на 4: n<6,25.
Знайдемо спільний розв'язок: 2,3<n<6,25. Цілі числа в цьому проміжку: 3,4,5,6.
Відповідь:
3;4;5;6
Завдання 282
Знайдення найменшого розв'язку системи
Знайти найменший розв'язок системи нерівностей: 1) 2x−6>4(x+3)−5 2) 3(x+5)≥−x−13
Розв’язання
Розв'яжемо першу нерівність: 2x−6>4x+12−5⇒2x−6>4x+7⇒−13>2x⇒x<−6,5.
Розв'яжемо другу нерівність: 3x+15≥−x−13⇒4x≥−28⇒x≥−7.
Знайдемо спільну частину розв'язків: −7≤x<−6,5.
Відповідь:
Найменший розв'язок дорівнює −7.
Завдання 283
Знайдення найбільшого розв'язку системи
Знайти найбільший розв'язок системи нерівностей: 1) n(n+1)>(n+2)(n−2) 2) (n−3)2≥3−n(2−n)
Розв’язання
Перша нерівність: n2+n>n2−4⇒n>−4.
Друга нерівність: n2−6n+9≥3−2n+n2⇒−4n≥−6⇒n≤1,5.
Спільний розв'язок системи: −4<n≤1,5.
Відповідь:
Найбільший розв'язок дорівнює 1,5.
Завдання 284
Сума цілих розв'язків системи
Знайти суму цілих розв'язків системи нерівностей: 1) 2x+6≥−7(x+1)−8 2) 3x+6>5x+2(x−1)
Розв’язання
Перша нерівність: 2x+6≥−7x−7−8⇒9x≥−21⇒x≥−37≈−2,33.
Друга нерівність: 3x+6>5x+2x−2⇒3x+6>7x−2⇒8>4x⇒x<2.
Множина розв'язків системи: −37≤x<2. Цілі числа в цьому проміжку: −2,−1,0,1.
Відповідь:
Сума цілих розв'язків дорівнює (−2)+(−1)+0+1=−2.
Завдання 285
Гра з подвійними нерівностями
Один учень записує подвійну нерівність, інший — відповідну систему. Потім ролі міняються. Розв'яжіть подвійну нерівність (пункти 286, 287).
Розв’язання
Розв'язуємо нерівність −2<3x−4<5: додаємо 4 до всіх членів (2<3x<9), ділимо на 3 (32<x<3).
Розв'язуємо нерівність 3<2−x<5: віднімаємо 2 (1<−x<3), множимо на -1 і змінюємо знаки нерівності (−3<x<−1).
Розв'язуємо нерівність 0,4≤2x+1≤0,6: віднімаємо 1 (−0,6≤2x≤−0,4), ділимо на 2 (−0,3≤x≤−0,2).
Відповідь:
а) 32<x<3; б) −3<x<−1; в) −0,3≤x≤−0,2.
Завдання 286
Розв'язання подвійних нерівностей (перші три пункти)
а) −2<3x−4<5; б) 3<2−x<5; в) 0,4≤2x+1≤0,6.
Розв’язання
Пункт а): −2<3x−4<5⇒−2+4<3x<5+4⇒2<3x<9⇒32<x<3.
Пункт б): 3<2−x<5⇒3−2<−x<5−2⇒1<−x<3⇒−1>x>−3 (або −3<x<−1).
Пункт в): 0,4≤2x+1≤0,6⇒0,4−1≤2x≤0,6−1⇒−0,6≤2x≤−0,4⇒−0,3≤x≤−0,2.
Відповідь:
а) 32<x<3; б) −3<x<−1; в) −0,3≤x≤−0,2.
Завдання 287
Розв'язання подвійних нерівностей (останні три пункти)
а) 7≤3+2x≤12; б) −4≤2−3z<−1; в) −2,5<7,5+5x≤1,5.
Розв’язання
Пункт а): 7≤3+2x≤12⇒4≤2x≤9⇒2≤x≤4,5.
Пункт б): −4≤2−3z<−1⇒−6≤−3z<−3⇒2≥z>1 (або 1<z≤2).
