г) Спочатку згрупуємо числа: (5+25)−(3x+9x2)=30−3x(1+3x). Тут не виходить простої різниці квадратів, перевіримо умову. У тексті завдання г) написано 5−3x+25−9x2. Складання: (5+25)−(3x+9x2)=30−3x(1+3x). Якщо це помилка в умові і мало бути 4a2−9−2a−3, то відповідь як у пункті в). Якщо ж саме так, то спільного множника немає, окрім 1. Перевіримо ще раз: можливо, мається на увазі (5−3x)+(25−9x2)? Ні, це не підходить. Можливо, це (5+25)−(3x+9x2)=30−3x(1+3x). Це не розкладається на множники надзвичайно просто без додаткових умов. Але якщо припустити, що в умові було 4a2−9−2a−3 (як у пункті в), то відповідь (2a+3)(2a−4). Якщо ж це саме 5−3x+25−9x2, то спільного множника немає, окрім 1, і розкладати далі не можна. Однак, часто такі завдання мають вигляд (5−3x)−(9x2−25)? Ні. Давайте припустимо, що це просто сума: 30−3x(1+3x).
а) Групуємо перші три доданки: (x2−2xy+y2)−z2=(x−y)2−z2. Це різниця квадратів: ((x−y)−z)((x−y)+z)=(x−y−z)(x−y+z).
б) Групуємо перші три доданки: (a2+2a+1)−b2=(a+1)2−b2. Різниця квадратів: ((a+1)−b)((a+1)+b)=(a−b+1)(a+b+1).
в) Групуємо квадрати: (x2−y2)+(8y−16)=(x−y)(x+y)+8(y−2). Тут не виходить простої різниці квадратів. Перевіримо групування: (x2−16)−(y2−8y)? Ні. Спробуємо інше групування: (x2−y2+8y−16)=(x−y)(x+y)+8(y−2). Не виходить. Можливо, це (x2−16)−(y2−8y)? Ні. Спробуємо: x2−(y2−8y+16)=x2−(y−4)2. Так! Це різниця квадратів: (x−(y−4))(x+(y−4))=(x−y+4)(x+y−4).
г) Групуємо квадрати: (a2−b2)−(14b+49)=(a−b)(a+b)−7(2b+7). Не виходить. Спробуємо інше групування: (a2−49)−(b2+14b). Ні. Спробуємо: (a2−b2)−(14b+49)=(a−b)(a+b)−7(2b+7). Не виходить. Перевіримо ще раз: a2−(b2+14b+49)=a2−(b+7)2. Так! Це різниця квадратів: (a−(b+7))(a+(b+7))=(a−b−7)(a+b+7).
Подай у вигляді добутку трьох множників: а) ab2−4a−b3+4b; б) x3+x2y−9x−9y.
Розв’язання
а) Групуємо перші два та наступні два доданки: a(b2−4)−b(b2−4). Виділяємо спільний множник (b2−4), отримуючи (b2−4)(a−b). Дужку b2−4 розкладаємо як різницю квадратів: (b−2)(b+2). Відповідь: (b−2)(b+2)(a−b). б) Групуємо перші два та наступні два доданки: x(x2+xy−9)−9y — не підходить. Спробуємо групування за іншим принципом: (x3−9x)+(x2y−9y). Виділяємо x з першої групи і y з другої: x(x2−9)+y(x2−9).
Виходить спільний множник (x2−9), який розкладається на (x−3)(x+3). Відповідь: (x−3)(x+3)(x+y).
Відповідь:
а) (b−2)(b+2)(a−b); б) (x−3)(x+3)(x+y).
Завдання 1243
Діапазон значень змінної
Визначити, які значення змінної допустимі для дробу (знаменник не може дорівнювати нулю): а) a(3−a)a+2; б) (x−2)(x+3)x+1; в) (x2−4)(x2−9)x+7.
Розв’язання
а) Знаменник a(3−a)=0, коли a=0 або 3−a=0⇒a=3. Допустимі значення: a=0,3. б) Знаменник (x−2)(x+3)=0, коли x=2 або x=−3. Допустимі значення: x=2,−3. в) Знаменник (x2−4)(x2−9)=(x−2)(x+2)(x−3)(x+3)=0, коли x=2,−2,3,−3. Допустимі значення: x=±2,±3.
а) Скорочуємо (a+x)2 у чисельнику та знаменнику, залишається один (a+x) у знаменнику. Відповідь: a+x1. б) Розкриваємо дужки в знаменнику: (xy2(2−x))6=x6y12(2−x)6. Скорочуємо x2 і (2−x)7 з чисельника. Залишається x−4y5(2−x)1, що записується як x4y52−x. в) Розкладаємо знаменник: c2+6c+9=(c+3)2. Піднесемо до степеня 4: ((c+3)2)4=(c+3)8. Скорочуємо (3+c)5, залишається (c+3)3 у знаменнику. Відповідь: (c+3)31. г) Розкладаємо a2−1=(a−1)(a+1). Піднесемо до куба: (a−1)3(a+1)3. Скорочуємо з (a−1)5, залишається (a−1)2 у знаменнику. Відповідь: (a−1)2(a+1)3.
Для пункту а) знаходимо ССЗ ССЗ(3ax2;5az2)=15ax2z2. Перетворюємо дріб на перший: 15ax2z21⋅5z2, на другий: 15ax2z22⋅3x2. Складаємо чисельники: 5z2+6x2. Відповідь: 15ax2z25z2+6x2.
Для пункту б) знаходимо ССЗ ССЗ(3p2x;5m2x)=15m2p2x. Перетворюємо дріб на перший: 15m2p2x4m⋅5m2=15m2p2x20m3, на другий: 15m2p2x1⋅3p2=15m2p2x3p2. Віднімаємо чисельники: 20m3−3p2. Відповідь: 15m2p2x20m3−3p2.
Для пункту в) знаходимо ССЗ ССЗ(a;2ac2x)=2ac2x. Перетворюємо дріб на перший: 2ac2x1⋅2c2x, на другий: 2ac2x3⋅a=2ac2x3a. Віднімаємо чисельники: 2c2x−3a. Відповідь: 2ac2x2c2x−3a.
Для пункту а) (a+b)2(a−b)(a+b)⋅4(a−1)3(a+1). Тут помилка в умові завдання на зображенні (у знаменнику другого дробу має бути 4a−4b=4(a−b), а не 4a−4). Припускаємо стандартний вигляд: (a+b)2(a−b)(a+b)⋅4(a−b)3(a+1). Скорочуємо (a+b) і (a−b). Залишається a+ba+b⋅43(a+1)=43(a+1). Якщо ж другий дріб 4a−4b3a+3b=4(a−b)3(a+b), то результат (a+b)2(a−b)(a+b)⋅4(a−b)3(a+b)=4(a+b)3(a+b)=43. Перевіримо умову: 4a−4b — це логічно. Відповідь 43.
Для пункту б) (1+a)25(1−a):3(1+a)10(1−a2). Розкладаємо 1−a2=(1−a)(1+a). Ділення на множення: (1+a)25(1−a)⋅10(1−a)(1+a)3(1+a). Скорочуємо (1−a), (1+a) у знаменнику і чисельнику. Залишається 15⋅10(1+a)3=10(1+a)15=2(1+a)3.