Побудувати графік функції для кожного випадку, маючи графік y=f(x): а) y=−f(x); б) y=f(x)+n; в) y=k⋅f(x); г) y=f(x−m); ґ) y=f(x+m); д) y=∣f(x)∣.
Розв’язання
а) y=−f(x): Графік симетричний відносно осі абсцис (Ox). Координати точок (x;y) стають (x;−y).
б) y=f(x)+n: Графік переноситься на n одиниць вгору (якщо n>0) або вниз (якщо n<0). Координати (x;y) стають (x;y+n).
в) y=k⋅f(x): Графік розтягується або стискається відносно осі абсцис у k разів. Координати (x;y) стають (x;ky).
г) y=f(x−m): Графік переноситься на m одиниць вправо (якщо m>0) або вліво (якщо m<0). Координати (x;y) стають (x+m;y).
ґ) y=f(x+m): Графік переноситься на −m одиниць вправо (тобто на m одиниць вліво, якщо m>0). Координати (x;y) стають (x−m;y).
д) y=∣f(x)∣: Частина графіка, де f(x)≥0, залишається без змін. Частина, де f(x)<0, відображається симетрично відносно осі Ox (значення стають додатними).
Відповідь:
а) Симетрія відносно осі Ox. б) Паралельний перенос на n одиниць вздовж осі Oy. в) Зміна масштабу по осі Oy у k разів. г) Паралельний перенос на m одиниць вздовж осі Ox вправо. ґ) Паралельний перенос на m одиниць вздовж осі Ox вліво. д) Відображення нижньої частини графіка відносно осі Ox.
Розбір зрозумілий?
§ 10. Перетворення графіків функційЗавдання 2с. 97
Перетворення графіків функцій
Умова
Побудувати графік функції для кожного випадку, маючи графік y=f(x): а) y=−f(x); б) y=f(x)+n; в) y=k⋅f(x); г) y=f(x−m); ґ) y=f(x+m); д) y=∣f(x)∣.
Що треба знати
Використовують правила перетворень графіків: відображення, паралельний перенос та зміну масштабу.
💡 Підказка — спробуй спершу сам
Розглянь кожен випадок окремо і скажи, як змінюються координати точок або як рухається весь графік.
Розв’язання крок за кроком
а) y=−f(x): Графік симетричний відносно осі абсцис (Ox). Координати точок (x;y) стають (x;−y).
б) y=f(x)+n: Графік переноситься на n одиниць вгору (якщо n>0) або вниз (якщо n<0). Координати (x;y) стають (x;y+n).
в) y=k⋅f(x): Графік розтягується або стискається відносно осі абсцис у k разів. Координати (x;y) стають (x;ky).
г) y=f(x−m): Графік переноситься на m одиниць вправо (якщо m>0) або вліво (якщо m<0). Координати (x;y) стають (x+m;y).
ґ) y=f(x+m): Графік переноситься на −m одиниць вправо (тобто на m одиниць вліво, якщо m>0). Координати (x;y) стають (x−m;y).
д) y=∣f(x)∣: Частина графіка, де f(x)≥0, залишається без змін. Частина, де f(x)<0, відображається симетрично відносно осі Ox (значення стають додатними).
Відповідь:
а) Симетрія відносно осі Ox. б) Паралельний перенос на n одиниць вздовж осі Oy. в) Зміна масштабу по осі Oy у k разів. г) Паралельний перенос на m одиниць вздовж осі Ox вправо. ґ) Паралельний перенос на m одиниць вздовж осі Ox вліво. д) Відображення нижньої частини графіка відносно осі Ox.