Пункт в): −2,5<7,5+5x≤1,5⇒−10<5x≤−6⇒−2<x≤−1,2.
Відповідь:
а) 2≤x≤4,5; б) 1<z≤2; в) −2<x≤−1,2.
Завдання 288
Система нерівностей з параметром a
Знайти декілька значень a, щоб кожна з систем мала розв'язок або не мала розв'язків. 1) {x>a,x<3; 2) {−x<a,x<−3; 3) {x⩾a,−x⩾2.
Розв’язання
Для системи 1): {x>ax<3 має розв'язок, якщо a<3. Наприклад, a=2 (тоді 2<x<3). Не має розв'язків, якщо a⩾3.
Для системи 2): {−x<ax<−3 перетворюється на {x>−ax<−3. Має розв'язок, якщо −a<−3, тобто a>3. Не має розв'язків, якщо a⩽3.
Для системи 3): {x⩾ax⩽−2 (друга нерівність: −x⩾2⇒x⩽−2). Має розв'язок, якщо a⩽−2. Не має розв'язків, якщо a>−2.
Відповідь:
1) Мала розв'язок: a<3 (напр., 0,1,2). Не мала розв'язків: a⩾3. 2) Мала розв'язок: a>3 (напр., 4,5,6). Не мала розв'язків: a⩽3. 3) Мала розв'язок: a⩽−2 (напр., −3,−4,−5). Не мала розв'язків: a>−2.
Система а): Перша нерівність: c2−3<c2+6c+9⇒−3<6c+9⇒−12<6c⇒c>−2. Друга нерівність: 2c+c2>c2−4c+4⇒2c>−4c+4⇒6c>4⇒c>32. Перетин проміжків: c>32.
Система б): Перша нерівність: 5−(x2+6x+9)>x−x2−2⇒5−x2−6x−9>x−x2−2⇒−4−6x>x−2⇒−7x>2⇒x<−72. Друга нерівність: x2+7x<x2+14x+49−7⇒x2+7x<x2+14x+42⇒7x<14x+42⇒−7x<42⇒x>−6. Перетин проміжків: −6<x<−72.
Відповідь:
а) c∈(32;+∞) б) x∈(−6;−72)
Сторінка 57
Завдання 293
Область визначення виразів із коренями
Знайти множину значень x, при яких мають зміст: а) 5−x+x−3; б) 2x−1−3x+2; в) x+3+x−31.
Розв’язання
а) Запишемо систему: 5−x≥0 і x−3≥0. Розв'яжемо: x≤5 та x≥3. Перетин цих проміжків: [3;5].
б) Запишемо систему: 2x−1≥0 і 3x+2≥0. Розв'яжемо: x≥0,5 та x≥−32. Оскільки 0,5>−32, то умова виконується при x≥0,5. Відповідь: [0,5;+∞).
в) Запишемо умови для кореня та знаменника окремо: x+3≥0 і x−3>0. Розв'язуємо: x≥−3 і x>3. Перетин множин: x>3. Відповідь: (3;+∞).
Відповідь:
а) [3;5]; б) [0,5;+∞); в) (3;+∞).
Завдання 294
Область визначення виразів із коренями
Знайти множину значень x, при яких мають зміст: а) x−6−x+8; б) 2x−9+18−3x; в) 52x+3+3x+25.
Розв’язання
а) Система: x−6≥0 і x+8≥0. Розв'язуємо: x≥6 та x≥−8. Перетин: x≥6. Відповідь: [6;+∞).
б) Система: 2x−9≥0 і 18−3x≥0. Розв'язуємо: x≥4,5 та x≤6. Перетин проміжків: [4,5;6].
в) Система: 2x+3≥0 і 3x+2>0 (знаменник не нуль). Розв'язуємо: x≥−1,5 та x>−32. Оскільки −32>−1,5, то умова виконується при x>−32. Відповідь: (−32;+∞).
Відповідь:
а) [6;+∞); б) [4,5;6]; в) (−32;+∞).
Завдання 295
Область визначення функцій із коренями та дробами
Знайти множину значень x, при яких визначені функції: а) x+4−3−5x6x−2; б) 3x−92+11−2x2x; в) 15−5x+x0,5x+7.
Розв’язання
а) Умови: x+4≥0, 3−5x>0. Розв'язуємо: x≥−4 та x<0,6. Перетин: [−4;0,6).
Знайти значення x, при яких мають зміст вирази: а) x−3+20−3x2; б) 6x−12x+13+2x2−x; в) 6x−39+x+58−0,5x.
Розв’язання
Пункт а): - Перший доданок x−3 існує при x−3≥0, тобто x≥3. - Другий доданок 20−3x2 має корінь у знаменнику, тому 20−3x>0, звідки 3x<20 або x<320. - Об'єднуємо умови: 3≤x<320.
Пункт б): - У першому доданку корінь у знаменнику: 6x−12>0⇒6x>12⇒x>2. - У другому доданку корінь у знаменнику: 13+2x>0⇒2x>−13⇒x>−6,5. - Об'єднуємо умови (x має задовольняти обидві): x>2.
Пункт в): - Перший корінь: 6x−39≥0⇒6x≥39⇒x≥6,5. - Другий корінь у чисельнику: 8−0,5x≥0⇒0,5x≤8⇒x≤16. - Знаменник дробу не може бути нулем: x+5=0⇒x=−5. - Перетин умов: 6,5≤x≤16 (умова x=−5 виконується автоматично).
Відповідь:
а) 3≤x<320; б) x>2; в) 6,5≤x≤16.
Завдання 297
Нерівності для виразу з лінійною функцією
Знайти значення x, при яких 4x−1 належить проміжку: а) (1;2); б) [−2;0]; в) (−∞;0); г) [3;7].
Розв’язання
Пункт а): - Нерівність: 1<4x−1<2. - Додамо 1 до всіх частин: 2<4x<3. - Поділимо на 4: 42<x<43, тобто 0,5<x<0,75.
Пункт б): - Нерівність: −2≤4x−1≤0. - Додамо 1: −1≤4x≤1. - Поділимо на 4: −41≤x≤41, тобто −0,25≤x≤0,25.
Пункт в): - Нерівність: 4x−1<0. - Додамо 1: 4x<1. - Поділимо на 4: x<0,25.
Пункт г): - Нерівність: 3≤4x−1≤7. - Додамо 1: 4≤4x≤8. - Поділимо на 4: 1≤x≤2.
Нерівності для виразу з лінійною функцією (англійською)
Знайти значення c, при яких 42−3c належить проміжку: а) (−∞;0); б) [0;+∞); в) (−1;1); г) [1;8].
Розв’язання
Пункт а): - Нерівність: 42−3c<0. - Помножимо на 4 (знак не змінюється): 2−3c<0. - Перенесемо 2: −3c<−2. - Поділимо на -3 і змінимо знак нерівності на протилежний: c>32.
Пункт б): - Нерівність: 42−3c≥0. - Помножимо на 4: 2−3c≥0. - Перенесемо 2: −3c≥−2. - Поділимо на -3 і змінимо знак: c≤32.
Пункт в): - Нерівність: −1<42−3c<1. - Помножимо на 4: −4<2−3c<4. - Віднімемо 2 від усіх частин: −6<−3c<2. - Поділимо на -3 і змінимо знаки нерівностей: 2>c>−32. Записуємо як −32<c<2.
Пункт г): - Нерівність: 1≤42−3c≤8. - Помножимо на 4: 4≤2−3c≤32. - Віднімемо 2: 2≤−3c≤30. - Поділимо на -3 і змінимо знаки: −32≥c≥−10. Записуємо як −10≤c≤−32.
Відповідь:
а) c>32; б) c≤32; в) −32<c<2; г) −10≤c≤−32.
Сторінка 58
Завдання 299
Нерівність з лінійним виразом
Знайти всі значення x, при яких 2−5x∈(−3;6).
Розв’язання
Розв'яжемо першу нерівність: −3<2−5x⇒−5<−5x⇒x<1.
Розв'яжемо другу нерівність: 2−5x<6⇒−5x<4⇒x>−0,8.
Перетин цих проміжків дає розв'язок системи: −0,8<x<1.
а) Корені рівняння x2=25: x1=−5, x2=5. Оскільки знак ≤, розв'язок — проміжок між коренями включно: [−5;5].
б) Корені рівняння x2=16: x1=−4, x2=4. Оскільки знак >, розв'язок — об'єднання проміжків за коренями: (−∞;−4)∪(4;+∞).
в) Корені рівняння x2=2: x1=−2, x2=2. Оскільки знак <, розв'язок — проміжок між коренями: (−2;2).
Відповідь:
а) −5≤x≤5; б) x<−4 або x>4; в) −2<x<2.
Завдання 303
Розв'язання раціональних нерівностей
а) x−7x+3>0; б) 2x−75−2x≥0; в) 2x−13−x<0.
Розв’язання
а) Нулі: x+3=0⇒x=−3; x−7=0⇒x=7. Дріб додатний при x<−3 (від'ємний/від'ємний) або x>7 (додатний/додатний). Відповідь: (−∞;−3)∪(7;+∞).
б) Нулі: 5−2x=0⇒x=2,5; 2x−7=0⇒x=3,5. Дріб невід'ємний між коренями, але треба виключити точку, де знаменник дорівнює нулю (x=3,5). Відповідь: [2,5;3,5).
в) Нулі: 3−x=0⇒x=3; 2x−1=0⇒x=0,5. Дріб від'ємний при x<0,5 (від'ємний/додатний — ні) або x>3 (додатний/від'ємний — ні). Перевіримо: при x=1 дріб 12>0, при x=4 дріб 7−1<0. Отже, розв'язок x>3. Відповідь: (3;+∞).
Відповідь:
а) x<−3 або x>7; б) 2,5≤x<3,5; в) x>3.
Завдання 304
Розв'язання нерівностей з дробами
а) x+53x−1≤0; б) 2+5x5−2x>0; в) 7x−146+3x≤0.
Розв’язання
а) Корені: 3x−1=0⇒x=31; x+5=0⇒x=−5. Дріб ≤0 між коренями, але треба виключити x=−5. Відповідь: (−5;31].
б) Корені: 5−2x=0⇒x=2,5; 2+5x=0⇒x=−0,4. Дріб >0 між коренями, виключаючи кінці проміжку. Відповідь: (−0,4;2,5).
а) Знайдемо спільний знаменник для лівої частини: n+11−n−11=(n+1)(n−1)(n−1)−(n+1)=(n+1)(n−1)−2.
Порівняємо з правою частиною: (n+1)(n−1)−2>(n+1)(n−1)1. Оскільки знаменники однакові, порівнюємо чисельники: −2>1 — це хибна нерівність. Отже, розв'язків немає.
Шукаємо спільну частину для x⩾3, x⩽1,5 і x<2. Оскільки 3>1,5, перетин порожній.
Відповідь:
а) 4<x<10; б) розв'язків немає.
Завдання 307
Система подвійних нерівностей
а) {0<1−2x<13<3x+4<5; б) {1<5−3x<3−3<3−2x<1.
Розв’язання
а) Перший рядок: 0<1−2x⇒2x<1⇒x<0,5; 1−2x<1⇒−2x<0⇒x>0. Другий рядок: 3<3x+4⇒3x>−1⇒x>−31; 3x+4<5⇒3x<1⇒x<31.
Перетин усіх умов: x>0 і x<31 (оскільки 0>−31 і 31<0,5). Отже, 0<x<31.
б) Перший рядок: 1<5−3x⇒3x<4⇒x<34; 5−3x<3⇒−3x<−2⇒x>32. Другий рядок: −3<3−2x⇒2x<6⇒x<3; 3−2x<1⇒−2x<−2⇒x>1.
Перетин усіх умов: x>32 і x>1 (тобто x>1), а також x<34 і x<3 (тобто x<34). Отже, 1<x<34.
Відповідь:
а) 0<x<31; б) 1<x<34.
Завдання 308
Розв'язування нерівностей з модулем
а) ∣2x+3∣<5; б) ∣3x−1∣≥2; в) ∣6−x∣≤4.
Розв’язання
а) Запишемо подвійну нерівність: −5<2x+3<5. Віднімемо 3 від усіх частин: −8<2x<2. Поділимо на 2: −4<x<1. б) Розв'яжемо дві нерівності окремо. Перша: 3x−1≥2⇒3x≥3⇒x≥1. Друга: 3x−1≤−2⇒3x≤−1⇒x≤−31. в) Запишемо подвійну нерівність: −4≤6−x≤4. Віднімемо 6 від усіх частин: −10≤−x≤−2. Помножимо на −1 і змінимо знаки нерівностей: 2≤x≤10.
Відповідь:
а) (−4;1); б) (−∞;−31]∪[1;+∞); в) [2;10].
Завдання 309
Розв'язування нерівностей з модулем (продовження)
а) ∣3x−4∣<2; б) ∣2x+5∣>3; в) ∣5−x∣≥2.
Розв’язання
а) −2<3x−4<2. Додамо 4: 2<3x<6. Поділимо на 3: 32<x<2. б) Розв'яжемо дві нерівності. Перша: 2x+5>3⇒2x>−2⇒x>−1. Друга: 2x+5<−3⇒2x<−8⇒x<−4. в) Розв'яжемо як подвійну нерівність: −2≤5−x≤2. Віднімемо 5: −7≤−x≤−3. Помножимо на −1: 3≥x≥7, що неможливо, оскільки 3<7. Перевіримо знаки: −2≤5−x⇒x≤7; 5−x≤2⇒−x≤−3⇒x≥3. Отже, [3;7].
Відповідь:
а) (32;2); б) (−∞;−4)∪(−1;+∞); в) [3;7].
Завдання 310
Порівняння нерівностей з квадратом та модулем
Чи правильно, якщо число a додатне, що: а) x2<a2 рівносильна ∣x∣<a; б) x2>a2 рівносильна ∣x∣>a.
Розв’язання
а) Якщо x2<a2, то беремо квадратний корінь: x2<a2. Оскільки y2=∣y∣, отримуємо ∣x∣<a. Це рівносильність. б) Якщо x2>a2, то беремо квадратний корінь: x2>a2, що дає ∣x∣>a. Це також рівносильність.
Відповідь:
а) Так, рівносильна; б) Так, рівносильна.
Завдання 311
Розв'язування нерівностей з квадратом
а) (x+2)2>16; б) (x−1)2<4; в) (2x+1)2<9.
Розв’язання
а) Знайди корені рівняння (x+2)2=16. Корені: −2 та 4. Оскільки знак нерівності «більше», розв'язок — це об'єднання проміжків за межами коренів: x<−6 або x>2.
б) Знайди корені рівняння (x−1)2=4. Корені: −1 та 3. Оскільки знак «менше», розв'язок — це проміжок між коренями: −1<x<3.
в) Знайди корені рівняння (2x+1)2=9. Корені: −2 та 4. Оскільки знак «менше», розв'язок — проміжок між коренями: −2<x<4.
Відповідь:
а) (−∞;−6)∪(2;+∞); б) (−1;3); в) (−2;4).
Сторінка 59
Завдання 312
Нерівності з квадратом виразу
а) (x−8)2<1; б) (x−2)2≥25; в) (5x−3)2>49.
Розв’язання
а) Нерівність (x−8)2<1 еквівалентна −1<x−8<1. Додамо 8 до всіх частин: 7<x<9. б) Нерівність (x−2)2≥25 означає, що відстань від x до 2 більша або дорівнює 5. Корені рівняння (x−2)2=25: x1=−3, x2=7. Оскільки знак ≥, розв'язок — обидва проміжки за межі коренів: x≤−3 або x≥7. в) Нерівність (5x−3)2>49 еквівалентна ∣5x−3∣>7. Це означає дві нерівності: 5x−3>7 або 5x−3<−7. Розв'язуємо першу: 5x>10⇒x>2. Розв'язуємо другу: 5x<−4⇒x<−0,8.
Відповідь:
а) (7;9); б) (−∞;−3]∪[7;+∞); в) (−∞;−0,8)∪(2;+∞).
Завдання 313
Параметричні системи без розв'язків
а) {3x>2x+5x<a б) {3(x+8)≥2(3+2x)x+2≥a
Розв’язання
а) Розв'язуємо першу нерівність: 3x>2x+5⇒x>5. Друга: x<a. Система не має розв'язків, якщо верхня межа менша або дорівнює нижній: a≤5. б) Розкриваємо дужки в першій нерівності: 3x+24≥6+4x⇒−x≥−18⇒x≤18. Друга нерівність: x≥a−2. Система не має розв'язків, якщо a−2>18, тобто a>20.
Відповідь:
а) a≤5; б) a>20.
Завдання 314
Розв'язання параметричних систем нерівностей
а) {5x−4>x+8x<a б) {2(x−1)≥x+3x≥a
Розв’язання
а) Перша нерівність: 5x−x>8+4⇒4x>12⇒x>3. Друга: x<a. Розв'язок існує, якщо a>3, тоді x∈(3;a). Якщо a≤3, розв'язку немає. б) Перша нерівність: 2x−2≥x+3⇒x≥5. Друга: x≥a. Розв'язок — це більша з двох меж: x≥max(5;a).
Відповідь:
а) Якщо a>3, то (3;a); якщо a≤3, розв'язків немає. б) x≥max(5;a) (тобто, якщо a<5, то x≥5; якщо a≥5, то x≥a).
Завдання 315
Розв'язування системи нерівностей з параметром
а) {3−x<6−2x,x>a; б) {5x+13≤2(1+2x),x−3≤a.
Розв’язання
Розв'язуємо першу нерівність у пункті а): 3−x<6−2x⇒−x+2x<6−3⇒x<3. Друга нерівність x>a вже виражена через параметр. Отже, розв'язок системи: a<x<3.
Розв'язуємо першу нерівність у пункті б): 5x+13≤2+4x⇒5x−4x≤2−13⇒x≤−11. Друга нерівність x−3≤a⇒x≤a+3. Отже, розв'язок системи: x≤min(−11;a+3).
Відповідь:
а) a<x<3; б) x≤−11, якщо a+3>−11 (тобто a>−14); x≤a+3, якщо a+3≤−11 (тобто a≤−14).
Завдання 316
Знаходження параметра за умовою найменшого цілого розв'язку
За яких значень параметра a найменший цілий розв'язок системи {5x−17<2(x−4),x≥a дорівнює 1?
Розв’язання
Розв'язуємо першу нерівність: 5x−17<2x−8⇒5x−2x<17−8⇒3x<9⇒x<3.
Друга нерівність системи: x≥a. Розв'язок системи — це перетин проміжків (−∞;3) і [a;+∞). Це проміжок [a;3).
Найменшим цілим числом у цьому проміжку має бути 1. Це означає, що число 1 має входити в проміжок (тобто 1≥a), а число 0 не повинно входити (тобто 0<a, інакше найменшим цілим буде 0).
Отже, 0<a≤1.
Відповідь:
a∈(0;1].
Завдання 317
Знаходження параметра за умовою найбільшого цілого розв'язку
За яких значень параметра a найбільший цілий розв'язок системи {4x−7<5(x−1),x≤a дорівнює 3?
Розв’язання
Розв'язуємо першу нерівність: 4x−7<5x−5⇒−x<−5+7⇒−x<2⇒x>−2.
Друга нерівність системи: x≤a. Розв'язок системи — це перетин проміжків (−2;+∞) і (−∞;a]. Це проміжок (−2;a].
Найбільшим цілим числом у цьому проміжку має бути 3. Це означає, що число 3 має входити в проміжок (тобто 3≤a), а число 4 не повинно входити (тобто a<4, інакше найбільшим цілим буде 4).
Отже, 3≤a<4.
Відповідь:
a∈[3;4).
Завдання 318
Параметр і додатні корені
Знайти всі цілі значення параметра a, при яких обидва корені рівняння x2−(3a+5)x+2a2+8a+6=0 є додатними.
Розв’язання
Запишемо умови для додатності коренів рівняння x2−(3a+5)x+2a2+8a+6=0: Δ≥0, x1+x2=3a+5>0, x1x2=2a2+8a+6>0.
Розглянемо умову на добуток коренів: 2a2+8a+6>0. Ділимо на 2: a2+4a+3>0. Корені цього тричлена −1 і −3. Тричлен додатний при a<−3 або a>−1.
Розглянемо умову на суму коренів: 3a+5>0⇒a>−35. Оскільки −35≈−1,67, це сузить діапазон до a>−1,67. Перетин з попередньою умовою дає a>−1.
Розглянемо дискримінант: Δ=(3a+5)2−4(2a2+8a+6)=9a2+30a+25−8a2−32a−24=a2−2a+1=(a−1)2. Оскільки квадрат будь-якого числа невід'ємний, умова Δ≥0 виконується завжди.
Об'єднаємо умови: a>−1. Знайдемо цілі значення параметра a, що задовольняють цю нерівність.
Відповідь:
a∈{0,1,2,…}
Завдання 320
Кількість цілих значень параметра
Визначити кількість цілих значень параметра a, за яких рівняння (9−a)x+20−3a−2a2=0 має лише додатні корені.
Розв’язання
Визначимо коефіцієнт при x: A=9−a. Випадок 1: A=0, тобто a=9. Рівняння лінійне, має один корінь x=−9−a20−3a−2a2. Для того щоб корінь був додатним (x>0), чисельник і знаменник мають мати однаковий знак. Розкладемо чисельник на множники: −(2a2+3a−20)=−(2a−5)(a+4). Отже, x=9−a−(2a−5)(a+4). Потрібно 9−a−(2a−5)(a+4)>0. Розв'яжемо цю нерівність методом інтервалів. Корені чисельника: 2,5 і −4. Критична точка знаменника: 9. Знаки змінюються в точках −4, 2,5, 9. Перевіряючи знаки, отримуємо розв'язок a∈(−∞;−4)∪(2,5;9). Випадок 2: A=0, тобто a=9. Рівняння перетворюється на 0x+20−27−18=0⇒−25=0 (суперечність). Розв'язків немає.
Об'єднаємо розв'язки: a∈(−∞;−4)∪(2,5;9).
Знайдемо цілі значення a в цьому проміжку: Для (−∞;−4): …,−6,−5. (2 числа). Для (2,5;9): 3,4,5,6,7,8. (6 чисел).
Відповідь:
8
Завдання 321
Параметр у квадратному рівнянні з умовою на корені
Знайти кількість цілих значень параметра a, за яких корені x1 і x2 рівняння x2−4ax+4a2−25=0 задовольняють умову x1<1<x2.
Розв’язання
Запишемо умову розташування коренів через функцію f(x)=x2−4ax+4a2−25. Оскільки парабола відкрита вгору (k=1>0), то для того щоб x1<1<x2, має виконуватися f(1)<0.
Підставимо x=1 у вираз: 12−4a⋅1+4a2−25<0, що спрощується до 4a2−4a−24<0.
Поділимо нерівність на 4: a2−a−6<0. Розкладемо на множники: (a−3)(a+2)<0. Розв'язок цієї нерівності: −2<a<3.
Знайдемо цілі числа в проміжку (−2;3): це −1,0,1,2. Кількість таких чисел — 4.
а) ОДЗ: x−2≥0⇒x≥2. Нерівність (x−3)x−2≤0 виконується, якщо x−3≤0 (оскільки x−2≥0). Отже, x≤3. Перетин умов: 2≤x≤3.
б) ОДЗ: 3x−2≥0⇒x≥32. Нерівність (2x−4)3x−2≥0 виконується, якщо 2x−4≥0, тобто x≥2. Перетин з ОДЗ дає x≥2.
в) ОДЗ: x2+3≥0 — виконується для всіх дійсних x. Нерівність (5−2x)x2+3≥0 виконується, якщо 5−2x≥0, тобто x≤2,5.
Відповідь:
а) [2;3]; б) [2;+∞); в) (−∞;2,5]
Завдання 323
Знаходження найбільшого цілого розв'язку нерівності
а) 2x+43x−1≥2; б) 2−x2x+3≥5.
Розв’язання
а) Перенесемо 2 вліво: 2x+43x−1−2≥0⇒2x+43x−1−2(2x+4)≥0⇒2x+43x−1−4x−8≥0⇒2(x+2)−x−9≥0. Знаменник не може бути нулем: x=−2. Критичні точки: x=−9 (чисельник), x=−2 (знаменник). Перевіряємо знаки: при x>−2 вираз від'ємний, при −9<x<−2 вираз додатний. Розв'язок: (−9;−2). Найбільше ціле число в цьому проміжку не існує (бо проміжок відкритий зправа). Перевіримо ще раз знак: 2(x+2)−(x+9)≥0. Знаменник 2(x+2) має той самий знак, що й −(x+9). Якщо x>−2, знаменник додатний, чисельник від'ємний — дріб від'ємний. Якщо x<−9, обидва множники від'ємні (чисельник), дріб додатний. Розв'язок: (−∞;−9]. Найбільше ціле число: −9.
б) Перенесемо 5 вліво: 2−x2x+3−5≥0⇒2−x2x+3−5(2−x)≥0⇒2−x2x+3−10+5x≥0⇒2−x7x−7≥0. Знаменник не може бути нулем: x=2. Критичні точки: x=1 (чисельник), x=2 (знаменник). Розглянемо знаки: при x>2 знаменник від'ємний, чисельник додатний — дріб від'ємний. При 1<x<2 знаменник додатний, чисельник додатний — дріб додатний. При x<1 обидва від'ємні — дріб додатний. Розв'язок: (−∞;1]∪(1;2). Найбільше ціле число в цьому розв'язку — це 1.
Для x2−10x+21 шукаємо числа, сума яких −10, а добуток 21. Це −3 і −7. Отже, (x−3)(x−7).
Для a2+2a−15 шукаємо числа, сума яких 2, а добуток −15. Це 6 і −5. Отже, (a+6)(a−5).
Для 2x2+5x−3 знаходимо корені рівняння 2x2+5x−3=0: D=25−4⋅2⋅(−3)=49, x1=4−5−7=−3, x2=4−5+7=0,5. За формулою (x−x1)(x−x2) множник на a треба взяти до уваги: 2(x+3)(x−0,5)=(x+3)(2x−1).
Для c2−11c−26 шукаємо числа, сума яких −11, а добуток −26. Це −13 і 2. Отже, (c−13)(c+2).
Для 9a2+3a−2 знаходимо корені: D=9−4⋅9⋅(−2)=81, x1=18−3−9=−0,66..., x2=18−3+9=0,33.... Краще групувати: (3a−1)(3a+2).
Для 4c2+25c+25 шукаємо корені або множники виду (2c+m)(2c+n): сума mn=25, 2(m+n)=25. Це складніше, знайдемо корені рівняння 4c2+25c+25=0: D=625−400=225, D=15. Корені: c1=8−25−15=−5, c2=8−25+15=−1,25=−45. Отже, (c+5)(4c+5).
Довести, що значення виразу 1710+3⋅710−3⋅79+179 ділиться націло на 18.
Розв’язання
Запишемо вираз у зручному вигляді: A=1710+179+3(710−79).
Перевіримо подільність на 2: 17 — непарне число, отже 1710 і 179 — непарні. Сума двох непарних чисел (1710+179) є парною. Число 3⋅710 — непарне, 3⋅79 — непарне, їх різниця парна. Отже, вся сума A — парна, тобто ділиться на 2.
Перевіримо подільність на 9: 17=18−1≡−1(mod9), отже 17k≡(−1)k(mod9). Тоді 1710+179≡(−1)10+(−1)9=1−1=0(mod9).
Для другої частини: 7=8+9≡8≡−1(mod9), отже 7k≡(−1)k(mod9). Тоді 710−79≡(−1)10−(−1)9=1−(−1)=2(mod9). Помножимо на 3: 3⋅2=6≡0(mod9). Тут помилка в логіці, перевіримо ще раз.
Правильний підхід: 1710+179=179(17+1)=179⋅18, що ділиться на 18. Друга частина: 3⋅79(7−1)=3⋅79⋅6=18⋅79.
Відповідь:
Вираз ділиться націло на 18, оскільки він можна подати як 18(179+79).